Історія України 11 клас

Короткий словник термінів і понять


Адвентисти (від латин, adventus — пришестя) — члени християнської протестантської секти, які надають особливого значення моральному оновленню як необхідній умові підготовки до другого пришестя Христа.

Альянс (від фр. alliance) — спілка, об’єднання держав або організацій на основі договору.

Анексія (від латин, аппехіо — приєднання) — насильницьке приєднання однією державою території іншої держави, здійснене всупереч нормам міжнародного права.

Атеїзм (від грец. а — не, theos — Бог) — система переконань, що відкидає існування Бога та релігійні вірування; безбожність.

Баптисти (від грец. baptizo — хрещу, занурюю в воду) — члени християнської протестантської секти, які визнають тільки особисте (а не опосередковане церквою) спілкування з Богом. Не визнають деяких догм і обрядів.

Ваучер (від англ. vouch — поручатися) — приватизаційний чек, документ, який обмінюється на акції підприємства, що приватизується.

Волюнтаризм (від латин, voluntarius — вольовий) — суб’єктивні довільні рішення без урахування реальних умов суспільного життя, можливостей економіки тощо.

Геополітйчна позйція (від грец. geo — земля) — позиція держави щодо інших держав, яка враховує своє власне та їхнє географічне розташування.

Гето (від італ. ghetto) — міський квартал у середньовічній Європі; міський квартал для примусового проживання євреїв.

Гіперінфляція — надзвичайно високий рівень інфляції; різке зростання кількості грошових знаків в обігу та швидке зростання цін, що спричиняє швидке знецінення грошової одиниці та зниження рівня життя людей.

Голокост (від єврейськ. holos — спалений повністю і kaustos — жертвоприношення) — термін для позначення геноциду єврейського народу.

Громадянське суспільство — сукупність незалежних від держави громадян, громадянських інституцій, що протистоять державі в справі захисту приватних, сімейних, групових інтересів і контролюють державу в справі захисту нею загальносуспільних, національних інтересів.

Деградація (від латин degradation — знищення) — поступове погіршення, виродження, занепад, рух назад.

Декларація (від латин, declaration — заява, оголошення) — 1) урочисте проголошення основних принципів, а також документ, у якому вони викладені; 2) заява про щось, не підтверджена доказами або практичними діями.

Дефіцит бюджету — сума, на яку рівень видатків бюджету перевищує суму надходжень.

Дивіденди (від латин, dividendum — те, що треба розділити) — частина прибутку, яку отримують окремі члени акціонерного товариства відповідно до вкладеного ними капіталу.

Дисидент (від латин, dissidentis — незгодний) — людина, яка мислить інакше, виступає проти панівної ідеології, суспільного ладу.

Дискримінація (від латин, discriminatio — розрізнення) — обмеження в правах або позбавлення рівноправного становища певної групи населення.

Дистрйкт (від латин, districtus) — адміністративна, судова, виборча дільниця (район) в окремих державах.

Диференціація соціальна (від латин, differentia — різниця) — поділ суспільства на окремі верстви, що характеризуються різним рівнем доходів.

Евакуація (від латин, evacuare — спорожнювати) — організоване вивезення населення, підприємств, майна з певної території заради їх порятунку, збереження.

Екзархат (від грец. exarchos — зовнішня влада) — окрема адміністративно-територіальна одиниця, розміщена за межами основної церкви чи спеціально створена для віруючих певного обряду, які проживають в особливих умовах.

Експансіонізм (від фр. expansionnisme — поширення) — політика розширення кордонів держави внаслідок завоювань, а також розширення її політичного та економічного впливу на інші держави.

Екстенсйвний (від латин, extensivus — розширювальний) — пов’язаний із простим кількісним (а не якісним) збільшенням, розширенням, поширенням.

Емісія грошова (від латин, emission — випускання) — друкування і вливання грошових знаків у грошовий обіг.

Єговісти (від давньоєвр. Ягве — ім’я Бога в іудаїзмі) — члени християнської секти, що визнають єдиним Богом Єгову, заперечують християнські догмати.

Інкорпорація (від латин, inkorporalio) — включення, приєднання державою до свого складу нових земель.

Інтенсивний (від латин, intensio — напруженість) — пов'язаний із напруженням, докладанням сил, ресурсів для якісного перетворення, що веде до зростання продуктивності.

Капітальне будівництво (від латин, capitalis — головний) — будівництво підприємств, здатних виготовляти основні засоби виробництва.

Колабораціонізм (від латин, collaborate — співробітничати) — співпраця мешканців окупованої країни з окупантами.

Колоніст (від латин, соlоnіа — поселення) — мешканець поселення, заснованого на нових землях (у даному разі завойованих землях).

Конвенція (від латин, convention — договір) — міжнародний договір, переважно з якого-небудь спеціального питання.

Конвертор (від латин, converto — перетворюю) — тут: промисловий апарат для перетворення розплавленого чавуну (продуванням повітря чи кисню) на сталь.

Конфесія (від латин, confession — визнання, сповідання) — різновид віровчення в поєднанні з особливостями обрядовості; віросповідання.

Космополіт (від грец. kosmopolites — громадянин світу) — людина, що не вважає себе представником якої-небудь національності, а вважає своєю батьківщиною увесь світ.

Лібералізація (від латин, liberals — вільний) — надання більшої свободи, можливостей для здійснення певної діяльності.

Лібералізація цін - звільнення цін від адміністративного регулювання.

Мобілізація (від латин, mobilis — рухомий) — 1) призов військовозобов’язаних на службу в діючу армію; 2) переведення всього господарства чи окремої галузі на роботу для воєнних потреб.

Монетарна політика — політика держави, що впливає на кількість грошей в обігу з метою забезпечення стабільності цін, повної зайнятості населення, зростання реальних обсягів виробництва.

Моральне старіння — знецінення основних засобів виробництва через застарілість, або відставання від показників світового рівня щодо основних гехніко-технологічних характеристик.

Нацизм (від нім. Nazismus — скорочення від National-sozialismus — націонал-соціалізм) — назва фашизму в гітлерівській Німеччині.

Націоналізм — світогляд, ідеологія, політична практика захисту національних інтересів, збереження національної самобутності при повазі до інших народів.

Національна, або етнічна, меншина — представники етнічної групи, які сприймають себе національною спільнотою, проживають на території певної держави, є її громадянами, але не належать до її корінного етносу.

Нація етнічна (культурна) — спільність людей, яка усвідомила свою культурну особливість, самобутність, має власну гідність, об’єднується навколо своєї культурної еліти, але іде нездатна захистити себе політично.

Нація політична — нація, яка. грунтуючись на етнокультурному самоусвідомленні, здатна до політичних засобів захисту національних інтересів, прагне створити та створює власну державу.

Окупація (від латин, occupation — загарбання, оволодіння) — зайняття збройними силами однієї держави частини або всієї території іншої держави без отримання суверенних прав на неї.

Олігархія (від грец. oligos — нечисленний і arche — влада) — одна з форм державного правління, при якій політична влада належить невеликій групі осіб.

Ординарний (від латин, ordinarius) — звичайний, який нічим не відрізняється від інших.

Остарбайтер (від нім. Ostarbeiter — робітник зі Сходу) — назва робітників із Східної Європи в Третьому рейху.

Плюралізм (від латин, pluralis — множинний) — принцип демократії, що визнанає право на існування великої кількості методів, підходів, партій, напрямів, ідеологій.

Політичний вакуум — період, стан безвладдя в період заміни однієї влади іншою.

Політичні дивіденди — позитивні наслідки політичних рішень, прийнятих раніше.

Поляризація соціальна — посилення відмінностей у становищі соціальних груп настільки, що вони протистоять одна одній.

Популяризація (від латин, popularis — народний) — виклад складного питання в загальнодоступній формі; поширення серед народу надбань вітчизняної та світової культури, знань, досвіду, роз’яснення мети та завдань суспільно значущої справи:

Правовий нігілізм (від латин, nihil — ніщо, нічого) — спотворений стан правосвідомості особи, суспільства, групи, який характеризується усвідомленим ігноруванням вимог закону, цінності права, зневажливим ставленням до правових принципів і традицій, однак виключає злочинний намір.

