Історія середніх віків 7 клас

НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ

 

§ 3. Середньовічне європейське суспільство

 

5. Селянство

 

На третьому місці у середньовічній теорії про три стани стоять «ті, що працюють», тобто селяни.

На межі Х-ХІ століть землю обробляли уже переважно залежні селяни. Простежується кілька шляхів, якими селяни (а серед них були як нащадки колишніх римських рабів, колонів, так і вільних германців) опинялися в залежності від феодала. Із розвитком феодального суспільства королі почали дарувати своїм васалам не лише землю, а й людей, які на ній проживали. Це поклало початок земельної залежності селянства.

Іншою причиною втрати селянами особистої свободи стало їхнє розорення, яке викликали нескінченні внутрішні й зовнішні війни.

Часто селяни самі шукали захисту в особі як світського, так і церковного феодала, щоб він уберіг їх від нападів чи грабунків войовничих сусідів або чужоземних загарбників. За це селяни були змушені відмовлятися від своїх наділів і ..таким чином, опинялися в добровільній залежності від феодалів.

Прекрасний часослов герцога Беррійського: Жовтень. 1415 р.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

Із грамоти 1060 р. про феодальні повинності французьких віланів

Нехай буде відомо, що всі обкладені оброком двори повинні нести однаковий оброк; кожний двір повинен давати щорічно по 8 денаріїв... по 8 мірок пшениці і 24 мірки вівса... А також виноградник, що колись належав абатові, двічі на рік потрібно копати, підрізати і виконувати на ньому всі необхідні роботи, потім вичавлювати виноградний сік і доставляти його для зливання в панські бочки; якщо ж виноградник буде перетворений у поле, повинні трудитися, належно обробляючи поля, скільки буде потрібно, аж до доставки зібраного врожаю у панські комори.

ДЕНАРІЙ - давньоримська монета, що містила 4,5 г срібла і карбування якої почалося у III ст. дон. е.

МІРКА - одиниця об’єму сипких речовин (16-25 кг).

Англійські вілани. Календар. 1310-1320 pp.

 

За своїм становищем селяни поділялися на поземельно залежних та. особисто залежних. До поземельно залежних у Франції, Західній Німеччині та Італії належали вілани, які хоч і були вільними, однак не мали права власності на землю.

Найбезправнішими були особисто залежні селяни — ременси в Іспанії, серви — у Франції. Приблизно в такому ж тяжкому становищі перебували вілани в Англії. Вони не могли покинути свого сеньйора, який був для них і господарем, і суддею.

Про особисту несвободу селян свідчать додаткові платежі, що не стосувалися ренти. Через те, що сеньйор був власником млина, печі, виноградного пресу, він змушував селян користуватися саме ними. Селяни розраховувалися чи часткою своїх продуктів, чи грошима. За порушення сеньйор вимагав сплатити штраф або відбирав продукти.

У ХІІ-ХІІІ ст. селяни отримали можливість, заплативши викуп, здобути волю. Земля при цьому залишалася у власності феодалів.

У скандинавських країнах значну групу населення становили вільні селяни — власники землі. їхня феодальна залежність проявлялася переважно у виплаті ренти продуктами.

Життя селянина минало в безконечній праці. Кожен займався своєю справою, хто — сезонними польовими роботами, а хто — і надзвичайно шанованими, украй потрібними ремеслами. У селі працювали ковалі, ткачі, гончарі, мірошники, чоботарі, шевці. Практично все необхідне для життя селян і феодалів вироблялося на місці. Такий тип господарства називається натуральним.

Важливі питання в житті селянства вирішувала община (громада). Вона об’єднувала селян одного або кількох сусідніх сіл. Ядром общини була група відносно заможних, а отже, і впливовіших, сімей. Саме вони давали необхідні кошти на громадські потреби й керували життям общини. З-поміж них, зазвичай, обирали старост.

Нерідко об’єднання селян у общину відбувалося довкола парафії. Адже саме громада будувала церкву, утримувала священика. Громада займалася й розмежуванням спільних угідь, стежила за станом мостів і доріг. Община також опікувалася немічними,знедоленими,вдовами,сиротами.На зборах громади розбиралися дрібні судові справи. За необхідності община організовувала оборону від зовнішньої загрози. Вигнання з громади могло стати для будь-кого лютою карою.

 

Прекрасний часослов герцога Беррійського: Липень. 1415 р.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити