Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Ранок 2017

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СВІТУ

Тема 3. Сучасне світове господарство

§ 27 Найголовніші райони землеробства і тваринництва світу

Пригадайте, що таке зональна спеціалізація сільського господарства. Як вона проявляється в Україні? Чому вона існує?

1. НАЙГОЛОВНІШІ РАЙОНИ ЗЕМЛЕРОБСТВА СВІТУ.

Землеробство дає світу продукцію 1,5 тис. видів культурних рослин (мал. 1).

Сільське господарство світу має зональний характер спеціалізації. Це пов’язано з великою різноманітністю природних умов у різних частинах нашої планети. Так, у розвинених скандинавських країнах панує високорентабельне і високопродуктивне молочне скотарство. У помірній лісостеповій і степовій зонах Європи й Північної Америки розташовані пояси вирощування зернових культур — пшениці, кукурудзи, ячменю тощо. У лісостеповій зоні на родючих, достатньо зволожених ґрунтах переважає високопродуктивне рослинництво зернового напрямку, вирощують цукрові буряки, розвинені м’ясо-молочне скотарство і свинарство.

У недостатньо зволожених степах на родючих ґрунтах вирощують зернові та олійні культури в поєднанні з овочівництвом, баштанництвом, виноградарством і м’ясо-молочним скотарством.

Своєрідну спеціалізацію мають країни Середземномор’я з кліматом сухих субтропіків. Тут поширені плантації цитрусових, маслинових дерев, винограду (мал. 2).

Особливо географічно чітко поділяються за спеціалізацією сільськогосподарські угіддя в США. Тут виділяють «кукурудзяний пояс», який дає понад 49 % світового врожаю кукурудзи.

Мал. 1. Культурні рослини: 1) бергамот; 2) сорго; 3) патисон; 4) аніс.

Він займає Центральні рівнини, де склалися найбільш сприятливі природні умови для розвитку цієї культури. «Пшеничний пояс», що простягнувся з півночі на південь майже через усю територію США, на півночі продовжується в Канаді.

У пустельних та напівпустельних районах світу переважає пасовищне тваринництво з окремими осередками землеробства (сорго, кукурудза). У тропічних районах Сахари та пустелях Південно-Західної Азії вирощують фінікову пальму. В оазах та на поливних землях культивують зернові культури (пшеницю і рис), плодові, бавовник.

На південь від Сахари, де більше вологи, вирощують зернові культури (просо, сорго, кукурудзу), маніок, бобові. Поширені плантації кави (особливо в Ефіопії), волокнистої культури сизалю (агави), какао, арахісу, цукрової тростини, тютюну й олійної пальми.

У Південній Америці сільськогосподарські зони чергуються з півночі на південь. На узбережжі в зонах субекваторіального клімату переважають плантації кави та технічних культур (цукрова тростина, бавовник, тютюн). У внутрішніх районах розвинене пасовищне скотарство. Ближче до узбережжя вирощують зернові культури, бобові та маніок. На півдні Аргентини й Чилі переважає вівчарство.

У країнах Південної і Південно-Східної Азії основною зерновою культурою є рис. Вирощують також кукурудзу, просо і ячмінь. Поширені плантації чаю, кави, арахісу, тютюну,кокосової пальми, цукрової тростини, перцю та інших прянощів, олійної пальми, тропічних фруктів тощо.

У додаткових джерелах знайдіть інформацію про тропічні фрукти, які імпортують до України. Із яких країн світу їх привозять?

2. НАЙГОЛОВНІШІ РАЙОНИ ТВАРИННИЦТВА СВІТУ.

Найголовнішими районами тваринництва в наш час є Західна Європа, США, Індія, Китай, Австралія, Нова Зеландія, а також Аргентина та ПАР. Хоча тваринництво менше пов’язано з природними умовами, ніж рослинництво, у багатьох районах світу місцеві природні умови досі визначають його основну спеціалізацію. У розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високомеханізоване та майже відірване від природних умов. Наприклад, у країнах Європи (Франція, Нідерланди, Швейцарія) велика рогата худоба протягом усього року випасається на природних пасовищах навіть за температури 0...+3 °С. Натомість в африканських і багатьох азіатських країнах із пустельним і напівпустельним кліматом донині панує кочове й напівкочове тваринництво, яке в більш забезпечених природними кормами районах переходить у пасовищне.

Мал. 2. На сільськогосподарському ринку в Барселоні (Іспанія).

Мал. 3. Свійські тварини різних країн та регіонів світу: 1) індійський буйвіл; 2) турецька ангорська коза; 3) латиноамериканська альпака; 4) в'єтнамська свиня; 5) європейська цесарка.

За допомогою карт атласу визначте країни, які є найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції. Пригадайте, які особливості клімату притаманні цим країнам.

На більшій частині Латинської Америки поширене пасовищне тваринництво (велика рогата худоба). На півдні провідною галуззю є вівчарство (Аргентина і Чилі). Певні відмінності має спеціалізація тваринництва в Андах. Тут випасають лам та інших тварин, які найкраще пристосовані до суворих природних умов. Вівчарство традиційно розвинене у Великій Британії, звідки воно було завезене переселенцями до Австралії та Нової Зеландії, де склалися майже ідеальні умови для розвитку (мал. 3).

Специфічним є тваринництво у величезній за кількістю населення Індії. Тут більшу частину жителів становлять індуїсти, у релігії яких корова належить до священних тварин. Тому за найбільшого у світі поголів’я корів продуктивність скотарства в Індії доволі низька.

Однією з найвищих у світі є продуктивність тваринництва Японії.

Одним із головних виробників продукції тваринництва (м’яса, яєць, молока) у світі став Китай. Це спричинено величезною кількістю населення, відсутністю релігійних заборон на вживання будь-яких видів м’яса, національно-історичними традиціями тощо.

У Китаї існують ферми нетрадиційних для інших народів тварин, м’ясо яких споживають жителі країни.

З'ясуйте за додатковими джерелами, м'ясо яких тварин вживають у їжу китайці.

3. ПРОБЛЕМИ, ПОВ'ЯЗАНІ З ПОДАЛЬШИМ РОЗВИТКОМ ЗЕМЛЕРОБСТВА І ТВАРИННИЦТВА СВІТУ.

На розвиток землеробства і тваринництва у світі впливають різноманітні чинники. Однією з найбільших проблем залишається екологічна. Продовольча й сільськогосподарська організація ООН (ФАО) вважає, що сьогодні понад 78 % поверхні Землі має природні обмеження для розвитку сільського господарства. Розорано близько 11 % суходолу, 26 % усіх земель використовуються у тваринництві. Глобальне потепління, зростання посушливості клімату в одних районах і збільшення частоти природних стихійних явищ в інших, забруднення сільськогосподарських земель пестицидами й гербіцидами тощо з кожним роком створюють усе більше проблем у землеробстві й тваринництві.

Перспективи розвитку цих галузей сільського господарства світу зумовлені НТП. Він і надалі здійснюватиме як прямий, так і опосередкований (через швидкі прогресивні перетворення в інших галузях господарства) вплив на розвиток землеробства і тваринництва.

ВИСНОВКИ

■ Різноманітність клімату та природних умов у різних частинах нашої планети спричинила зональний характер спеціалізації сільського господарства світу.

■ Найголовнішими районами землеробства та тваринництва в наш час є країни Західної Європи, США, Індія, Китай, Австралія, Нова Зеландія, Аргентина і ПАР.

■ У розвинених районах світу тваринництво високотоварне, високомеханізоване та майже відірване від природних умов, на відміну від країн із пустельним і напівпустельним кліматом, де панує кочове й напівкочове тваринництво.

■ На подальший розвиток землеробства і тваринництва у світі впливають різні чинники. Одним із найважливіших серед них є екологічний.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, чому саме різноманітність клімату та природних умов на планеті є причиною зонального характеру спеціалізації сільського господарства.

2. Знайдіть та покажіть на карті основні райони землеробства і тваринництва світу.

3. Поясніть, чому в окремих регіонах світу ще існує кочове й напівкочове тваринництво.

4. Охарактеризуйте вплив екологічного чинника на подальший розвиток землеробства і тваринництва у світі.

Дослідження. Сучасне сільськогосподарське виробництво та його роль у забезпеченні населення продуктами харчування

1. Спробуйте спростувати або підтвердити вислів: «Історія людства — це пошук усе нових харчових продуктів».

2. Проаналізуйте дані таблиці та зробіть відповідні висновки.

Таблиця

РІВЕНЬ СПОЖИВАННЯ НАСЕЛЕННЯМ УКРАЇНИ ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ НА ОДНУ ОСОБУ НА РІК, кг

Види продуктів

Раціональна норма споживання

2000 р.

2005 р.

2010 р.

2013 р.

М'ясо і м'ясопродукти

83

33,1

33

39

52,0

Молоко і молокопродукти

380

209,9

199

226

206

Яйця, шт.

290

163

166

238

290

Риба та рибні продукти

20

7,2

8

14

14,5

Хліб і хлібні продукти

101

121,8

125

124

111,7

Картопля

124

121,9

135

136

128

Овочі та баштанні культури

161

95,9

102

120

144

Плоди, ягоди і виноград

90

22,1

29

37

48

Цукор

38

32,6

37

38

37,9

Рослинна олія

13

8,9

9

14

14,6





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити