Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Ранок 2017

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СВІТУ

Тема 3. Сучасне світове господарство

§ 20 Паливно-енергетичний комплекс світу

1. Пригадайте типи електростанцій, які виробляють основні обсяги електроенергії в нашій країні. 2. Чи доречно розвивати в Україні альтернативні способи отримання електроенергії?

1. ПАЛИВНА ПРОМИСЛОВІСТЬ СВІТУ.

Паливна промисловість складається з нафтової, газової, вугільної, сланцевої, торфової та уранодобувної галузей.

Нафтова промисловість світу складається з нафтодобувної і нафтопереробної. Нафтодобувна промисловість об’єднує підприємства з розвідування й видобутку нафти та попутного нафтового газу, зберігання та транспортування нафти.

СЛОВНИК

Паливна промисловість — комплекс галузей гірничодобувної промисловості, які займаються видобутком і переробкою різних видів паливно-енергетичної сировини.

Нині за добу у світі видобувають до 1,3 млрд барелів нафти. Найбільший видобуток ведеться в Саудівській Аравії, США та Росії. Понад 40 % усієї нафти видобувають країни ОПЕК. Їхня частка в експорті цього продукту досягає 80 %. Найбільше сирої нафти переробляють США, Японія та Італія.

За допомогою карт атласу і додаткових джерел знань назвіть країни, що входять до складу ОПЕК.

Газова промисловість здійснює видобуток, транспортування, зберігання й переробку природного газу. Головними газодобувними країнами світу нині є США, Росія та Іран. В останні роки нарощує видобуток нафти та газу Ірак.

Вугільна промисловість світу включає підприємства з видобутку, збагачення та брикетування кам’яного й бурого вугілля. Вугілля видобувають у 60 країнах світу, найбільше — у США, Китаї, Росії, Австралії, ПАР. Найбільші обсяги видобутку торфу — в Ірландії та Німеччині.

Провідне місце за видобутком уранових руд і виробництвом уранових концентратів належить Австралії, США, Бразилії та Канаді.

Електроенергія виробляється здебільшого за рахунок невідновлюваних джерел — енергії вугілля, нафти, природного газу тощо на електростанціях різних типів: теплових (ТЕС), гідравлічних (ГЕС і ГАЕС), атомних (АЕС), геотермальних, вітрових тощо.

Понад 60 % електроенергії світу виробляють теплові електростанції, які використовують як паливо вугілля, мазут (продукт переробки нафти), газ, біомасу тощо. Друге місце у структурі виробництва електричної енергії посідають гідроелектростанції, які забезпечують до 20 % виробництва електроенергії. Атомним електростанціям належить третє місце (14 %).

Найбільше електричної енергії у світі виробляють і споживають Китай, США та Індія. Щоправда, структура споживання електроенергії в цих країнах суттєво відрізняється. США витрачають її переважно в невиробничій сфері, а Китай та Індія — у промисловості.

Таблиця

КРАЇНИ — НАЙБІЛЬШІ ВИРОБНИКИ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ (за даними на 2015 р.)

Країна

Чисте виробництво, млрд кВт · год

Виробництво з розрахунку на одну особу кВт · год

Китай

5649

5010

США

4297

13 536

Індія

1208

1108

Росія

1064

7188

Японія

1061

7960

Канада

615

18 481

Німеччина

614

7102

Бразилія

582

2893

Франція

555

8808

Південна Корея

517

9704

Проаналізуйте дані таблиці та зробіть відповідні висновки. Про що свідчить показник виробництва електроенергії на одну особу в перелічених країнах?

2. ГЕОГРАФІЯ ЕНЕРГЕТИКИ СВІТУ.

Розміщення основних галузей енергетики світу зумовлене як природними, так і соціально-економічними чинниками. За видобутком вугілля, природного газу, уранових руд попереду стоять економічно розвинені країни, а за видобутком нафти — країни, що розвиваються. Проте переважна частина всіх цих ресурсів споживається в економічно розвинених країнах, у яких відбувся значний територіальний зсув електростанцій до великих портів. Енергетичну сировину, яку доставляють із країн, що розвиваються, переробляють на енергетичні ресурси безпосередньо тут.

Кожна країна віддає перевагу виробництву електроенергії здебільшого на якомусь одному типі електростанцій. Це визначається багатьма чинниками.

СЛОВНИК

Барель (від англ. barrel — бочка) — одиниця вимірювання об'єму в системі англійських мір. Значення залежить від того, що вимірюється: сухий барель — 115,628 дм3, нафтовий — 158,98 дм3 (л), англійський (для сухих речовин) — 163,65 дм3.

Наприклад, ПАР, Норвегія, Бразилія та деякі інші країни основну частину електроенергії отримують за рахунок ГЕС, Франція — АЕС (75 %).

Крім Франції, лідерами в атомній енергетиці є США, Японія, переважає вона також у Бельгії та Південній Кореї. У Китаї розташовані дві ТЕС, що є лідерами за різними показниками. Тuoketuo — найбільша ТЕС не тільки Китаю, а й світу. Вона є рекордсменом за швидкістю встановлення енергоблоків. Інтервал між будівництвом двох із десяти блоків склав 50 днів. Тайчжунська ТЕС окрім десяти енергоблоків, що працюють на вугіллі, обладнана чотирма газовими блоками й має на своїй території 22 вітрові турбіни. Збудована вона на Тайвані.

Джерелами енергії в багатьох країнах Африки й Азії донині є біомаса або висушені на сонці кізяки тварин. У Танзанії, Ефіопії, Непалі майже 90 % спожитої енергії забезпечує біомаса.

Користуючись додатковими джерелами, підготуйте повідомлення про аварії на Чорнобильській АЕС та АЕС Фукусіма в Японії. Знайдіть відеоматеріали в мережі Інтернет із цього питання.

3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ СВІТУ.

Розвиток паливно-енергетичного комплексу світу не позбавлений гострих проблем. Головною з них є проблема вичерпання невідновлюваних джерел енергії — вугілля, нафти, природного газу тощо. У колись багатих родовищах уже закінчуються запаси цих ресурсів на найбільш доступних і рентабельних для видобування глибинах і за сприятливих природних умов. Важливою є й екологічна проблема. Теплові станції, які працюють на вугіллі, сильно забруднюють довкілля (мал. 1), аварії на атомних станціях узагалі загрожують існуванню людства, водосховища ГЕС затоплюють найбільш придатні для життя людей прибережні частини великих річок із переважно родючими ґрунтами (мал. 2) тощо.

Саме тому людство й звернуло увагу на нетрадиційні способи отримання енергії. До них належить використання тепла земних надр, гаряча вода яких перетворюється на пару та рухає турбіни, що виробляють електроенергію. У Новій Зеландії вже понад 19 % усієї електроенергії отримують у такий спосіб. Геотермальні електростанції працюють також у США, Італії, Ісландії, Японії та інших країнах. Більшого поширення набуває використання енергії припливів, наприклад у Франції (мал. 3).

Розроблені технології наплавних станцій, які можуть отримувати електроенергію за рахунок енергії хвиль та перепаду температур між поверхневими та глибинними водами океанів і морів. Усе активніше використовується енергія вітру й Сонця. У недалекому майбутньому масового поширення набудуть геліоелектростанції, адже було з’ясовано, що протягом лише трьох хвилин наша планета отримує від Сонця таку кількість енергії, якої людству вистачило б на рік.

Мал. 1. Труби АЕС, із яких в атмосферу надходить чиста водяна пара.

Мал. 2. Турбіна Кременчуцької ГЕС, вироблена на українському заводі «Турбоатом» (місто Харків).

Мал. 3. Принцип роботи припливної електростанції.

Сьогодні ж альтернативна енергетика відрізняється значними капітальними витратами. Наприклад, робота малопотужної сонячної електростанції потребує значних площ, вкритих дорогим обладнанням.

Можливо, найближчим часом будуть запропоновані нові способи безпечного й невичерпного отримання енергії для потреб людства, що постійно зростають.

ВИСНОВКИ

■ Паливна промисловість світу складається з нафтової, газової, вугільної, сланцевої, торфової та уранодобувної галузей. Електроенергія виробляється переважно за рахунок не відновлюваних джерел енергії на електростанціях різних типів: теплових (ТЕС — 60 % світового виробництва), атомних (АЕС — 14 %), гідравлічних (ГЕС і ГАЕС — 20 %), геотермальних, вітрових тощо. Найбільше електричної енергії виробляють і споживають Китай, США та Індія.

■ Розміщення основних галузей енергетики світу залежить від природних та соціально-економічних чинників. Видобувають енергетичну сировину переважно в країнах, що розвиваються, а енергію споживають в економічно розвинених країнах.

■ Головною проблемою розвитку паливно-енергетичного комплексу є вичерпання не відновлюваних джерел енергії та переміщення районів їх видобутку в місця з екстремальними природними умовами, що зумовлює екологічні проблеми. Перспективою розвитку комплексу є використання нетрадиційних способів отримання енергії — тепла земних надр, енергії припливів, вітру й Сонця.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте основні способи та джерела отримання електроенергії.

2. Поясніть, чому енергетичний комплекс є основою розвитку економіки країн світу.

3. Чому енергетичну сировину видобувають переважно в країнах, що розвиваються, а споживають енергію в економічно розвинених країнах? Свою відповідь обґрунтуйте.

4. За матеріалами мережі Інтернет знайдіть інформацію щодо використання енергії Сонця в Україні та світі. Підготуйте повідомлення за цим питанням.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити