Підручник Географія 9 клас - Й. Р. Гілецький - Ранок 2017

РОЗДІЛ III ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

ТЕМА 2 Металургійне виробництво

§ 24 Металургійне виробництво світу та окремих країн

СПРОБУЙТЕ ВІДПОВІСТИ

1. Чи є наявність запасів руд металів основним чинником розвитку металургії в країні?

2. Якими є найголовніші чинники розміщення підприємств чорної та кольорової металургії?

1. Металургійне виробництво світу

Виробництво та споживання металів у світі постійно зростають. За останні 20 років їх щорічне світове споживання практично подвоїлося, оскільки метали й у XXI ст. продовжують залишатися основними конструкційними матеріалами. Частка продукції, виготовленої з використанням чорних і кольорових металів, зараз становить 72—74 % ВНП держав.

Із загального обсягу щорічного виробництва металів понад 90 % припадає на чорні метали — сталь та чавун. Світова виплавка сталі швидкими темпами зростала до середини 1970-х рр., а в 1990-ті рр. стабілізувалася на рівні 800 млн т за рік (мал. 1). У 2000-х рр. обсяги виробництва сталі знову почали суттєво зростати, досягаючи щороку нового історичного рекорду (із 2004 р. перевищили 1 млрд т). За підсумками 2014 р. у світі було виплавлено майже 1,67 млрд т сталі та 1,17 млрд т чавуну. Тільки у 2015 р. світове виробництво сталі дещо скоротилося (на 2,8 %).

У кольоровій металургії світу обсяги виробництва мають стійку тенденцію до зростання. Збільшується різноманітність видів кольорових металів, які використовуються у виробництві (у наш час понад 70 металів).

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Використання рідкісних металів суттєво змінює властивості багатьох традиційних матеріалів. Наприклад, додавання до сталі лише декількох сотих відсотка ніобію й ванадію дає змогу на 30—40 % знизити вагу металевих конструкцій мостів і багатоповерхових будівель, газо- і нафтопроводів тощо. При цьому термін служби конструкцій збільшується у 2—3 рази.

Мал. 1. Зміна обсягів світового виробництва сталі.

Мал. 2. Зміна обсягів та структури виробництва кольорових металів.

Однак основна частка виплавки припадає на алюміній (51 %), мідь (22 %), цинк (13 %), свинець (11 %). Помітне місце у виробництві кольорових металів посідають також нікель, олово, кобальт, вольфрам, молібден тощо (мал. 2).

В останні десятиліття суттєво підвищилася увага до виплавки рідкісних металів (титану, магнію, германію, танталу, ніобію), виробництва прокату й готової продукції.

2. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі чорних металів

Сукупна частка 20 країн — найбільших виробників сталі у 2015 р. перевищила 90 % світового виробництва цього товару. До першої десятки за підсумками 2015 р. входили Китай, Японія, США, Індія, Південна Корея, Росія, Німеччина, Туреччина, Бразилія та Україна. При цьому 50,3 % світового виробництва первинної (необробленої) сталі забезпечила одна держава — Китай, який за 2015 р. виплавив її майже 804 млн т (див. таблицю). Із першої десятки світових лідерів виплавки сталі у 2015 р. лише Індія збільшила її виробництво на 2,6 %. В інших державах відбулося незначне скорочення обсягів виробництва цього металу.

Таблиця

ПРОВІДНІ КРАЇНИ СВІТУ ЗА ВИПЛАВКОЮ СТАЛІ, млн т

Місце

Країна

1950 р.

Країна

1990 р.

Країна

2015 р.

1

США

87,9

СРСР

153,0

Китай

803,8

2

СРСР

27,3

Японія

110,3

Японія

105,2

3

Велика

Британія

16,6

США

89,7

Індія

89,6

4

Німеччина

14,0

Китай

66,1

США

78,9

5

Франція

8,7

Німеччина

44,0

Росія

71,1

6

Японія

4,8

Італія

25,4

Південна

Корея

69,7

7

Бельгія

3,8

Південна

Корея

23,1

Німеччина

42,7

8

Канада

3,1

Бразилія

20,6

Бразилія

33,2

9

Люксембург

2,5

Франція

19,3

Туреччина

31,5

10

Італія

2,4

Велика

Британія

17,9

Україна

22,9

Світ

200,4

850,1

1599,5

Перша десятка

83 %

74 %

84 %

Найбільшими у світі країнами-споживачами сталі та прокату на сьогодні залишаються Китай, країни Європейського Союзу, США та Японія.

Список найбільших у світі виробників та споживачів чавуну очолюють Китай, Японія, Росія, Індія та Південна Корея.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Алюмінієва промисловість виникла лише наприкінці XIX ст. Уся світова виплавка алюмінію в 1895 р. становила близько 2,5 тис. т і була представлена тільки шістьма державами. Відтоді вона зросла майже у 20 тис. разів (48 млн т), випередивши за обсягами всі інші виробництва кольорової металургії.

Мал. 3. Порт Кваньян у Республіці Корея. Корабель швартується біля сталеливарного заводу. У країнах, що імпортують руду та експортують готову продукцію, металургійні комбінати розташовані в портах, щоб скоротити витрати на доставку сировини або виготовленого прокату.

3. Сучасні тенденції розміщення виробництв чавуну, сталі, прокату

Мал. 4. Металургійне підприємство в Ботсвані (Африка).

Нині чорна металургія ще залишається однією з важливих складових промислового комплексу більшості розвинених держав. У ряді країн нової індустріалізації та країн із перехідною економікою вона стала ядром промислового виробництва.

У розвинених країнах в останні десятиліття темпи зростання виробництва чорних металів помітно знизилися. Це пов’язано передусім зі зменшенням металомісткості (витрат металу на одиницю продукції) виробів у сучасному машинобудуванні, падінням цін на чорні метали на світовому ринку. На ситуацію також частково впливає й те, що відбувається поступове витіснення чорних металів сучаснішими матеріалами — дюралюмінієм і полімерами. У цих країнах скорочується виробництво традиційної металопродукції (чавуну, сталі), але нарощується випуск високоякісних спеціальних сортів сталі, феросплавів, складних видів прокату. Японія, країни Західної Європи (Німеччина, Нідерланди, Бельгія), США, які до Другої світової війни орієнтувалися на власну сировину, разом із Китаєм і Республікою Корея нині стали найбільшими імпортерами залізної руди. Це зумовило розташування нових підприємств чорної металургії здебільшого поблизу морських портів (мал. 3). Збільшення виплавки сталі в країнах «нового освоєння» (Австралія, Канада, ПАР) пояснюється високим ступенем забезпеченості цих країн металорудною сировиною та паливом.

У більшості країн, що розвиваються, чорна металургія як вид економічної діяльності фактично сформувалася тільки в останні чотири-п’ять десятиліть. Її становлення є важливим показником індустріалізації національних економік, а також результатом світової тенденції перенесення «брудних» виробництв до країн, що розвиваються (мал. 4). Спеціалізуються вони значною мірою на виробництві чавуну, найбільш поширених сортів сталі.

Перенесення металургійних підприємств у країни, що розвиваються, нині є найважливішою тенденцією у змінах просторової організації світової чорної металургії. Якщо в 1990 р. частка цих країн Азії та Латинської Америки у світовій виплавці сталі становила 22 %, то тепер — понад 60 %.

4. Найбільші країни-виробники та країни-споживачі кольорових металів у світі

Найбільшою за обсягами виробництва металу у структурі кольорової металургії світу на сьогодні є алюмінієва промисловість. Основними споживачами алюмінію є військово-промисловий комплекс, авіаційна, електротехнічна, автомобільна промисловість й інші складові машинобудування, а також хімічна промисловість, будівництво.

Первинний алюміній тепер виробляють понад 50 держав світу. Через складну технологію виробництва різні стадії розміщені в різних країнах і дуже часто не збігаються з видобутком сировини, а орієнтуються на дешеву електроенергію. Однак рівень концентрації видобутку сировини, виробництва продукції та споживання металу в певних країнах світу залишається досить високим. Так, понад 50 % світового виробництва глинозему забезпечують три країни — Австралія (25,4 %), Китай (19,0 %), Бразилія (9,3 %), понад 60 % світової виплавки алюмінію — Китай (47,3 %), Росія (7,1 %), Канада (6,0 %). Понад 50 % готового металу споживається в США, Японії, Німеччині.

Велика частина світової виплавки чорнової міді сконцентрована там, де її і видобувають (виняток — Японія). Країни-лідери — Китай, Чилі, Японія, Індія, США. Це пояснюється відносно невисокими питомими витратами мідеплавильних заводів на паливо, а також порівняно низьким вмістом міді не тільки в її рудах, а й у концентратах (15—25 %). Із цих причин на світовий ринок надходить більше міді у вигляді рафінованого металу, ніж у вигляді концентратів.

Найбільші обсяги виплавки свинцю — у Китаї (близько 50 %), США, Великій Британії, Японії, цинку — у Китаї, Австралії, Перу, Індії, США, Мексиці.

Найбільшими за обсягами споживачами кольорових металів у світі сьогодні є Китай, країни Європейського Союзу, США та Японія.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

Витрата електроенергії на освітлення знижується у 2—3 рази із застосуванням освітлювальних ламп, що містять ітрій, європій, тербій, церій. Магніти з надпровідних матеріалів на основі ніобію дали можливість побудувати в Японії потяги на повітряній подушці, які розвивають швидкість до 570 км/год.

ЧИ ВІДОМО ВАМ, ЩО…

За всю історію людства було використано майже 135 тис. т золота.

Із них тільки 10 % йде на потреби виробництва, 30 % зберігається в державних резервах, 20 % належить приватним особам, а решту 40 % становлять ювелірні вироби. Цікаво, що в країнах Європи, США та Японії до 60 % спожитого золота йде на потреби високотехнологічних виробництв, а в країнах Азії 80 % цього металу спрямовується на виготовлення ювелірних прикрас.

ЗАКРІПЛЮЄМО ЗНАННЯ

1. Чим пояснюються піднесення та спади виробництва чорних металів у світі? 2. Які країни є найбільшими виробниками та споживачами чорних металів? 3. Чому за останні роки темпи виробництва чорних металів знижуються?

4. Які тенденції в металургійному виробництві спостерігаються у високорозвинених країнах та країнах, що розвиваються? 5. Назвіть країни, що виробляють найбільше алюмінію, міді, свинцю. У чому полягають особливості розміщення виробництв кольорової металургії в цих країнах?

ЗАСТОСОВУЄМО ЗНАННЯ, ПРАЦЮЄМО ТВОРЧО

1. За картою атласу охарактеризуйте географію виробництва сталі у світі. 2. Робота в групах. Використовуючи дані таблиці (с. 103), установіть, які зміни відбулися в частці виплавки сталі двох країн у 2015 р. порівняно з 1990 р. (група 1 — Китай і Бразилія; група 2 — Італія і Німеччина; група 3 — Республіка Корея і Японія). Зробіть припущення про можливі причини цих змін. Висновки аргументуйте.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити