Всесвітня історія 6 клас

Розділ 1 ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ

 

§ 5. ЗАНЯТТЯ ТА СПОСІБ ЖИТТЯ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ

 

• Роздивіться ілюстрації. Про які заняття людей свідчать художні реконструкції? Які знаряддя праці використовують зображені на картинах люди? • Чи відрізняються заняття й спосіб життя людей на картинах? Чим саме? • Спробуйте витлумачити поняття привласнювальні та відтворювальні форми господарювання людей.

-       

Заняття первісних людей. Художня реконструкція 3. Буріана.

 

1. Що визначало спосіб життя пралюдей та перших людей за палеоліту?

Для палеоліту характерне панування привласнювальних форм господарства - мисливства, збиральництва, згодом рибальства.

Пітекантропи постійно пересувалися в пошуках їжі, зупиняючись на більш-менш тривалий час у місцях, багатих на здобич. Давні мешканці теперішніх європейських земель живилися плодами, пагонами, корінцями теплолюбних рослин, яких тоді було багато. Вживали пітекантропи також м’ясо. Археологічні знахідки свідчать, що вони полювали на оленів, антилоп, коней і навіть слонів. Пітекантропи використовували вогонь, хоча й не вміли добувати його.

1. Роздивіться ілюстрацію. Чим зайняті пітекантропи? 2. Які знаряддя вони використовують?

 

Пітекантропи. Художня реконструкція 3. Буріана.

Неандертальці через зміну довкілля були змушені пристосовуватися до нових умов життя. Вони навчилися самі добувати вогонь, застосовувати ловчі ями, заганяти табуни коней, стада биків і оленів у болота та інші природні пастки, влаштовувати засідки. Кістки тварин використовували як будівельний матеріал. Зі шкур виготовляли одяг.

1. Роздивіться ілюстрацію. Чим зайняті неандертальці? 2. Які знаряддя вони використовують?

Неандертальці. Художня реконструкція 3. Буріана.

Люди сучасного типу, розселившись у Європі, Азії, Америці та Австралії, полювали на мамонтів, волохатих носорогів чи велетенських кенгуру, які після завершення льодовикового періоду вимерли.

На північних територіях України розпросторився прильодовиковий лісостеп, де жили мамонти. На півдні лежали безкраї холодні степи з численними стадами бізонів. У долинах річок, уздовж яких мешкали тварини, громади мисливців облаштовували свої поселення. Неподалік поселення чекали на мамонтів, які восени переходили в південніші райони. Полювали за допомогою списів, влаштовуючи для тварин пасткиями.

Мисливці на бізонів, полюючи, здобували не тільки їжу, а й матеріал для одягу, взуття й покриття жител (шкури) та для виготовлення знарядь (кістки). З рогів робили посуд, зі смужок шкіри та шерсті плели мотузки.

1. Роздивіться ілюстрацію. Де мисливці влаштували засідку на тварину? Чи було таке полювання безпечним? Чому? 2. Поміркуйте, за якими знахідками вчені дізнаються, що основним заняттям кроманьйонців було мисливство.

3. Що визначало спосіб життя кроманьйонців?

Полювання на мамонтів. Художня реконструкція 3. Буріана.

 

 - Чому, знімаючи фантастичні фільми про життя первісних людей, кінематографісти орієнтуються на уявлення про спосіб життя кроманьйонців?

 

2. Як змінилося життя людей за мезоліту?

З кінцем льодовикового періоду пов’язують початок нової доби за археологічною періодизацією - мезоліту. На землях України ця доба тривала від 10 тис. років тому до 7 тис. років тому

Близько 10 тис. років тому завершився льодовиковий період, саме тоді в Європі встановився клімат, подібний до сучасного. Подібним до сучасного став і тваринний світ. У соснових та березових лісах оселилися лосі, благородні олені, тури, дикі кабани. Полювання перетворилося на копітку й марудну справу: годинами, а часом і днями мисливцеві доводилося вистежувати здобич, проте впольованого м’яса вистачало ненадовго. Від голодної смерті лісових мисливців часто-густо рятували їстівні ягоди та гриби.

У післяльодовиковий період змінилися не тільки способи полювання, а й мисливське знаряддя. Було винайдено лук і стріли. До спорядження мисливців узимку додалися лижі. Люди доби мезоліту користувалися також човнами. Дослідники вважають, що саме за тих часів було приручено собаку - незамінного помічника під час полювання.

Лісові мисливці мешкали в північній частині України. На півдні життя людей трохи відрізнялося, що зумовлено поширенням інших тварин і рослин. Важливу роль відігравало збиральництво, а також рибальство. Уздовж Дніпра, поблизу порогів, природа була настільки багатою, що люди могли там жити постійно. У Криму, як засвідчують археологічні знахідки, люди залюбки обживали печери й гроти.

1. Роздивіться ілюстрацію. Які знання з історії використав художник, працюючи над картиною - реконструкцією доби мезоліту? 2. Чому винайдення лука та стріл, човна, лиж зумовлено змінами клімату?

 

Мисливці на оленів. Художня реконструкція 3. Буріана.

 

3. Коли, де і як виникло землеробство та скотарство?

Прагнучи мати надійніший і більш передбачуваний, аніж полювання та збирання диких ягід чи грибів, спосіб добування харчів, люди спробували самі вирощувати потрібні їм рослини, розводити й відгодовувати тварин. Вони помітили, що зерно, кинуте в землю, проростає. З рослини, що виросла, можна збирати такі самі зерна. Люди навчилися обробляти землю так, щоб вона ставала придатною для посіву рослин. Про те, у якому напрямку розвивалося збиральництво, свідчать численні рогові та кістяні мотики - знаряддя для розпушування ґрунту та викопування корінців, жнивні ножі (прообраз майбутніх серпів), призначені для зрізання колосків і пагонів, і терки, які застосовували, щоб перетирати зерна та плоди тощо. Так зі збиральництва близько 11-9 тисяч років тому в землях Південно-Західної Азії виникло землеробство, або рільництво. Появу свійської худоби (кози й вівці) пов’язують із Південно-Західною Азією близько 9 тисяч років тому. Так виникло скотарство.

Нові форми господарювання - землеробство і скотарство - виникли в останній період кам’яного віку, який називають неолітом.

Доба нового кам’яного віку в Західній Азії тривала від 9 до 6 тис, дон. е., а в Європі дещо пізніше.

1. Прообраз мотики - палиця із сучком. Згодом мотика стала комбінованим знаряддям праці. До дерев’яної палиці приєднували робочу частину - з рогу чи кістки. Упродовж тисячоліть мотика лишалася основним знаряддям для оброблення землі. На зміну ручній мотиці прийшло рало, яке тягнули воли чи коні (у Європі відоме з бронзової доби).

2. Зернотерка. 3. Реконструкція мотики з робочою частиною, виготовленою з каменя.

 

Поселення неолітичної доби, типове для Східної та Центральної Європи. Реконструкція.

Скотарі, постійно пересуваючись разом з худобою на нові землі в пошуках пасовиськ, зажили кочовим життям. Ті ж землероби та скотарі, які тривалий час жили на одному місці, - осілим. Скотарі надали перевагу овальним та круглим житлам, а землероби чотирикутним будівлям, до яких можна було прибудовувати господарські приміщення.

 - Чому мисливство та збиральництво називають привласнювальними формами господарювання, а землеробство та скотарство - відтворювальними?

 

4.  Що таке ремесло?

За неоліту в житті людей сталися й інші важливі зміни: люди навчилися свердлити й шліфувати камінь і деревину, з глини робити посуд, прясти й ткати, шити одяг з тканин.

Виняткове значення мало винайдення глиняного посуду. Дослідники припускають, що виготовлення глиняного посуду, або гончарство, винайшли, обмазуючи глиною плетені посудини. Згодом навчилися складати горщики з глиняних валиків і випалювати їх у спеціальних печах. Посуд ставав міцним і довго служив. У ньому можна було не тільки зберігати зерно, а й готувати страви. З винайденням гончарного круга - дерев’яного верстата з кругом, що обертається, посуд набув правильної округлої форми. Готові вироби прикрашали мальованим або прокресленим орнаментом. Виготовлення зручного та гарного посуду потребувало неабиякої вправності й забирало багато часу. Тож майстер цілком присвячував себе гончарству, обмінюючи виготовлені ним речі на харчі й заробляючи цим умінням на життя.

1. Сучасна реконструкція приладу для свердління.

2. Виготовлення посуду з глиняних валиків.

1. Роздивіться ілюстрації. Які горщики досконаліші за формою, які було робити легше й швидше? 2. Чому тільки з винайденням гончарного круга стало можливим виготовляти тонкостінні, високі глечики, великі посудини? 3. Яке застосування мали вироби гончарів у тогочасному господарстві?

Горщики, виліплені руками та зроблені на гончарному крузі.

Копіткою працею було й виготовлення тканин. На дерев’яну раму вертикально натягували рівний ряд пряжі (ниток). Щоб нитки не сплутувалися, до їхніх кінців знизу прив’язували камінчики. Через ряд упоперек пропускали інші нитки — так ткали перші тканини.

1. Прядіння - виготовлення пряжі (ниток), з яких роблять тканину на ткацькому верстаті або за допомогою в’язання.

2. Сучасна реконструкція давнього ткацького верстата.

Ремесло - вид діяльності, що полягав у виготовленні знарядь праці та побутових предметів, одягу для обміну або продажу.

Зі згаданих умінь зароджувалися ремесла - гончарство та ткацтво. Ремесло - ще одна, окрім землеробства й скотарства, галузь відтворювальної діяльності. До давніх ремесел належать також ливарна справа та ковальство. Розвиток цих ремесел пов’язаний з відкриттям людиною властивостей металів, з яких почали виготовляти знаряддя праці.

 - Як ви думаєте, чому гончарство, ливарна справа, ковальство було здебільшого справою чоловіків, а прядіння, ткацтво, в’язання - жінок?

Першим металом, який люди навчилися обробляти, стала мідь. Спочатку вироби з неї виковували, а згодом навчилися виплавляти з руди. Уперше мідь використали мешканці Західної Азії. Відкриття міді й бронзи - сплаву міді та олова - означало завершення кам'яного віку й початок віку металів. Тривалий час люди користувалися і кам’яними, і металевими знаряддями. Тому цю перехідну добу називають енеолітом - мідно-кам’яним віком.

Поступово люди дізналися й про властивості заліза. У Західній Азії було знайдено вироби з метеоритного заліза, яке тогочасні люди вважали «подарунком небес» і носили як прикраси. Залізо навчились обробляти в 2-1 тис. до н. е., коли з нього стали виготовляти знаряддя праці й зброю.

1. Мідний самородок (Волинь).

2. Мідна сокира-молот доби енеоліту (Тернопільщина).

•    Поміркуйте, які переваги мали металеві знаряддя праці порівняно з кам’яними.

Ті громади, які досягали успіхів у розвитку ремесла, здобували перевагу над іншими. Вони обмінювали вироби ремісників (посуд, знаряддя праці тощо) на продукти харчування. Так виник обмін виробами та перші «гроші». Спочатку як гроші використовували худобу, бронзові мечі, мушлі, намиста з кварцу, посуд, кам’яні сокири, шматки солі. Потреба в спеціальних місцях для обміну виробами та розвиток ремесла спричинили появу нових поселень - майбутніх міст.

Роздивіться картини на початку параграфа. На якій з них зображено поселення неолітичної доби? Відповідь обґрунтуйте.

Оцініть себе

1. Що визначало спосіб життя та заняття пралюдей і перших людей за палеоліту? З чим це було пов’язано?

2. Яких часів сягає виникнення землеробства, скотарства, ремесла? Які території були осередками виникнення землеробства та скотарства?

3. Узагальніть зміни в житті людини, що сталися за доби мезоліту та неоліту.

4. Витлумачте поняття: землеробство, скотарство, ремесло, мотика, гончарний круг, ткацький верстат, кочовики, осілість.

 - Виникнення відтворювального господарства вважають найважливішим досягненням в історії людства, що визначило його майбутнє. Доведіть це на прикладі сучасного транспорту та засобів зв’язку. Уявіть, як жили б люди, якби не навчилися обробляти землю та розводити худобу. Які загрози для людства приховували в собі нові форми господарювання?




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити