Підручник Географія 9 клас - Г. Д. Довгань - Ранок 2017

РОЗДІЛ V ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

§ 46. Поняття про глобальні проблеми людства. Проблема війни і миру. Проблема тероризму. Екологічна проблема

Ви дізнаєтесь:

♦ які проблеми загрожують існуванню людства

♦ що таке «ядерний клуб» та які країни до нього входять

♦ про небезпеку міжнародного тероризму

♦ чим загрожує людству вторгнення людини в навколишнє середовище

Пригадайте:

♦ міжнародні організації, що вирішують питання з урегулювання політичних та військових конфліктів

♦ екологічні проблеми материків та океанів

Із давніх часів учені досліджували оболонки Землі, однак лише в останні десятиліття вони почали вивчати процеси, що відбуваються в природі й суспільстві з точки зору виживання людства. Тепер недостатньо дізнатися, яким був клімат у минулі тисячоліття, а необхідно встановити тривожні кліматичні зміни, які становлять реальну загрозу людському існуванню. Не варто лише констатувати збільшення кількості населення світу — слід обчислити, чи можливо в майбутньому його прогодувати та забезпечити всім необхідним. Настав час кардинально вирішувати проблему енергозабезпечення, оскільки нафти й природного газу навряд чи вистачить навіть до середини нинішнього століття.

Ці та інші проблеми, що гостро постали перед людством у другій половині XX та на початку XXI ст., дістали назву глобальних.

1. Глобальні проблеми. Причини їх виникнення та загострення.

Глобальні проблеми — сукупність нагальних проблем, які охоплюють увесь світ, створюють реальну загрозу існуванню людства та потребують для свого розв’язання спільних дій усіх країн та народів.

Вивчає глобальні проблеми спеціальна форма знань — глобалістика. Їй присвячують свої праці представники багатьох наук: філософії, соціології, фізики, хімії, біології, екології, економіки й, звичайно ж, географії. Географічний погляд на глобальні проблеми має велике значення, адже географія — особлива наука, вона і природнича, і суспільна, і соціальна. Тому саме в географії виник напрямок досліджень, який дістав назву геоглобалістика. Її теоретичні основи заклав український вчений В. В. Вернадський.

У глобалістиці склалися певні критерії, згідно з якими проблема може розглядатися як глобальна. Відповідно до цих критеріїв, до глобальних належать проблеми, які:

♦ мають планетарний, загальносвітовий характер;

♦ торкаються інтересів усіх народів і держав;

♦ загрожують усьому людству;

♦ потребують невідкладних рішень;

♦ вимагають зусиль усієї світової спільноти.

Причинами появи та загострення глобальних проблем стали економічні й політичні суперечності між державами, відмінності в соціальному та економічному розвитку країн світу, обмеженість багатьох природних ресурсів та їх нераціональне використання, науково-технічний прогрес та посилення впливу господарської діяльності людини на довкілля. Загалом глобальні проблеми є закономірним наслідком та результатом усієї глобальної ситуації, що склалася на планеті Земля на межі XX—XXI ст.

Найактуальнішими проблемами сьогодення є проблема війни й миру, тероризму, екологічна, сировинна, енергетична, демографічна, продовольча, проблема подолання відсталості країн, що розвиваються.

2. Проблема війни та миру.

Зміст проблеми війни і миру сьогодні полягає в зміцненні всесвітньої безпеки. Завдяки зусиллям міжнародної спільноти людству поки що вдається уникнути нового світового протистояння. Проте за час, що минув після Другої світової війни, у світі відбулося близько 200 локальних війн і збройних конфліктів, які забрали життя понад 10 млн людей. Незважаючи на де, багато країн продовжують витрачати величезні кошти на виробництво та купівлю озброєння.

Особливу небезпеку становить зростання кількості держав, які мають ядерну зброю (мал. 1). Спочатку до так званого «ядерного клубу» входили п’ять держав: США, СРСР (Росія), Велика Британія, Франція та Китай. Вони підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Згодом про проведення ядерних випробувань заявили Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея. Сукупний запас їхньої ядерної зброї становить близько 15 тис. мегатонн, що приблизно дорівнює 1 млн бомб, аналогічних тій, що була скинута на Хіросіму на завершальному етапі Другої світової війни. Існують також «порогові» держави, які володіють технологіями виробництва ядерної зброї та можуть її створити в найкоротший час.

Мал. 1. Ядерні держави світу.

Серед них Іран, Єгипет, Саудівська Аравія, Бразилія, Канада, Японія.

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за величиною арсенал ядерної зброї у світі (після США та Росії). У 1994 р. вона приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї і тепер належить до без’ядерних держав світу. Ядерна зброя була вивезена також із Казахстану та Білорусі.

У наш час небезпека нових воєнних дій підтримується існуванням великої кількості регіональних військово-політичних конфліктів, які виникають переважно на національному і релігійному ґрунті. На сучасному етапі найбільше збройних конфліктів відбувається в Африці та Азії (мал. 2). Громадянська війна в Сирії, що триває з 2011 р., забрала життя понад 100 тис. мирних жителів; близько 1,5 млн сирійців залишили свою країну.

Особливий різновид вогнищ конфліктів являють собою самопроголошені (невизнані) держави: Республіка Абхазія, Нагірно-Карабаська Республіка, Південна Осетія, Придністровська Молдавська Республіка, Турецька Республіка Північного Кіпру.

У 2014 р. із появою так званих «ЛНР» та «ДНР» на політичній карті світу з’явилася ще одна зона нестабільності — схід України.

Мал. 2. Конфліктонебезпечні регіони планети.

3. Проблема тероризму.

Міжнародний тероризм є однією із форм політичної боротьби, яку використовують різні політичні партії, рухи, групи та інші організації. Основу їхньої діяльності складають насильницькі методи досягнення своїх політичних цілей. Міжнародні терористи для цього використовують убивства, захоплення заручників, закладення вибухових пристроїв тощо. Унаслідок глобального розвитку комунікацій сучасний тероризм намагається формувати міжнародну громадську думку через залякування.

із проявами тероризму держави стикалися в різні часи свого історичного розвитку. Однак події, що сталися 11 вересня 2001 р. в США, показали: тероризм перетворюється на потужний чинник загрози для всього людства (мал. 3).

Масштаби поширення тероризму набули такого характеру, що жодна країна світу не має повних гарантій від терористичних нападів. Нині найпотужнішою терористичною організацією у світі є ІДІЛ («Ісламська держава Іраку та Леванту»). Бойовиками ІДІЛ були організовані десятки терористичних актів в Іраку та Сирії, вибухи в Брюсселі, Парижі, Ніцці, Стамбулі, Багдаді тощо.

В основі загальносвітової співпраці в боротьбі з тероризмом лежить ряд універсальних міжнародних угод, прийнятих у межах ООН, зокрема Декларація та Програма дій про заходи з ліквідації міжнародного тероризму.

Мал. 3. Пожежа у Всесвітньому торговому центрі Нью-Йорка під час терористичного акту 11 вересня 2001 р. Бойовики терористичної організації «Аль-Каїда» захопили літаки внутрішніх авіаліній ОНА й скерували їх на вежі Всесвітнього торгового центру. Унаслідок масштабних руйнувань та пожеж загинуло близько 3 тис. осіб.

Особливу роль відіграє Контртерористичний комітет (КТК) Ради Безпеки (РБ) ООН, який координує головні напрямки боротьби з міжнародною злочинністю. У 2014 р. для боротьби з терористичними угрупованнями ІДІЛ була створена Міжнародна антитерористична коаліція на чолі зі США. До її складу увійшли близько 60 країн, у тому числі й Україна. Для ліквідації осередків «Ісламської держави» на території Сирії та Іраку багатонаціональні війська коаліції проводять спільні операції в цих країнах.

4. Екологічна проблема.

Першопричиною глобального поширення та загострення екологічної проблеми в другій половині XX ст. міжнародні експерти вважають дуже швидке зростання кількості населення нашої планети. Це призвело до збільшення обсягів виробництва та використання природних ресурсів, нагромадження величезної кількості відходів, забруднення довкілля, глобальних кліматичних змін, порушення рівноваги біосферних процесів.

Основними джерелами забруднення навколишнього середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС), промислові об’єкти (у першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові), сільське господарство, автотранспорт, гірниче виробництво. Вони забруднюють довкілля сотнями шкідливих речовин, які потрапляють у повітря, ґрунти, воду. Статистика свідчить: понад 1,1 млрд осіб у світі страждають від високого вмісту шкідливих речовин у повітрі міських вулиць; від хвороб, викликаних забрудненою водою, щороку вмирають 3,4 млн осіб; забруднення повітря щороку забирає життя 2,7 млн людей.

Господарська діяльність є причиною глобальних змін клімату. За останні 100 років концентрація в атмосфері вуглекислого газу збільшилася на 25 %, а метану — на 100 %. Ці гази зумовлюють виникнення так званого «парникового ефекту»: пропускаючи сонячне світло, вони частково затримують теплове випромінювання, яке надходить від поверхні Землі.

Мал. 4. «Зникле море». За часів СРСР непомірний забір води з річок Амудар'ї та Сирдар'ї, що живили Аральське море, призвів до його висихання. На дні колишнього моря утворилася пустеля Аралкум площею 5 млн га.

Цей процес супроводжується поступовим зростанням середньої температури на планеті.

Подальше потепління може викликати підвищення рівня Світового океану та затоплення густонаселених прибережних районів.

Глобальні зміни клімату і господарська діяльність людини призводять до стоншення озонового шару, збільшення рівня інтенсивності ультрафіолетового випромінювання Сонця, поширення онкологічних захворювань тощо.

Велику загрозу для людства несуть наслідки нераціонального землекористування, у результаті якого щороку втрачається близько 24 млрд т родючих ґрунтів (за масштабами це можна порівняти зі знищенням усіх оброблюваних земель України).

Найбільше втрат ґрунтового покриву припадає на країни зі значними площами орних земель і великою кількістю населення — Індію, Китай, США.

Не менш вражаючими є наслідки опустелювання. Загальна площа, охоплена цим процесом, дорівнює 8 млн км2. Щороку ця цифра збільшується приблизно на 60 тис. км2, що майже вдвічі перевищує територію кожної з областей України (вважається, що цей процес відбувається зі швидкістю 7 км2 на годину). Особлива небезпека опустелювання полягає в тому, що найбільш інтенсивно воно проходить в Африці та Азії, де й без того недостатній рівень забезпеченості сільськогосподарськими угіддями.

Сьогодні на Землі існує чимало територій, які сотні, а то й тисячі років залишаться непридатними для життєдіяльності людини. Це райони екологічних катастроф. Сумними прикладами таких місць є зона аварії на Чорнобильській АЕС та Приаралля (мал. 4).

26 квітня 1986 р. в результаті аварії на енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух ядерного реактора і викид радіоактивних речовин. Кількість загиблих у результаті аварії в перші дні становила 57 осіб. Із 600 тис. осіб, що в різний час брали участь у ліквідації наслідків аварії, 4 тисячі померли від раку. Приблизно 336 тис. осіб були переселені з постійних місць проживання. Загальні витрати на усунення наслідків, евакуацію населення та компенсації постраждалим та їхнім сім'ям оцінюються приблизно у 200 млрд дол. США.

Для розв’язання глобальних екологічних проблем необхідно ширше застосовувати природоохоронні технології, обмежувати шкідливі для природи потреби людей, ширше використовувати вторинну сировину, відновлювати лісові масиви. Вагомою складовою в системі заходів для подолання екологічної кризи є екологічне виховання населення.

Певні позитивні кроки на шляху подолання глобальної екологічної кризи вже зроблено. Сформульовано наукові основи раціональної екологічної політики, досягнуто міжнародних домовленостей із ряду екологічних проблем. Великим досягненням у проведенні спільної міжнародної екологічної політики є Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.). Це міжнародний екологічний договір, спрямований на зменшення концентрації парникових газів в атмосфері. Продовженням заходів Рамкової конвенції є Паризька угода (2015 р.), у якій була розроблена стратегія скорочення споживання енергетичних ресурсів за рахунок підвищення енергоефективності та енергозбереження.

У світовій практиці міжнародного співробітництва з питань розв’язання екологічних проблем велику роль відіграють міжнародні міжурядові та громадські організації. Наприклад, така організація, як Міжнародний союз охорони природи, своє основне завдання вбачає в розробці наукових основ охорони й відновлення дикої природи. Протягом останніх десятиліть під егідою ООН були створені десятки органів, центрів і програм з охорони навколишнього середовища: Міжнародна комісія з навколишнього середовища і розвитку, Глобальний екологічний фонд, Всесвітня метеорологічна організація тощо. Широковідомою є природоохоронна діяльність міжнародної екологічної організації Грінпіс (у перекладі з англійської — «зелений мир»).

Головне

♦ Глобальними називають проблеми, які охоплюють увесь світ, створюють загрози для сучасних і майбутніх поколінь. Для їх вирішення потрібні зусилля всього людства.

♦ Найважливішою глобальною проблемою залишається проблема війни й миру. Початок XXI ст. позначився новою проблемою, що загрожує безпеці всього світу, — це міжнародний тероризм. Через збройні конфлікти та міжнародний тероризм на Землі продовжують гинути люди.

♦ Екологічна проблема є багатогранною. Найнебезпечнішими складовими екологічної проблеми є забруднення навколишнього середовища, глобальне потепління, руйнування озонового шару, деградація земельних ресурсів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Дайте визначення поняття «глобальні проблеми людства». Поясніть причини їх виникнення та загострення. 2. Які країни є членами «ядерного клубу»? Назвіть та покажіть їх на карті атласу. 3. у чому полягають причини військових конфліктів? Наведіть приклади конфліктонебезпечних регіонів у Європі та світі. 4. Які міжнародні організації займаються питаннями світової безпеки та боротьби з тероризмом? 5. Назвіть складові екологічної проблеми, які несуть найбільші загрози для людської цивілізації. 6. сформулюйте основні заходи для вирішення глобальних екологічних проблем. 7. Наведіть приклади парникових газів. Поясніть, як вони потрапляють в атмосферу й чому сприяють підвищенню температури повітря.

Поміркуйте

1. Чому саме Африка та Азія є лідерами за кількістю військових конфліктів?

2. На початку XX ст. японці бачили вершину свого національного символу — вулкана Фудзіяма — 100 днів на рік. Наприкінці століття вони могли милуватися нею лише протягом 20 днів. сьогодні вершину Фудзіями видно близько двох місяців. Якою є причина таких змін?

Працюємо в групах

Спрогнозуйте, на що може очікувати людство в майбутньому, якщо ставлення до навколишньої природи в усіх країнах світу: 1) залишиться незмінним; 2) значно погіршиться; 3) зміниться з огляду на закони природи й буде спрямоване на досягнення гармонії з нею.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити