Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Всесвітня історія 7 клас - Пометун О. І. - Освіта 2015 рік

Розділ ІІІ Європейське суспільство і Держави в X - XV ст.

§ 15. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій

1. ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ

Працюючи в парах, визначте, що таке феодальна роздробленість і якими були її причини. Ознайомте зі своїми думками однокласників.

Хоч яким різноманітним був історичний шлях європейських держав, на кожному етапі вони мали спільні характеристики розвитку. Так, IX-XV ст. стали добою якісних змін для більшості з них.

Ранні європейські монархії були великими, проте не міцними. У ІХ-Х ст. Західна Європа вступила на шлях феодальної роздробленості — розпаду великих держав на низку дрібних володінь.

Про якого діяча йде мова на початку документа? Як ставиться автор до роздробленості франкської держави? Як ви вважаєте, чому?

ІЗ ТВОРУ ДИЯКОНА ФЛОРА ЛІОНСЬКОГО «СКАРГА ПРО РОЗДІЛ ІМПЕРІЇ» (XI ст.)

Франкська нація сяяла в очах усього світу. Іноземні королівства... посилали до неї посольства. [У] Римі її голова, міцний підтримкою Христа,отримав свою діадему як апостольський дарунок... Але тепер ця велика держава в занепаді, втратила відразу і свій блиск, і найменування імперії; держава, яка ще недавно була єдиною, поділена на три частини, і нікого вже не можна вважати імператором; замість государя — дрібні правителі, замість держави — один лише шматочок. Загальний добробут зник, кожен переймається власними інтересами...

Роздробленість держав було спричинено кількома важливими процесами, що відбувалися в країнах Європи.

У кожному феодальному володінні залежні селяни забезпечували власника продуктами харчування та ремісничими виробами. Торгівля була розвинута слабко, адже феодали купували тільки те, що не вироблялося в них у маєтку. Тож феодальне землеволодіння перетворювалося на маленький замкнений світ, де панувало натуральне господарство. Такий спосіб господарювання надавав феодалам майже повну економічну незалежність, а зв’язки між окремими частинами держави були вкрай слабкими.

Посиленню феодальної роздробленості значною мірою сприяла і практика наділяти всіх синів монархів частиною батьківських земель.

- Які кошмари наснилися королю, молодшому синові Вільгельма Завойовника? Про що вони свідчили? Хто зазіхав на владу королів?

СЕРЕДНЬОВІЧНА ХРОНІКА ПРО КОШМАР ГЕНРІХА І АНГЛІЙСЬКОГО

Спершу він побачив натовп озброєних селян, що оточили його ложе. Вони скреготали зубами і, погрожуючи королю, викрикували свої скарги. Потім багато рицарів у латах і шоломах, озброєних списами, дротиками та стрілами, погрожували його вбити. І насамкінець натовп архієпископів, єпископів, абатів обступили його постіль, піднявши на нього свої посохи.

Невідомий художник XIX ст. Портрет Генріха І Англійського

Послаблена королівська влада вже не могла контролювати землі, що належали сеньйорам. Монархи, розплачуючись із феодалами за службу земельними наділами, неминуче створювали умови для появи незалежних великих землевласників, їх замків, васалів і власного війська. Таким чином сеньйорії перетворювалися на маленькі держави, де феодали збирали податки із залежного населення, вели війни, видавали укази й навіть карбували власні гроші. Тому, наприклад, герцогів і графів називали ще «феодалами в короні», а короля — лише «першим серед рівних».

Між цими «державами» часто спалахували міжусобні війни. Деякі феодали намагалися захопити сусідні землі, зробити їхніх володарів своїми підданими. Король зазвичай не мав сил, аби приборкати своїх непокірних слуг. Найбільше потерпали від таких війн селяни, чиї поля витоптувались, а будинки спалювалися.

Водночас, у результаті процесів роздробленості, які були характерними для багатьох європейських країн, у Європі виникли нові держави й народи з власного культурою та способом життя.

2. СТАНОВА МОНАРХІЯ

Коли починається централізація влади в європейських країнах? Чому монархії, що склалися, історики називають становими?

Хай якими сильними були б феодали, роздробленість не могла тривати вічно. У XIII ст. в багатьох європейських країнах формується розуміння необхідності міцної королівської влади.

У період розвиненого Середньовіччя в Західній Європі знову почалося її зміцнення. Королівська влада перетворилася на грізну силу, що долала опір непокірних феодалів. Поступово складалися єдині для всієї країни органи управління, закони та податки, що свідчило про початок процесу централізації держав.

На основі схеми назвіть чинники централізації. Поясніть, які верстви ) населення й чому були зацікавлені у зміцненні королівської влади.

Чинники зміцнення королівської влади

• Швидке зростання міст, населення яких, насамперед ремісники й купці, були зацікавлені в міцній королівській владі, адже королі намагалися послабити свавілля феодалів.

• Фінансова підтримка короля міським населенням через сплату податків, які поповнювали казну й давали можливість королю утримувати власних чиновників.

• Утримання королями боєздатного й дисциплінованого війська, на яке можна було спертися в боротьбі з непокірними васалами.

• Підтримка короля дрібними феодалами, які шукали захисту від свавілля могутніх сусідів.

Знайдіть у причинах зміцнення королівської влади підписи під репродукції робіт середньовічних художників, уміщених на наступній сторінці. Закінчіть речення, наприклад: «Міста були зацікавлені в міцній владі тому, що...».

Жан Фуке. Прибуття Карла IV у місто Сен-Дені (XV ст.)

Військо феодалів (середньовічний малюнок)

Король поступово зосередив владу у своїх руках. Проте він мусив звертатися по підтримку до найвпливовіших станів тогочасного суспільства. УXII-XV ст. почали створюватися нові органи влади, у яких брали участь не лише феодали, а й представники третього стану: городяни, купці, банкіри. Тому й ці органи, і монархії називалися становими.

Станова монархія — централізована держава, у якій влада монарха спирається на станово-представницькі органи влади.

Система суду в середньовічній Європі також розподілялася за станами, отже: феодали мали свій суд, духовенство — свій, а городяни — свій. Виняток становили лише селяни: вони підлягали судовій владі своїх панів та призначуваних ними суддів. Сеньйор міг на власний розсуд милувати чи карати підданих. Найвищим суддею був король. Якщо справа була заплутаною, король призначав так званий Божий суд — змагання між двома сторонами, що не порозумілися. Рицар міг брати участь у двобої сам чи виставити свого бійця. Вигравав справу той, хто перемагав у поєдинку.

Часто за вироком суду правих і винуватих виявляли шляхом випробувань окропом, розпеченим залізом тощо. Пізніше такі випробування на вимогу церкви було скасовано.

Поєднавши інформацію мініатюри та документа, поясніть: хто й кому виносить вирок? Які елементи середньовічного суду представлені на мініатюрі? Чи було справедливим рішенням суду, що виносилось на основі поданого нижче закону? Чому?

ІЗ ЗАКОНУ ПРО ВИПРОБУВАННЯ РОЗПЕЧЕНИМ ЗАЛІЗОМ

Залізний брусок, призначений для випробування в суді... має бути завдовжки з долоню, товщиною — у два пальці. Той, кого випробовують, повинен... взяти залізо й зробити, тримаючи його в руці, дев’ять кроків, а потім поволі опустити його на землю...

Відразу після того, як він покладе брусок, суддя повинен змастити воском ту руку, в якій той тримав залізо, й обгорнути її клоччям чи лляними вичісками, а зверху перев’язати тканиною. Зробивши це, суддя повинен... через три дні після цього оглянути його руку. Якщо на ній залишилися сліди опіку, того, хто не витримав випробування, слід спалити живцем чи покарати інакше за вироком суду.

Суду Середні віки (середньовічна мініатюра)

3. СТАНОВО-ПРЕДСТАВНИЦЬКІ ОРГАНИ

Визначте особливості європейських станово-представницьких органів і їхню роль у житті країни.

Станово-представницькі органи відігравали важливу роль у розвитку середньовічної Європи, хоча й виконували лише дорадчі функції. їх рішення не були обов’язковими для виконання, а слугували тільки порадами для королівської влади. Водночас станові органи намагалися контролювати ухвалення законів і нових податків, питання оголошення війни і миру та престолонаслідування. У більшості країн вони працювали нерегулярно, скликалися королями в найскрутніших для країни обставинах. Станово-представницькі органи називалися по-різному, однак загальним для них стало слово «парламент» (від французького — «говорити»).

Парламент — найвищий представницький орган державної законодавчої влади, у якому представники різних верств населення обговорюють й ухвалюють закони, що регулюють життя країни.

- Як наведені ілюстрації пов’язані з текстом 2 і 3 пунктів?

Засідання Гамбурзького суду (мініатюра XV ст.)

Засідання парламенту (середньовічне зображення)

На основі таблиці назвіть, коли та які представницькі органи виникли в різних європейських країнах. Зробіть висновки про розвиток парламентаризму в Європі.

Станово-представницькі органи в європейських країнах

Країна

Час утворення

Назва

Іспанія (Кастилія)

XII ст.

Кортеси

Англія

1265 р.

Парламент

Франція

1302 р.

Генеральні штати

Швеція

1435 р.

Риксдаг

Німеччина

XV ст.

Рейхстаг

Нідерланди

1463 р.

Генеральні штати

Польща

кінець XIV-XV ст.

Сейм

1. У який період стала поширюватися феодальна роздробленість?

2. Чому нові органи й монархія називалися станово-представницькими?

3. Доберіть синоніми до слова парламент.

4.   Сформулюйте зв’язок між причинами та наслідками феодальної роздробленості.

5.   Що сприяло процесам централізації в європейських країнах?

6.   Висловіть судження щодо значення виникнення парламентів у країнах Європи.

1.   Назвіть найсуттєвіші, на вашу думку, зміни, що відбувались у розвитку держав у Середні віки.

2.   Складіть причиново-наслідкову схему розвитку середньовічного суспільства, використовуючи слова та словосполучення: ранні монархії, натуральне господарство, влада сеньйорів, міжусобні війни, феодальна роздробленість, централізовані держави, станово-представницькі органи.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.