Історія середніх віків 7 клас

ЄВРОПА ВІЗАНТІЯ АРАБСЬКИЙ СВІТ

 

§ 15. Німеччина

 

5. Зміцнення територіальних князівств. Утворення Швейцарського союзу

 

Унаслідок падіння династії Штауфенів Священна Римська імперія втратила свою колишню силу. Німецькі духовні й світські князі стали майже незалежними правителями. Головне місце з-поміж них посідали курфюрсти — князі, що володіли правом обирати короля. У1273 р. вони обрали на трон графа Рудольфа Габсбурга (1273-1291), який походив з небагатого швабського роду.

Наприкінці XIII ст. Священна Римська імперія все ще залишалася найбільшою країною Західної Європи, хоча й роздробленою на окремі територіальні володіння, яких налічувалося більше ста. Водночас продовжували з'являтися нові державні утворення, наприклад Швейцарський союз, що виник у гірських долинах Альп.

Селяни альпійських областей не знали особистої залежності й звикли до волі. Найбільшою загрозою для них були Габсбурги, які тут мали маєтки. У 1291 р. для боротьби з Габсбургами три кантони (області) — Швіц (звідси — Швейцарія), Урі та Унтервальден — підписали Вічний союз самооборони. Так було покладено початок Швейцарському союзу. Кантони заприсягнулися спільно боронитися проти зовнішніх нападників. Намагання Габсбургів підпорядкувати собі вільні місцеві 194 общини викликало в них активний протест. Новоутворений союз підтвердив свою спроможність відстоювати власну свободу. Він став центром гуртування інших кантонів. Формально Швейцарський союз залишався в складі Священної Римської імперії, хоча насправді становив суверенну державу. Проте лише наприкінці XV ст., після тривалої та виснажливої боротьби, швейцарці добилися незалежності. Вони виявилися найкращими воїнами в Європі і мали попит як найманці (до речі, швейцарська гвардія й донині охороняє Ватикан і Папу Римського).

Історична цікавинка

За легендою, повстання швейцарців підняв селянин Вільгельм Телль. Він захотів кланятися капелюхові габсбурзького намісника Геслера, якого той повісив на стовпі біля свого будинку. Вільгельма Телля було схоплено. Грізний намісник наказав, щоб Телль стрілою збив яблуко з голови свого сина. Лучник виконав цю божевільну примху, і хлопець при цьому не постраждав. Але коли Геслер спитав, для чого Телль сховав ще одну стрілу за пазухою, той відповів, що якби ненароком влучив у дитину, то ця стріла полетіла б у Геслера. Тоді намісник наказав ув’язнити Телля. Але Вільгельм Телль зумів утекти, підстеріг і вбив Геслера, що й стало сигналом до повстання проти Габсбургів.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити