Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Ранок 2017

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНОГО СВІТУ

Тема 1. Природа і людина в сучасному світі

§ 6 Природокористування на сучасному етапі, його наслідки. Шляхи збереження навколишнього середовища

Поясніть, чому і як господарська діяльність людини впливає на довкілля, на прикладі вашого населеного пункту.

1. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ, ЙОГО НАСЛІДКИ.

Як бачимо, наша планета має різноманітні природні ресурси. Їх вистачить для всіх, треба лише навчитися розумно використовувати ці багатства. Тому дедалі більшої актуальності набуває раціональне природокористування — сфера господарської і наукової діяльності людства, спрямована на вивчення, освоєння, використання, відновлення, поліпшення й охорону географічного середовища та природних ресурсів.

Мал. 1. Наслідки нераціонального природокористування: 1) танення покривних льодовиків; 2) опустелювання; 3) замор риби у водоймах.

Воно передбачає оптимальність зв’язків суспільства й природи, екологізацію виробничої діяльності, збереження просторової цілісності природи в процесі її господарського використання.

СЛОВНИК

Природокористування — використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини.

Нераціональне природокористування полягає в негативному впливі людини на природу. Він підриває відтворювальні можливості природи та призводить до промислового забруднення навколишнього середовища, зниження або знищення оздоровчих і естетичних цінностей природи, тобто вичерпання природних ресурсів. Нераціональне природокористування може бути результатом як навмисних, так і ненавмисних дій, а також стихійних явищ.

Наведіть приклади навмисних і ненавмисних дій та стихійних явищ, які негативно вплинули на довкілля.

Природокористування як діяльність відбувається в умовах наявного у світі або в окремій країні природно-ресурсного потенціалу з використанням можливостей природи певної території, її природних ресурсів. Воно покликане задовольнити матеріальні й нематеріальні потреби суспільства з урахуванням тенденцій науково-технічного прогресу.

Наслідками нераціонального природокористування суспільства є погіршення якості навколишнього середовища в глобальних масштабах: глобальне потепління, поширення пустель, збільшення в повітрі вмісту шкідливих речовин промислового походження, забруднення землі й води (мал. 1). І хоча в багатьох розвинених країнах якість природного середовища покращується, загалом у світі й зараз переважають негативні процеси та явища.

2. ГЕОЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РЕГІОНІВ РІЗНИХ ТИПІВ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ.

За особливостями й масштабами взаємодії людини з довкіллям розрізняють чотири типи природокористування: доаграрний, аграрний, індустріальний і постіндустріальний. Деякі вчені називають п’ятий тип, який, на їхню думку, має набути поширення в майбутньому, — ноосферний. Цей тип ґрунтуватиметься на принципах раціонального глобального використання суспільством природних ресурсів. Певні його риси ми вже зараз спостерігаємо в деяких високорозвинених країнах світу (мал. 2).

Знайдіть у додаткових джерелах інформацію про поняття «екологічний слід».

У наш час у різних частинах планети ще можна зустріти всі чотири типи природокористування. Хоча зберігається стійка тенденція до повного витіснення аграрного й особливодоаграрного типів природокористування індустріальним і постіндустріальним.

Мал. 2. Приклади раціонального природокористування: 1) роздільний збір сміття поруч із зупинкою громадського транспорту в Дубаї (ОАЕ); 2) система крапельного зрошення на півдні Франції.

Доаграрний тип природокористування зникає на наших очах. Він зберігся лише в найменш доступних куточках Землі: екваторіальних лісах Амазонки, Африки, Південно-Східної Азії та Нової Гвінеї. Племена, які проживають у цих віддалених місцевостях, продовжують жити в гармонії з природою, беручи від неї тільки найнеобхідніше, полюючи на тварин і збираючи дикорослі фрукти й овочі, мед тощо. Вони не завдають шкоди природі, не змінюють її. Так жили наші предки тисячі років тому. На території, де мешкають ці племена, з усіх боків насувається цивілізація в сучасному її розумінні, і зникнення цього типу природокористування є тільки питанням часу.

Значно більш поширеним усе ще залишається аграрний тип природокористування, характерний для окремих африканських, азіатських і латиноамериканських країн. Великі міста з їхніми індустрією та сферою обслуговування в цих країнах нерідко співіснують з аграрним суспільством із його вирощуванням сільськогосподарських рослин і розведенням тварин. При цьому в багатьох країнах цих регіонів селяни, як і сотні років тому, вирощують урожай і годують тварин переважно для особистого споживання. У той самий час зростають площі монокультурного плантаційного сільського господарства, де сільськогосподарські культури вирощують лише на продаж (переважно для експорту). Застосовуючи все більше механізмів, гербіцидів і пестицидів, що впливає на якість довкілля, селяни Амазонії просто випалюють ліс, щоб виростити якісь тропічні культури. Після виснаження землі вони залишають цю ділянку й випалюють нову, винищуючи природне довкілля у великих масштабах.

СЛОВНИК

Монокультура (від латин. mono — єдиний і culture — обробіток) — спосіб рослинництва, коли на одній ділянці вирощується лише одна й та сама культура (наприклад арахіс у Сенегалі, бавовник у Судані тощо) без дотримання сівозміни; це створює навантаження на ґрунти та призводить до їх виснаження.

У країнах, що розвиваються, формується індустріальний тип природокористування із характерним для нього видобутком різноманітних корисних копалин і докорінною зміною ландшафту. Ліберальне екологічне законодавство цих країн сприяло винесенню сюди екологічно брудних і небезпечних виробництв із розвинених країн. Тут вирубуються ліси, будуються великі підприємства, виснажуються родовища мінеральних ресурсів, які переробляються на дешеві напівфабрикати, що продають у розвинені країни.

Постіндустріальний тип природокористування характерний для розвинених країн світу, у першу чергу ЄС, США, Канади, Японії тощо. Тут існує суворе екологічне законодавство, яке блокує розміщення шкідливих виробництв, забороняє вирубувати ліси, створювати великі кар’єри тощо. Разом із високою вартістю робочої сили воно «витискає» екологічно небезпечні виробництва до країн, що розвиваються. На своїй території розвинені країни зосереджують, як правило, завершальні стадії виробництва дорогої готової продукції.

Мал. 3. Французьке містечко Кольмар — один із наймальовничіших куточків світу.

Нині це є одним із головних чинників їхнього економічного процвітання. Звичайно, екологічна ситуація в цих країнах поступово покращується.

3. ШЛЯХИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА.

Можливо, мають рацію ті вчені, які вважають, що від екологічної катастрофи світ може врятувати лише перехід людства від четвертого типу природокористування до п’ятого, тобто ноосферного.

Поняття «ноосфера» було запропоновано французами, математиком Е. Леруа (1927 р.) і католицьким філософом П. Тайяром де Шарденом (1930 р.). Обґрунтував його український вчений В. Вернадський (1944 р.). У ноосфері розумна людська діяльність стає визначальним чинником розвитку біосфери. Планетарний простір (природне середовище) перетворюється людським розумом на основі екологічно грамотного використання його ресурсів. Ноосфера як нова, вища стадія еволюції біосфери пов’язана з виникненням і розвитком у ній людства, яке, пізнаючи закони природи й удосконалюючи техніку, починає здійснювати визначальний раціональний вплив на природні процеси.

СЛОВНИК

Ноосфера — новий стан біосфери, за якого розумова діяльність людини стає визначальним чинником її розвитку.

Серед заходів, спрямованих на охорону довкілля, можуть бути: обмеження несанкціонованого викидання сміття, вилову риби, полювання, обмеження викидів в атмосферу та гідросферу, вторинне використання ресурсів і води, упровадження замкнених циклів промислового виробництва, створення та розширення природоохоронних територій. І це має зробити кожен із нас. Ми можемо сприяти порятунку природи, виконуючи прості правила її збереження.

Здійсніть проект щодо прикрашання свого довкілля. Придбайте саджанці й насіння дерев, кущів або квітів, які ви хочете посадити. Навесні створіть маленький сад або квітник вашого класу на шкільному подвір'ї або одній із вулиць міста. Запросіть приєднатися до цього проекту учнів сусідніх шкіл. Не забувайте доглядати своїх зелених друзів, як це роблять жителі французького містечка Кольмар (мал. 3).

Прості та звичайні речі дозволять кожному з вас наблизити час ноосферного природокористування. Активне використання велосипеда, як, наприклад, в Амстердамі, сприятиме зменшенню забруднення повітря вихлопними газами. Вимкнені зайве світло, телевізор, комп’ютер й інші електроприлади, закритий вчасно кран не тільки заощадять електроенергію та сімейний бюджет, а й збережуть природу. Це буде ваш особистий внесок в охорону довкілля. І хоча здається, що це лише маленька крапля, але ж океан теж складається із крапель.

ВИСНОВКИ

■ Раціональне природокористування як сфера господарської та наукової діяльності людства спрямоване на вивчення, освоєння, використання, відновлення, покращення й охорону географічного середовища та природних ресурсів і набуває все більшої актуальності.

■ Нераціональне природокористування може бути результатом навмисних і ненавмисних дій та стихійних явищ. Воно підриває відтворювальні можливості природи та призводить до вичерпання природних ресурсів.

■ До заходів, спрямованих на охорону довкілля, належать: вторинне використання ресурсів і води, упровадження замкнених циклів промислового виробництва; створення та розширення природоохоронних територій; обмеження несанкціонованого викидання сміття, викидів в атмосферу та гідросферу, обмеження вилову риби, полювання тощо.

■ Наблизити час ноосферного природокористування допоможе особистий внесок кожного в охорону довкілля: раціональне та бережливе ставлення до всіх ресурсів, які використовуються.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять «природокористування», «ноосфера».

2. Поясніть проблеми та перспективи використання природних ресурсів на сучасному етапі.

3. Оцініть наслідки та перспективи природокористування на прикладі вашого регіону.

4. Охарактеризуйте геоекологічні проблеми регіонів світу з різними типами природокористування.

5. Запропонуйте шляхи збереження навколишнього середовища на прикладі вашого регіону.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити