Підручник Географія 9 клас - Й. Р. Гілецький - Ранок 2017

РОЗДІЛ II ПЕРВИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

Тема 1. Сільське господарство

Тема 2. Лісове господарство

Тема 3. Добувна промисловість

ТЕМА 1 Сільське господарство

Мал. 1. Обробіток ґрунту за допомогою сучасної техніки.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Темпи приросту сільськогосподарського виробництва в розвинених країнах на початку XXI ст. в середньому становили 2—2,5 % за рік, що значно перевищувало темпи приросту населення. Це дало можливість виробляти продукції на 20—30 % більше, ніж необхідно для забезпечення внутрішніх потреб країн у продовольстві й сировині. Навпаки, у країнах, що розвиваються, темпи приросту виробництва сільськогосподарської продукції збігалися за значенням із приростом населення (2—3 %), а в розрахунку на одну особу в деяких країнах мали тенденцію до зниження. Це зумовлювало збереження гостроти продовольчої проблеми, особливо в Тропічній Африці.

§ 9 Сучасне сільське господарство у світі

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Які види економічної діяльності належать до первинного сектору?

2. Які з них характерні для вашого краю?

3. Якими є основні складові сільськогосподарського виробництва?

1. Сільське господарство, його значення в сучасному світі

Сільське господарство є основним видом економічної діяльності, який забезпечує існування людей як біологічних істот, виробляючи сировину для створення продуктів харчування. Інша частина продукції рослинного й тваринного походження використовується як сировина для виготовлення предметів повсякденного користування (одягу, взуття, меблів тощо).

Сільськогосподарське виробництво відрізняється від інших виробництв кількома специфічними особливостями, а саме:

• земля виступає головним предметом і засобом виробництва, тобто землю обробляють (мал. 1), а вона, у свою чергу, забезпечує проростання культурних рослин і створення кінцевих продуктів виробництва (зерна, коренеплодів, овочів, фруктів);

• має чітко виражений сезонний характер робіт (посівні роботи, оброблення посівів, збір урожаю);

• істотний вплив на розвиток сільського господарства та його спеціалізацію мають природно-кліматичні умови, а також характер розселення населення.

Сільське господарство тісно пов’язане з багатьма іншими складовими матеріального виробництва, насамперед із машинобудуванням, яке випускає сільськогосподарську техніку та устаткування для тваринницьких ферм, і хімічною промисловістю, яка виробляє мінеральні добрива, отрутохімікати, засоби захисту рослин. Сільськогосподарську сировину переробляють підприємства харчової й частково легкої промисловості.

У системі світової економіки сільському господарству належить виняткова роль, що пояснюється низкою причин.

По-перше, у світі існує постійна потреба в нарощуванні обсягів виробництва сільськогосподарської продукції для забезпечення населення планети, що досить швидко зростає.

По-друге, у ряді країн, що розвиваються, попит на продовольчі товари залишається не повністю задоволеним через низький рівень доходів населення. Тобто він обов’язково зростатиме, якщо збільшуватимуться доходи громадян.

По-третє, сільськогосподарська продукція є важливою передумовою зростання промислового виробництва, для якого вона є сировиною. Це особливо важливо для країн, що розвиваються, які намагаються шляхом розвитку харчової та легкої промисловості підвищити рівень індустріалізації своїх національних економік.

По-четверте, у міру свого розвитку та все більшого технічного оснащення сільське господарство вивільняє працівників, стаючи своєрідним постачальником робочої сили для інших галузей економіки, які в результаті цього отримують можливість активізувати свій розвиток (мал. 2).

По-п’яте, у ряді країн — як високорозвинених, так і тих, що розвиваються, — сільське господарство є важливим джерелом отримання валюти від експорту сільськогосподарської продукції. Так, наприклад, вона складає близько 20 % у загальному обсязі експорту США, Нової Зеландії, Данії.

2. Аграрні суспільства в сучасному світі

Роль сільського господарства в економіці відображає структура національного господарства. За питомою вагою продукції сільського господарства у ВВП країни, а також часткою зайнятих у сільському господарстві визначають загальний рівень розвитку національної економіки. За цими показниками виділяють аграрні, індустріальні та постіндустріальні країни.

До 1980-х рр. у сільському господарстві була зайнята більша частина світових трудових ресурсів. Лише в середині 1980-х рр. кількість зайнятого в ньому населення стала меншою, ніж кількість зайнятих у промисловості та третинному секторі.

Тенденція до скорочення зайнятості в сільськогосподарському виробництві й надалі спостерігається як у високорозвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Проте якщо в перших зайнятість у сільському господарстві на сьогодні знизилася до 2—6 %, то в других вона перебуває в межах від 40 до 80 %. У світі в цілому в сільському господарстві нині зайнято вже менше ніж 40 % економічно активного населення планети.

Аграрні суспільства сучасного світу здебільшого продовжують існувати в країнах Африки на південь від Сахари, а також у деяких країнах Азії, Латинської Америки та Океанії. Тут проживає близько 500 млн сільських жителів, які сумарно становлять 68 % від усього населення аграрних країн.

В аграрних країнах сільське господарство є одним з основних джерел економічного зростання, забезпечуючи в середньому 32 % приросту ВВП. Як правило, це пов’язано з тим, що сільське господарство створює істотну частку ВВП, а більшість бідного населення (70 %) проживає в селах.

Загальними ознаками розвитку аграрних країн є залежне становище в системі світового господарства, а також низький рівень розвитку продуктивних сил, відсталість промисловості й сільського господарства, слабкий розвиток третинного сектору економіки. Ураховуючи те, що частка зайнятих у сільському господарстві в цих країнах становить понад 50 %, зазвичай вони не здатні забезпечити власні потреби в продуктах харчування.

Мал. 2. Збирання врожаю пшениці сучасними комбайнами.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

За порівняльними оцінками збільшення ВВП, обумовлене зростанням сільського господарства, щонайменше вдвічі ефективніше сприяє скороченню бідності, ніж збільшення ВВП, отримане за рахунок інших виробництв. Дослідження свідчать, що в Китаї сукупне економічне зростання, обумовлене розвитком сільського господарства, у 3,5 разу ефективніше впливає на скорочення масштабів бідності, ніж зростання несільськогосподарських напрямків, а в країнах Латинської Америки воно ефективніше у 2,7 разу.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Якщо в Індії один селянин обробляє в середньому 1 га землі, то один фермер США — 50—60 га. Американські ферми високомеханізовані, мають сучасну енергетичну, інфраструктурну й наукову забезпеченість. Для підтримки фермерів уряд уже протягом кількох десятиліть щорічно надає їм багатомільярдні субсидії. Для американських ферм від самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона досягає майже 100 %.

3. Аграрні відносини

Географія сільського господарства вирізняється серед інших виробництв винятковим різноманіттям форм аграрних відносин землеволодіння й землекористування. Слово «аграрний» у перекладі означає «земельний», тому передусім ідеться про форми землеволодіння, яке може бути приватним, суспільним або державним. Форми й способи використання сільськогосподарських земель суттєво залежать від особливостей місцевих природних умов, типу економічної системи країни, характеру аграрних відносин, рівня розвитку продуктивних сил.

В економічно розвинених країнах значна частина земельного фонду зосереджена в приватних руках великих землевласників і здається в оренду для землекористування впродовж певного періоду. Землекористувачами виступають фермерські господарства й компанії, які використовують найману працю. Однак серед усіх видів сільськогосподарських підприємств найпоширенішими в розвинених країнах Заходу є сімейні ферми. Вони зазвичай ведуть виробництво власними силами або використовують частково найману робочу силу для виконання сезонних робіт. Сама держава в розвинених країнах також є великим землевласником (у США — 1/4 земельного фонду).

У країнах, що розвиваються, аграрні відносини відрізняються більшою строкатістю. Існує велике приватне землеволодіння, поширене іноземне землеволодіння, збереглися також общинні землі та ін. Поряд із великими капіталістичними товарними господарствами (місцевими та іноземними) існують докапіталістичні форми господарювання. Для них характерні феодальні та одноплемінні відносини (натуральне, напівтоварне й дрібнотоварне виробництва). Такі господарства представлені сотнями мільйонів дрібних наділів, продукції яких вистачає переважно на харчування селянської родини. Часто там панує примітивне землеробство, за якого основними знаряддями обробітку ґрунту залишаються відсталі ручні знаряддя праці. Щонайменше 20 млн сімей ведуть ще підсічно-вогневе землеробство.

Частина сільськогосподарських підприємств цих країн, які виробляють високоякісну продукцію, що зорієнтована на експорт, зазвичай перебуває у власності іноземців. Для них передусім характерні плантації різних тропічних і субтропічних культур (цукрова тростина, кавове дерево, дерево какао, чай, цитрусові, банани (мал. 3) тощо).

Землеволодіння й агровиробництво постсоціалістичних країн перехідної економіки проходять перебудову. Колишні колективні господарства, радгоспи, комуни перетворюються на кооперативи та агрофірми різних типів, поступово розгортається фермерське господарство, особливо в країнах Центральної Європи.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Чим сільськогосподарське виробництво суттєво відрізняється від інших виробництв? 2. У чому полягає важливе значення сільського господарства в сучасному світі? 3. Що таке аграрні суспільства? Якими є їхні особливості та значення в сучасному світовому господарстві? 4. Чим відрізняються аграрні відносини в державах різних типів?

Мал. 3. На банановій плантації в африканській країні Кот д'Івуар.

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. Опишіть, які сезонні сільськогосподарські роботи виконуються зараз у вашому краї. 2. Дізнайтеся з додаткових джерел, які види сільськогосподарської продукції Україна найбільше експортувала в останні роки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити