Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Географія 9 клас - А.І. Довгань - Генеза 2017

Розділ 3 Вторинний сектор господарства

Тема 2. МЕТАЛУРГІЙНЕ ВИРОБНИЦТВО

§25. ВИРОБНИЦТВО МЕТАЛІВ В УКРАЇНІ

ПЕРШ НІЖ ЧИТАТИ, ПРИГАДАЙТЕ!

ü Де в Україні зосереджені родовища руд чорних і кольорових металів?

ü Чинники, що впливають на розміщення виробництва.

Виробництво чавуну, сталі, прокату в Україні: домінуючі технології, сукупність чинників розміщення підприємств. За обсягом виробленої продукції металургійне виробництво є провідним серед інших галузей економіки в Україні і посідає важливе місце в експорті країни. Частка металів і виробів з них у загальному експорті України останніми роками становила близько 25 %.

Основні металургійні виробництва - це виплавка чорних (чавуну та сталі), окремих кольорових металів, виробництво прокату та трубна промисловість.

Національне надбання

У нашій країні виробляють близько 2 % світового обсягу сталі. За рівнем її виплавки Україна посідає десяте місце у світі після таких країн, як Китай, Японія, США, Росія, Німеччина та ін. Проте майже половину української сталі виплавляють дуже енергомістким мартенівським способом. Значно відстає Україна за обсягами сталі, що розливається на машинах безперервного лиття заготівель (мал. 63), хоча цей спосіб був винайдений і вперше запропонований саме в Україні ще на початку 1960-х років. У світі цим способом розливають понад 83 % сталі, а в Україні - менше 50 %.

Мал. 63. Машина безперервного лиття заготівель конвертерного цеху ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

Основним виробничим процесам чорної металургії в Україні передує тривалий і матеріаломісткий підготовчий процес, у якому беруть участь переважно гірничорудні та коксохімічні виробництва. Підприємства гірничорудної галузі видобувають, збагачують і переробляють залізну і марганцеву руди. На збагачувальних фабриках з руди готується агломерат, необхідний для виплавки металу. Коксохімічна промисловість охоплює спеціалізовані заводи, які «готують» коксівне вугілля до металургійного коксу, що використовують для виплавки чавуну в доменних печах і для виробництва рудного агломерату.

Для виплавки металу до агломерату додають спеціальні матеріали - флюси (вапняки, доломіти), які добувають і збагачують окремі підприємства. Допоміжним виробництвом є виготовлення вогнетривких матеріалів, на яких з глини виробляють вогнетриви, призначені для теплового та хімічного захисту плавильних агрегатів і розливних ківшів від дії рідкого розплавленого металу високої температури.

Для розвитку чорної металургії в Україні склалися сприятливі умови. Це й економічно вигідне територіальне розташування сировинних ресурсів, це й добре розвинена мережа транспортних шляхів між сировинними ресурсами та наявність споживача - підприємств машинобудування та будівельної індустрії, що потребують значної кількості металу. Крім того, металургійні підприємства забезпечені й вторинною сировиною - металобрухтом.

Українська чорна металургія забезпечена власною потужною сировинною базою - залізною та марганцевою рудами, коксівним вугіллям, вапняками, формувальними пісками і вогнетривами. Залізні руди зосереджені в Криворізькому та Керченському залізорудних басейнах і Кременчуцькому та Білозерському залізорудних районах. Основними промисловими видами є багаті залізні руди з високим вмістом у них заліза (46-66 %). Марганцеву руду видобувають на Нікопольському (Дніпропетровська область) і Великотокмацькому (Запорізька область) родовищах. Цю сировину використовують переважно для виробництва феросплавів.

Підприємства чорної металургії мають власну сировину і для виробництва коксу. Запаси коксівного вугілля становлять майже 30 % від запасів кам’яного вугілля. Вони зосереджені переважно в Донецькому басейні.

База нерудної сировини для чорної металургії - формувальної глини, піску, флюсових матеріалів та ін. - добре розвідана і є достатньою для забезпечення потреб підприємств галузі. До того ж більшість родовищ цієї сировини розташовані в районах металургійного виробництва, що зумовлює велику економічну ефективність їх використання. Так, найбільші родовища вогнетривких глин зосереджені в Донецькій області, а каолінів і доломітів - у Придніпров’ї та Криму.

Для розміщення підприємств чорної металургії визначальними чинниками є наявність паливно-сировинних і водних ресурсів, розвиненість транспортної мережі, попит на металопродукцію, наближене розташування центрів її споживання. Підприємства переробної металургії, що працює на металобрухті, розміщують поблизу джерел металобрухту, дешевої електроенергії, а також там, де є споживач готової продукції - металу. Для виробництва феросплавів вирішальними є джерела електроенергії та наявність марганцевої руди.

Під впливом перелічених чинників в Україні сформувалися основні промислові райони чорної металургії: Придніпровський (центри: Кривий Ріг, Дніпро, Кам’янське, Запоріжжя, Нікополь), Донецький (центри: Краматорськ, Алчевськ) і Приазовський (Маріуполь).

Тут виробляється основна частина продукції чорної металургії, яку експортують до інших країн. У перших двох районах, крім підприємств з основними виробничими процесами, історично склався й комплекс переробної металургії, прокатних, трубних і металообробних заводів, а також коксохімічна і феросплавна галузі промисловості.

Серед найбільших підприємств чорної металургії в інших областях України виділяються Харківський коксохімічний завод, Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат та сталево-канатний завод в Одесі.

Національне надбання

Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» має лідируючі позиції серед найбільших підприємств гірничо-металургійного комплексу України і є частиною міжнародної корпорації АрселорМіттал - виробника сталі №1 у світі. Це підприємство з повним металургійним циклом, яке включає коксохімічне, гірничорудне і металургійне виробництво. Підприємство є одним з найбільших виробників сталевого прокату в Україні, спеціалізується на виробництві прокату, зокрема арматури і катанки, також виробляє агломерат, концентрат, кокс, чавун, сталь. У 2015 р. підприємство виробило 5,5 млн т чавуну, 6,3 млн т сталі і 5,3 млн т прокату.

Головною проблемою чорної металургії є зменшення її матеріаломісткості. Витрати на сировину становлять тут понад 60 % вартості готової продукції. До того ж галузі комплексу є дуже енергоємними. Наявність у виробничому процесі доменного циклу негативно впливає на стан довкілля, бо доменні печі викидають в атмосферу значну кількість забруднювальних речовин. Понад 50 % усіх викидів в атмосферу припадає на підприємства чорної металургії. Існує також проблема щодо забруднення території відходами збагачення руди. Для поліпшення екологічної ситуації в районах розвитку чорної металургії і зменшення енергоємності потрібні суттєві зміни в технології виробництва чорних металів.

Також багато підприємств чорної металургії є технічно відсталими. Значні обсяги виробництва сталі здійснюються застарілим, високозатратним мартенівським способом. Рівень упровадження прогресивного киснево- конверторного методу виробництва сталі не перевищує й половини.

У найближчій перспективі передбачається також значна реконструкція підприємств, поліпшення якості й розширення асортименту металевих

виробів, створення принципово нових комплексів, які б поєднували виробничі процеси чорної і кольорової металургії та хімічної промисловості для випуску нових сплавів. Найперспективнішою продукцією комплексу є виготовлення тонкого листа, високоміцних водо- і газопровідних труб з покриттям, сталевих канатів і арматури.

Місце України на світовому ринку чорних металів. Сучасний стан і проблеми розвитку чорної металургії нашої країни завжди привертають до себе увагу, оскільки ця галузь є однією з провідних в українській економіці. Хоча з початку нинішнього століття її роль у вітчизняній економіці зменшувалася. Так, ще у 90-х роках ХХ ст. і в першому десятилітті цього століття чорна металургія за обсягами виплавленої сталі посідала 7-8 місце у світі. Кілька років тому вона перемістилась у світовому рейтингу виробників сталі на 9-10 місця. Якщо за підсумками 2013 р. Україна посідала 7-ме місце серед світових виробників сталі, виплавивши 30,4 млн т сталі, то у 2014 р. наша країна перейшла на 10-те місце з результатом виплавки 27,2 млн т сталі. У 2015 р. Україна зберегла за собою 10-те місце у світовому рейтингу виробників сталі, хоча вітчизняний обсяг виробництва цієї продукції становив лише 22,9 млн т. Таким чином, Україна наблизилася до країн, що посідають 11-12 місця у світовому рейтингу.

Причиною такого стану останніми роками є воєнні дії на Донбасі. Так, протягом 2014 р. фіксувалося стрімке скорочення обсягів виробництва сталі в Україні. Якщо в липні 2014 р. загалом по Україні було виплавлено 2462 тис. т сталі, то в серпні того ж року - уже 1767 тис. т. Тобто лише за місяць обсяги вітчизняного виробництва сталі скоротилися на 28 %. У 2015 р. виробництво сталі в Україні почало дещо зростати. У квітні 2015 р. воно зросло порівняно з березнем на 14 % і сягнуло 1928 тис. т, а у травні збільшилося ще на 13 % - до 2177 тис. т. Це менше, ніж до початку бойових дій на Донбасі, однак це найвищий показник щомісячних обсягів виробництва сталі в Україні, починаючи з 2014 р. Також частково це пов’язано зі значним зниженням обсягів видобування вугілля коксівних марок через погіршення гірничо-геологічних умов роботи.

Кольорова металургія. Нині в галузі діє близько 200 підприємств різних форм власності, а обсяг кольорової металургії в обсязі промислового виробництва України становить лише близько 4 %. Це пояснюється тим, що за часів СРСР упродовж тривалого часу в межах України жодне виробництво галузі не мало замкненого технологічного циклу - від видобутку сировини до готового прокату або напівпродуктів підвищеного ступеня готовності. Як наслідок, підприємства галузі були розкидані по території колишньої країни і належали різним управлінським структурам. Іншою причиною такої ситуації є недостатність власної сировинної бази.

Сировинна база. Кольорова металургія України загалом не має значних освоєних сировинних джерел для виробництва основних кольорових металів: алюмінію, цинку, міді, нікелю, свинцю, олова тощо. На власній сировині базується лише виробництво титану (родовища калійно-магнієвих солей у Прикарпатті, титанових руд у Житомирській та Дніпропетровській областях), феронікелю (невеликі родовища бідних руд нікелю в Кіровоградській області), цирконію, кремнію. Перспективні родовища золота відкриті в Закарпатській, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Галузева структура української кольорової металургії складається переважно з алюмінієвої, титаномагнієвої галузей, а також промисловості рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів, дорогоцінних металів і алмазів, виробництва вторинних кольорових металів та ін.

Алюмінієва промисловість представлена виробництвом глинозему - переробного матеріалу, що за хімічним складом є окисом алюмінію, первинного і вторинного алюмінію, алюмінієвих виробів із привізного алюмінію. Титаномагнієва промисловість виробляє із спеціально підготовлених концентратів напівпродукт - губчастий титан, який вивозять до Росії, а звідти в Україну поставляють готовий титановий прокат. Отже, у нашій країні повністю відсутні первинні виробництва сплавів і зливків алюмінієвого і титанового прокату, труб з алюмінію та його сплавів. Усю цю продукцію завозять в Україну.

Вторинна кольорова металургія, що розвивається дуже швидкими темпами, спеціалізується на виплавці з вторинної сировини алюмінієвих, бронзових, латунних, цинкових сплавів.

Промисловість рідкісних металів і напівпровідникових матеріалів виробляє цирконій, полікристалічний кремній, германій та інші метали і їхні сполуки, які використовують в електронній промисловості. За роки незалежності набула розвитку промисловість дорогоцінних металів, зокрема золотодобувна, а також виробництво твердих сплавів і тугоплавких металів і виробів з них: вольфрам-кобальтових, титан-вольфрамових, безвольфрамових та ін.

Основні центри виробництва кольорових металів в Україні. Розміщення підприємств кольорової металургії зумовлене такими основними чинниками: орієнтацією на сировину, воду та енергетичні ресурси. Тому підприємства з переробки руд з незначним умістом основного металу тяжіють до джерел сировини (виробництво феронікелю, рідкісних металів). Енергоємні виробництва (виплавка алюмінію, титану, магнію та ін.) розміщують поблизу джерел дешевої електроенергії. Ураховуючи ці умови розміщення і обсяги сучасного виробництва продукції кольорової металургії, можна виділити три основні її райони: Придніпровський (Запорізька та Дніпропетровська області), Донецький (Донецька область) і Побузький (Миколаївська область).

Глинозем виробляють на найбільшому в Європі ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», що працює на імпортній сировині, яку завозять морем переважно з Гвінеї (мал. 64). Єдиним в Україні виробником алюмінію є ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». Виробництво магнію здійснюється на Запорізькому державному титаномагнієвому комбінаті. Цирконій виробляють на Вільногірському державному гірничо-металургійному комбінаті (Дніпропетровська область). Виробництво напівпровідникових і надчистих металів зосереджено на Запорізькому державному титаномагнієвому комбінаті. Єдиним в Україні виробником електродної продукції вугільного і графітового складу є ВАТ «Укрграфіт» у Запоріжжі, а мідного, латунного і мідно-нікелевого прокату - Бахмутський завод обробки кольорових металів, який працює на привізній сировині.

Мал. 64. Миколаївський глиноземний завод

Єдиним в Україні підприємством, яке виробляє у промисловому масштабі феронікель, є Побузький феронікелевий комбінат (Кіровоградська обл.).

Виробництво титану зосереджено на Іршанському гірничо-збагачувальному комбінаті (Житомирська область).

Майже 25 % товарної продукції кольорової металургії припадає на виробництво вторинних кольорових металів. Їх випуск налагоджено в Києві, Харкові та Одесі.

Проблеми та перспективи розвитку галузі. Головними проблемами кольорової металургії є дефіцит ресурсів, висока енергоємність, забруднення довкілля шкідливими речовинами і відходами. Тому виробництво кольорових металів потребує технологічного вдосконалення. У перспективі розвиток галузі буде спрямовано на збільшення обсягів виробництва кольорових металів, які повністю забезпечені сировиною, з одночасним підвищенням рівня технічного оснащення підприємств і якості продукції. Передбачають у подальшому розширювати сировинну базу для виробництва алюмінію, титану, магнію, рідкісних металів унаслідок освоєння нових родовищ, у тому числі комплексних поліметалевих руд. Перспективним напрямком є розширення асортименту продукції кольорової металургії у бік створення нових металевих сплавів.

Україна є практично монополістом на економічному просторі Східної Європи в добуванні і збагаченні титанової сировини, низки рідкісних металів, як-от цирконій і гафній, видобуває понад 80 % сировини для виробництва кремнію. Нині виявлені величезні запаси бішофіту в Дніпровсько-Донецькій западині. Це сировина для виробництва магнію, який використовують у літакобудуванні, космічній галузі та для інших перспективних галузей промисловості. Перспективними щодо подальшого використання є Мужіївське та Мазурівське родовища поліметалевих руд. Є певні перспективні родовища розробки бокситів для алюмінієвої промисловості у Дніпропетровській, Черкаській, Закарпатській областях. Резервом власної сировини кольорових металів є техногенні родовища - відходи ТЕС, коксохімічного виробництва тощо.

ГОЛОВНЕ

За обсягом виробленої продукції металургійне виробництво є провідним серед інших галузей економіки в Україні і посідає важливе місце в експорті країни.

Для розміщення підприємств чорної металургії визначальними чинниками є: наявність паливно-сировинних і водних ресурсів, розвинута транспортна мережа, попит на металопродукцію, наближене розташування центрів її споживання.

В Україні сформувалися основні промислові райони чорної металургії: Придніпровський, Донецький і Приазовський.

За даними рейтингу Світової асоціації виробників сталі, наша країна посідає 10-те місце у світі за виробництвом сталі.

Кольорова металургія України охоплює близько 200 підприємств, що виробляють алюміній, титан, магній, рідкісні, дорогоцінні метали, напівпровідники та вторинні кольорові метали.

Головними проблемами кольорової металургії є дефіцит ресурсів, висока енергоємність, забруднення довкілля шкідливими речовинами і відходами.

ПЕРЕВІРИМО СВОЇ ЗНАННЯ І ВМІННЯ

1. Зазначте, за виробництвом яких видів продукції чорної металургії Україна посідає одне з провідних місць у світі. Чому?

2. Назвіть основні і допоміжні виробництва чорної металургії.

3. Поясніть, які чинники є основними в розміщенні підприємств чорної металургії. Наведіть приклади.

4. Назвіть основні виробництва кольорової металургії України.

5. На конкретних прикладах поясніть, чому в Україні немає повного виробничого циклу кольорових металів.

6. Наведіть приклади розміщення підприємств кольорової металургії поблизу сировини і джерел енергії.

7. Користуючись картою корисних копалин, знайдіть місця перспективних родовищ сировини для розвитку кольорової металургії в нашій державі.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Проаналізуйте статистичні дані з виробництва основних видів продукції чорної металургії (див. таблицю) і вкажіть, про що вони свідчать. Сформулюйте припущення щодо причин такої ситуації в галузі.

Виробництво основної продукції чорної металургії (млн т)

Види основної продукції

1990

1995

2000

2007

2012

2015

Чавун

45

18

26

36

28

22

Сталь

53

22

32

44

17

11

Сортовий і листовий прокат

38

17

22

25

18

12

Сталеві труби

6,5

1,3

1,7

2,8

2,2

1,0

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 6

Позначення на контурній карті сировинної бази та основних центрів виробництва чорних металів в Україні.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.