Превентивний (від латин, praeventivus — запобіжний, попереджальний) — випереджає дії супротивної сторони.

Президент (від латин, praesidentis — той, що сидить попереду) — обраний на певний строк глава держави; виборний голова, керівник установи, організації, товариства тощо.

Преференції економічні (від фр. preference — перевага) — надання державою пільг і переваг підприємствам з метою створення сприятливих умов для їх діяльності.

Пріоритет (від латин, prior — перший, старший) — першість у відкритті, винаході, висловленні ідеї; переважне право, провідне значення когось, чогось; перевага над ким-, чим-небудь.

Реабілітація (від латин, rehabilitation — відновлення) — поновлення на державному рівні доброго імені чи репутації несправедливо обвинуваченої, обмовленої або засудженої (у тому числі до смертної кари) людини; судове поновлення в попередніх правах.

Резерват (від латин, reservatum — збережене) — територія, на якій зберігається один або кілька біологічних видів, або весь природний комплекс.

Рекет (від англ. racket — мучити, катувати) — злочинне привласнення чужих доходів шляхом залякування та катування.

Рентабельність (від нім. Rentabel) — те, що дає прибуток, доцільне з господарського погляду; відношення прибутку до вартості виробничих фондів.

Репатріація (від латин, repatriatio) — повернення на батьківщину військовополонених чи цивільних осіб, які перебувають за її межами.

Реституція майна — відновлення стану майна, який існував до моменту вчинення дій, що завдали шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей.

Сегрегація (від латин, segregation — відокремлення) — політика примусового відокремлення групи людей за расовою ознакою та їх дискримінація, що проявляється у відокремленому проживанні, забороні користуватися певними надбаннями цивілізації.

Середній клас — суспільна верства ринкового суспільства, що складається з дрібних власників засобів виробництва в матеріальній чи інтелектуальній сферах, де вони самі ж

і працюють, наймаючи щонайбільше кількох працівників; працюючі власники.

Сертифікатна приватизація (від латин, certum — правильно і facere — робити) — приватизація будь-яких об’єктів шляхом придбання в приватну власність частини загальнонародної власності лише в обмін на приватизаційний сертифікат.

Спосіб — певна дія, прийом, група прийомів, певний шлях, що дає можливість зробити щось, досягнути чогось.

Суб'єктивізм — світоглядна позиція, що бере до уваги лише свідомість людини, її бачення світу; оцінка, ставлення до кого-, чого-небудь з огляду на власні симпатії, настрій.

Терор (від латин, terror — страх, жах) — насильницькі дії з метою залякування, придушення політичних противників, завойованого населення.

Техногенний (від грец. techne — майстерність і genos — походження) — породжений розвитком техніки.

Тоталітаризм (від латин, totalis — весь, цілий, повний) — політичний режим, що характеризується відсутністю демократичних свобод, диктатурою та повним (тотальним) контролем і регламентацією держави над усіма сферами життя суспільства й особи.

Трансформація (від латин, transformation) — зміна, перетворення форми, особливостей чого-небудь.

Трест (від англ. trust — довіра) — найбільш централізована форма монополістичних об’єднань, у межах якої підприємства-учасники відмовляються від виробничої, комерційної, а інколи й юридичної самостійності та підпорядковуються єдиному управлінню.

Утилізація (від латин, utilis — корисний) — використання чого-небудь з користю, переробка відходів.

Фашизм (від італ. fascismo, fascio — жмут, сніп, об’єднання) — спільна назва соціально-політичних рухів шовіністичного чи расистського змісту щодо вирішення питань міжнаціональної взаємодії та прихильності до тоталітарного режиму в державному будівництві.

Форум (від латин. Forum Romanum) — назва міської ринкової площі, яка була центром державного життя Риму періоду Республіки; дискусія, спілкування, обговорення важливого питання авторитетними, повноважними особами, представниками.

Холдингова компанія (від англ. holding — який володіє) — компанія, що володіє контрольним пакетом акцій інших компаній та керує їх діяльністю.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити