Підручник Географія 9 клас - Й. Р. Гілецький - Ранок 2017

РОЗДІЛ І НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

ТЕМА 2 Світове господарство

§ 8 Глобалізація та економічна інтеграція у функціонуванні міжнародної економіки

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Що вам відомо про міжнародну економічну інтеграцію?

2. Із якими міжнародними економічними об'єднаннями співпрацює Україна?

1. Глобалізація та регіональна економічна інтеграція

Під глобалізацією в широкому змісті слова розуміють перетворення певного явища на планетарне, таке, яке стосується всієї Землі. Глобалізація світової економіки — це процес розвитку стійких виробничо-господарських та культурно-політичних зв’язків між національними економіками окремих країн. Основними ознаками глобалізації світової економіки є:

• подальше поглиблення міжнародного поділу праці;

• посилення взаємозалежності національних господарств;

• зростання відкритості національних ринків та поступове усунення бар’єрів на шляху руху товарів, послуг, фінансів, робочої сили;

• зростання цілісності та єдності світового господарства;

• нівелювання національних звичаїв і традицій та створення глобального інформаційного простору.

Отже, економічна глобалізація насамперед характеризується процесами зміцнення та розвитку зв’язків між національними економіками різних країн, які охоплюють усі сторони їхнього економічного життя. Ці сучасні процеси називають інтернаціоналізацією господарського життя.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Слово «глобалізація» запозичене з англійської мови та походить від латинського globus— куля, земна куля, глобус. Від цього слова було утворено прикметник «глобальний», англійською global— той, який стосується земної кулі: світовий, планетарний. Від цього прикметника, у свою чергу, було утворено дієслово globalize— перетворювати певне явище на глобальне, глобалізувати, а також іменник globalization— перетворення певного явища на світове, на таке, що стосується всієї земної кулі.

Рівень інтернаціоналізації конкретної національної економіки оцінюється низкою показників. Передусім це показники ступеня участі держави у світовій торгівлі. При цьому найчастіше до уваги беруть відношення тільки експорту або експорту та імпорту разом до ВВП країни. Цей показник для розвинених країн зазвичай становить від 25 % до понад 100 %.

Установлення безпосередніх стійких виробничих зв’язків між підприємствами різних країн називають інтернаціоналізацією виробництва. У результаті цього виробничий процес в одній країні стає частиною процесу, який відбувається у світовому масштабі. Інтернаціоналізація виробництва сприяє зростанню ефективності виробництва в окремих країнах, прискореному розвитку науки і техніки, підвищенню життєвого рівня населення.

Розрізняють два рівні інтернаціоналізації виробництва: макро- та мікрорівень. На макрорівні основною формою інтернаціоналізації виробництва є міжнародна економічна інтеграція. Це процес обопільного пристосування й об’єднання національних економік двох і більше країн. Міждержавні інтеграційні об’єднання існують у формах: зон вільної торгівлі, митних союзів, спільних ринків, економічних союзів. Економічні союзи не просто полегшують економічні зв’язки між країнами, а передбачають узгодження економічної політики країн-членів, створення єдиного законодавства.

Процеси утворення регіональних інтеграційних угруповань держав особливо активізувалися наприкінці 1990-х рр. Прикладами регіональних інтеграційних об’єднань держав є Європейський Союз, Європейська асоціація вільної торгівлі (НАФТА).

Швидкому успіху глобалізації сприяє бурхливий розвиток інформаційних технологій та опанування мережевого способу організації суспільної діяльності. Процес переходу до активного використання інформаційних технологій у всіх сферах життя називають інформатизацією суспільства. Він на сьогодні має глобальний характер і спрямований на формування єдиного інформаційного простору.

2. Транснаціональні корпорації та їхній вплив на функціонування міжнародної економіки

На мікрорівні інтернаціоналізація виробництва відбувається шляхом злиття підприємств, які виробляють подібні або однорідні товари, виробництва за кордоном товарів, аналогічних тим, які виготовляються в країні базування. На певному рівні розвитку мікроінтеграції виникають транснаціональні корпорації (ТНК). Інакше їх називають багатонаціональними корпораціями, міжнародними монополіями. До них входять господарські структури, що містять первинні (материнські) підприємства та їхні закордонні філії (відділення). Материнською називають ту компанію, що започаткувала створення компаній за кордоном.

На початку XX ст. вже існувала значна кількість ТНК. Однак на масове явище, що визначає хід економічного розвитку світу, ТНК перетворилися в другій половині XX ст. Більшість материнських компаній розміщується в розвинених країнах, набагато менше —у країнах, що розвиваються, і незначна частина — у країнах із перехідною економікою.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Вчені з Вищої технічної школи Цюриха створили модель глобальної економіки, за допомогою якої визначили 147 транснаціональних корпорацій, які контролюють 40 % усього світового доходу. Науковці проаналізували взаємозв'язки 43 тис. ТНК та визначили, що існує відносно невелика група компаній, в основному банків, яка здійснює непропорційно великий вплив на світову економіку.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

До складу найбільших світових ТНК за національною належністю входять компанії таких світових економічних центрів: США (515 компаній), Японія (210) та країни ЄС. Порівняно з попередніми роками у 2010 р. покращили свої позиції Китай (113), Канада (62) та Індія (56).

За рейтингами Fortune Global 500 за 2015 р., до 50 найкращих компаній за рівнем економічного зростання увійшли такі компанії: Fannie Mae, JBS, Apple, China National BuildingMaterial Group, Sinopec Group.

Зараз провідну роль у світовій економіці відіграють ТНК США, суттєво випереджаючи промислові й фінансові компанії інших розвинених країн. Проте цей розрив поступово скорочується за рахунок посилення позицій ТНК держав Західної Європи та Японії, а також появи ТНК країн, що розвиваються.

У цілому ТНК забезпечують близько 50 % світового промислового виробництва. На ТНК припадає понад 70 % світової торгівлі, причому 40 % цієї торгівлі відбувається всередині ТНК. Тобто торгівля відбувається не за ринковими цінами, а за так званими трансфертними, які формуються не під впливом ринку, а під довгостроковою політикою материнської корпорації. Дуже великі ТНК мають бюджет, що перевищує бюджет деяких країн.

У всьому світі станом на 2016 р., за даними ООН, існувало понад 65 тис. транснаціональних корпорацій, що мали понад 250 тис. філій. Більшість із них багатопрофільні за видами економічної діяльності. Кожна з 500 найбільших ТНК США має в середньому підприємства 11 профілів, а найбільш потужні охоплюють по 30—50 видів економічної діяльності. У групі зі 100 провідних промислових фірм Великої Британії багатопрофільними є 96, у Німеччині — 78, у Франції — 84, в Італії — 90.

ТНК відіграють дуже важливу роль у світових науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробках. На частку ТНК припадає понад 80 % зареєстрованих у світі винаходів.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Що таке глобалізація і які її основні ознаки? 2. Що розуміють під інтернаціоналізацією господарського життя та виробництва? 3. На яких рівнях найбільш виражені інтеграційні процеси у світовому господарстві? 4. Якими є особливості світових інтеграційних процесів на макрорівні? 5. У чому полягає інформатизація суспільства? 6. Який вплив здійснюють транснаціональні корпорації на функціонування міжнародної економіки?

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Знайдіть у мережі Інтернет або інших джерелах інформацію про ТНК, які мають свої підприємства на території України. 2*. Чи наявні в сучасній Україні ознаки різних типів економічних систем? Відповідь аргументуйте конкретними прикладами.

an lang="UK">країни у 2010 р. становила 8,4 %, а промисловості — 25,7 %. У скільки разів відрізнялася частка цих видів економічної діяльності за підсумками 2015 р., якщо питома вага сільського господарства зросла на 3,3 % порівняно з 2010 р., а промисловості — знизилася на 2,3 %? 2*. Знайдіть на політичній карті світу Мальдівську Республіку, яка належить до типу країн, що розвиваються. Секторальна структура її ВВП за найновішими даними має такий вигляд: первинний сектор — 23 %, вторинний — 17 %, третинний — 60 %. Беручи до уваги тип країни та її географічне положення, спробуйте пояснити, чим зумовлена саме така секторальна структура національної економіки Мальдівської Республіки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити