Підручник Географія 9 клас - П. О. Масляк - Аксіома 2017

Розділ 1 Національна економіка та світове господарство

Тема 2. Світове господарство

§ 7. ПОНЯТТЯ «МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ» ТА «СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ»

1. Наведіть відомі Вам приклади спеціалізації.

2. Чи є приклади спеціалізації у Вашому навчальному закладі?

Що таке міжнародний поділ праці. Відмінності чинників виробництва (економічних ресурсів), якими наділені різні країни світу, обумовили розвиток міжнародних економічних відносин. З одного боку, це призвело до міжнародного поділу праці, а з іншого — до переміщення та обміну цими чинниками між країнами.

Міжнародний поділ праці, як вищий ступінь суспільного поділу праці, є основою міждержавних економічних відносин і зумовлює розвиток загальних економічних взаємозалежностей країн світу.

У період з кінця XVIII до першої половини XIX ст. міжнародний поділ праці базувався на відмінностях природно-кліматичних умов задіяних у господарстві окремих країн: клімату, ґрунтів, надр, водних і лісових ресурсів.

Ця природна залежність спеціалізації виробництва в окремих країнах збереглась до цього часу.

Із розвитком промисловості у країнах світу посилилася спеціалізація, що ґрунтувалася на відмінностях країн за іншими факторами виробництва, до яких належать праця, підприємницькі здібності, капітал, знання, інформація. В економічних взаємовідносинах країн став домінувати принцип порівняльних переваг.

Сьогодні основними формами міжнародного поділу праці є міжнародні спеціалізація та кооперація (мал. 22).

Міжнародний поділ праці (МПП) — форма суспільного територіального поділу праці між країнами на основі спеціалізації їх виробництва на певних видах продукції, якими вони обмінюються.

Мал. 22. Міжнародний поділ праці та його форми

МПП сприяє поглибленню і розширенню різноманітних господарських зв’язків між країнами.

Поняття «спеціалізація території». Ми вже зазначали, що на виробництві певного виду продукції спеціалізуються не лише промислові підприємства, а й окремі території світу, регіони, держави та їхні економічні райони. Спеціалізація території — зосередження на ній виробництва певних видів продукції. Зрозуміло, що випускати всю потрібну людям продукцію на певній території світу практично неможливо і нераціонально, адже умови для виробництва тієї чи іншої продукції на певній території дуже різняться. Скажімо, банани й ананаси вирощують на територіях із тропічним кліматом, а ялина чи сосна для деревообробної промисловості ростуть на півночі в зоні хвойних лісів. Для виробництва складних комп’ютерів потрібні кваліфіковані кадри, а для надання послуг із зимового відпочинку на лижах потрібні гори. Принадити туристів можуть і різноманітні старожитності. Однак не скрізь на нашій планеті все це є (мал. 23).

Мал. 23. а) Ананаси в Нігерії; б) льон у Білорусі; в) кукурудза в США; г) рис в Індонезії; д) цукрові буряки в Україні; е) цукрова тростина в Австралії

? Користуючись мал. 23, поясніть, чому різні країни спеціалізуються на вирощуванні різних сільськогосподарських культур.

У спеціалізації певної території на виробництві тих чи інших товарів або наданні послуг велику роль відіграє і національна ментальність (характер) тих чи інших народів. Так, німці мають природну схильність до організованої високопродуктивної праці з виробництва техніки. Японці добре копіюють кращі досягнення інших народів, але й самі не відстають від них у технічній творчості. Українці завжди були схильні до творчості в співі, обробки землі, створення космічної техніки. Саме геній української нації в особі її кращих представників Олександра Засядька, Миколи Кибальчича, Костянтина Ціолковського-Наливайка, Юрія Кондратюка, Сергія Корольова, Валентина Глушко та ін. вивів людство в Космос і відправив людей на Місяць.

Спеціалізація — це зосередження виробництва однорідної продукції на окремих підприємствах.

Користуючись Інтернет-ресурсом «Українці в світі» (електронний режим доступу: ukrainians-world.org.ua), підготуйте інформацію про одного з названих учених.

Україна має давні традиції вирощування різноманітних сільськогосподарських культур та чудові природні умови для цього. Тому в міжнародному поділі праці вона спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції і продуктів харчування. Нині Україна входить до п’ятірки-десятки провідних країн світу за виробництвом соняшникової олії, меду, волоських горіхів, вершкового масла та інших сільськогосподарських продуктів і культур помірного поясу, виробляє космічну техніку, ракети і літаки, наприклад, найбільший у світі транспортний літак (мал. 24). Ми входимо до перших 10 країн світу за розвитком ІТ- технологій.

Отже, кожна країна світу має переваги у виробництві певної продукції з об’єктивних, тобто не залежних від волі людини, причин, які визначаються географічними чинниками. Кліматичні чинники дозволяють певним країнам зосереджувати на своїй території вирощування певних сільськогосподарських культур, а інші країни такої можливості з об’єктивних причин позбавлені. Особливості геологічної будови дають одним країнам багаті й різноманітні корисні копалини, а інші їх не мають і вимушені купувати.

Відповідно до закону відносних (порівняльних) переваг (розроблений Девідом Рікардо у 1819 р.), якщо дві країни виготовляють один і той самий (подібний) продукт, то одна з них обов’язково матиме відносну перевагу в його виробництві, тому що одна з цих країн матиме вищу ефективність виробництва цього продукту, вищу продуктивність праці, нижчу собівартість виробництва тощо. Якщо дві країни виробляють, скажімо, пшеницю й олію, то коли вони почнуть торгувати між собою, порівняльні переваги відразу дадуть про себе знати. І тоді може статися, що кожна з них буде спеціалізуватися вже не на двох, а, наприклад, на одному якомусь виді продукції. Може бути й так, що одна держава буде спеціалізуватися на обох виробництвах, а інша втратить її. Приміром, Україна має і абсолютні, і відносні переваги у виробництві соняшникової олії, яку вона постачає у 100 країн світу.

Мал. 24. Літак Ан-225 «Мрія»

Різні країни світу наділені різними чинниками виробництва (економічними ресурсами), що призвело до міжнародного поділу праці, який є основою міждержавних економічних відносин і зумовлює розвиток загальних економічних взаємозалежностей країн світу.

У період з кінця ХVІІІ до першої половини ХІХ ст. міжнародний поділ праці базувався на відмінностях природно-кліматичних умов задіяних у господарстві окремих країн: клімату, ґрунтів, надр, водних і лісових ресурсів. Із розвитком промисловості у країнах світу посилилася спеціалізація, що ґрунтувалася на відмінностях країн за іншими факторами виробництва, до яких належать праця, підприємницькі здібності, капітал, знання, інформація.

Основними формами міжнародного поділу праці є міжнародні спеціалізація та кооперація.

На виробництві певного виду продукції спеціалізуються не лише промислові підприємства, а й окремі регіони, держави, території світу. Спеціалізація території — це зосередження на ній виробництва певних видів продукції. Це виробництво залежить від умов чи ресурсів, які на тій чи іншій території дуже різняться.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

1. Дайте визначення понять «міжнародний поділ праці», «спеціалізація території».

2. Поясніть причини, які зумовили формування міжнародного поділу праці.

3. Як міжнародний поділ праці поглиблює і розширює господарські зв’язки між країнами?

4. Переваги у виробництві яких видів продукції має Україна?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити