Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2017

Розділ 1 Національна економіка та світове господарство

Тема 1. Національна економіка

§ 5. ЧИННИКИ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА. ФОРМИ ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

1. Дайте визначення поняття «чинник». Назвіть чинники, які впливають на формування клімату України.

2. Назвіть чинники, на основі яких у межах території України й інших держав створюються природоохоронні території.

Чинники (фактори) розміщення виробництва. Локалізація, тобто віднесення будь-якого географічного об’єкта до певного місця, визначається дією певних чинників. Ними є сукупність умов і ресурсів (мал. 16), їхніх параметрів і характеристик. Їх урахування забезпечує найбільш раціональний вибір місця розташування господарського об’єкта, їх групи, галузі або конкретної територіальної структури економічного району чи країни в цілому. Все це, зрештою, дає найкращі соціально- економічні результати.

Мал. 16. Природні ресурси

Чинники розміщення виробництва — це закономірності, принципи при врахуванні конкретні умови, що впливають на вибір місць розташування промислових підприємств і формування виробничих комплексів у межах конкретних територій.

Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх детальне врахування, аналіз і оцінка є важливим етапом економічного обґрунтування розміщення підприємств.

Із перелічених чотирьох груп спробуємо виділити наступні найважливіші чинники розміщення виробництва: сировинний, природних умов, паливно-енергетичний, водний, науковий, екологічний, працересурсний, споживчий, транспортний, масштабу виробництва, капітальних ресурсів, військово-стратегічний.

? Наведіть кілька прикладів, як природні умови в межах України впливають на розвиток сільськогосподарського виробництва.

Природні умови донині впливають на господарську діяльність людини. Розміщені в сприятливих для господарювання природних умовах підприємства мають об’єктивно краще підґрунтя для виробництва більшої кількості продукції з найменшими затратами.

Сировинний чинник — це кількісні запаси та якісний склад природних ресурсів, гірничо-геологічні та інші умови їх видобування і використання.

Паливно-енергетичний чинник — це розміщення господарського об’єкта (групи об’єктів) відносно основних районів видобутку палива та магістралей його транспортування, виробництва електричної енергії, ресурсів нетрадиційних видів енергії тощо. Близькість до цих ресурсів і можливість їх використання є одним із важливих чинників розміщення виробництва.

Погіршення гідрогеологічних умов у світі й особливо в окремих його регіонах, спустелювання і зниження рівня ґрунтових вод висувають чинник наявності водних ресурсів у розвитку господарства того чи іншого регіону на одне з перших місць. Яскравим прикладом є анексований Росією український Крим. Припинення постачання на цей посушливий півострів дніпровської води Північнокримським каналом призвело до водогосподарського колапсу. Ні про яке розміщення тут нових господарських об’єктів, а тим більше розвиток сільського господарства, за таких умов не може бути й мови.

Мал. 17. а) Швейна фабрика у Камбоджі; б) підприємство з виробництва айфонів у Китаї

Важливим чинником розміщення виробництва є працересурсний. Демографічна ситуація, забезпеченість економічно активним населенням і ступінь розвитку ринку праці, стан соціальної інфраструктури, професійно-освітній рівень населення, рівень його життя і національного менталітету тощо впливають на ефективність розміщення нових виробництв і функціонування старих (мал. 17).

Поясніть, як використано працересурсний чинник у країнах Азії, проаналізувавши мал 17.

Споживчий чинник — розташування господарських об’єктів відносно основних районів збуту їх продукції, просторово-територіальна зорієнтованість виробництва на масового споживача, особливо товарів широкого вжитку і послуг (мал. 18).

Поясніть, який чинник буде одним із головних при розміщенні хлібобулочних підприємств.

Мал. 18. Виробництво хлібобулочних виробів

Транспортний чинник завжди був і є важливим у розміщенні економічних об’єктів. Розміщення їх у транспортних вузлах дає значний економічний ефект.

Науковий чинник — забезпеченість потреб виробництва науковим обслуговуванням і науковими розробками. Цей чинник визначає географію наукомістких галузей, що знаходяться в наукових центрах, поблизу провідних університетів, які готують кадри і здійснюють наукові дослідження.

Чим більший масштаб виробництва в якомусь місті чи регіоні, тим більші його можливості для розвитку ефективної спеціалізації і налагодження взаємовигідних господарських зв’язків. Крім того, в таких районах уже існує розгалужена виробнича і соціальна інфраструктура, кваліфіковані кадри, люди, які шукають роботу і вже забезпечені житлом.

Наявність капітальних ресурсів, вартість капітальних і поточних витрат, терміни будівництва — ще один важливий чинник розміщення господарських об’єктів.

Постійно зростає і значення екологічного чинника. Раціональне природокористування, охорона довкілля, забезпечення населенню здорових умов життєдіяльності, збалансованість господарської діяльності з природою є неодмінною вимогою сучасності. Підприємства вимушені реагувати на вимоги екологічного законодавства в тих чи інших країнах. У деяких із них, наприклад у Німеччині чи Франції, воно є дуже жорстким.

Досвід України і багатьох інших країн в останні роки вказує на те, що нині в розміщенні виробництва зростає значення військово-стратегічного чинника. Україні дуже дорого обійшлося сусідство з Росією, яка силою зброї знищила багато господарських об’єктів на Донбасі, захопила всі підприємства в Криму, вивезла на свою територію заводи з окупованої нею частини України. За таких умов іноземні інвестори відмовляються вкладати гроші в господарські об’єкти, особливо в ті, які розміщені поблизу кордонів із Росією.

Форми просторової організації національної економіки. Поділ території країни на окремі частини пов’язаний із тим, що підприємства і цілі галузі розміщені на території нерівномірно, як і населення та природні ресурси.

На певній території формуються виробництва і галузі, що найбільше відповідають її особливостям. Серед них виділяють основні галузі — галузі спеціалізації певної території. Вони виробляють продукцію, значна частина якої призначена для міжрайонного і міжнародного обміну.

Територіальна (просторово-територіальна) структура — це поділ національної чи світової економіки на окремі, чітко виражені територіальні частини (елементи).

Обслуговуючі галузі допомагають ефективно працювати основним виробництвам. До них належать, наприклад, судночи авторемонтні підприємства.

Допоміжні галузі відіграють допоміжну роль, наприклад сприяють повній зайнятості місцевих жителів.

Подумайте, чи є у Вашому регіоні підприємства, що виготовляють продукцію для обміну з іншими регіонами України та для продажу іншим країнам.

Формами просторової організації національної економіки в першу чергу є елементи її адміністративно-територіального поділу. В межах певних адміністративних областей, під впливом багаторічного їх існування й управління ними сформувалися певні особливості поєднання господарських об’єктів. Тут основну роль відіграли особливості географічного положення адміністративних областей, їх площа і природно-ресурсний потенціал.

Галузі господарства на території здебільшого зосереджуються в промислових районах, пунктах, центрах і вузлах. На територіях декількох областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюються економічні райони.

Господарський пункт — це місто або селище, в якому знаходиться лише одне підприємство чи фірма. Господарський центр — це населений пункт, де зосереджено кілька господарських підприємств, що спеціалізуються на певному виробництві чи наданні якихось послуг. Прикладами їх в Україні можуть бути Дрогобич, Ковель, Коростень, Лубни, Ізюм та ін.

Прикладом господарських вузлів в Україні може бути Київський вузол, до складу якого входять Київ, Бровари, Бориспіль, Вишгород, Боярка, Васильків та інші господарські центри.

Господарський вузол — це сукупність близько розміщених господарських центрів, що пов’язані між собою інфраструктурою і трудовими ресурсами.

Знайдіть та покажіть на карті вказані господарські пункти і вузли.

Економічні райони складаються з декількох (не менше двох) адміністративних областей і відрізняються один від одного своєю господарською спеціалізацією.

У сільському господарстві нашої країни та інших країн світу, наприклад США, Китаю, Франції тощо, виділяють певні зони з притаманною їм спеціалізацією рослинництва і тваринництва. Виділяють також вільні економічні зони зі спеціальними умовами оподаткування для іноземних інвесторів, щоб прискорити розвиток тих чи інших територій. Для залучення науки до розвитку господарства на основі найбільших університетів і науково-дослідних установ формують спеціальні технопарки. Найвідомішою просторово-територіальною формою поєднання науки і виробництва є знаменита Силіконова долина у США.

У торгівлі й розвагах великого поширення набули величезні торговельно-розважальні центри і комплекси, які є просторовою формою інтеграції різних видів послуг в одному місці.

Дослідженнями однієї з форм просторової організації виробництва — кластерів займалися шведські та французькі науковці. Кластер, як група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній і пов’язаних із ними організацій, створюється у певній сфері й характеризується спільністю діяльності та взаємодоповненням цих компаній.

Кластер — це група географічно сусідніх взаємопов’язаних компаній (постачальники, виробники тощо) і пов’язаних з ними організацій (освітні заклади, органи державного управління, транспортна, банківська та інша інфраструктура), що діють в певній сфері, взаємодоповнюють один одного та посилюють конкурентні переваги як окремих компаній, так і всього кластера.

Виділяють чотири групи чинників розміщення виробництва: природно-географічні, демографічні, техніко- і соціально-економічні. Їх урахування, аналіз і оцінка важливі для економічного обґрунтування розміщення підприємств.

Елементи адміністративно-територіального поділу — це одні з основних форм просторової організації національної економіки, адже в межах певних адміністративних областей,під впливом тривалого їх існування й управління ними сформувалися особливості поєднання господарських об’єктів. Галузі господарства зосереджуються територіально в промислових пунктах, центрах, вузлах і районах. Декілька областей із цих форм просторової організації національної економіки утворюють економічні райони.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Поясніть, що таке чинники розміщення виробництва, назвіть основні з них.

2. Проілюструйте на прикладах із Вашого регіону вплив природних умов на розміщення виробництва.

3. Розкажіть, чому треба враховувати споживчий чинник під час розміщення підприємств харчової промисловості, а транспортний — під час будівництва, наприклад, теплової електростанції.

4. Назвіть основні форми просторової організації господарства. До якої з них належить Ваш населений пункт?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити