Всесвітня історія 6 клас

Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

 

АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ

 

§ 35. ОСВІТА, НАУКА, ВИХОВАННЯ ТА СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ В ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ

 

• Роздивіться ілюстрацію. Про які шкільні заняття свідчить розпис? • До яких деталей привертає увагу вазописець? • Чим таке навчання відрізнялося від спартанського? • Що, на вашу думку, робить чоловік із тростиною, зображений праворуч?

Фрагмент вазопису із зображенням давньогрецької школи.

 

1.   У чому особливості виховання та освіти давніх греків?

Поява на світ дитини була в грецькій родині великим святом. Коли народжувався хлопчик, на двері будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка - вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері або годувальниці. Греки вважали дітей відповідальними за вчинки батьків.

У різних полісах дітей виховували по-різному. У Спарті, зокрема, їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. Але в інших містах виховання було домашнім. Дитину із семи років передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Пізніше хлопчики починали відвідувати школу. Найчастіше вони мали трьох учителів. Перший навчав дітей читати, писати та рахувати. Другий - музики, а третій стежив за їхнім фізичним розвитком. За подальше навчання слід було платити. Основними предметами з 12 років була граматика (література, переважно поезія), риторика - мистецтво красномовства. До 16 років ця освіта завершувалася, і наставав період 2-3-річних атлетичних вправ. У 18 років юнак вступав у вік ефебів (початкова 2-річна військова або прикордонна служба). Після її завершення чоловік вважався повнолітнім. Він міг продовжити навчання в елітарних філософських школах. Крім риторики, у них навчали мистецтва діалектики - правильного розмірковування.

Складіть речення про виховання та освіту греків різних вікових груп.

До 7 років

Від 7 років

Від 12 років

Від 16 років

Від 18 років

 

2.              Яких традицій дотримувалися давні греки в родинному житті?

Греки першими з давніх народів почали дотримуватися звичаю, за яким у чоловіка повинна бути одна дружина. Здебільшого майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Тільки в Спарті майбутню дружину треба було (за погодженням з нею) викрасти.

Шлюбу передували заручини, але обіцянку давала не дівчина, а її батько чи брат. На весілля запрошували родичів і друзів сім’ї. На ньому не було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. Чоловік на руках вносив наречену в будинок, а гості обсипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами.

Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність. Вона не ухвалювала жодних рішень, позбавлялася права виходити без дозволу з жіночої половини будинку. Жінки сідали за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому жінка могла вийти лише для того, щоб піти до храму, та й то разом із чоловіком.

1.  Молоде подружжя на давньогрецькому посуді.

2. Сцени весілля на грецькій вазі.

 

На відміну від афінянок, спартанки були цілковитими господинями в домі, оскільки їхні чоловіки нічим, крім полювання, спорту та війни, не займалися. За переказами, одна знатна спартанка на закид якоїсь іноземки, що спартанські жінки верховодять над своїми чоловіками, відповіла: «Але ж ми їх і народжуємо».

-      Роздивіться ілюстрації. Які деталі буденного життя жінок зображено на давньогрецьких вазах?

 

3.  Якими були досягнення грецької філософії та науки?

Виняткове значення для європейської цивілізації мало виникнення нового, відмінного від міфології, напряму пізнання світу та людини філософії. Філософія зародилася наприкінці 7 ст. до н. е. в Іонії. Спочатку філософська думка Греції не була відокремлена від природничих та математичних знань. Потім стали формуватися окремі напрями наукового знання - астрономія, математика, медицина та географія. Проте кожна з цих нових галузей залишалася філософською, оскільки намагалася пояснити, як влаштовано світ - природу, людину, людське суспільство.

 

Слово філософія - грецького походження. Воно перекладається як «любов до мудрості». Філософія досліджує найзагальніші закони розвитку природи, суспільства, людини.

 

Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створено ні богами, ні кимось із людей. У природі, у житті, вважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. «Двічі не ввійдеш у ту саму ріку», - запевняв Геракліт. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок - атомів.

Фреска «Афінська школа» (1511 р.) із залу папського палацу у Ватикані. Так у художніх образах італійський митець Рафаель Санті (1483-1520 pp.) втілив уявлення про філософію. У центрі багатофігурного зображення - постаті Аристотеля та Платона в оточенні учнів: обидва філософи, про щось жваво дискутуючи, повільно наближаються до глядача, велично ступаючи по мозаїчній підлозі. Тут-таки, ліворуч угорі, ми бачимо Сократа; а поруч група з Піфагором. На передньому плані самотня фігура Геракліта.

Науки так швидко розвивалися, що деякі філософи почали твердити, що всі наукові істини мінливі та непевні. Чимало послідовників мав Сократ. Він уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. «Я знаю, що я нічого не знаю», — казав мудрець, наголошуючи, що людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. «Істина народжується в суперечці» - ще одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання.

Учення Сократа розвивав його учень Платон. Саме Сократа він зробив головним героєм своїх діалогів - творів у формі бесід. Платон був переконаний, що світ створено за ідеальним задумом божественного розуму і його не можна пізнати до кінця. Неподалік від Афін Платон заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. Цей заклад отримав імення Академія від назви священного гаю, посадженого на честь героя Академа, де його було розташовано. Заснована Платоном академія проіснувала майже тисячу років.

Надзвичайною широтою знань вирізнявся Аристотель. Важко знайти таку галузь науки, яку б не досліджував цей мислитель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства тощо. Основою світу, на думку Аристотеля, є матерія (тобто атоми). Аристотель також створив неподалік Афін філософську школу - Лікей. Так и називали, тому що розташовано її було біля храму Аполлона Лікейського. Там Аристотель читав свої лекції учням, прогулюючись. Хто встигав за ним, той встигав і в навчанні, хто ж відставав - той мав прогалини в знаннях, тобто «відставав у навчанні».

Із часом від філософії відокремилася нова наука - математика. Найсильнішою була математична школа, створена Піфагором. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа - настанови, яким має бути лікар.

У 5 ст. до н. е. з’явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.

- Виберіть з тексту імена найвідоміших філософів та вчених. Доберіть до кожного стислу характеристику.

-  Прочитайте перекази про Сократа. Поміркуйте, якими буденними справами переймалися греки, які філософські та етичні проблеми їх турбували.

***

До Сократа прибіг якийсь чоловік і схвильовано почав:

- Послухай, Сократе, я мушу тобі сказати, що твій приятель...

- Стривай, - урвав його філософ. - Спершу дізнаємося, чи те, що ти мені скажеш, просіюється крізь три сита.

- Три сита? - здивувався чоловік.

- Так, любий приятелю, крізь три сита! Перше сито - це правда. Ти переконаний, що все в твоїй розповіді правда?

- Я чув про це від... - ніяковіючи почав той.

- Так, так. Спробуймо друге сито. Це сито добра. Те, що ти мені хочеш сказати, напевно, добре?

- Мабуть, навпаки...

- Тоді випробуймо третє сито. Скажи, чи мені конче потрібно знати те, що тебе так схвилювало?

- Та ні...

- Тоді, - усміхнувся мудрець, - коли те, що ти хотів мені сказати, ні правдиве, ні добре, ані необхідне, то поховай його в собі і не переобтяжуй ні себе, ні інших...

***

Один марнотрат, скаржачись, що йому завжди бракує грошей, запитав Сократа, де йому позичити чималу суму.

- Позич у себе, обмеживши свої витрати, - порадив філософ.

Оцініть себе

1. З чим або з ким пов’язано виникнення термінів, які є вживаними й нині: філософія, академія, ліцей, педагог? Що означає кожне зі слів?

2. Чим уславили свої імена Геракліт, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель, Геродот, Піфагор, Гіппократ?

3. Яку освіту отримували давні греки?

4. Які особливості мало родинне життя?

Чи доводилося вам бувати на весіллі? Чи мають спільні риси весільні обряди українців та давніх греків? Як це можна пояснити? Які особливості освіти та виховання давніх греків успадковані сучасною школою?



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити