Підручник Географія 9 клас - С. Г. Кобернік - Абетка 2017

Розділ IV ТРЕТИННИЙ СЕКТОР ГОСПОДАРСТВА

ТЕМА 4 НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ. ОСВІТА. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

§ 45. ОСВІТА І НАУКА. ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

Пригадайте! 1. Чим відрізняється освіта від науки? 2. Які ви знаєте заклади освіти, науки, охорони здоров'я? 3. Які вам відомі навчальні заклади у вашій місцевості? 4. Як організована система охорони здоров'я у вашому регіоні?

Освітні послуги. Освіта є процесом набуття знань. У постіндустріальному суспільстві її значення стрімко зростає. В умовах ринкової економіки під час надання освітніх послуг об’єктом купівлі-продажу є не сама освіта, а освітня послуга, що включає в себе комплекс матеріальних та нематеріальних ресурсів, необхідних для процесу навчання. Продавцем на ринку освітніх послуг є різні заклади освіти: університети, училища, коледжі та інші. Покупцями (споживачами послуг) є абітурієнти, батьки, роботодавці, підприємства та установи, що сплачують послуги. Товаром є освітня послуга, яка водночас і надається, і споживається. Продавець освітньої послуги навчає споживача і підкріплює здобуту освіту дипломом, посвідченням, атестатом, а споживач вносить плату за навчання, або за нього це робить держава. Просуванню на ринок освітніх послуг сприяють освітні фонди, органи ліцензування та акредитації освітніх установ тощо.

Заклади освіти, як і всі працюючі у сфері послуг, ведуть боротьбу за споживача - студентів та учнів, підвищуючи рівень надання послуг. Щорічно з 2011 р. провідні вищі навчальні заклади (ВНЗ) світу оцінюються з погляду якості освіти з 42 предметів. Мета такого дослідження - допомогти майбутнім студентам обрати найкращі виші певного профілю. У 2016 р. було оцінено 945 університетів. Понад 36 % до Топ-50 потрапили виші США (15 університетів), 15 % - Великої Британії (7 вишів), ще 15 % - інших європейських країн: Франції, Італії, Данії, Нідерландів, Швейцарії, Австрії. Азійські ВНЗ одержали 16 % позицій серед перших 50-ти місць, зокрема із Сянгану (5 вишів), Китаю, Японії, Республіки Кореї, Малайзії. Високий рівень визнання одержали також 6 університетів з Австралії та 3 - з Канади.

Найкращим вишем світу вважають Гарвардський університет (або просто Гарвард) - приватний університет в американському місті Кембридж, штат Массачусетс (мал. 186). Це найдавніший з чинних ВНЗ у США, заснований в 1636 р. Носить ім’я англійського місіонера, бакалавра мистецтв Джона Гарварда, який заповів навчальному закладу половину свого майна та бібліотеку.

Яке значення освіти у сучасному світі? Поміркуйте, чи можна претендувати на престижну роботу без спеціальної освіти.

Мал. 186. Гарвардський університет (США)

Найбільш престижними університетами Великої Британії є Оксфордський та Кембриджський, які розміщені у передмісті Лондона.

Оксфорд - найстаріший англомовний університет у світі, а також перший університет у Великій Британії, заснований у ХІІ ст. Університет складається з факультетів і 39 коледжів, а також 7 закритих навчальних закладів (гуртожитків), які належать релігійним орденам. У коледжах немає лекцій, усі заняття проводяться індивідуально. В XIII ст. через сутичку між студентами та міським населенням із Оксфорда втекла група студентів і професорів, які незабаром заснували Кембриджський університет.

Кембридж - це незалежна корпорація з 31 коледжу, яка не одержує від уряду ніякої допомоги і не підлягає жодному нагляду. Університет має власну конституцію і законодавчий орган. Посилає до парламенту двох своїх депутатів. У Кембриджі навчається понад 18 000 студентів, близько 17 % з яких - іноземці. Більше половини студентів віддає перевагу гуманітарним наукам. Кембридж є лідером серед вишів світу за кількістю випускників, що стали нобелівськими лауреатами - 83.

Париж вважається найбільш комфортним для студентської молоді містом світу. Це було оцінено за п’ятьма ключовими показниками: рейтинги університетів, різноманітність студентського складу, якість життя, активність роботодавців і доступність. Далі йдуть австралійський Мельбурн та британський Лондон.

У 2016 р. 7 ВНЗ України увійшли до рейтингу Round University Ranking - найкращих 700 вишів світу з 74 країн. Виші оцінювалися за 4 напрямами: викладання, дослідницька робота, інтернаціоналізація та фінансова стабільність. Місця розподілені за п’ятьма лігами: алмазна (1-100), золота (101-200), срібна (201300), бронзова (301-400), мідна (401-500) та глобальна (501-700). Серед українських вишів усі потрапили до глобальної ліги: Національний університет імені Тараса Шевченка (560), Харківський національний університет імені Василя Каразіна (593), Сумський національний університет (629), Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (636), Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана (645), Національний університет «Острозька академія», м. Острог, Рівненська обл. (650) та Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського (655).

Мал. 187. Національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)

Підготуйте інформацію про найвідоміші університети світу чи України.

Наукова діяльність та технополіси. Без новітньої системи освіти неможливий розвиток сучасної науки, яка нині стала невід’ємною частиною виробництва. Для успішного впровадження новітніх наукових досягнень у виробництво у високорозвинутих країнах побудовано спеціальні міста - технополіси. Вони являють собою особливу форму інтеграції науки і освіти заради розвитку новітніх видів виробництва.

Технополіси мають певну функціональну структуру. Формується вона на базі великих наукових закладів, зазвичай університетів, які становлять науково-дослідний сектор. Його діяльність спрямована на створення новітніх наукомістких технологій. До роботи залучаються малі та середні науко- місткі підприємства, а також великі компанії, що співпрацюють з технополісом. Усе це становить виробничо-технологічний сектор. Для підготовки фахової спільноти потрібної кваліфікації створюється освітній сектор - ВНЗ. Для забезпечення нормальних умов життя спеціалістів створено соціальну та культурно-побутову інфраструктуру - сектор обслуговування. Керує роботою технополісу правління, до складу якого входять керівники усіх секторів, представники місцевої влади, банків, спонсори. Вкрай важливою є підтримка функціонування технополісів з боку держави, пільгове оподаткування, субсидії.

Одним зі всесвітньовідомих технополісів є Силіконова долина на західному узбережжі США, в штаті Каліфорнія. Тут у 50-х рр. ХХ ст. був створений перший у світі науково-технологічний парк. Через короткий час на його території вже існувало кілька десятків високотехнологічних фірм. Стимулом для розвитку технопарку стали замовлення держави на розвиток нових видів продукції переважно в області електроніки. Частина прибутків компаній, яка вкладалася у розвиток досліджень, вважалася благочинністю і не обкладалася податком. Сьогодні Силіконова долина - світовий центр електроніки. Після створення Силіконової долини в США почалася справжня «технологічна лихоманка». Технополіси з’явилися у багатьох частинах країни.

Згодом технополіси досягли Європи: у Великій Британії - Кембридж, Мілтон Кейнс, Силікон Глен; у Франції - Софія-Антиполіс, Мейлан-Гренобль; у Німеччині - Берлінський, Ізар Веллі; в Італії - Новус Ортус. Технополіси працюють також в Іспанії, Нідерландах, Бельгії.

Особливо цікавий досвід Японії у реалізації проекту «Технополіс», який передбачав оголошення конкурсу на створення спеціальних міст науки, до яких висувалися певні вимоги. По-перше, міста мали бути збудовані з урахуванням транспортної доступності: не далі, ніж 30 хвилин їзди від великих міст та у межах одного дня дороги від найбільших міст: Токіо, Нагої, Осаки. По-друге, площа технополісу мала бути не більш ніж 500 квадратних миль (мал. 188). По-третє, у місті має бути збалансована сучасна науково- технічна база зі зручними умовами життя, культурою та місцями відпочинку. Й останнє, технополіс має розташовуватися у мальовничій місцевості й гармонійно вписуватися у місцеві ландшафти. Першим японським

Мал. 188. Технополіс Цукуба (Японія)

Охорона здоров’я. Стан здоров’я населення є основним багатством будь- якої країни. Він впливає на демографічні процеси, тривалість життя, якість трудових ресурсів. Проблемами стану медицини в різних країнах світу опікується підрозділ ООН Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Ефективність системи охорони здоров’я в країні визначається трьома ключовими показниками: середня очікувана тривалість життя, державні витрати на охорону здоров’я на 1 особу як відсоток від ВВП, а також вартість медичних послуг у перерахунку на душу населення. За цими ознаками країною з найвищим показником стану охорони здоров’я визнаний Сінгапур, де діють як державна, так і приватна системи фінансування медицини, а середня тривалість життя є однією з найвищих у світі - 82,6 років. Перші позиції у світі за якістю системи охорони здоров’я також посідають переважно розвинуті країни: Японія (лідер у світі за середньою тривалістю життя - 83,1 року), Ізраїль, Іспанія, Італія, Австралія, Республіка Корея, Швейцарія та Швеція. Середня тривалість життя у цих країнах становить 81 - 82 роки, медичні послуги вирізняються високим рівнем технологічності, сучасним обладнанням, високим рівнем кваліфікації медичного персоналу. Все це робить зазначені країни привабливими для так званого медичного туризму.

Найкращі медичні центри світу працюють в Азії. Лідером серед них є Міжнародна клініка «Бамрунград» (з тайської - турбота про людей) у Бангкоку (Таїланд), яку називають «містом здоров’я». Це найбільша приватна клініка у Південно-Східній Азії. Щорічно вона приймає близько 1 млн пацієнтів, у тому числі й іноземців зі 190 країн світу. До найкращих клінік світу належать Міжнародний госпіталь «Матильда» (Сянган, Китай), Парквей (Сінгапур), Госпіталь Джона Хопкінса (Балтимор, США), Американський госпіталь (Париж, Франція), Госпіталь Принца Вельського (Сідней, Австралія), Клініка Хірсланден (Цюріх), Медичний центр Святого Луки (Кесон-Сіті, Філіппіни).

Найвідоміші медичні установи України розміщуються у Києві. Світової слави зазнав Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова. Нині це один з найбільших кардіологічних центрів світу, у якому було виконано понад 95 тис. операцій на серці. Поза межами країни відомий Національний інститут хірургії і трансплантології імені О. О. Шалімова, який має унікальний досвід пересадки життєво важливих органів людини: печінки, нирок, підшлункової залози, серця.

ВООЗ був визначений показник національних витрат на охорону здоров’я, який охоплює як державні, так і приватні витрати протягом року. Цей показник вважається дуже важливим у соціальному розвитку, адже показує ступінь уваги, що її приділяє держава й суспільство здоров’ю громадян. Серед розвинутих країн лідерами за витратами на сферу охорони здоров’я є США (17 %), Нідерланди (13 %), Франція (12 %), Швейцарія та Німеччина (по 11 %). На перші позиції також потрапили й деякі найбідніші країни, що розвиваються: з Океанії - Тувалу, Маршалові острови, Мікронезія; з Африки - Сьєрра-Леоне, Лесото, Руанда. Це пов’язано з міжнародними програмами допомоги цим країнам із забезпечення питною водою, санітарно-гігієнічними засобами, проведення масової імунізації проти інфекційних хвороб тощо. Україна у цьому рейтингу посідає 59-те місце серед країн світу. Система охорони здоров’я у нашій державі перебуває в стані тривалого реформування, позитивні результати якого поки що не досягнуто.

Поясніть, у чому полягає небезпека занепаду системи охорони здоров'я. Що стоїть на перешкоді її розвитку в Україні? Які заходи могли б сприяти розвитку системи охорони здоров'я в нашій країні?

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Які послуги вважають освітніми? Яка роль освіти у постіндустріальному суспільстві? 2. Покажіть на карті країни, у яких розташовані найкращі ВНЗ світу. Назвіть найвідоміші виші світу. 3. Що таке технополіси? Яка мета їх створення? Назвіть країни, де працюють технополіси. 4. За якими показниками оцінюють ефективність системи охорони здоров'я в країні? Які країни вирізняються найвищим рівнем медицини? 5*. Підготуйте інформацію про освітні та наукові заклади, а також заклади охорони здоров'я у вашій місцевості. 6*. Поміркуйте, чи є потреба у створенні технополісів в Україні. Якщо так, то де вони могли б бути споруджені?

ПОМІЧНИК В ІНТЕРНЕТІ

1. htpр://uа-rеferаt.сот/Міжнародний_досвід_формування_наукоградів (Інформація про досвід функціонування технопарків і технополісів світу.)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити