Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Ранок 2017

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СВІТУ

Тема 3. Сучасне світове господарство

§ 24 Основні промислові регіони та центри світу

1. Які промислові регіони України ви знаєте? 2. Назвіть найбільші промислові центри вашого регіону.

1. СУЧАСНІ СПОСОБИ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. ТЕХНОПАРКИ Й ТЕХНОПОЛІСИ.

Сучасне світове господарство все більше розвивається на засадах ідей економічної і соціальної географії про раціональну територіальну організацію економіки й суспільства в цілому. Криза перевиробництва, екологічна, продовольча та інші глобальні проблеми людства стали одним із найголовніших наслідків нераціонального розміщення виробництва.

Розглянемо помилки в розміщенні господарських об’єктів на прикладі України. Типовим випадком ігнорування закономірностей територіальної організації виробництва є розміщення на одному промисловому майданчику в місті Енергодарі (Запорізька обл.) найпотужніших у країні атомної і теплової електростанцій. Теплова станція викидає в повітря оксиди сірки та азоту, а атомна випаровує величезну кількість пари. Ці речовини з’єднуються в атмосфері й утворюють сірчану та азотну кислоти, що стає причиною виникнення найбільшого в Європі джерела кислотних дощів (мал. 1). І таких прикладів можна навести безліч.

Із 1970-х рр. у США через економічну кризу впроваджують нові форми територіальної організації виробництва. Так, у Каліфорнії почали створювати нині всесвітньовідому Кремнієву (Силіконову) долину. Цим було започатковано технопарки й технополіси.

Технопарки об’єднуються не лише відповідними зв’язками, а й добре впорядкованою територією, переважно з комфортними природними умовами, для залучення сюди кращих спеціалістів з усього світу.

Мал. 1. Схема утворення кислотних дощів.

Поясніть, чому розвиненим країнам вигідно залучати до роботи у своїх технопарках і технополісах учених із різних куточків світу.

Технопарк — це комплекс промислових підприємств із власною науково-дослідною і науково-технічною базою, зосереджених на великій території. Тут відсутня фундаментальна академічна наука, а науково-дослідний сектор не такий потужний, як у технополісі. У технопарку менше суперечностей між науково-прикладним і фундаментальним напрямками науки, які існують у технополісі. У технополісі університети не бажають і не можуть зосереджуватися лише на прикладних напрямках науки. У свою чергу, бізнес цікавлять перш за все швидкі прибутки від інвестицій у науку, чого не може дати фундаментальна наука. Технополіс є більшим і різноманітнішим науково-територіальним і виробничо-територіальним утворенням, ніж технопарк. Хоча в цілому ці поняття є близькими.

За допомогою мережі Інтернет знайдіть додаткову інформацію про перспективи розвитку технопарків в Україні.

2. ОСНОВНІ ВИДИ Й МОДЕЛІ ТЕХНОПАРКІВ І ТЕХНОПОЛІСІВ.

Форми територіальної організації науки й виробництва на основі технопарків і технополісів доволі різноманітні та продовжують розвиватися й ускладнюватися. Існують так звані «точкові інкубатори», об’єднані кількома науково-дослідними установами (іноді навіть однією), які орієнтують свою діяльність на нові, переважно невеликі фірми з наукоємними технологіями (мал. 2).

Мал. 2. Частка країн у світових витратах на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи (на 2013 р.).

Сьогодні тільки в Німеччині працює понад 500 бізнес-інкубаторів. Такі «інкубатори» є динамічними й швидко переналагоджують власну спеціалізацію залежно від потреб ринку. Технопарки стають усе більше спеціалізованими: технологічними, науковими, виробничими тощо. Технополіси серед цих форм є більш громіздкими й консервативними, але саме вони створюють основні технологічні прориви в галузі фундаментальної науки. Вони все активніше територіально розростаються, поглинаючи технопарки та «інкубатори», і намагаються використати переваги всіх форм територіальної організації науки й виробництва (мал. 3).

За допомогою карт атласу назвіть країни, у яких розташовані технопарки, зазначені на картосхемі (мал. 3).

СЛОВНИК

Технопарк — найбільш масштабний інноваційно-технологічний центр, у якому забезпечуються умови, максимально сприятливі для науково-технічних та інноваційних проектів, що виконуються спільними зусиллями наукових центрів і промисловості. Технополіс — просторово обмежений господарський комплекс, що складається з науково-дослідних установ та університетів, а також підприємств, компаній, фірм, які на основі своїх розробок випускають інноваційну продукцію або розробляють нові наукоємні технології.

Таблиця 1

ВИТРАТИ КРАЇН НА НАУКОВО-ДОСЛІДНІ РОБОТИ (на 2013—2015 рр.)

Місце

Країна

Витрати, млн дол. (ПКС)

Частка від ВВП (ПКС), %

Витрати в розрахунку на одну особу, дол. (ПКС)

1

США

473,4

2,742

1442,51

2

Китай

409

2,1

298,56

Країни ЄС

334,3

1,94

657,48

3

Японія

170,8

3,583

1344,31

4

Німеччина

106,5

2,842

1313,46

5

Південна Корея

91,6

4,292

1518,47

6

Індія

66,5

0,85

39,37

7

Франція

58,4

2,256

914,54

8

Велика Британія

43,7

1,701

677,44

9

Росія

42,6

1,187

290,21

10

Канада

25,7

1,612

724,87

18

Ізраїль

11.2

4,109

1361,56

32

Україна

3

0,76

73,7

Таблиця 2

КІЛЬКІСТЬ ДОСЛІДНИКІВ, ЗАДІЯНИХ У ПРОВЕДЕННІ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ТА ДОСЛІДНИЦЬКО- КОНСТРУКТОРСЬКИХ РОБІТ (на 2013 р.)

Місце

Країна

Загальна кількість

На 10 000 зайнятих в економіці

1

Фінляндія

41 425

170

2

Данія

35 326

126

3

Нова Зеландія

21 400

124

4

Південна Корея

264 118

111

5

Швеція

49 312

109

6

Японія

656 032

104

7

Норвегія

26 453

101

8

США

1 412639

95

9

Португалія

45 916

93

10

Франція

234 201

91

11

Австрія

35 942

87

12

Канада

146324

86

До недавнього часу безперечним лідером у створенні новітніх форм територіальної організації господарства були США. Зараз їх починають наздоганяти не лише держави Західної Європи, де створено понад 400 технопарків і технополісів, а й деякі країни, що розвиваються. Цілеспрямовано працюють у цьому напрямку Китай, Індія, Бразилія тощо. Японія, як завжди, пішла власним шляхом. Її найпотужніші корпорації не стільки витрачають кошти на власні наукові дослідження, скільки купують патенти на винаходи по всьому світу.

Новітні форми територіальної організації господарства започатковані і в Україні, наприклад на базі найбільших політехнічних університетів країни.

За допомогою мережі Інтернет знайдіть додаткову інформацію про історію виникнення технопарків у світі.

Мал. 3. Найбільші технопарки Європи.

ВИСНОВКИ

■ Сучасне світове господарство розвивається на ідеях економічної і соціальної географії про раціональну територіальну організацію економіки й суспільства в цілому.

■ Із 1970-х рр. у США впроваджуються нові форми територіальної організації виробництва — технопарки і технополіси.

■ На основі технопарків і технополісів створюються різноманітні форми територіальної організації науки й виробництва, які продовжують розвиватися й ускладнюватися.

■ Лідером у створенні новітніх форм територіальної організації господарства є США. У країнах Західної Європи діють понад 400 технопарків і технополісів, над їх створенням працюють Китай, Індія, Бразилія тощо. В Україні технопарки засновуються на базі найбільших політехнічних університетів країни.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, чим технопарк відрізняється від технополіса.

2. Обґрунтуйте основні причини створення технопарків і технополісів.

3. Чому сучасне світове господарство має розвиватися на ідеях економічної і соціальної географії щодо раціональної територіальної організації економіки й суспільства?

4. Поясніть, чому нові форми територіальної організації науки й виробництва — технопарки і технополіси — виникають не лише в розвинених країнах світу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити