Підручник Географія 9 клас - С. Г. Кобернік - Абетка 2017

Розділ V ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

§ 48. ЕКОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА. СИРОВИННА Й ЕНЕРГЕТИЧНА ПРОБЛЕМИ. ДЕМОГРАФІЧНА ТА ПРОДОВОЛЬЧА ПРОБЛЕМИ

Пригадайте! 1. Які проблеми називають екологічними?2. Що означають поняття «екологічна рівновага», «екологічна криза», «екологічна катастрофа»? 3. Як між собою пов'язані сировинна та енергетична проблеми? 4. Чим відрізняються демографічні процеси у розвинутих країнах та країнах, що розвиваються?

Екологічна проблема. Різке погіршення стану навколишнього середовища у ХХ - на початку ХХІ ст. поставило питання про глобальне виживання людства. Адже сама людина є біологічною істотою, яка не може нормально існувати без чистого довкілля. Накопичення в усіх оболонках Землі отруйних речовин-відходів господарської діяльності відбувається поступово, непомітно. Та рано чи пізно межу буде подолано. Через те екологічні проблеми нині постали навіть актуальніше за всі інші.

Найголовнішою екологічною проблемою є забруднення природного середовища. Основними джерелами забруднення атмосфери є автомобільний транспорт і ТЕС. Під час спалювання нафтопродуктів та вугілля у повітрі зменшується концентрація кисню та зростає частка вуглекислого газу. Наслідком цього є парниковий ефект, тобто глобальне потепління клімату. За останні 70 років концентрація вуглекислого газу у повітрі зросла на 15 %, а вже у 2030 р. можна очікувати подвоєння його кількості.

Під час згоряння нафти та вугілля у повітря виділяється багато оксидів Сульфуру, які, сполучаючись з парами води, спричиняють кислотні опади. Вони завдають великої шкоди природним екосистемам та будівлям.

Внаслідок роботи деяких галузей хімічної промисловості у повітря виділяються фреони - речовини, що містяться у холодильниках та дезодорантах-розпилювачах. Вони руйнують озоновий шар Землі. «Озонові дірки» вперше були помічені над Антарктидою та Гренландією.

1. Підготуйте інформацію про глобальні й локальні наслідки забруднення атмосфери та їх прояв у різних регіонах світу. 2. Які регіони України зазнали найбільшого забруднення повітря й чому? 3. Які існують шляхи скорочення викидів в атмосферу шкідливих речовин?

Через викиди шкідливих речовин у повітря у великих промислових районах утворюються смоги. Розрізняють смоги вологі (лондонські) та сухі (лос-анджелеські). Вони спричиняють важкі хвороби легень у людини.

Гідросферу забруднюють стічні води, що потрапляють до водойм з полів, промислових та побутових об’єктів. Головними речовинами-забруднювачами води є мінеральні добрива, отрутохімікати, пестициди, побутові відходи. Під час аварій танкерів виникає нафтове забруднення Океану, а суден з атомними двигунами - радіоактивне. Найбільш забрудненими в світі вважаються Перська та Мексиканська затоки, Північне, Середземне, Балтійське та Внутрішнє Японське моря.

Внаслідок господарської діяльності людини відбувається деградація ґрунтів. Через неправильний обробіток земель йде процес їх прискореної ерозії, і тому щороку вилучаються з використання мільйони гектарів землі. В результаті відкритої розробки корисних копалин ґрунти на значних територіях повністю знищуються. При цьому виникають «місяцеві ландшафти». А для відтворення земель природним шляхом потрібні тисячі років. Частина ріллі зазнає забруднення отрутохімікатами та мінеральними добривами, що їх вносять з перевищенням норми. За умов надмірного зрошення ґрунти стають засоленими. І це в той час, коли гостро постала продовольча проблема.

Щороку вирубується все більше лісів. Нині темпи зведення вологих екваторіальних лісів у 10 разів перевищують швидкість їх відновлення. Через те планета вже втратила їх понад половину. А це - «легені нашої планети». Одночасно йде процес опустелювання. Щорічно площа пустель зростає на 6 млн гектарів (мал. 193).

Мал. 193. Екологічні проблеми

1. Підготуйте інформацію про райони екологічної катастрофи у світі: зону Чорнобильської АЕС та район Приаралля. 2. Поміркуйте, чи є можливість поліпшити екологічний стан цих територій у найближчому майбутньому.

Таким чином, внаслідок людської діяльності відбувається деградація природних комплексів. Ми живемо у ситуації екологічної кризи. Для того щоб вона не переросла в глобальну екологічну катастрофу, передусім треба змінити погляди на природу як на щось довічно дане нам у користування і що не потребує охорони. Починати слід з перебудови екологічного мислення та екологічної освіти. На виробництві має відбуватися перехід до нових безвідходних та маловідходних технологій з економним використанням природно-сировинних ресурсів.

Сировинна й енергетична проблеми. Сировинна та енергетична проблеми мають багато спільного. Вони виникли як глобальні у 70-х рр. ХХ ст. Тоді, за прогнозами найбільш песимістично налаштованих вчених, до початку ХХІ ст. людство мало б вичерпати більшість руд кольорових металів, а до 2025 р. - майже всі види мінеральної сировини взагалі. Проте за останній час було відкрито та розвідано багато нових родовищ, розширюється видобуток корисних копалин з дна Океану. Але це тільки відтермінування. Адже мінеральні ресурси є вичерпними, і їх запаси не відновлюються. Оскільки нині переважну частину електроенергії людство одержує на ТЕС, що працюють на паливних корисних копалинах, очевидною є й енергетична проблема.

Сировинна та енергетична проблеми з часом все більше загострюватимуться, адже нарощуються темпи розширення виробництва, що потребує все більшої кількості ресурсів та енергії. Зростає й кількість населення, якому потрібно все більше електроенергії у побуті. Через те стрімко збільшується обсяг видобутку корисних копалин, який подвоюється кожні 15 - 20 років. Водночас погіршуються гірничо-геологічні умови розробки сировини. Найзручніші та найближчі до поверхні шари корисних копалин вже вичерпано. Доводиться занурюватися вглиб надр або освоювати родовища у складних природних умовах: у пустелях, заполярних районах, на дні Океану (мал. 194). Але рано чи пізно й там ресурси буде вичерпано.

Мал. 194. Видобуток корисних копалин в екстремальних умовах: в Заполяр'ї, на шельфі, в пустелях

Які ж можливі шляхи подолання даних проблем? Їх існує два: екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний шлях передбачає пошук та освоєння нових басейнів та родовищ корисних копалин. Вже триває видобуток нафти, природного газу, кам’яного вугілля, розсипів металів та алмазів на шельфі. В майбутньому за допомогою підводного телебачення доведеться освоювати й ложе Океану. На далеку перспективу, за умов певного рівня розвитку техніки, можливо, людина освоюватиме мінеральні ресурси інших планет Сонячної системи та Місяця.

Підготуйте інформацію про райони екстремального видобутку мінеральних ресурсів.

1. Підготуйте інформацію про масштаби використання відновлюваних джерел енергії в різних регіонах та країнах світу. 2. Підготуйте матеріали про перспективи використання різних джерел енергії в Україні та у вашій місцевості.

Інтенсивний шлях полягає у переході до якісно нових ресурсо- та енергозбережувальних технологій виробництва, зменшення матеріаломісткості продукції. Крім того, необхідне комплексне використання сировини, тобто вилучення з неї всіх корисних речовин. Нині до 95 % мінеральних ресурсів йде у відходи. Безпечне марнотратство, чи не так?! Можливий також пошук матеріалів-замінників, які за властивостями не поступалися б природній сировині. А в електроенергетиці - перехід до ширшого використання гідроенергетики та інших відновлюваних джерел енергії.

Демографічна та продовольча проблеми. В давні часи та в епоху Середньовіччя люди страждали від голоду. З розвитком торгівлі та переходом до машинного виробництва забезпечення харчовими продуктами поліпшилося, проте й нині ця проблема гостро постає, особливо у зв’язку зі стрімким зростанням кількості населення планети. Після Другої світової війни була створена Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Це продемонструвало турботу світової громадськості щодо ліквідації голодування та бідності (мал. 195). Згодом до цієї справи приєднався й Міжнародний банк реконструкції та розвитку.

Скільки ж жителів може прогодувати Земля і чи загрожує їй перенаселення? Вперше відповісти на ці запитання ще на початку ХІХ ст. намагався ірландський священик Мальтус, який стверджував, що населення планети зростає у геометричній прогресії, а виробництво продовольства - в арифметичній. Через те рано чи пізно ці графіки перетнуться, і повсюдно настане голод.

Сучасний стан демографічної та продовольчої проблем свідчить про їх складність. Нині демографічна проблема проявляється у двох аспектах: у високорозвинутих країнах відбувається «демографічна криза», у країнах, що розвиваються, - «демографічний вибух».

Для подолання демографічної проблеми держави здійснюють демографічну політику, активну пропаганду серед віруючих (особливо мусульман та католиків, у яких прославляються великі родини), підносять рівень освіченості людей.

За сучасними оцінками фахової спільноти, Земля здатна прогодувати кілька десятків мільярдів людей. Проте стрімке зростання кількості населення у країнах, що розвиваються, та примітивні технології сільськогосподарського виробництва призвели до проблеми недостатнього забезпечення населення харчовими продуктами. У сучасному світі голодує понад пів- мільярда людей, а недоодержує необхідної кількості їжі ще понад 1 млрд осіб. Ареалами суцільного голодування стали більшість країн Африки, Латинської Америки, Азії. Особливо загрозливою є ситуація в державах з ризикованими умовами землеробства. Зокрема, це Ефіопія, Чад, Нігерія, Центральноафриканська Республіка, Гаїті, де середня забезпеченість мешканців їжею становить 80 - 85 % від норм, рекомендованих ФАО.

Мал. 195. Міжнародна допомога голодуючим Африки

Підготуйте інформацію про роботу міжнародної організації ФАО.

Підготуйте інформацію про науково обґрунтовані норми споживання їжі людьми. З'ясуйте, що означає термін «раціональне харчування».

Причини голодування у країнах, що розвиваються, пов’язані з їх бідністю, нестачею коштів на переобладнання сільськогосподарського виробництва, закупівлю добрив та нових високоврожайних сортів. До того ж з колоніальних часів вони вирощують технічні культури на експорт, часто з монокультурною спеціалізацією. При цьому продовольчих культур (передусім зернових) не вистачає. Напівфеодальні аграрні відносини на селі призводять до сильної роздробленості земельних ділянок, які не в змозі прогодувати великі родини.

В сучасних умовах вихід з продовольчої проблеми вбачається не у скороченні кількості населення. Для цього пропонується два шляхи. Перший передбачає збільшення посівних площ. Нині у сільському господарстві використовується менш ніж половина можливих територій. Проте цей шлях має свої обмеження. По-перше, деякі країни вже і так мають високий рівень розораності земель (Індія, Бангладеш - до 90 %). По-друге, переважно не використовуються незручні землі. Для їх освоєння потрібні занадто великі кошти, яких бракує в бідних країнах, що розвиваються. Інший шлях подолання проблеми - одержувати більше сільгосппродукції з існуючих площ. Це є можливим завдяки багатьом методам. Зокрема, підвищенню родючості ґрунтів шляхом їх меліорації: зрошення, осушення, хімізації. Якщо повсюдно родючість земель підняти до рівня країн Західної Європи, то планета зможе прогодувати 10 млрд осіб. Слід запроваджувати й новітні досягнення селекції: нові сорти рослин та породитварин. Аграрні реформи мають бути спрямовані на подолання феодальних пережитків на селі.

Для тривалого зберігання їжі нині активно застосовують хімічні добавки, але більшість з яких є шкідливими для здоров’я людей. У деяких країнах почали синтезувати «штучну їжу» з натуральної сировини. Так, у США та Китаї замінником м’яса та інших продуктів харчування стає соя, з якої одержують шинку, морозиво, крупу, чіпси тощо.

Поясніть, які переваги і недоліки мають інтенсивні методи ведення сільського господарства.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Охарактеризуйте екологічну проблему. Поясніть причини її актуальності. 2. Поясніть, як між собою пов'язані сировинна й енергетична проблеми. Наскільки загрозливими для існування людства є їх наростання? 3. У чому сутність демографічної проблеми у різних регіонах світу? Якими засобами розв'язуються демографічні проблеми у різних країнах світу? 4. У чому полягає сутність продовольчої проблеми як глобальної? 5*. Обґрунтуйте на конкретних прикладах, чи загрожує людству сировинний, енергетичний та продовольчий голод у майбутньому? 6*. Оцініть наслідки прояву глобальних проблем для окремих регіонів і країн світу. Поясніть, у чому полягає роль світової громадськості та міжнародних організацій у їх розв'язанні.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити