Підручник Географія 8 клас - С. Г. Кобернік - Літера 2016

Розділ ІІІ ПРИРОДНІ УМОВИ І ПРИРОДНІ РЕСУРСИ УКРАЇНИ

Тема 7. Ландшафти України

§ 40. Кримські гори: фізико-географічне положення, геологічна будова, тектонічні структури та рельєф

Пригадайте: 1. У яку геологічну еру та під час якої епохи горотворення сформувалися Кримські гори? Порівняйте з Карпатами. 2. Яку назву має найвища точка Кримських гір? 3. Яка форма вершин Кримських гір? 4. Як утворюються карстові печери? 5. Які вулкани називають згаслими?

Химерні круті скелі, які чергуються з глибокими каньйонами. Звивисті лабіринти карстових печер, прикрашених усередині сталактитами. Чисті підземні озера з кристаликами вапнякових квітів на дні. Залишки давнього льоду в підземних печерах. Прозорі гірські водоспади, що майже пересихають у літню спеку. Давні згаслі вулкани з товщею скам’янілої лави й дивовижні за красою мінерали, які можна побачити лише тут і ніде більше у світі. Вузька смуга морських пляжів, укритих золотавим піском, з тихими бухтами і гострими мисами. Задумлива кримська сосна і стрункі кипариси, заповідні ліси та гірські луки. Усе це - Кримські гори, неповторний куточок України.

• Фізико-географічне положення. Кримські гори є фізико-географічною провінцією Кримсько-Кавказької гірської країни. Вони розташовані на крайньому півдні України й займають лише 1 % від площі нашої держави (див. мал. 178). Крім власне гір, Кримська гірська країна охоплює на півночі передгір’я, які поступово переходять у рівнини Степового Криму, та на півдні вузьку рівнину Південного берега Криму, що безпосередньо виходить до Чорного моря. Гори тягнуться на 180 км із заходу на схід і на 60 км із півночі на південь.

• Геологічна будова і формування Кримських гір. Кримські гори, як і Карпати, є молодими складчастими горами. Вони складені шарами різних за твердістю осадових гірських порід. Це м’який мергель, твердий пісковик, гнучка глина та вапняк. Вони відкладалися на дні давнього мезозойського моря, а з часом, в епоху альпійського горотворення, були підняті на поверхню.

Наявність вапняків, що легко розчиняються у воді, зумовила активний розвиток у Кримських горах явища карсту. Тут є понад 800 підземних карстових порожнин різних розмірів, тобто майже 90 % їхньої загальної кількості в Україні (див. мал. 180). Перші описи кримських карстових печер належать до ХVІІІ ст. Найглибші печери Кримських гір - Солдатська (500 м), Молодіжна (260 м), Каскадна (310 м), Хід Конем (213 м), Вухо Землі (132 м). Найбільшою печерою Криму є Червона, що складається з шести поверхів загальною довжиною 13,7 км.

Мал. 178. Кримські гори

Двома нижніми поверхами тече підземна річка, що утворює кількасот проточних озер.

Окремі ділянки Кримських гір складені твердими магматичними породами мезозойської ери. Це, зокрема, згаслий вулкан Карадаг, навколо якого збереглися продукти його колишньої діяльності: потоки застиглої лави, вулканічні бомби та попіл. Серед них трапляються неймовірно красивого забарвлення кварц, смугастий агат, прозорий сердолік. Їх використовують як виробне каміння.

Завдання: Порівняйте геологічну будову Кримських гір і Українських Карпат. Поясніть причини подібності й відмінностей.

• Тектонічні структури. Унаслідок зіткнення літосферних плит утворилися тектонічні структури Кримських гір. Їх формування триває і в наші дні. У минулому гори займали більшу площу. Нині у будові вони становлять опуклу складку земної кори, південне крило якої за лінією розломів опустилося під рівень Чорного моря (мал. 179). Занурення відбувається й далі зі швидкістю 1,4 мм на рік. Про це свідчать періодичні землетруси силою до 8 балів, осередки яких зароджуються в морі.

Північна частина складки підіймається на 2 мм щороку. Складена різними за твердістю гірськими породами, вона зазнала інтенсивної водної ерозії. Унаслідок цього сформувалися окремі пасма Кримських гір, які являють собою куести (з ісп. - косогір) - асиметричні гори.

• Рельєф: пасма Кримських гір. У зв’язку з історією формування і тектонічною будовою Кримські гори складаються з трьох різних за висотою паралельних пасом: Зовнішнього, Внутрішнього та Головного. Вони розділені міжпасмовими зниженнями шириною від 2-3 км до 15-20 км.

Зовнішнє пасмо у рельєфі малопомітне. Його пересічні висоти становлять 250 м, найбільша - 344 м. Воно простягається на 114 км із заходу на схід. Внутрішнє пасмо пролягає майже суцільною дугою на 150 км із заходу на схід.

Мал. 179. Геологічна будова Кримських гір

Мал. 180. Печера Мармурова

Мал. 181. Вулканічний масив Карадаг

Має середню висоту 500 м, а максимальну - 756 м. У рельєфі обидва пасма - типові ку- ести. Їхні висоти настільки незначні, що їх вважають передгір’ями Кримських гір. Головне пасмо - найвища частина Кримських гір, яка тягнеться на 180 км із заходу на схід. Його вважають власне горами. Пересічні висоти сягають 1200-1500 м. Головне пасмо розбите на окремі масиви. Їхні плоскі безлісі вершини називають яйлами.

Найвищим масивом є Бабуган-Яйла, розміщений між Гурзуфом та Алуштою. Його пересічні висоти - 1000-1400 м. Саме тут розташована найвища точка Криму - гора Роман-Кош (1545 м).

На Головному та Внутрішньому пасмах зустрічаються ерозійні (з латин. - роз’їдання) форми рельєфу. Тут під дією води, яка розмила чи розчинила пухкі гірські породи, виникли скелі химерної форми.

Справу довершив вітер, котрий, як скульптор, обточив до блиску тверді породи.

Іноді на Головному пасмі зустрічаються численні форми вивітрювання, як на Демерджі-Яйла. Тут є стовпи, бастіони, біля підніжжя гір - кам’яні осипища з брил до 10-12 м. На західному схилі Демерджі - дивний світ Долини привидів. Сонце, мороз, дощі, коріння дерев тисячі років розсікали скелі, будуючи химерні фігури.

Південні схили Головного пасма круто обриваються до Південного берега Криму - вузької рівнини, складеної вапняками та сланцями, наносами річок. Її ширина коливається від 2 км до 8 км. Часто з Головного пасма сюди сходять зсуви та обвали. На сході над рівниною здіймається вулканічний масив Карадаг (мал. 181) («Чорна гора») висотою 577 м. Дивом Південного берега Криму є Аюдаг (мал. 182), або Ведмідь-гора, заввишки 577 м. Це підземний вулкан - лаколіт. У доісторичні часи магма проникла у формі гриба в остові гірські породи, що лежать на незначній глибині. Зовнішні сили з часом зруйнували і знесли пухкі осадові породи, а магматичне тіло Аюдагу вийшло на поверхню. У Середньовіччі гора нагадувала людям велетенського ведмедя, що п’є воду.

Мал. 182. Гора Аюдаг

Завдання: Порівняйте рельєф і пересічні висоти Кримських гір та Українських Карпат. Які причини їхніх відмінностей?

Перевір себе

1. Порівняйте фізико-географічне положення Кримських гір і Українських Карпат.

2. Як формувалися Кримські гори? Порівняйте з Українськими Карпатами.

3. Як склад гірських порід Кримських гір вплинув на формування сучасного рельєфу?

4. Назвіть пасма Кримських гір та порівняйте їхні пересічні висоти. Поясніть, як виникли гірські пасма.

✓5. Поясніть, чому Кримські гори та Українські Карпати однакові за часом формування, але різняться за формами рельєфу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити