Історія середніх віків 7 клас

СЛОВ'ЯНИ ТА ЇХНІ СУСІДИ

 

§ 17. Центральна та Східна Європа

 

2. Чеське королівство

 

На межі ІХ-Х ст. в Чеському князівстві помітно підноситься князівський рід Пршемисловичів. Саме Пршемисловичі, які очолювали племінний союз чехів, заклали основи самостійної Чеської держави з центром у Празі. їхня влада особливо зміцніла за роки князювання Вацлава (921-935). Головною зовнішньою небезпекою для молодої держави стали загарбницькі плани німецького короля Генріха І Птахолова. Князь Вацлав визнав себе його васалом і зобов’язався сплачувати данину. Це викликало невдоволення з боку чеських вельмож і Вацлава підступно вбили змовники, яких найняв його рідний брат Болеслав.

Пршемисловичі ревно боронили свої права і для зміцнення влади вміло використовували чвари в Німецькій імперії. Так, князь Вратислав II (1061-1092) підтримав імператора Генріха IV в його протистоянні з папою під час боротьби за інвеституру. У1085 р. він отримав від нього титул короля. Проте спадкову королівську владу в Чеській державі було встановлено аж наприкінці XII ст. Зростання могутності Пршемисловичів наштовхнулося на опір із боку папи та німецьких правителів із династії Габсбургів. Після підступного вбивства в 1306 р. чеського короля Вацлава III династія Пршемисловичів припинила своє існування.

У1310 р. чеський трон опинився в руках німецьких князів Люксембургів, які в політичному й культурному плані перебували під впливом Франції. За правління першого чеського короля Яна з Люксембурзької династії королівська влада суттєво послабилася. Він майже весь час перебував за кордоном і навідувався в Чехію лише за грошима. Це посилило значення чеського сейму — зібрання вищої шляхти. Ян Люксембурзький загинув 1346 р. у відомій битві при Кресі, де воював на боці французів.

На відміну від Яна Люксембурзького, його син Карл І (1346-1378) зміцнив королівську владу й перетворив Чеську державу на могутню монархію. Він дбав про розвиток ремесла й торгівлі, зростання міст. Найбільше уваги Карл приділяв Празі: тут було відкрито університет (1348p.), зведено розкішні палаци, собори тощо.

Це був перший чеський правитель, який став німецьким королем, а згодом — імператором Карлом IV. Через деякий час він підтвердив незалежність Чеського королівства «Золотою буллою».

Хоча Чехія фактично здобула політичну незалежність, вона продовжувала перебувати під німецьким впливом, який наприкінці XII ст. посилився внаслідок німецької колонізації. Німців вабили міста, бо чеські правителі надавали іноземцям різні привілеї. Невдовзі в руках німецьких колоністів опинилися гірнича справа, торгівля, ремесло, а також міське самоврядування. Така ситуація не могла не викликати обурення з боку чехів.

ВИВЧАЄМО ДЖЕРЕЛА

XII ст. Із грамоти чеського князя Собеслава II про надання привілеїв німецьким колоністам у Празі

5. Не повинні ходити в похід, хіба тільки воювати доведеться за батьківщину. 6. Якщо князь перебуває в поході за межами Чехії, тоді німці повинні оберігати Прагу біля кожних воріт з дванадцятьма щитами. 7. Судити за вбивство (німця) повинен князь... 8. Якщо хто-небудь порушить мир між ними (німцями), то хай винний платить князеві 10 гривень... 15. Якщо в німця знайдуть вкрадену річ, то її мають вилучити в присутності судді німців. 16. Якщо злодій — німець, то його повинен судити князь. 17. У якій би справі не були визнані винними або звинуваченими німці, нехай їхні жінки та діти не несуть збитків і не зазнають образ...

Особливо чехи були невдоволені діями католицького духовенства. До папського Риму надходила велика частина церковної десятини, що збиралася в Чехії. Чи не на кожному кроці продавалися індульгенції та місця в церковному правлінні. Усе це давало чехам підстави для жорстокої критики католицької церкви.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити