Підручник Географія 9 клас - В. М. Бойко - Підручники і посібники 2017

РОЗДІЛ III ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

Тема 2. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

§ 25. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО В УКРАЇНІ

• Пригадайте, на які рудні копалини багаті надра України.

• Які види виробництв охоплюють чорна та кольорова металургія?

ЧОРНА МЕТАЛУРГІЯ. Чорна металургія — один з найдавніших і найбільш розвинених в Україні видів промислової діяльності. Кустарне виробництво заліза відоме на території нашої країни з V-IVст. до н. е., а заводське виробництво чорних металів почало стрімко розвиватися у ХІХ ст. І нині воно має важливе соціально-економічне значення для нашої країни. Чорна металургія становить значну частку у ВВП, загальних обсягах промислового виробництва і зовнішньої торгівлі (понад 1/4 у вартості реалізованої промислової продукції і стільки ж — в експорті товарів); вагома її роль у формуванні бюджету країни. Металургійне виробництво забезпечує металом і конструкційними матеріалами інші складники національної економіки — машинобудування, енергетику, будівництво, транспорт. Воно помітно впливає на розвиток і розміщення підприємств хімічної промисловості та будівельної індустрії, що працюють на його відходах і побічній продукції. Металургійні підприємства створюють робочі місця в густонаселених регіонах України.

За обсягом виробництва продукції чорної металургії Україна тривалий час належала до числа провідних країн Європи і світу. Тепер ці показники скромніші, проте країна входить до першої десятки найбільших світових виробників і експортерів сталі й прокату. Загалом в Україні у 2015 р. було вироблено 23 млн тонн сталі (максимальний обсяг — 55 млн тонн — був у ХХ ст., додаток 5) і 13 млн тонн прокату.

Для розвитку металургійного виробництва наша країна має доволі сприятливі умови: 1) великі запаси мінеральної сировини і палива; 2) розташування їхніх родовищ на незначних відстанях одне від одного; 3) розвинену мережу шляхів сполучення між родовищами; 4) наявні поряд із мінерально-сировинною базою великі запаси води — р. Дніпро та водосховища; 5) розвиток виробництв — споживачів металомісткої продукції; 6) велику кількість вторинної сировини (брухту); 7) кваліфікованих працівників.

Надра України містять великі запаси залізних і марганцевих руд, коксівного вугілля, нерудної металургійної сировини (вапняків,вогнетривких глин). їх родовища дуже вдало поєднуються у Придніпров'ї і на Донбасі. Виплавлення чорних металів традиційно здійснюється на комбінатах повного циклу, що охоплюють усі кінцеві стадії металургійного виробництва, а також виробництво коксу (металургійного палива) й агломерату (шматків залізної руди, спечених з вапняком і коксом). Кожне виробництво має відходи й побічну продукцію, що є сировиною для інших видів промислової діяльності — хімічної, будівельних матеріалів, металообробки. їхні підприємства, як і заводи важкого машинобудування, вигідно розміщувати поряд з металургійними комбінатами.

Рекорди світу

Україна посідає вагоме місце на світовому ринку чорних металів. У 2015 р. її частка у світовому експорті сталі становила 4 %; це 6-тий показник у світі. Загалом з України йде на експорт понад % виробленої сталі.

Мал. 107. Видобуток залізної руди в Криворізькому басейні (Дніпропетровська область)

Мал. 108. Цех холодної прокатки на металургійному комбінаті «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя)

Найбільші українські металургійні комбінати повного циклу побудовані у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському (Дніпропетровська область), Маріуполі, Єнакієвому (Донецька область) та Алчевську (Луганська область). Великі металургійні заводи, що не мають повного металургійного циклу, розміщені в Дніпрі, Запоріжжі, Донецьку, Макіївці (Донецька область). Виробництво феросплавів (сплавів заліза з іншими металами для отримання високоякісних сортів сталі) зосереджено у Запоріжжі та Нікополі (Дніпропетровська область), а труб — у Дніпрі, Нікополі, Новомосковську (Дніпропетровська область), Маріуполі, Харцизьку (Донецька область).

Значну частину сталі в Україні досі одержують мартенівським способом, який в інших країнах успішно замінений на новіші та екологічно чистіші технології. Чорна металургія в нашій країні із застарілою технологією, спрацьованим обладнанням є дуже матеріаломістким виробництвом, яке споживає близько 30 % палива, майже 20 % електроенергії та води, що їх загалом використовують у господарстві країни. Водночас чимало підприємств протягом останніх двох десятиліть активно модернізують: поряд з потужними мартенівськими печами було створено киснево-конверторні, а також електросталеплавильні цехи. Перший електрометалургійний завод було побудовано у Запоріжжі, наступні — у Дніпрі та Донецьку. Незначного розвитку в Україні поки що набули бездоменні способи виробництва чорних металів, зокрема порошкова металургія (єдиний завод у Броварах під Києвом).

Мал. 109. Доменна піч та прокатний цех найбільшого в Україні металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг»

ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ. Основними чинниками розміщення підприємств чорної металургії в Україні є сировинний і паливний (максимальне наближення до джерел сировини й палива). У країні склалося три райони концентрації підприємств чорної металургії.

Придніпровський район сформувався на базі використання власних залізних руд Криворізького басейну, Кременчуцького і Білозерського районів, марганцевих руд Нікопольського родовища, нерудної сировини Дніпропетровської області та привізного палива і вогнетривів з Донбасу (мал. 110). Там виникли такі металургійні вузли: Криворізький (низка залізорудних гірничо-збагачувальних комбінатів і найбільший в Україні металургійний комбінат «АрселорМіттал Кривий Ріг»), Дніпровський (центри — Дніпро, Кам’янське, Новомосковськ), Запорізький, Нікопольський (Нікополь, Марганець), Кременчуцький.

Мал. 110. Чорна металургія України

Донецький район виник біля родовищ коксівного вугілля на власній нерудній металургійній сировині та привезених із Придніпров’я збагачених залізних і марганцевих рудах (принцип маятника — вагони з коксом вирушали на комбінати Придніпров’я, а поверталися із залізорудним та марганцеворудним концентратами). У цьому районі сформувалися металургійні вузли Донецько-Макїівський, Алчевський, Єнакієвський, металургійні центри Краматорськ, Харцизьк, Луганськ. Однак тепер, у зв’язку з подіями в Донецькій і Луганській областях, майже всі металургійні вузли і центри, крім Краматорська, опинилися на непідконтрольній українській владі території або в зоні воєнних дій. Там залишилася й основна частина шахт з видобутку вугілля для виробництва коксу. Усі підприємства значно скоротили або припинили виробничу діяльність, зокрема Єнакієвський і Алчевський металургійні комбінати, Донецький і Макіївський металургійні та Луганський і Макіївський трубні заводи. Тривалий час навіть в умовах воєнних дій працював найбільший у Європі Авдіївський коксохімічний завод, однак після неодноразового припинення й відновлення роботи виробництво на ньому «законсервували». Таким чином, Донецький металургійний район сьогодні не функціонує як єдине ціле внаслідок розриву виробничих зв’язків між підприємствами. Втрачені вони також із Придніпровським і Приазовським металургійними районами. Це вплинуло на загальні обсяги металургійного виробництва та експорту України.

Приазовський район використовував бідні залізні руди Керченського басейну (у 1990-х роках видобуток припинено) і багаті — Криворізького басейну та Білозерського району, марганцеві руди Нікопольського родовища, кокс, вапняк і вогнетривкі глини з Донбасу. У районі працюють два потужні металургійні комбінати і трубний завод у Маріуполі. Припортове розташування підприємств сприяє їхній активній участі в експортно-імпортних операціях України.

КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ. Кольорова металургія, на відміну від чорної, в Україні розвинена слабо. Її розвиток і розміщення зумовлені такими особливостями: а) мінерально-сировинна база має незначну видову різноманітність і промислові запаси; б) у рудах кольорових металів міститься невелика кількість корисної речовини, що потребує розміщення багатьох підприємств поблизу джерел сировини; в) руди здебільшого є багатокомпонентними, а це диктує комплексне використання сировини; г) виробництво кольорових металів потребує багато енергії і води, а також згубно впливає на довкілля. Отже, на розвиток кольорової металургії в Україні і розміщення її підприємств впливають сировинний, енергетичний та екологічний чинники. Провідне місце посідає виробництво легких металів — алюмінієве і титано-магнієве.

Алюмінієва промисловість сьогодні представлена одним із найбільших у Європі Миколаївським глиноземним заводом, оснащеним сучасним обладнанням. Він є прикладом постадійної міжнародної спеціалізації України в технологічному ланцюгу світового алюмінієвого виробництва. Завод побудовано в гирлі Південного Бугу, він має власну пристань для морських суден, кудизавозять сировину (боксити, здебільшого із Гвінеї). Продукцію (глинозем — напівфабрикат для отримання готового металу) вивозять на переробку в інші країни. Серед європейських країн Україна — четвертий після Росії, Ірландії та Греції виробник глинозему. Донедавна частину глинозему відправляли на Запорізький алюмінієвий завод, побудований поряд з Дніпровською ГЕС. Він був єдиним виробником первинного алюмінію в Україні. Через застаріле обладнання виробництво алюмінію було надто енергомістким, тому завод припинив роботу. Сьогодні в країні намагаються відновити його роботу на новому устаткуванні.

Мал. 111. Миколаївський глиноземний завод

Мал. 112. Запорізький титано-магнієвий комбінат

Виробництво титану базується на власній сировині (ільменіт, рутил), за запасами якої Україна посідає помітне місце у світі. Її постачають Іршанський гірничо-збагачувальний (Житомирська область) і Вільногірський гірничо-металургійний (Дніпропетровська область) комбінати. Спорідненість технологічних процесів зумовили об’єднання виготовлення титану і магнію на одному виробництві. Виробництво титану і водночас магнію та германію здійснюється на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. Продукцією Вільногірського комбінату є також цирконовий концентрат — сировина для виробництва цирконію. Його, а також гафній виробляли на спеціальному підприємстві в місті Кам’янське (Дніпропетровська область).

Виробництво феронікелю (сплаву заліза з нікелем) здійснюється на власній сировині на Побузькому феронікелевому заводі (Побузьке, Кіровоградська область), який у сучасних умовах працює з перервами. Також на власній сировині в Україні відбувалося виробництво ртуті в Донецькій області (Горлівка) і золота на Закарпатті (Мужієво). Сьогодні ці підприємства не працюють, хоча запаси сировини залишаються доволі значними (насамперед ртуті). В окремих містах (Харків, Одеса, Київ) кольорові метали виплавляють з брухту.

Україна у просторі й часі

В Україні діє єдиний у світі Інститут титану. Ще в 1994 році уряд країни затвердив програму «Титан України», мета якої — створити якомога повніший цикл виробництва цього важливого металу.

ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МЕТАЛУРГІЇ. Серед проблем, пов’язаних із розвитком металургії, найголовнішими є забруднення довкілля (повітря, ґрунту, води), нагромадження великої кількості порід у відвалах, некомплексне використання сировини. Чорна металургія посідає друге місце після теплової електроенергетики за загальною кількістю викидів забруднювальних речовин у повітря. За даними аерокосмічних зйомок, зона впливу підприємств чорної металургії простягається на 60 км від джерел забруднення. Навколо металургійних заводів формуються техногенні зони, природні об’єкти яких містять широкий набір шкідливих речовин, до складу яких входять надзвичайно небезпечні сполуки Плюмбуму і Гідраргіруму. У шкідливих викидах переважають сірчистий газ, оксиди Карбону і Нітрогену, твердих речовин.

Нагальними проблемами є технічне й технологічне переоснащення металургійних підприємств, поліпшення якості металів, випуск нових видів сталі, прокату, феросплавів. Та найбільш гострими сьогодні є питання, пов’язані із припиненням воєнних дій в окремих районах Донецької й Луганської областей, тому що саме ці регіони були потужними виробниками чорних металів і коксу.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Яке значення має чорна металургія для економіки України?

2. Оцініть сировинну базу чорної металургії України.

3. Які промислові райони і центри чорної металургії виникли в Україні? Які чинники вплинули на їх формування?

4. Які умови забезпечували належність України до числа провідних країн Європи і світу за обсягом виробництва продукції чорної металургії? Чи можливо сьогодні нашій країні відновити ці позиції? Що для цього потрібно?

5. Виробництва яких кольорових металів розвинені в Україні?

6. Які проблеми розвитку має вітчизняна металургія?

Порівняйте розвиток в Україні чорної і кольорової металургії. Яка розвинена краще? Чому?

ПРАКТИЧНА РОБОТА 7

Виробництво чорних металів в Україні

1. Позначте на контурній карті України басейни і райони видобутку залізної руди та марганцю.

2. Позначте і підпишіть назви основних центрів чорної металургії (ті, що наведено в параграфі).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити