Історія України 11 клас

Тема 2. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

(1945 р. — початок 1950-х років)

§ 7. УКРАЇНА В ПІСЛЯВОЄННІЙ ВІДБУДОВІ

 

6.   Голод 1946-1947 pp.

 

Найстрашнішим лихом, яке випало на долю українців у післявоєнний час, став голод 1946-1947 pp. Як і голод 1932-1933 pp., він мав штучний характер і ніколи не визнавався радянською владою. Його зумовили й складні погодні умови, і політика комуністичної партії. Зима 1945/1946 pp. була малосніжною, а місяці квітень-червень — найпосушливішими за останні 50 років. Через це урожай зернових у 1946 р. в Україні був надзвичайно низьким. Середня урожайність по республіці становила 3,8 ц/га. Колгоспи в південних і південно-східних областях зібрали зерна навіть менше, аніж посіяли навесні. Тому валовий збір зерна був у 2,5 раза меншим, аніж у довоєнному 1940 р.

Незважаючи на недорід, компартійні лідери встановили нереально високі плани хлібозаготівлі та наполегливо вимагали їх безумовного виконання. Поступаючись адміністративному тиску з боку ЦК КП(б)У та Ради міністрів УРСР, колгоспи на листопад 1946 р. здали все зібране зерно, але виконати план не змогли. Микита Хрущов як керівник УРСР, усвідомлюючи, що встановлений план хлібозаготівель є нереальним, звернувся особисто до Й. Сталіна з проханням його зменшити. У відповідь до Києва надійшла директива ЦК ВКП(б) та Ради міністрів СРСР за підписами Й. Сталіна та А. Жданова. Вони звинуватили українське керівництво в неспроможності виконати план хлібозаготівель, вимагали суворо карати «приховувачів хліба» та покінчити з «небільшовицьким ставленням» до цієї справи. В особистій розмові з цього приводу Й. Сталін заявив М. Хрущову: «Ти м’якотілий! Тебе обдурюють, вони грають на твоїй сентиментальності. Вони хочуть, щоб ми витратили наші державні запаси». ЦК КП(б)У видав чергову постанову про виконання хлібозаготівель, унаслідок чого в селах не залишилося хліба навіть для споживання.

Узимку 1946/1947 pp. в Україну знову прийшов голод — утретє за останні 25 років. Він охопив насамперед південні області: Одеську, Ізмаїльську, Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську й Дніпропетровську. Одночасно з ними від голоду постраждали й південні райони інших областей.

Історичний факт

У 1946 р. СРСР мав достатньо зерна, щоб продавати його Франції, Польщі, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Східній Німеччині. Експорт зерна того року становив 1,7 млн т. Для того щоб урятувати від голоду мільйон життів українців, потрібно було лише 150 тис. т зерна — менше аніж одинадцята частина експортованого. Проданого, до речі, за заниженими цінами та в кредит, щоб підняти авторитет комуністичних ідей в інших країнах.

Кількість голодуючих приховували, обліковуючи їх як хворих на дистрофію. Таких в Україні на 20 червня 1947 р. налічувалося понад 1 млн 150 тис. У березні-червні в республіці було зафіксовано 764 випадки канібалізму. Лише навесні

1947 р. Україні було надано продовольчу та насіннєву позики. Окремо було надано 140 млн крб на безоплатне харчування голодуючих. Це дещо полегшило становище населення України.

Голод 1946-1947 pp. забрав майже мільйон життів населення України. Чи можна було його уникнути? Учені та господарники стверджують, що можна.

Адже Радянський Союз, незважаючи на неврожай, загалом виростив у 1946 р. зернових навіть на 8 % більше, аніж у 1945 р. Запасів зерна, які мала держава, було цілком достатньо, щоб не допустити голоду й забезпечити населення харчуванням ще до того, як смертність набула масового характеру.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити