Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2017

Розділ 1 Національна економіка та світове господарство

Тема 2. Світове господарство

§ 10. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ. ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ. ЗНАЧЕННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ

1. Назвіть чинники розміщення виробництва.

2. Наведіть приклади впливу чинників розміщення виробництва на його розвиток.

Глобалізація та регіональна економічна інтеграція. Існує велика кількість тлумачень, що ж таке глобалізація. Глобалізація посилює взаємозалежності країн світу, призводить до відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворення світового господарства в єдиний всесвітній (глобальний) ринок. Світова статистика підтверджує це перетворення. За останні роки в декілька десятків разів зріс світовий експорт. За цей самий період прямі іноземні інвестиції зросли більш як у 20 разів (мал. 31).

Проаналізуйте дані діаграми на мал. 31. Зробіть відповідні висновки.

У цілому глобалізацію можна розглядати як сукупність взаємопов’язаних процесів, які нині характерні як для світового співтовариства в цілому, так і для його окремих галузевих і територіальних підрозділів. Серед них можна виділити все більше поширення транскордонних переміщень товарів, капіталів, послуг, інформації, технологій, людей тощо; все більшу орієнтацію фірм у виробництві товарів і наданні послуг на світовий, а не на національний ринок; зростаючу роль і значення транснаціональних компаній у світовому господарстві; виникнення все більшої кількості глобальних проблем людства, які неможливо вирішити без всеохоплюючої міждержавної співпраці країн світу.

Глобалізація (від французького global — «всезагальний, такий, що охоплює усю земну кулю») — це складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку і втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті формування єдиного всесвітнього господарського простору.

Мал. 31. Виробництво та експорт кукурудзи у світі

Міжнародна економічна інтеграція має як переваги, так і недоліки. Країни, які беруть у ній участь, постійно балансують між цими двома полюсами, намагаючись мінімізувати недоліки і максимально скористатися з переваг. Це не завжди вдається. Прикладом є вихід Великої Британії з Європейського Союзу (ЄС) після багатьох років постійного поглиблення інтеграційних процесів у межах цього регіонального інтеграційного об’єднання.

Використовуючи додаткові джерела географічних знань, знайдіть інформацію про переваги та недоліки глобалізації. Поділіться нею з однолітками.

Вплив глобалізації на дію чинників розміщення виробництва. Глобалізація і науково-технічна революція (НТР) неминуче впливають на дію чинників розміщення виробництва. Змінюється не лише його галузева структура, але й територіальна організація. У наш час провідними чинниками розміщення виробництва стало його територіальне тяжіння до центрів науки й освіти, а також кваліфікованої робочої сили. Водночас транснаціональні корпорації (ТНК) усе більше виносять свої підприємства, особливо екологічно небезпечні, з економічно високорозвинених країн у країни, що розвиваються. Їх сюди притягує дешева робоча сила, ліберальне екологічне законодавство та наявність значних обсягів сировини.

Взаємодія людини і природи в процесі господарської діяльності в наш час набуває величезних, глобальних масштабів. Усе те, що створювалося природою впродовж усього часу її існування, людство нині використовує дуже швидко — за століття, десятиліття, а тепер уже й за роки. Тому багато держав, зокрема США, консервують власні відкриті родовища корисних копалин, особливо тих, що мають стратегічне значення, зберігаючи їх на «чорний день» і для майбутніх поколінь. Потрібні ж мінеральні ресурси завозять з інших країн.

Водночас у традиційну схему взаємодії суспільства і природи, яка склалася історично, тобто їх тотальну експлуатацію по всьому світу, все більше втручаються новітні технологічні досягнення. Наприклад, ринок енергоносіїв значною мірою був підірваний відкриттям новітніх способів видобутку газу зі сланцевих родовищ (мал. 32). Не встигло людство впоратися з різким збільшенням розвідки та видобутку сланцевого газу і нафти (мал. 33), перш за все у США, як автомобілебудівники запропонували екологічно безпечні електромобілі (мал. 34), а потім автомобілі, які працюють на водні. Дуже схоже, що принципи і масштаби взаємодії суспільства з природою будуть диктувати все-таки не традиційні процеси збільшення видобутку практично всіх видів ресурсів, а новітні й навіть такі, які нині важко передбачити, напрямки розвитку науково- технічного прогресу.

Користуючись мал. 33 та політичною картою Європи, назвіть країни, які мають запаси сланцевих енергоносіїв.

Мал. 32. Схема видобутку газу зі сланцевого родовища:

1 — свердловина; 2 — ґрунтові води; 3 — воду, пісок та хімічно активні речовини нагнітають у свердловину; 4 — сланці; 5 — гідрологічний розрив; 6 — тріщини; 7 — вода, пісок та хімічно активні речовини; 8 — газ виходить на поверхню

Мал. 33. Картосхема регіонів залягання сланцевих енергоносіїв у Європі

Однак не треба забувати про те, що взаємодія людини і природи ілюструється лише впливом на неї господарської діяльності. Природа через глобальне потепління, зростання посушливості клімату, кількості й сили тайфунів, торнадо, землетрусів і вивержень вулканів усе сильніше впливає на економічний розвиток тих чи інших країн. Постійно зростають економічні затрати на гасіння лісових пожеж. Збитки від торнадо у США перевищують 30 млрд доларів на рік. Катастрофа на японській атомній електростанції «Фукусіма», яка відбулася внаслідок землетрусу, черговий раз нагадала людству, що воно ще не здатне управляти природними процесами, які відбуваються на нашій планеті.

Транснаціональні корпорації та їх вплив на функціонування міжнародної економіки. В наш час відбувається стрімке збільшення кількості ТНК і зростання їх значення у світовій економіці. Вони нині виробляють понад 50% промислової продукції світу. І ця цифра постійно зростає. Сьогодні ці корпорації фактично стають головним локомотивом інтеграції і глобалізації економіки. Саме вони розширюють і поглиблюють економічні зв’язки між підприємствами різних секторів економіки провідних країн світу. Їм належить і провідна роль у залучені до цього процесу країн, що розвиваються, в якій би частині світу вони не знаходилися. Ці корпорації перебувають на вістрі науково-технічного прогресу, інвестуючи величезні кошти у власні дослідницькі центри і найпередовіші галузі господарства. Вони ж інтегрують і глобалізують торгівлю, банківську і страхову сфери. Нині найпотужніші ТНК стали не лише ядром світового господарства, але й значною мірою розробниками ідеології подальшого соціально-економічного розвитку людства (мал. 35, 36).

Мал. 34. Понад 50 тис. електромобілів зареєстровано у Франції у 2015 році

Мал. 35. Найбільша кількість ТНК у країнах світу (2015 р.)

На політичній карті світу знайдіть країни, які мають найбільшу кількість ТНК. Зробіть висновок щодо їх розміщення у світі.

Значення знань з економічної географії для людства постійно зростає. Це пов’язано з тим, що наша планета нині надзвичайно швидко просторово-територіально освоюється. Якщо раніше людство жило і займалося господарською діяльністю переважно в комфортних для життя природних умовах, то тепер освоюються території зі все більш екстремальними умовами життя і господарської діяльності. Деякі держави розпочали масоване освоєння своїх раніше диких і недоторканих територій, наприклад, Бразилія, Аргентина, Перу, Канада, Китай тощо. Внаслідок цього зростає значення фізико-географічних і соціально-економічних знань про конкретну територію. Водночас зростає і значення знань про закономірності й принципи взаємодії суспільства і природи, особливості сучасної територіальної організації суспільства країн, які знаходяться у відмінних природних умовах, мають різні природні ресурси, ментальність населення, рівень його освіти і кваліфікації. І, нарешті, зростає інформаційно-просвітницьке значення знань з економічної географії. У сучасному світі практично будь-яка інформація містить економіко-географічну складову. Тому без цих знань сучасна людина просто не зможе правильно орієнтуватися в безмежному інформаційному просторі.

Корпорація — об’єднання, спілка, що створюється для досягнення певних цілей. Із використанням слова «транснаціональна» розуміють об’єднання, що виходить за межі однієї держави, пов’язане з міжнародною або регіональною діяльністю, тобто ТНК — це об’єднання, спілка, діяльність якої не обмежена рамками однієї нації чи держави.

Мал. 36. Найбільші ТНК світу (за даними beta.fortune.com/global500)

Глобалізація — це складний, багатогранний процес, який охоплює усі сторони суспільного розвитку, процес посилення взаємозалежності країн світу, поступового відмирання інституту політичних кордонів країн, перетворення світового господарства в єдиний всесвітній (глобальний) ринок.

Глобалізація впливає на дію чинників розміщення виробництва разом із науково-технічним прогресом. Змінюється галузева структура і територіальна організація світового господарства. Провідними чинниками розміщення виробництва стало його територіальне тяжіння до центрів науки й освіти та кваліфікованої робочої сили. Екологічно небезпечні виробництва переносяться з економічно високорозвинених країн у країни, що розвиваються, через наявність значних обсягів сировини, дешеву робочу силу та ліберальне екологічне законодавство.

Взаємодія людини і природи в процесі господарської діяльності набуває глобальних масштабів, тому зростає роль географічних знань.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення поняття «глобалізація».

2. Поясніть, як впливає глобалізація на темпи розвитку світового господарства та національних економік країн різних типів.

3. Чи змінюються під впливом глобалізації окремі чинники розміщення виробництва?

4. Як в умовах глобалізації змінюється екологічне навантаження на природу?

5. Оцініть вплив глобалізації на економічну діяльність населення (на прикладі свого регіону).

6. Поясніть, чому в умовах глобалізації зростає роль географічних знань.

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА ТА СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

Сьогодні у світі сформувалися національні моделі ринкової економіки:

Американська ліберальна ринкова модель вважається найефективнішою. Заснована на державній підтримці стабільної економічної рівноваги, підприємницької діяльності, стимулюванні розвитку науки, техніки і технологій, перспективних і ефективних виробництв. У цій моделі за рахунок пільг і допомог створюється прийнятний рівень життя для малозабезпечених громадян. Для неї характерний високий рівень продуктивності праці, важливість досягнення особистого успіху, збагачення найбільш активної частини населення.

Скандинавська колективістсько-універсалістська модель базується на приватній власності й має яскраве соціальне спрямування: підвищення рівня життя населення за рахунок використання результатів економічного зростання приватного капіталістичного підприємництва. Держава активно втручається в економіку, встановлює високі ставки оподаткування і розподіляє доходи на користь малозабезпечених громадян. Ця модель дозволила скандинавським країнам досягти найвищих показників у розподілі доходів на соціальні витрати, зближенні рівнів оплати праці, зниженні рівня Бідності. Але існує необхідність удосконалення цієї моделі через лібералізацію економіки, приватизацію і посилення ролі ринку, перегляд стратегії розвитку, дерегулювання.

Саксонська модель соціального ринкового господарювання ґрунтується на наданні можливості стало розвиватися й успішно конкурувати між собою всім формам господарства. Держава приділяє особливу увагу розвитку дрібних і середніх високотехнологічних підприємств, фермерських господарств, створенню інфраструктури, яка б стимулювала конкуренцію.

Японська модель регульованого корпоративного капіталізму характеризується високим рівнем розвитку національної самосвідомості, переважанням інтересів нації над інтересами конкретної людини. Корпоративні принципи, ідеї і символи панують на всіх рівнях розвитку економіки. Держава визначає і створює сприятливі умови для господарської діяльності найперспективніших галузей економіки, не стимулює, але й не перешкоджає розвитку малого і середнього бізнесу. Суттєве наближення рівня життя японців до рівня найбільш розвинених країн Європи відбулося під впливом американської моделі господарювання через лібералізацію економіки.

Постсоціалістична модель, про яку економісти почали говорити в останні роки, характеризується збереженням великої частки державної власності, незначним внеском в економіку малого і середнього приватного бізнесу, тісним зв’язком політичної влади і власності, постійним перерозподілом прав власності без участі економічних чинників. Фінансовий капітал переважає над промисловим. Грошово-кредитна сфера розвивається в напрямку розвинених ринкових країн. Сільське господарство зберігає колишні застарілі форми організації виробництва. Характерні риси: високий рівень криміналізації економічного життя, корумпованість, неповага до закону і недовіра до будь-якої влади тощо.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ БЕСІДИ

1. Дайте визначення понять «національна економіка», «валовий внутрішній продукт», «індекс людського розвитку», «географічне середовище», «спеціалізація території», «міжнародний поділ праці», «світове господарство», «світовий ринок», «глобалізація».

2. Назвіть основні чинники виробництва. Спробуйте пояснити, чому в умовах глобалізації вони змінюються.

3. Схарактеризуйте форми суспільної організації виробництва (концентрація, дисперсія, комбінування, спеціалізація, кооперування, агломерування).

4. Назвіть основні галузі господарства, які належать до різних секторів національної економіки (первинний, вторинний, третинний). Скористайтесь під час відповіді малюнками підручника.

ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ

1. Користуючись політичною картою світу, назвіть країни, які мають в основі розвитку економіки різні вказані вище (стор. 63-64) економічні моделі. Розробіть таблицю в зошиті, за допомогою якої можна найбільш повно класифікувати названі Вами країни.

2. За допомогою політичної карти світу та інших карт шкільного географічного атласу спробуйте скласти перелік країн «центру», «периферії», «напівпериферії». Обґрунтуйте принципи, за якими Ви зробили відбір країн. За умови виникнення проблем у виконанні завдання зверніться по допомогу до вчителя географії.

ВИКОРИСТОВУЄМО ДОДАТКОВІ ДЖЕРЕЛА ГЕОГРАФІЧНИХ ЗНАНЬ

1. За ДОПОМОГОЮ мережі Інтернет знайдіть матеріали на тему «Генеральний план розвитку» Вашого обласного центру, ознайомтеся З НИМ та обговоріть із батьками. Зробіть ВИСНОВКИ ЩОДО важливості створення та реалізації генеральних планів розвитку МІСТ України для ЇХ мешканців.

2. Запропонуйте власний міні-проект покращення (розвитку) території СВОГО проживання (ШКІЛЬНОГО ПОДВІР’Я, вулиці, мікрорайону, села, міста).

Працюємо разом (у групі або в парі)

1. Пригадайте зі ШКІЛЬНОГО курсу історії, яку сировину постачали у європейські країни-метрополії колоніальні території Америки та Африки.

2. Користуючись додатковими джерелами географічних знань, підготуйте інформацію про другий етап розвитку СВІТОВОГО господарства, а саме про інтелектуальну власність як об’єкт купівлі-продажу та перші В СВІТІ патенти.

ПРОВОДИМО НАУКОВИЙ ТВОРЧИЙ ПОШУК

Практична робота 1

Тема: Аналіз секторальної моделі економіки.

Завдання:

1. Користуючись мал. 11 (стор. 26), схарактеризуйте відсоткову зайнятість населення в різних сферах господарювання в доіндустріальну, індустріальну та постіндустріальну епохи розвитку.

2. Користуючись мал. 12 (стор. 28), назвіть приклади спеціалізації, які характерні для первинного, вторинного та третинного секторів економіки.

3. Часто з третинного сектора економіки виділяють четвертинний сектор — інформаційні технології, освіта, наукові дослідження, глобальний маркетинг, банківські, фінансові та інші послуги, пов’язані не з виробництвом, а з його плануванням і організацією. Проведіть опитування серед своїх однокласників за чотирма запитаннями та заповніть таблицю в зошиті (вкажіть кількість учнів, які дадуть позитивні та негативні відповіді на ці запитання):

Первинний сектор

Вторинний сектор

Третинний сектор

Четвертинний сектор

Чи хотіли б Ви у подальшому житті пов’язати власну професійну діяльність із:

сільськогосподарським

виробництвом?

діяльністю великого промислового підприємства (металургійного, машинобудівного або хімічного заводу)?

роботою в сфері послуг готельно-ресторанного бізнесу?

науковими дослідженнями або роботою в освітній установі (школі,

університеті)?

Так Ні

Так Ні

Так Ні

Так Ні

4. Підведіть підсумки опитування та зробіть відповідні висновки.

Практична робота 2

Тема: Позначення на контурній карті країн «Великої двадцятки» (G-20) І визначення їх МІСЦЯ В сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку.

Завдання:

1. Позначте на контурній карті світу країни «Великої двадцятки» (G-20) (Австралія, Аргентина, Бразилія, Велика Британія, Індія, Індонезія, Італія, Канада, Китай, Корея, Мексика, Німеччина, ПАР, Росія, Саудівська Аравія, США, Туреччина, Франція, Японія і ЄС). Підпишіть їх столиці.

2. Визначте їх місце в сучасній типізації країн за рівнем економічного розвитку. Заповніть відповідну таблицю в робочому зошиті. Зробіть висновки, чи всі країни G-20 мають однаково високий рівень розвитку.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити