Підручник Географія 9 клас - С. Г. Кобернік - Абетка 2017

Розділ ІІІ ВТОРИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

ТЕМА 2 МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

§ 26. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО СВІТУ

Пригадайте! 1. Що таке концентрація виробництва? Які її переваги та недоліки? 2. Які країни вирізняються найбільшими покладами сировини для чорної металургії? 3. У яких країнах світу розміщуються значні поклади руд кольорових металів?

Значення металургії у світовому господарстві. Для виготовлення машин і різноманітного обладнання, транспортних засобів, домашньої побутової техніки, у будівництві та медицині використовуються чорні та кольорові метали, які є продукцією світової металургії. Найпоширенішими з них у світовому виробництві є алюміній та залізо.

Хоча сучасні досягнення науки дають можливість замінити одні матеріали іншими, дешевшими, з кращими властивостями, але сталь і досі лишається головним конструкційним матеріалом.

Під впливом науково-технічного прогресу зростає значення кольорової металургії світу. Якщо у першій половині XX ст. переважало виплавлення важких металів (міді, свинцю, цинку, олова), то згодом на перші позиції вийшли легкі метали (алюміній, титан, магній), нарощується виробництво рідкісних (ітрій, лютецій, лантан) і штучних (технецій, америцій, кюрій) металів. Кількість розвинутих країн, що мають кольорову металургію, зростає, оскільки вона забезпечує необхідними матеріалами точне машинобудування. У країнах, що розвиваються, переважають старі та екологічно «брудні» галузі.

Чорна металургія. Одним із давніх виробництв світового господарства є чорна металургія. Вона завжди характеризувалася високим рівнем концентрації виробництва. Так, на початку ХХ ст. чорна металургія розвивалася лише у кількох країнах світу. Понад 4/5 світового виплавлення сталі тоді давали лише 5 країн: США, Німеччина, Велика Британія, Бельгія та Люксембург. Протягом останніх 100 років виробництво чавуну і сталі значно збільшилося, а розміщення суттєво змінилося: підприємства поширилися спершу у високорозвинутих країнах, а після Другої світової війни й у ряді країн, що розвиваються, які багаті на високоякісні руди чорних металів. Тоді основним чинником розміщення підприємств був сировинний.

У наш час чорна металургія розвинута далеко не в усіх регіонах світу. Так, її практично немає в більшості країн Африки, Близького та Середнього Сходу, Центральної Америки. Натомість на Топ-20 країн припадає понад 90 % усього світового виробництва сталі. Нові заводи у розвинутих країнах тепер орієнтуються у своєму розміщенні на транспортний чинник та відповідно імпортну сировину. Їх спеціалізацією стало виробництво на основі новітніх технологій високоякісної сталі та складних видів прокату. У країнах, що розвиваються, підприємства чорної металургії переважно й донині розміщуються біля басейнів видобутку сировини: залізних та марганцевих руд, коксівного вугілля.

У наш час чорна металургія характеризується циклічністю зміни попиту на її продукцію, світовим надвиробництвом та високими ризиками.Виходячи із співвідношення ризику та прибутковості інвестицій, частка металургії у промисловості розвинутих країн постійно зменшується, поступаючись місцем високо- технологічним галузям.

1. Використовуючи карту чорної металургії, назвіть Топ-10 країн світу за виплавленням сталі. 2. З'ясуйте, які високорозвинуті країни та які країни, що розвиваються, входять до Топ-10 країн світу за виробництвом сталі. 3. Згрупуйте країни за чинниками розміщення металургійних підприємств, об'єднавши їх у такі групи: повний комплекс сировини, родовища залізних руд, родовища коксівного вугілля, транспортні шляхи. Поясніть одержані результати.

Мал. 105. Чорна металургія світу

До недавнього часу щорічні темпи зростання виробництва сталі стрімко зростали: в середньому до 7 % на рік (мал. 105). Серед країн світу найбільший приріст чорної металургії забезпечив Китай, додавши майже 80 % загально світового приросту. Якщо у 2007 р. потужності з китайського виробництва сталі становили близько 36 % загальносвітових, то у 2015 р. - вже майже половину, з яких понад 70 % оснащено найсучаснішим високоефективним обладнанням, що забезпечує найменші витрати сировини та енергоресурсів: киснево-конвертерний та електродуговий способи плавлення.

Але останнім часом темпи розвитку чорної металургії уповільнилися у зв’язку зі зниженням металомісткості виробництва, заміною металів на пластмаси та композитні матеріали, зростанням витрат на технічне переоснащення підприємств, а також загостренням конкуренції серед виробників на світовому ринку сталі. У 2015 р. спостерігалося скорочення світового виробництва сталі на 2,8 %. Усі країни першої «десятки», окрім Індії, скоротили її виплавлення на 0,5 - 10 %. Найбільшим було скорочення у розвинутих країнах, переважно з екологічних міркувань.

Цікавим є показник виплавленої сталі на одну особу. «Сталевим герцогством» називають Люксембург, у якому виплавляється найбільше сталі з розрахунку на кожного жителя. У 2015 р. це становило 3,7 т. І це вже утричі менше, ніж було ще 30 років тому. Понад 1 т сталі на одну особу також виплавляють Республіка Корея (майже 1,4 т/особу) та Катар (майже 1,2 т/особу). В Україні виплавляють понад 0,5 т сталі на людину.

Сталь є важливим товаром на світовому ринку. На експорт йде майже 1/3 усієї виплавленої країнами сталі. Понад 20 % сталі на ринок надходить з Китаю. До найбільших експортерів сталі також належать Японія (понад 9 %), Республіка Корея (7 %), Росія (6,2 %), Німеччина (5,5 %), Україна (4,7 %) (мал. 106).

Споживання сталі має велике значення. Китай є одночасно як лідером з виробництва, так і за внутрішнім споживанням металу. Найбільшими споживачами сталі також є країни Європейського Союзу, США та Японія. Країни ЄС закуповують напівфабрикати сталі та сталь низької якості у країн, що розвиваються. Потім використовують їх для переробки на складну сучасну сталеву продукцію: з полімерним покриттям, спеціальні види сталі тощо. Перспективними є ринки Індії, Індонезії, Філіппін, Таїланду. Попит на сталь у цих країнах зумовлений зростанням сфери матеріального виробництва, що супроводжується зростанням споживання сталі, на відміну від розвинутих країн, де рівень споживання сталі стабілізувався, а ВВП зростає здебільшого за рахунок сфери послуг. На Близькому і Середньому Сході спостерігається значне зростання попиту на сталь, зумовлене потребами, пов’язаними з реалізацією нафтогазових проектів і активізацією діяльності у сфері будівництва.

Мал. 106. Динаміка виплавлення сталі у світі протягом ХХІ ст.

Розвиток сучасної чорної металургії світу характеризується кількома напрямами. Відбувається збільшення обсягу виробництва і зміна частки окремих країн у світовому виробництві за рахунок використання новітніх технологій, які суттєво знизили витрати на виробництво сталі та прокату. Постійно збільшуються інвестиції у наукові і технологічні дослідження, спрямовані на розвиток технологічної і технічної бази металургійного виробництва. Очікується подальше збільшення надлишкових потужностей. Останніми роками посилилися процеси глобалізації в металургії, які проявилися в домінуванні транснаціональних компаній (ТНК). Найбільша металургійна компанія світу - ArselorMittal, зареєстрована у Люксембурзі, що має представників у 60 країнах світу на усіх материках, окрім Австралії. Вона контролює близько 6 % світового ринку сталі, а також 3 % видобутку залізної руди та коксівного вугілля. Компанія виробляє безпечну екологічну сталь та є лідером за її поставками для виробництва автомобілів, побутової техніки та упаковки, будівництва. До провідних світових ТНК-виробників сталі також належать Baosteel (Китай), POSCO(Республіка Корея), Nippon Steel (Японія), US Steel (США), Gerdau (Бразилія).

Оскільки чорна металургія є екологічно «брудною» галуззю і, до того ж, старі родовища сировини виснажено, у високорозвинутих країнах нові потужності чорної металургії майже не нарощуються. Зростає роль переробної металургії. У країнах, що розвиваються, навпаки, ця галузь розширюється, набуваючи важливого значення. Зокрема, Індія та Республіка Корея вже випередили усі європейські країни за виплавленням сталі.

Кольорова металургія. Сучасний світ неможливо уявити без кольорових металів. Покладів руд кольорових металів на планеті мало, й поширені вони вкрай нерівномірно. Лише США та Росія задовольняють свої потреби у кольорових металах за рахунок розробки власних родовищ, а решта країн тією чи іншою мірою залежать від імпортної мінеральної сировини (мал. 107).

Особливо сприятливим для розміщення підприємств кольорової металургії є одночасне поєднання родовищ рудних ресурсів та джерел енергії, але таке трапляється вкрай рідко. Руди кольорових металів здебільшого розташовані в країнах, що розвиваються, а для виробництва готового металу треба багато енергії, що виробляється у розвинутих країнах. Це суттєво впливає на розвиток кольорової металургії у світі. Крім того, неекологічність виплавлення кольорових металів сприяла тому, що у наш час розвинуті країни надають більшої переваги вкладанню капіталу в розвиток кольорової металургії на території країн, що розвиваються, ніж виплавленню металів з імпортної сировини на своїй території. Ви вже знаєте, що металургія важких і легких металів відрізняється принципами розміщення підприємств.

Алюмінієва промисловість є головною галуззю світової кольорової металургії, оскільки алюміній нині має найширше застосування. Вам уже відомо, що металургія алюмінію складається з двох територіально роз’єднаних стадій: вилучення глинозему та виплавлення металевого алюмінію, зорієнтованих на різні чинники у своєму розміщенні. Перша матеріаломістка стадія виробництва алюмінію, як правило, склалася в країнах, що розвиваються, а друга, енергомістка - у високорозвинутих державах.

Поясніть різницю у принципах розміщення підприємств металургії важких та легких металів. Обґрунтуйте розміщення різних виробництв кольорової металургії у країнах, що належать до різних типів за рівнем економічного розвитку.

Мал. 107. Кольорова металургія світу

Поясніть, чому територіально не поєднуються дві стадії виробництва алюмінію. В яких країнах і з яких причин розвиваються обидві виробничі стадії алюмінієвої промисловості?

Мідна промисловість - друга за значенням серед виробництв у кольоровій металургії світу. Вона працює на рудах, яких у світі порівняно багато. 3/4 покладів мідних руд припадає на країни, що розвиваються. Основними виробниками чорнової та рафінованої міді, за даними організації CopperInvesting News, є Чилі, Китай, Перу, США та Австралія, а також Росія, Демократична Республіка Конго, Замбія, Канада, Мексика, Казахстан.

Виробництво глинозему здебільшого набуло поширення у країнах, що багаті на боксити. Перш за все це Австралія, Китай, Бразилія, Ямайка, Росія, Гвінея, Венесуела, Суринам. Не усі країни, що виробляють глинозем, мають власні потужності для його переробки на металевий алюміній. Тому глинозем має велике значення на світовому ринку. Основні споживачі глинозему - промислово розвинуті країни, які зазвичай через брак бокситів глинозему не виробляють. Виплавленням металевого алюмінію вирізняються Китай, Росія, Канада, США, Австралія, Бразилія, Норвегія. Останнім часом суттєво зросли обсяги виплавлення алюмінію в ОАЕ, Індії, Бахрейні.

З країн Європи найбільше значення мідна промисловість має у Польщі, де вона працює на власних ресурсах. Нині у світі до 20 % виплавленої міді - це вторинний метал, одержаний з брухту. Так, у Великій Британії, Франції, Німеччині, Бельгії існує лише переробна мідна промисловість.

Свинцево-цинкова промисловість як сировину використовує поліметалічні руди. Проте їхня концентрація у мінералах невелика. Основний видобуток та виплавлення цих металів зосереджені у небагатьох країнах. Основними виробниками цих металів є Китай, Австралія, Перу, Індія, США, Канада, Мексика, основними експортерами - Австралія, Канада, Перу, Мексика, США та Бразилія. Споживають свинець та цинк переважно розвинуті країни. Так, на США, Японію, Німеччину, Італію та Велику Британію припадає до 70 % їх споживання. Найбільше з країн Європи розвинута свинцево-цинкова промисловість у країнах, що мають поклади сировини: Ірландії, Швеції, Польщі, Румунії.

Олов’яна промисловість розвинута лише у кількох країнах світу, де є необхідна для переплавлення сировина. Промислова концентрація олова у природі трапляється рідко. Олов’яні руди відомі лише у 13 країнах світу. Найбільшого розвитку галузь набула в Китаї, Росії, Болівії, Демократичній Республіці Конго.

Таким чином, основними виробниками чорних та кольорових металів є високорозвинуті країни. Проте останнім часом у виробництві кольорових металів зростає частка країн, що розвиваються, особливо багатих на відповідну сировину.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Як змінюється значення чорної та кольорової металургії у наш час? 2. Покажіть на карті основні країни-виробники сталі. Поясніть принципи розміщення центрів чорної металургії та їх території. 3. Які існують сучасні тенденції розвитку чорної металургії? 4. Назвіть основні країни, що плавлять кольорові метали. На які чинники зорієнтоване це виробництво на їх території? 5. Які зміни відбуваються у розміщенні підприємств кольорової металургії у сучасному світі? 6*. Поміркуйте, які виробництва металургійної промисловості переважають в економіці високорозвинутих країн, а які - у країнах, що розвиваються. Поясніть свої висновки. 7*. Порівняйте тенденції розвитку металургії України із загальносвітовими.

Використовуючи карту кольорової металургії світу, з'ясуйте, які з перелічених країн розвивають мідну промисловість на власній сировині, а які - на імпортній.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 6. Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні

Мета: позначити на контурній карті та запам'ятати положення басейнів корисних копалин, металургійних районів та основних центрів чорної металургії в Україні. Визначити чинники розміщення підприємств чорної металургії у різних частинах країни. Використання карт: чорна металургія України.

ПОМІЧНИК В ІНТЕРНЕТІ

1. httр://еbооktimе.nеt:/bооk_337_glаvа_92_6.3._Вплив_металур.html (Інформація про вплив металургійного виробництва на довкілля).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити