Підручник Географія 9 клас - Т. Г. Гільберг - Оріон 2017

Розділ 2 ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ЕКОНОМІКИ

ТЕМА 2. ДОБУВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ

§ 19. Видобування металічних руд

Які металеві вироби використовує ваша родина? Де їх виготовили?

ОСНОВНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ РОДОВИЩ МЕТАЛІЧНИХ РУД. Руди металів доволі нерівномірно поширені в надрах Землі. Потреба людства в них невпинно зростає. Від другої половини ХХ ст. у промислове використання було залучено майже всі види металів. Для їх отримання застосовують традиційні технології видобування й збагачення руди.

Промислові запаси дорогоцінних, рідкісних і рідкоземельних металів зосереджені в незначній кількості країн світу. Окремі з них майже повністю розташовані в одній країні. Так, 97 % відомих промислових запасів рідкісноземельних металів розташовані в Китаї, 95 % платини — у ПАР, 92 % ніобію — у Бразилії. Чорні та кольорові метали широко застосовують у виробництві новітніх електронних виробів (мал. 56).

Основою рудної промисловості світу є видобування залізної руди. Широке використання виробів із заліза зумовили значні обсяги її видобування. Запаси залізної руди в надрах Землі більші, аніж запаси інших металів, разом узятих. Це дозволяє постійно збільшувати обсяг її видобування.

Закономірності розміщення рудних мінеральних ресурсів значною мірою визначаються тектонічною будовою планети. У розломах давніх кристалічних щитів зосереджені значні запаси рідкоземельних, дорогоцінних металів, ніобію, танталу, цирконію.

Найбільший вміст металу мають родовища залізної й марганцевої руд, утворені в докембрії, що приурочені до давніх розломів і западин кристалічних щитів (наприклад, залізорудний басейн Верхнього озера в США). Найменший вміст заліза (до 30 %) — в осадових оолітових конкреціях озерно-болотистого походження (наприклад, Лотаринзький басейн у Франції). Так само утворені великі родовища марганцю осадового походження та в корі вивітрювання. Родовища першого типу утворилися в олігоцені в морських затоках і концентрують майже 4/5 промислових запасів марганцю (наприклад, найбільше у світі Нікопольське родовище в Україні). У родовищах другого типу, що утворилися в умовах жаркого тропічного клімату, через процеси хімічного вивітрювання частка домішок у руді незначна, що дозволяє отримувати високоякісний марганець (наприклад, родовище Нсута в Гані).

Мал. 56. Компоненти смартфону (за вагою)

ЗАЛІЗОРУДНА ПРОМИСЛОВІСТЬ. У світі залізну руду видобувають переважно відкритим способом на гірничо-збагачувальних комбінатах (мал. 57). Шахти будують лише за умови залягання дуже багатих магнетитових руд (наприклад, родовище Кіруна у Швеції). Видобуту сиру руду очищують від шкідливих домішок сірки, фосфору, кремнію. Так отримують рядову руду, яку потім сортують на доменну та мартенівську.

У розвинених країнах світу створено підприємства чорної металургії на морському узбережжі. Це сприяє появі великих за обсягом перевезень морем регулярних поставок продукції залізорудної промисловості до цих країн.

РОЗВИТОК І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВ ІЗ ВИДОБУВАННЯ ЗАЛІЗНИХ І МАРГАНЦЕВИХ РУД В УКРАЇНІ. За промисловими запасами залізних і марганцевих руд наша держава є одним з лідерів у світі. Унікальне поєднання на території України на відстані до 500 км великих покладів кам’яного вугілля всіх марок із залізною й марганцевою рудою дозволило створити один з основних світових промислових районів чорної металургії. У світі подібні винятково сприятливі природні передумови є ще в США, де великі поклади залізної руди в басейні Верхнього озера поєднуються з кам’яним вугіллям в Аппалачському басейні. Проте в ньому відсутні власні великі поклади марганцевої руди.

Унікальні світового значення родовища залізної руди в Україні є основою експорту товарної руди й котунів. Регулярні її поставки за кордон здійснюються вже понад сто років.

Світові можливості

Шіпі-Борвський гірничо-збагачувальний комбінат від 2012 р. здійснює видобування марганцевої руди в Калахарському марганцевому басейні (Північна Капська провінція, ПАР). Промислові запаси становлять 163 млн т, а виробничі потужності — 2,4 млн т руди на рік.

Мал. 57. Схема гірничо-збагачувального комбінату

1 — кар’єр; 2 — відвали розкривних і порожніх рудовмісних порід; 3 — вантажне відділення; 4 — дробильна, збагачувальна, агломераційна фабрики; 5 — водосховище; 6 — сховище пилувато-піщаних відходів збагачення

Тривале видобування зумовило вичерпаність більшості експлуатованих родовищ багатих залізних руд у Криворізькому залізорудному басейні. Виключно шахтним способом видобувають багаті залізні руди в Білозерському залізорудному районі. «Бідну» на залізо руду (35-40 %) отримують у гірничо-збагачувальних комбінатах Кременчуцького басейну. Вона має переважно високий вміст домішок і потребує збагачення й очищення. Для цього флотаційним способом отримують залізорудний концентрат або шляхом первинного обжарювання напівфабрикат — залізорудні котуни.

Нині залізну руду переважно постачають за кордон, а також на вітчизняні підприємства чорної металургії, що так само орієнтовані на експорт готової продукції. Тому залізорудна промисловість України прямо залежить від світового попиту на її продукцію, що сприяє закріпленню сировинної експортоорієнтованої моделі вітчизняної економіки.

Більшість вітчизняного експорту залізорудної продукції (за вагою) припадає на Китай. Зростання обсягів цих поставок з України до Китаю зумовлено нетарифними обмеженнями доступу на ринки ЄС.

Залізну руду продовжують постачати на більшість металургійних заводів Центральної Європи. Промислові запаси залізної руди вітчизняних підприємств достатні для тривалого їх функціонування. У Китаї наявних покладів цієї мінеральної сировини вистачить лише на вісім років. Саме тому ця держава щороку нарощує її імпорт, у тому числі з України.

У залізорудній промисловості України потужні корпорації володіють усіма гірничо-збагачувальними комбінатами. Держава має у своїй власності лише недобудований Криворізький комбінат окиснювальних руд (смт Долинське Кіровоградської області). Введення в дію цього підприємства дозволить істотно збільшити видобування «бідної» залізної руди, задовольнити зростаючі потреби вітчизняної чорної металургії в сировині, необхідній для виробництва сталі та прокату.

Майже половину продукції залізорудної промисловості України видобувають в Інгулецькому, Південному, Північному, Центральному гірничо-збагачувальних комбінатах (усі в м. Кривий Ріг).

Важливе значення для отримання високоякісної сталі має використання марганцю. Україна володіє другими у світі його промисловими запасами, поступаючись лише ПАР. Відкритим способом добувають руду Орджонікідзевський (м. Пологи) і в шахтах — Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати (м. Марганець) у Дніпропетровській області, що належать кіпрським офшорним компаніям. Вони розробляють родовища в Нікопольському марганцевому басейні. Сира руда збагачується на чотирьох збагачувальних фабриках з одержанням марганцевого концентрату, що містить 34 % (Марганецький) і 37,9 % металу на Орджонікідзевському комбінатах. На підприємстві також виробляють марганцевий агломерат. Отриману продукцію переважно постачають на вітчизняні металургійні й феросплавні заводи. Незважаючи на те, що видобування марганцевої руди є меншим від потреб вітчизняних підприємств чорної металургії, марганцевий концентрат експортують. Водночас має місце значно більший імпорт марганцевої руди до України, що покриває понад половину потреби вітчизняних феросплавних заводів. Ця ситуація зумовлена більш низькою, порівняно із закордонними аналогами, якістю української руди. Так само не видобувають власну, а імпортують нікелеву руду та концентрат для виробництва в Україні феронікелю на гірничо-збагачувальному комбінаті в смт Побузьке Кіровоградської області.

Відкриваємо Україну

У 2015 р. запрацювала на повну потужність перша черга Єристовського гірничо-збагачувального комбінату на базі однойменного родовища залі- зомістких руд у м. Горішні Плавні Полтавської області. Промислові запаси родовища — 613 млн т. Повні виробничі потужності комбінату — 28 млн т котунів на рік.

РОЗРОБКА РОДОВИЩ РУД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ. Серед руд кольорових металів в Україні в промислових масштабах видобувають лише ільменітові руди з вмістом титану й рідкоземельних металів. Державні Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат і Вільногірський гірничо-металургійний комбінат дають на рік до 600 тис. тільменітового й 65 тис. т рутилового концентратів. При цьому майже 2/3 своєї продукції вони експортують. Основні обсяги виробленого концентрату експортують. Компанія «Валки-Ільменіт» виробляє ільменітовий концентрат з Валки-Гацьківського родовища, «Ірша-Ільменіт» (обидва в смт Іршанськ Житомирської області) — з відходів Іршанського гірничо- збагачувального комбінату. З відходів Вільногірського державного гірничо-металургійного комбінату підприємство «Кольорові метали» видобуває титаномістку сировину для власних виробничих потужностей.

Особливе місце в добувній промисловості України посідає Миколаївський глиноземний завод, який від 1980 р. переробляє боксити з Гвінеї на металургійний глинозем. Нині це підприємство випускає найбільше глинозему у Східній Європі та є основою виробничого ланцюга світового масштабу.

НЕМЕТАЛЕВІ МІНЕРАЛЬНІ РЕСУРСИ. Велику групу мінеральних ресурсів становлять неметалеві корисні копалини. Серед них особливе місце посідає видобування кухонної солі. Її отримують двома способами — видобуванням у шахтах і випаруванням у басейнах на узбережжі морів. В Україні кухонну сіль видобуває шахтним способом лише Державне підприємство «Артемсіль» (м. Соледар Донецької області). Підприємство має найбільші в Європі виробничі потужності (7 млн т), 3/4 її йде на експорт.

Калійні солі та фосфорити добувають з метою виробництва відповідних видів мінеральних добрив. Вони є осадовими видами корисних копалин, що сформувалися переважно в кайнозої. Найбільші їхні промислові поклади й видобування зосереджені в Росії та Марокко.

Каолін є основою виробництва порцеляново-фаянсової продукції. Він також має осадове походження. Україна володіє найбільшими запасами первинних каолінів у Європі. Більшість підприємств із видобування первинного каоліну та виробництва вторинного каоліну входить до складу ТНК, що його експортують. Так, за кордон постачає 4/5 усього видобутого каоліну з найбільшого в Європі за запасами Глухівського родовища у Вінницькій області «АВК Українське каолінове товариство», що входить до складу ТНК «Кварцверке» (мал. 58).

Відкриваємо Україну

Дрогобицький солевиварювальний завод — найстаріше промислове підприємство України (перша згадка в 1250 р.). Виробляє з природного розсолу солі кухонні йодовані.

Відкриваємо Україну

У 2014 р. відкрито новий завод зі збагачення каоліну «СОКА Україна» (с. Жежелів Козятинського району Вінницької області), який 3/4 своєї продукції постачає на експорт. Виробничі потужності першої черги заводу становлять 50 тис. т.

Це сучасне підприємство гірничодобувної промисловості спеціалізується на видобуванні каоліну-сирцю, виробництві збагачених марок каоліну, фракціонуванні кварцових пісків. Інвестиційні проекти з модернізації обладнання сприятимуть збереженню конкурентоспроможності цього підприємства як в Європі, так і в усьому світі. Виробничі потужності «АВК Українське каолінове товариство» з видобування каоліну становлять більш як 1 млн т на рік. Обсяги виробництва збагачених видів каоліну — понад 140 тис. т на рік.

Серед неметалевих мінеральних ресурсів виняткове значення мають доломіти та флюсові вапняки, які застосовують у чорній металургії. Їхні промислові родовища доволі поширені на території України, проте найбільше їх видобувають у Донецькій області через близькість до основних підприємств чорної металургії й коксохімічної промисловості. Саме тому провідні підприємства з видобування нерудної мінеральної сировини перебувають у власності корпорацій, що володіють відповідними підприємствами важкої промисловості. Так, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Дружківське рудоуправління, що видобуває вогнетривкі глини, та Новотроїцьке й Комсомольське рудоуправління (усі в Донецькій області), які видобувають доломіти та флюсові вапняки, входять до складу «СКМ».

Відкриваємо Україну

У 2016 р. запрацювала перша черга Демуринського гірничо-збагачувального комбінату (с. Новоандріївка Васильківського району Дніпропетровської області) з розробки Вовчанського родовища титано-цирконових руд (промислові запаси — 5 млн т). Триває будівництво збагачувальної фабрики для виробництва ільменіт-цирконієвого концентрату, проектна потужність якої становить 50 тис. т руди на рік.

Мал. 58. Видобування каоліну на Глухівському родовищі у Вінницькій області

Політичні потрясіння й бойові дії в Донецькій й Луганській областях призвели до розриву усталених виробничих зв’язків між металургійними та відповідними добувними підприємствами. Це зумовило різке збільшення імпорту відповідної продукції з Румунії, Словаччини, ОАЕ. Тому відновлюють видобуток на закритих раніше кар’єрах флюсових вапняків у Західній Україні, які раніше постачали вапняк на місцеві цукрові заводи.

БУДІВЕЛЬНІ МІНЕРАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ. В Україні розробляють великі родовища декоративно-облицювального каменю та будівельних матеріалів. Більшу частину гранітів і габро постачають на експорт необробленими або з мінімальним обробітком переважно з корінних родовищ у Житомирській області (Коростишівський район), також із цієї області експортують кварцити з найбільшого за їхніми запасами в Європі Овруцького родовища. Більш рівномірно розміщені територією України підприємства з виробництва щебеню, цегли та керамічної черепиці.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ

• В Україні велике значення в розвитку добувної промисловості має її орієнтація на збут товарної продукції за кордон.

• Більшу частину товарної продукції дає видобуток залізної руди й кам’яного вугілля та пов’язані з ними розроблення родовищ нерудної сировини чорної металургії. За їхніми запасами держава посідає одні з провідних місць у світі.

• Основні експортні поставки залізної руди спрямовані в Китай. При цьому збільшують видобуток і вводять в експлуатацію лише нові родовища в залізорудній і титанорудній промисловості, товарна продукція яких переважно постачається за кордон.

Знаю і вмію обґрунтувати

1. Зазначте, у які геологічні епохи були сформовані основні поклади паливних ресурсів у світі.

2. Як геологічні умови та тектонічна будова вплинули на розміщення найбільших залізо- й марганцеворудних басейнів світу?

3. Чому в Західній Україні відновлюють видобування флюсових вапняків?

4. Поясніть, як вплинуло розміщення підприємств чорної металургії на експлуатацію родовищ вогнетривів в Україні.

Працюю з картою

■ За допомогою карт шкільного атласу знайдіть і поясніть розміщення основних родовищ металів, які найбільше використовують у світі та в Україні.

■ Позначте на контурній карті світу основні родовища залізної руди та країни-лідери з її видобування.

Генерую ідеї

За допомогою інформації, поданої на офіційному сайті Державної служби статистики України, визначте, у яких областях зосереджені основні промислові запаси флюсових вапняків у державі.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема. Позначення на контурній карті найбільших басейнів видобування кам’яного вугілля, нафти та природного газу

Позначте на контурній карті найбільші басейни:

■ кам’яного вугілля світу:

Верхньосілезький (Польща), Кузнецький (Росія), Карагандинський (Казахстан), Північно-Східний (Китай), Східний (Індія), Аппалацький (США), Південно-Східний (Австралія);

■ кам’яного вугілля України:

Донецький і Львівсько-Волинський;

■ нафти та природного газу світу:

Перської затоки, Західносибірський, Зондський, Сахарський, Гвінейської затоки, Техаський, Мексиканської затоки, Західноканадський, Північноморський;

■ нафти та природного газу в Україні:

Cхідний, Західний, Південний.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Тема. Проблеми й перспективи освоєння родовищ нафти та природного газу на шельфі Чорного й Азовського морів

Алгоритм виконання

1. На контурній карті позначте межу морського шельфу Чорного й Азовського морів. Укажіть основні тектонічні структури та позначте геологічні епохи їхнього утворення.

2. Нанесіть на карту відкриті родовища нафти, газу й конденсату.

3. Позначте межі територіальних вод і виключних економічних зон прибережних держав.

4. Нанесіть на карту ділянки шельфу, на яких ведуться геологопошукові дослідження нових родовищ нафти та природного газу.

5. Запропонуйте нові ділянки для їхнього пошуку, виходячи з геологічної й тектонічної будови шельфу, та напрями прокладання нафто- й газопроводів з нових відкритих родовищ.

6. Позначте за шкільним атласом родовища, з яких видобувають нафту й газ, та відповідні підводні нафто- й газопроводи від них на поверхню.

Формуємо ключові компетентності

АКАДЕМІЯ НЕСТАНДАРНИХ РІШЕНЬ

КЕЙС 3 ВИСЛОВЛЮЄМО ВЛАСНІ СУДЖЕННЯ

З розвитком індивідуального землекористування контролювати стан, використання й охорону земель складніше. Одні стверджують, що фермер, ставши господарем землі, буде бережно використовувати її ресурси, підвищувати культуру землеробства. Інші вважають, що, отримавши землю, фермер намагатиметься «витиснути» з неї максимум доходу шляхом нещадної експлуатації, внесення великої кількості мінеральних добрив й отрутохімікатів. Яку точку зору підтримуєте ви? Відповідь обґрунтуйте.

КЕЙС 4 ДИСКУТУЄМО

Прочитайте уважно уривок зі статті А.-Б. Янна «Вже запізно бути песимістом». Визначте, яка основна думка закладена в ній. Чи погоджуєтесь ви з точкою зору автора? Висловте свої судження.

«...Це називається прокляття чорного золота. У двох словах: багатство, що походить від нафти, не є чинником розвитку, а навпаки, посилює владу привілегійованої меншості, яка має доступ до нафтової манни.

Держави, які процвітали, отруюють цим ядом. Підприємства, які з ними вступають у перемовини, навіть за умови, що вони не бажають цього робити, підкорюються логіці хабарництва, інтриг і видавання бажаного за дійсне. Лише держави, у яких є доволі впливові суворі моральні лідери, можуть вистояти перед цим прокляттям — це країни Північної Європи.

У душі кожен з нас знає про це, проте намагається думати про інше. Кожен з нас знає також, що наше суспільство не може відмовитися від нафти. Чорне золото потрібне для виробництва не лише енергії, а й виробів із пластику, косметики, сільськогосподарських добрив. Без нафти ми негайно зупинимось. І тому. усе наше суспільство і ми самі є відповідальними за це» (GEO (France), 2010. — № 381., р. 70).

МІЦНІ ЗНАННЯ — СТРАТЕГІЧНЕ МИСЛЕННЯ

1. Назвіть природні, економічні та соціальні чинники, які впливають на розвиток сільського господарства.

2. Які причини визначають важливість сільського господарства у світовій економіці у ХХІ ст.?

3. Складіть прогноз стану тропічних лісів до кінця століття, враховуючи, що темпи їх знищення сягають 11 млн га на рік при лісовідновленні на 10 % цієї площі. Яким чином скорочення лісового фонду тропічних лісів позначиться на глобальних екологічних проблемах?

4. Поясніть, як, на вашу думку, дивляться на проблему збереження лісів: природолюб, лісничий, підприємець, мисливець.

5. Наведіть приклади країн з найбільшою та найменшою забезпеченістю ріллею з розрахунку на душу населення. Поясніть причини таких відмінностей.

6. Чому в країнах Західної Європи молочне тваринництво відіграє важливішу роль, ніж у США? Яка при цьому роль природних чинників у спеціалізації рослинництва?

7. Проаналізуйте дані таблиці 8. Поясніть причини таких відмінностей.

Таблиця 8

Країни з найбільшою та найменшою частками аграрної продукції в експорті, 2015 р.

Країна

Частка,%

Країна

Частка,%

Малі

98

Японія

1

Бурунді

94

Лівія

1

Бенін

93

Саудівська Аравія

1

М’янма

88

Венесуела

2

Беліз

86

Сингапур

3

Парагвай

85

Німеччина

5

Гамбія

82

Мексика

6

8. Сільське господарство в багатьох країнах Африки не в змозі виробити стільки продукції, щоб забезпечити потреби свого населення. У чому причини такої ситуації? Запропонуйте шляхи розв’язання продовольчої проблеми.

Свою відповідь аргументуйте.

9. Головний постулат англійського вченого Т. Р. Мальтуса (17661834 рр.) полягав у тому, що «кількість населення неминуче обмежена засобами існування». На його думку, «великий закон природи полягає в прагненні всіх живих істот розмножуватися швидше, ніж це допускається кількістю їжі, що є в їх розпорядженні». Він вважав, що кількість населення зростає в геометричній прогресії, а кількість продовольства — в арифметичній. Чи справедливі твердження Мальтуса сьогодні?

10. Чому відвідування людьми парків і приміських лісів негативно впливає на стан деревостою, навіть коли люди не завдають деревам безпосередньої шкоди?

11. Французькому письменнику Ф. Р. Шатобріану належать слова: «Людині передують ліси, її супроводжують пустелі». Підтвердіть відомими вам фактами правомірність цього висловлювання. Назвіть усі можливі екологічні наслідки зведення лісів.

12. Чому Україна найбільше забезпечена покладами кам’яного вугілля?

13. Поясніть, чому серед країн-лідерів у світі за покладами металів відсутні країни «Великої сімки».

14. Установіть, які корисні копалини поширені в Альпах і Карпатах, та поясніть причини відмінності в поширеності промислових запасів мінеральних ресурсів у цих гірських країнах.

15. З’ясуйте, чому рідкоземельні елементи почали видобувати лише у другій половині ХХ ст.

16. Поясніть, чому Катар контролює більше половини міжнародної торгівлі скрапленим газом.

17. З’ясуйте, чому відсутній видобуток кам’яного вугілля в Ленському басейні.

18. Поясніть, чому не видобувають корисні копалини в Антарктиді.

19. Чому в Україні припинено видобування руд, що вміщують мідь і ртуть?

20. Чи є доцільним відновлення видобування бурого вугілля у Дніпровському басейні?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити