Підручник Географія 9 клас - А.І. Довгань - Генеза 2017

Розділ 2 Первинний сектор господарства

Тема 1. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО

§15. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО СВІТУ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

ü Що впливає на спеціалізацію сільськогосподарського виробництва?

ü Яке сільськогосподарське виробництво в Україні є експортоорієнтованим?

Географія основних зернових і технічних культур. Основою всього сільськогосподарського світового виробництва є вирощування зернових культур - пшениці, рису, кукурудзи, ячменю, вівса та жита. На їхні посіви припадає 1/2 ріллі світу, а в окремих країнах ще більше (наприклад, в Японії 96 %). Зерно - основний продукт харчування, найважливіша частина кормів, є також сировина для низки галузей промисловості. Сучасне виробництво зерна у світі досягає понад 2 млрд т на рік, причому 4/5 припадає на пшеницю, рис, кукурудзу.

Пшениця - лідер світового зерноводства. Завдяки створенню нових сортів нині ареал її оброблення охоплює всі країни світу. Основні райони вирощування пшениці у світі - США, Канада, Аргентина, Австралія, Росія, Казахстан, Україна, країни ЄС, Китай (мал. 28).

Рис - друга після пшениці за масштабами вирощування культура світу, основний продукт харчування більшої частини населення Землі (особливо густонаселених країн Азії). З рису отримують борошно, крохмаль, його переробляють на спирт, його відходи йдуть на корм худобі.

Попри «розселення» рису по всіх континентах, зони інтенсивного його вирощування сконцентровані переважно у країнах Південної і Південно- Східної Азії (останні дають близько 90 % світового врожаю рису). Особливо виділяється Китай, що удвічі перевершує за обсягом збору наступну за ним Індію. До найбільших виробників рису належать також Індонезія, Таїланд, Японія, Бразилія.

Рис має особливе місце у світовій торгівлі: розвинені країни імпортують рис у невеликій кількості, торгівля рисом іде переважно між країнами, що розвиваються. З розвинених країн рисом торгують переважно США, Японія, Італія та Австралія.

Кукурудза - основна кормова культура для тваринництва і птахівництва, особливо у США і Західній Європі. В Азії, Африці, Латинській Америці, Південній Європі вона, головним чином, продовольча культура, але вона також важлива і як технічна культура. Походить кукурудза з Мексики, звідки після відкриття Нового Світу була завезена в інші регіони світу. Найбільший у світі так званий кукурудзяний пояс розміщений у США. Основні експортери кукурудзи - США, Канада, Австралія, Бразилія, Аргентина.

Крім зернових, джерелом продовольства є також олійні, бульбоплідні, цукроносні, тонізуючі, овочеві, плодові культури. З олійних культур у світовому сільському господарстві виділяється виробництво сої, арахісу, соняшнику, ріпаку, кунжуту, гірчиці, оливок, олії з олійної пальми. Нині 2/3 споживаних жирів мають рослинне походження. Головними їх експортерами є країни, що розвиваються, а імпортерами - розвинені країни. Зростання виробництва і споживання олійних за останні десятиліття було пов’язане в розвинених країнах із заміною жирів тваринного походження рослинними, а у країнах, що розвиваються, - зростанням чисельності населення, відносною дешевизною продуктів. Найбільшими виробниками олійних є США, Індія, Китай.

Мал. 28. Країни - світові лідери за експортом пшениці (2015-2016 рр.)

Найпоширенішою культурою з бульбоплодів є картопля, родом з Південної Америки. Тепер це в основному культура помірного поясу Північної півкулі. У світовому виробництві картоплі виділяються Росія, Польща, Китай, США, Індія, ФРН.

З тонізуючих культур зазвичай вирощують чай, каву і какао. Їх виробництво налагоджено переважно у країнах тропічних і частково субтропічних широт, а площі їх вирощування дуже обмежені.

Плодові та овочеві культури мають чільне місце в господарстві багатьох країн. Найбільші виробники фруктів - це Китай, Індія, Бразилія, США, Італія. Зі зростанням ролі овочів і фруктів у харчуванні (особливо в розвинених країнах) збільшуються обсяги їхнього виробництва та імпорту.

З непродовольчих культур найбільше значення у світовому сільському господарстві мають волокнисті культури і виробництво натурального каучуку (мал. 29).

Основною волокнистою культурою є бавовник, у вирощуванні якого лідирують країни Азії, за ними йдуть країни Америки і Африки. Інші волокнисті культури - льон і джут - мають невеликі площі сільськогосподарських угідь. Майже 3/4 світового виробництва льону припадає на Росію і Білорусь, джуту - на Бангладеш. Особливо високу територіальну концентрацію має вирощування натурального каучуку, 85 % якого виробляють країни Південно-Східної Азії (лідирують - Малайзія, Таїланд, Індонезія).

Мал. 29. Найбільші світові виробники каучуку (млн т)

НАУКОВІ ДИСКУСІЇ

Між представниками різних наукових шкіл тривалий час точилися дискусії про різні способи інтенсифікації світового сільського господарства.

У результаті дискусій виникло органічне сільське господарство, коли для збільшення врожайності, забезпечення культурних рослин елементами мінерального живлення, боротьби зі шкідниками та бур’янами активніше застосовують сівозміну, органічні добрива, різні методи обробітку ґрунту тощо. Нині на Землі органічне сільське господарство розвивається на площі понад 40 млн га. Найбільшими країнами-споживачами органічної продукції у світі є США, Німеччина, Франція, Китай, Канада.

В Україні органічне виробництво розвивають на 2000 га сільськогосподарських угідь понад 500 господарств. Наша країна постачає на світовий ринок органічну продукцію, серед якої пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза, чорниця, березовий сік, гірчиця, льон, соняшник, насіння гарбуза та інші. Найбільшим імпортером української органічної продукції є Німеччина.

Виробництво продукції тваринництва. Тваринництво розвивається в усіх регіонах світу і є важливою складовою світового сільського господарства (загальний обсяг виробництва понад 12 трлн голів). Серед галузей тваринництва найбільш поширене скотарство. Воно переважає у країнах і регіонах, що мають великі ресурси пасовищ. Худобу м’ясного напрямку розводять переважно у країнах з посушливим і сухим кліматом, наприклад, в Індії, Пакистані, Аргентині тощо. В економічно-розвинених країнах Європи і Північної Америки в умовах більш вологого клімату (лісова і лісостепова природні зони) розводять велику рогату худобу молочно- м’ясного і м’ясного напрямків. Виробництво може бути більш інтенсивним, як, наприклад, у США, і більш екстенсивним, як в Аргентині чи в Австралії. Найбільше поголів’я худоби в Індії, Бразилії, Китаї, США, Аргентині.

До найстабільніше розвиткових напрямків тваринництва належить свинарство (понад 800 млн голів), оскільки його розвиток можливий усюди при використанні як екстенсивно-пасовищного утримання худоби, так і цілорічного стійлового на привізних кормах і відходах харчової промисловості. Значне поголів’я свиней у Китаї (понад 50 % світового виробництва), багатьох країнах Європи - Франції, Німеччині, Італії, Великій Британії, Росії, Україні, Польщі. Добре розвинене свинарство у США.

Птахівництво - одна з найбільш динамічних галузей світового тваринництва, що розвинена повсюди. Це зумовлено збільшенням попиту на продукцію птахівництва. Значних успіхів досягло спеціалізоване інтенсивне птахівництво м’ясного і яєчного напрямків, яке забезпечує внутрішні потреби багатьох країн світу та постачає продукцію на експорт.

Вівчарство поширене в усіх регіонах світу, проте переважає в напівпустельних і пустельних зонах. Найбільше поголів’я овець в Австралії, Новій Зеландії, Південній Африці, Аргентині, Індії. Вівчарство розвинене також в Іспанії, Туреччині, Великій Британії, Китаї, США та в інших країнах.

Риби і морепродуктів у світі отримують удвічі менше, ніж м’яса. Рибальський флот і спеціальні порти з підприємствами з глибокої переробки морепродуктів забезпечують необхідний рівень їх споживання. Нині провідною акваторією рибного промислу є Тихий океан, а країни цього басейну постачають на ринок понад 70 % продукції у світі. Лідери рибальства - Китай, Перу, Чилі.

Значного прогресу досяг розвиток аквакультури. Так, у Норвегії лосося більше вирощують, ніж безпосередньо виловлюють, рибницькі господарства часто самі здійснюють і переробку риби: заморожування, засолення, оброблення, упаковку та інші виробничі операції. Те саме характерно для Данії, що стала одним з найбільших постачальників на експорт форелі у свіжому, замороженому і копченому вигляді.

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За картою атласу «Світове сільське господарство» визначте країни і регіони світу, де розвивається високотоварне тваринництво.

Найбільші країни - виробники та експортери сільськогосподарської продукції. Найбільшими виробниками сільськогосподарської продукції є найбільші за розмірами і чисельністю населення країни. Це, зокрема, Китай, Індія, США, Канада, Бразилія. Незважаючи на значне споживання продукції рослинництва і тваринництва всередині країни, значну її частку ці країни постачають на світовий ринок.

За результатами 2015 р., до 10 країн з найбільш високим рівнем розвитку сільського господарства увійшли Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Нігерія, Пакистан, Туреччина, Аргентина, Японія (мал. 30).

Сукупний дохід від сільського господарства становив у Китаї 1 трлн 88 млрд дол. Китай найбільший не тільки виробник, а й експортер сільськогосподарської продукції, зокрема зернових культур. Країна постачає на світовий ринок рис та іншу продукцію рослинництва.

Сукупний дохід Індії в ід сільського господарства становив 4134 млрд дол. Індія експортує різноманітну продукцію сільського господарства переважно у країни, що розвиваються. Переважаючою експортною культурою є цукрова тростина.

Мал. 30. Топ-10 країн світу з найвищим рівнем розвитку сільського господарства

Сукупний дохід США від сільськогосподарського виробництва 290 млрд дол. Найбільшими статтями експорту країни є кукурудза, а також продукція тваринництва.

Індонезія, що посіла четверту сходинку в рейтингу, є найбільшим експортером натурального каучуку, кави, спецій, какао та іншої продукції сільського господарства. Сукупний дохід країни від сільського господарства сягнув 127 млрд дол.

Бразилія добре відома як лідер з виробництва цукрової тростини, кави, сої, курятини і заробила у 2015 р. завдяки сільському господарству понад 110 млрд дол.

Нігерія із сукупним доходом від сільського господарства у 106 млрд дол. відрізняється значними експортними обсягами фруктів, бобів і горіхів, а також натурального каучуку.

Пакистан, у якому більшість економічно активного населення зайнята в сільському господарстві, постачає на світовий ринок пшеницю і бавовник. Сукупний дохід країни від сільського господарства становив у 2015 р. 63 млрд дол.

Туреччина, яка посіла восьме місце в рейтингу, є лідером з виробництва і експорту найрізноманітнішої продукції сільського господарства, серед якої насамперед інжир, тютюн, лимони, фісташки, лісові горіхи, помідори, кавуни та багато іншого. Сукупний дохід від сільського господарства становив 62 млрд дол.

Основними товарами сільськогосподарського експорту Аргентини є продукція тваринництва, а також пшениця, соя, кукурудза. Сукупний дохід від сільського господарства становив у 2015 р. 59 млрд дол.

Сукупний дохід Японії від сільськогосподарського виробництва - 51 млрд дол. Країна є одним з найбільших виробників і експортерів риби і морепродуктів.

ГОЛОВНЕ

Основою світового рослинництва є вирощування зернових культур.

З непродовольчих культур найбільше значення у світовому сільському господарстві мають волокнисті культури і виробництво натурального каучуку.

Серед галузей тваринництва найбільш поширене у світі скотарство.

Напрямком тваринництва, що розвивається найбільш динамічно, є птахівництво. Країни з найбільшим обсягом виробництва та експорту сільськогосподарської продукції - це Китай, Індія, США, Індонезія, Бразилія, Нігерія, Пакистан, Туреччина, Аргентина, Японія.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Які продовольчі культури вирощують у світі у значних обсягах?

2. Які напрямки тваринництва розвиваються у світі найбільш стабільно?

3. Чому зростають обсяги виробництва овочів і фруктів?

4. Поясніть, чому роль Тихого океану в рибному світовому господарстві зростає.

5. Використовуючи офіційний сайт Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН ФАО http://www.fao.org/home/en/, знайдіть актуальну інформацію про тенденції розвитку світового сільського господарства.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.