ЯК БУДУВАЛИ МІСТ МІЖ ГЕОМЕТРІЄЮ ТА АЛГЕБРОЮ

Ідея координат зародилася дуже давно. Адже ще в давнину люди вивчали Землю, спостерігали зорі, а за результатами своїх досліджень складали карти, схеми.

У ІІ ст. до н. е. давньогрецький учений Гіппарх уперше використав ідею координат для визначення місця розташування об’єктів на поверхні Землі.

Лише в XIV ст. французький учений Нікола Орем (близько 1323-1382) уперше застосував у математиці ідею Гіппарха: він розбив площину на клітинки (як розбито аркуш вашого зошита) і почав задавати положення точок широтою й довготою.

Однак величезні можливості застосування цієї ідеї були розкриті лише в XVII ст. у роботах видатних французьких математиків П’єра Ферма та Рене Декарта. У своїх працях ці вчені показали, як завдяки системі координат можна переходити від точок до чисел, від ліній до рівнянь, від геометрії до алгебри.

Попри те що П. Ферма опублікував свою роботу на рік раніше за Р. Декарта, систему координат, якою ми сьогодні користуємося, називають декартовою. Р. Декарт у своїй роботі «Міркування про метод» запропонував нову зручну буквену символіку, якою з незначними змінами ми користуємося й сьогодні. Слідом за Декартом ми позначаємо змінні останніми буквами латинського алфавіту х, y, z, а коефіцієнти — першими: a, b, c, … . Звичні нам позначення степенів х², y³, z⁵ і т. д. також увів Р. Декарт.

П’єр Ферма (1601-1665)

Рене Декарт (1596-1650)

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити