Підручник Географія 9 клас - О. Ф. Надтока - Оріон 2017

РОЗДІЛ ІІІ ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

ТЕМА 5 ВИРОБНИЦТВО ТКАНИН, ОДЯГУ, ВЗУТТЯ

МОЄ ОРІЄНТИРИ:

► називати види тканин та сировини для їх виробництва;

► наводити приклади найбільших у світі та Європі країн-виробників та країн-експортерів тканин, одягу, взуття;

► розуміти вплив працересурсного та споживчого чинників на розвиток текстильного, швейного, взуттєвого виробництва;

► показувати на карті найбільші центри текстильного, швейного, взуттєвого виробництва в Україні — Тернопіль, Херсон, Луцьк, Черкаси, Житомир, Рівне, Київ, Одеса, Харків, Запоріжжя, Бердичів, Дунаївці, центри найвідоміших народних промислів;

► аналізувати карту текстильної промисловості України

§ 33 ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТА СУЧАСНИЙ СТАН ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

* Чим пов’язані між собою сільське господарство та легка промисловість?

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

Легка промисловість — це форма економічної діяльності, від розвитку якої залежить формування державних бюджетів багатьох країн світу. Вона об’єднує велику кількість видів і підвидів. Основні з них — швейне, взуттєве, текстильне виробництво. Саме вони набули значного розвитку, і промисловість світу вже не може обійтися без їхньої продукції.

Легка промисловість світу в сучасній глобальній економіці дещо «змінила прописку». Нині вона набула значних масштабів у країнах, що розвиваються. У зв’язку із цим чимало розвинених країн вирішили не конкурувати з дешевшою продукцією в даному сегменті ринку, а зосередити своє виробництво на випуску дорогих брендових товарів. Яскравим прикладом цього є швейна промисловість. Багатьом відомі європейські кутюр’є та модельєри, які за невеликих обсягів виробництва отримують вагомий прибуток за рахунок ексклюзивності товарів.

Провідним видом легкої промисловості є текстильна.

Основні райони виробництва тканин зосереджено в Китаї, США, Індії (перше місце у світі за випуском бавовняних тканин), Японії (світовий лідер за випуском шовкових тканин), Німеччині.

Мал. 157. Виробництво одягу в Китаї

Поміркуйте, чи правильним є твердження, що Китай як «фабрика світу» розпочав свій стрімкий розвиток саме з виробництва одягу (мал. 157).

Картографічний навігатор

Мал. 158. Карта «Легка промисловість світу»

1. Визначте за картою (мал. 158) європейські країни , які є лідерами в текстильній промисловості.

2. Які крани є основними виробниками одягу й взуття у світі?

Підприємства легкої промисловості тяжіють до споживача, сировини і трудових ресурсів (мал. 158).

Нині в легкій промисловості світу розрізняють виробництва, які випускають дешеву продукцію, вироблену низько-кваліфікованою робочою силою, і виробництва, які потребують застосування складних технологій, дорогої сировини, участі висококваліфікованих кадрів.

СТРУКТУРА ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

Легка промисловість є складовою частиною комплексу виробництва споживчих товарів. Продукцію легкої промисловості використовують в усіх сферах господарства. Найтісніші зв’язки вона має із сільським господарством і хімічною промисловістю — основними постачальниками сировини для її підприємств. Основними компонентами легкої промисловості є: текстильна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова й галантерейна промисловість.

Текстильна промисловість світу за останні десятиліття істотно змінилася. Передумовою цього була науково-технічна революція, яка відбулася в другій половині минулого століття. Асортимент текстилю становлять здебільшого бавовняні вироби і тканини, невеликий сегмент мають вовна, льон, штучне волокно. Нині помітно збільшилося застосування в текстилі різних синтетичних (хімічних) волокон і матеріалів.

Текстильна промисловість у світовому масштабі розвивається стрімкими темпами. Основним регіоном, на який припадає майже 70 % усього обсягу текстилю, є Азія. А якщо розглядати текстильну промисловість з позиції категорії товарів і продукції, то можна сміливо зазначити, що азійські країни постачають на світовий ринок майже половину всіх вовняних і бавовняних тканин. Найбільшими виробниками бавовняних тканин вважають Китай (30 %), Індію (майже 10 %), США, Тайвань, Японію, Індонезію. Вовняні тканини в основному виготовляють у Китаї (15 %), США, Туреччині й Індії, деяких західноєвропейських країнах. Вітчизняна ж промисловість, незважаючи на велику частку виробництва натуральної сировини для текстилю, зазнає серйозного спаду й нині не може конкурувати з імпортними товарами без державних програм розвитку та підтримки.

Швейна промисловість світу охоплює виробництво одягу й білизни та безлічі інших виробів. За особливостями розвитку зіставна з текстильною. Провідними експортерами швейної продукції є Китай, Республіка Корея, Індія, Колумбія, Тайвань. А розвинені країни, як уже зазначалося, спеціалізуються на невеликих обсягах елітних, модних індивідуальних виробів.

Взуттєва промисловість у світовому господарстві найбільш схильна до переміщення до країн з економікою, що розвивається. В основному це обумовлено дешевшою працею робітників у цих країнах. Чільні позиції у світовому масштабі з виробництва взуття знову тримає Китай — близько 40 % усього споживчого ринку в світі.

Таким чином, останнім часом центр легкої промисловості в планетарному масштабі значно змістився із Західної Європи та США до країн Азії.

Перші джинси пошив Леві Стросс у 1853 р. в США після того, як один із золотошукачів поскаржився йому, що золото знайти значно легше, ніж пару міцних і зручних штанів. Вони нагадували комбінезон і були скроєні з коричневої тканини, призначеної для наметів і тентів. Тоді цю тканину вивозили з італійського порту Генуя, і на тюках ставили штамп Genes. Американці читали його на свій манер — «Джинс». Але сучасну назву джинси отримали лише в середині XX ст., доти їх називали «комбінезон без верхньої частини». Коли у Штрауса закінчилися запаси наметового брезенту, він закупив щільну саржу в Німі, Франція. Звідси пішла назва бавовняної тканини denim (de Nimes— з Німу). Користуючись засобами Інтернету та іншими джерелами, підготуйте виступ про історію виробництва та еволюцію джинсів (мал. 159).

Мал. 159. Перша шкіряна нашивка на джинсах Levi Strauss & Co

ДІЛОВИЙ ЩОДЕННИК

1. Основними видами легкої промисловості є текстильне, швейне та шкіряно-взуттєве виробництво.

2. Основні центри виробництва продукції легкої промисловості перемістилися останнім часом з Європи та США до країн Азії.

3. Продукція Китаю становить 40 % споживчого ринку легкої промисловості.

ЗНАЮ, РОЗУМІЮ, ВМІЮ ПОЯСНИТИ

1. Сформулюйте значення легкої промисловості для світової економіки.

2. Поміркуйте, скільки елементів вашого одягу виготовлено в Китаї. Про що це свідчить?

3. Якою є структура легкої промисловості?

4. Дайте порівняльну характеристику швейної та текстильної промисловості світу.

5. Яка з країн світу виробляє найбільше взуття?

6. Використовуючи ресурси Інтернету, підготуйте розповідь про стан легкої промисловості в Тайвані та Пакистані.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити