Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2017

Розділ II Секторальна структура світового господарства та господарства України: первинний сектор

У другому розділі підручника подано характеристику первинного сектора світового господарства та господарства України.

Первинний сектор складається із сільського та лісового господарства, а також видобувної промисловості. Отже, це ті галузі, що експлуатують ресурси, створені самою природою: землю, рослинний і тваринний світ, надра планети з їх корисними копалинами, які під час видобутку не змінюють своїх властивостей.

Зрозуміло, що розміщення цих галузей безпосередньо залежить від природних умов, наявності або відсутності цих ресурсів. Під час вивчення самих галузей слід пам’ятати, що багато видів ресурсів є обмеженими та не відновлюваними, а також те, що сучасна видобувна промисловість дуже трудомістка і потребує дороговартісного обладнання.

Отже, знайомимося з первинним сектором господарства.

ПРАЦЮЮЧИ НАД ДРУГИМ РОЗДІЛОМ, ВИ:

ü дізнаєтеся про види діяльності в сільському господарстві; основні лісові пояси світу; країни — найбільші експортери та імпортери мінеральної сировини;

ü навчитеся знаходити на карті світу зони вирощування основних сільськогосподарських культур; райони розвитку лісового господарства; басейни видобутку корисних копалин у світі та в Україні;

ü познайомитеся з поняттями «міжнародна аграрна спеціалізація», «лісозабезпеченість» тощо;

ü оціните вплив природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію сільського господарства в Україні та світі;

ü зрозумієте закономірності поширення родовищ і басейнів корисних копалин у світі;

ü оціните місце України на світових ринках сільськогосподарської продукції, нафти, природного газу, вугілля, руд чорних і кольорових металів тощо.

Тема 1. Сільське господарство. Лісове господарство

§ 11. СКЛАДОВІ ТА ЗНАЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА У СУЧАСНОМУ СВІТІ

1. Оцініть природні умови та ресурси України як підґрунтя для розвитку сільського господарства.

2. Пригадайте регіони світу, які мають аридний клімат. Чи сприяє такий клімат розвитку сільського господарства?

Складові сільського господарства. Сільське господарство — одна з основних складових матеріального виробництва, головні галузі якої — рослинництво і тваринництво, що, у свою чергу, диференціюються за групами культур та видами тварин (мал. 37).

Мал. 37. Структура сільського господарства України

Користуючись мал. 37, назвіть складові рослинництва і тваринництва, вкажіть конкретну продукцію, яку дає кожна складова галузь рослинництва і тваринництва. Поясніть, як використовують цю продукцію.

Сільське господарство — галузь матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Мал. 38. а) Вирощування ріпаку для виробництва біопалива; б) виробництво пелет для твердопаливних котлів

Значення сільського господарства у сучасному світі. Основним ресурсом виживання людства у ХХІ ст. стануть не енергоносії чи комп’ютерні технології, а продукти харчування. Це пов’язано з тим, що кількість населення на нашій планеті невпинно зростає, а площі якісних продуктивних сільськогосподарських земель постійно зменшуються.

Можна відкласти покупку нового комп’ютера чи почекати з купівлею нового пальта, але не можна це зробити з продуктами харчування. Проблема забезпечення населення планети продовольством закономірно загострюватиметься у ХХІ ст. Україна, яка входить до числа провідних виробників практично всіх основних видів сільськогосподарської продукції, має значні переваги у їх виробництві.

? Які сільськогосподарські рослини вирощують у Вашому регіоні?

Сільське господарство дає не лише продукти харчування чи сировину для їх виробництва. Воно служить також потужною базою для розвитку багатьох галузей промисловості — легкої, харчової, енергетичної тощо (мал. 38, 39). Харчові продукти є неодмінною складовою відпочинку, лікування і туризму, одним із головних чинників обороноздатності країни, забезпечуючи армію продуктами харчування.

Мал. 39. а) Обсяги виробництва пелет у Німеччині; б) сировина для виробництва пелет

Користуючись мал. 39, поясніть, чому в Німеччині збільшується виробництво паливних деревних гранул (пелет). Чи можливе таке виробництво в Україні?

Аграрні відносини в сучасному світі. Сільське господарство надзвичайно багаторівневе. В різних країнах рівень його розвитку і напрямки спеціалізації значно різняться.

У розвинених країнах панує високотоварне агропромислове виробництво з ефективним агропромисловим комплексом (АПК) або агробізнесом. Це означає, що сільське господарство тісно інтегроване з галузями промисловості, які переробляють його продукцію. Фермери виробляють продукцію в кількості, яка значно перевищує їх потреби. До самих садиб американських (німецьких, французьких) фермерів, які вирощують пшеницю, підходять її поля. Біля них немає ні яблунь, ні груш, ні кущів порічок. Чому? За виручені від продажу пшениці гроші фермер купить будь-який інший, потрібний йому, товар. Такий спосіб сільськогосподарського виробництва називається високотоварним.

У країнах, що розвиваються, аграрні відносини інші. Тут переважає дрібнотоварне (монокультурне) сільське господарство. Фермери часто-густо працюють лише на задоволення власних потреб і лише частину продукції реалізовують на ринку. Нерідко використовується ручна праця і домашні тварини. Мільйони селян вручну саджають і збирають, наприклад, рис чи чай (мал. 40).

У багатьох тропічних країнах переважає плантаційне сільське господарство. Великі сільськогосподарські плантаційні підприємства спеціалізуються на масовому вирощуванні якоїсь однієї культури: бананів, ананасів, кави, какао тощо (мал. 41). Практично вся вирощена тут продукція потрапляє на світовий ринок, і на український у тому числі (мал. 42).

Мал. 40. Збір урожаю в Бангладеші (а) та у Франції (б)

Аграрні відносини — особливий вид економічних відносин між державою, господарствами, членами суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції.

Мал. 41. Тютюнова плантація на Кубі

Мал. 42. Країни-лідери світового виробництва кави

Агрокліматичні ресурси — це вид кліматичних ресурсів, які впливають на вирощування сільськогосподарських культур та їхню природну продуктивність (світло, тепло, вологозабезпеченість певної території).

Природні чинники та їх роль у розвитку й розміщенні аграрного виробництва. На відміну від інших сфер виробництва, сільське господарство, використовуючи земельні й агрокліматичні ресурси, ведеться на значних площах і є територіально розосередженим.

До агрокліматичних ресурсів належать: тривалість світлового дня, кількість опадів і годин сонячного світла, сума активних температур, тривалість вегетаційного періоду, родючість ґрунтів.

Ареали розповсюдження сільськогосподарських культур залежать від наявності чи відсутності на території певних агрокліматичних ресурсів. Чим вибагливіша культура, тим вужчий ареал її розповсюдження. Наприклад, кава, чай, цитрусові вирощуються лише у південних регіонах, а пшениця та картопля розповсюджені більш широко.

Кормова база є основним природним чинником розвитку тваринництва та розміщення тваринницьких комплексів. Розміри, склад і тривалість використання пасовищ мають велике значення.

Для отримання гарних урожаїв слід постійно дбати про стан земель: вчасно вносити органічні та мінеральні добрива, нівелювати кислотність, використовувати інтенсивні технології.

Землезабезпеченість. Існує залежність між землезабезпеченістю і середнім розміром фермерського господарства. Чим нижча землезабезпеченість, тим менший розмір фермерського господарства, але вищі інтенсивність та ефективність використання ріллі. Наприклад, у країнах ЄС, де земельні ресурси обмежені, вартісний вихід продукції з гектара ріллі більший ніж в Україні. У Японії, при гострому дефіциті ріллі (0,04 га на одного мешканця), вартісна продуктивність гектара землі у 5,6 раз більша порівняно з ЄС.

Основною тенденцією світових земельних трансформацій залишається укрупнення фермерських господарств. Наприклад, у США є великі ферми і фермерські об’єднання, середній розмір яких - 400 га (в Канаді — 500 га). В країнах ЄС більш раціональним виявився тип фермерських господарств зернового напрямку з площею 100 га.

Середній розмір сільськогосподарських угідь фермерського господарства в Україні за світовими нормами землезабезпеченості повинен досягти 100 га. Практично цей рівень не може бути забезпеченим, оскільки законодавча норма володіння ріллею обмежується в 50 га.

Землезабезпеченість — це показник, який визначається площею ріллі або сільськогосподарських угідь на одного працівника

Сільське господарство — основна складова матеріального виробництва, що займається вирощуванням культурних-рослин і розведенням домашніх тварин для забезпечення населення продуктами харчування, а промисловості — сировиною.

Аграрні відносини — це особливий вид економічних відносин між державою, господарствами, членами суспільства з приводу володіння та використання землі, виробництва, розподілу, обміну і споживання сільськогосподарської продукції.

У розвинених країнах високотоварне агропромислове виробництво інтегроване з галузями переробної промисловості й ефективним агробізнесом. У країнах, що розвиваються, переважає дрібнотоварне (монокультурне, плантаційне) сільське господарство.

Україна має значні переваги в сільськогосподарському виробництві та є одним із провідних виробників практично всіх основних видів сільськогосподарської продукції.

ЗАПИТАННЯ И ЗАВДАННЯ

1. Назвіть основні галузі сільського господарства.

2. Оцініть роль і значення сільського господарства в сучасному світі.

3. Поясніть, як сільське господарство пов’язане з легкою промисловістю та електроенергетикою.

4. Чи існують країни з аграрною міжнародною спеціалізацією? Чому?

5. Схарактеризуйте природні чинники, які впливають на розвиток та розміщення галузей сільського господарства.

6. Поясніть, чим відрізняється високотоварне агропромислове виробництво від дрібнотоварного та плантаційного.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити