2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням

2.2. Основні елементи мови Паскаль

Алфавіт і словник мови програмування

При написанні програми використовують знаки, що утворюють алфавіт мови програмування:

•   літери англійського алфавіту від A до Z і від а до z;

•   літери українського алфавіту від А до Я і від а до я;

•   арабські цифри від 0 до 9;

•   пропуск;

•   спеціальні одиничні символи: + - * / = < > [ ] . , ’ ( ) : ; { }

•   спеціальні пари символів: <= >= (* *) <> .

Неподільні послідовності символів утворюють слова, що несуть у програмі певний зміст. Слова поділяються на зарезервовані та ідентифікатори об’єктів.

Зарезервовані (службові) слова є складовою частиною мови, мають фіксоване написання та раз і назавжди визначений зміст.

Наведемо таблицю зарезервованих слів мови Паскаль та їхніх перекладів українською мовою, які використовуються під час роботи АЛГО.

Зарезервовані слова мови Паскаль та їхні переклади

And	та	array	масив
Begin	Початок	case	Вибір
const	Стала	div	div
do	виконати	downto	назадДо
else	інакше	end	кінець
for	Для	function	функція
if	Якщо	label	Мітка
mod	mod	goto	ЙтиДо
or	або	not	не
program	Програма	of	із
repeat	Повторювати	procedure	Процедура
string	Рядок	record	Запис
then	то	type	Тип
until	докиНе	to	до
while	Поки	var	Змінна

Ідентифікатори (імена) використовують для позначення типів, констант, змінних, процедур і функцій, які вбудовані у систему програмування або визначені користувачем.

Ідентифікатор може мати довільну довжину, проте до уваги беруться лише перші 16 символів. Він не може починатися з цифри і не повинен містити пропусків. У ідентифікаторах допускаються літери, цифри і знак підкреслення «_».

Наведемо кілька прикладів ідентифікаторів:

G, alfa, test17, x²y, _h1,

Сума2Чисел, кінець_масиву.

Слова «ім’я» та «ідентифікатор» вживатимемо як синоніми. У АЛГО ідентифікатори стандартних типів, констант, функцій та процедур, виділяються в тексті програми червоним кольором.

При написанні зарезервованих слів та ідентифікаторів можна використовувати як великі, так і малі літери.

Правила оформлення програм

Програма починається із заголовка, що має такий вигляд:

Program <ім'я програми>;

Примітка. У цьому посібнику кутові дужки <...> означають: «тут слід написати...». У даному випадку замість <ім’я програми> у заголовку пишуть ідентифікатор програми (див. приклади далі).

Після заголовка розміщуються розділи, в яких описуються всі об’єкти (константи, змінні, типи, процедури, функції, мітки), що будуть використані в програмі.

Розділ операторів починається зі службового слова Вegin і закінчується службовим словом Еnd та крапкою. У цьому розділі задаються дії над об'єктами програми, оголошеними в розділі описів. Оператори в цьому розділі відокремлюються один від одного крапкою з комою. Так само відокремлюють один від одного розділи програми.

Приклад

Program Example;

Var a, b, Sum: integer;

Begin

Write('a,b =');

Readln (a,b);

Sum:=a+b;

Writeln('Sum =',sum);

End.

Ім’я цієї програми - Example. З розділів опису є лише один - розділ опису змінних. Він починається зі службового слова Var, після якого записують послідовність оголошень змінних, розділених крапкою з комою.

У кожному оголошенні перераховуються через кому імена змінних одного типу, після чого ставиться двокрапка і вказується тип змінних.

У даному прикладі описано три змінні з ідентифікаторами a, b та Sum, усі вони мають тип integer, тобто значення змінних цього типу - цілі числа (детальніше про типи даних буде далі).

Після розділу описів змінних іде розділ операторів. Він починається зі службового слова Begin, після якого йдуть оператори програми.

Writeln ('a, b = ') - виклик стандартної процедури для виведення на екран тексту, що міститься між апострофами.

Наступний оператор - Readln(a,b) - виклик стандартної процедури для читання даних з клавіатури. У даному випадку необхідно ввести два цілих числа ЧЕРЕЗ ПРОПУСК, тоді змінна а отримає значення, що дорівнює першому введеному числу, а змінна b - значення, що дорівнює другому введеному числу.

Наприклад, якщо ввести числа 10 і 20, то а=10, а b=20.

Після цих двох операторів стоїть оператор присвоєння: Sum:=a+b (:= - це знак оператора присвоєння).

Під час виконання цього оператора змінна Sum набуде значення, що дорівнює сумі чисел а і b. Оскільки в результаті додавання двох цілих чисел утворюється ціле число, то змінна Sum описана як ціла.

Наступний оператор - це знову оператор виведення Writeln ('Sum=', Sum). Він виведе на екран текст, розміщений між апострофами, а за ним - значення змінної Sum. У кінці розділу операторів стоїть службове слово End, після якого стоїть крапка.

Якщо в АЛГО перемкнути мову з англійської на українську, то ця програма матиме такий вигляд:

Програма Приклад;

Змінна a, b, Sum: ціла;

Початок

Вивести('a,b=');

Ввести (a,b);

Sum:=a+b;

Вивести('Sum=',sum);

Кінець.

Надалі в більшості прикладів ми будемо використовувати класичний запис програм (англійською мовою).

Для кращого розуміння тексту програм можна користуватись автоматичним перекладом програми, змінюючи мову з англійської на українську кнопками панелі інструментів.

Питання для самоконтролю:

1. З чого складаються алфавіт і словник мови Паскаль?

2. Що таке зарезервовані слова?

3. Які правила запису ідентифікаторів?

4. З чого починається програма?

5.  Як описуються змінні?

6.  З чого починається розділ операторів?

7.  Як записується оператор виведення?

8.  Як записується оператор введення?

9.  Як записується оператор присвоєння?

10. Чим закінчується програма ?