Українська мова 10 клас

Сучасна українська літературна мова як ваша форма існування національної мови

 

§12. ДІАЛЕКТИ ЯК ІСТОРИЧНА БАЗА ЛІТЕРАТУРНИХ МОВ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ І СОЦІАЛЬНІ ДІАЛЕКТИ. МОВА МІСТА Й СЕЛА

 

134. Прочитайте висловлювання. Яку роль відіграють діалекти у збагаченні літературної мови? Які діалекти лягли в основу сучасної літературної мови? Наведіть приклади діалектизмів вашого району, області.

1.   Народна мова в своїй цілості — неоціненний скарб для збагачення мови літературної (І. Огієнко). 2. Діалекти — свідки історії народу (Г. Хабургаєв). 3. Без народних говорів літературна мова пересихає, як річка без живлющих джерел (М. Никончук). 4. Навіщо позбавляти твір колориту, відривати його від типових обставин? Адже діалекти — це пам’ять тисячоліть, відгомін далеких віків, свідки високої мовної культури та образного мислення наших предків (С. Плачинда).

Мовознавчі студії

135.  З’ясуйте за словником наприкінці підручника значення понять наріччя, діалект, говірки. Розгляньте на першому форзаці підручника карту територіальних діалектів української мови. Опрацюйте теоретичний матеріал.

Кожна мова характеризується наявністю територіальних відгалужень — наріч, діалектів, говірок. Їх виникнення сягає глибокої давнини, ще родоплемінного періоду, а територіальне закріплення пов’язане з добою феодалізму. Недарма їх вважають «живою історією мови».

Діалектна диференціація мов неоднакова: якщо в англійській мові діалектні відмінності не дуже значні, то в німецькій чи китайській вони настільки великі, що їхні носії не завжди можуть порозумітися між собою.

Діалектні відмінності української мови, незважаючи на те, що Галичина була відокремлена від решти України шість століть, а Закарпаття — дев’ять, значних перешкод для спілкування не становлять.

Територіально українська мова складається з трьох наріч.

1. До північного наріччя належать діалекти Чернігівщини, більшості робітників Житомирщини, Рівненщини, Сумщини, Київщини та частково Волині. Особливості північних діалектів такі: 1) фонетичні: наявність дифтонгів [уо], [уе], [уі] замість літературного [і]: замість [в’іл] — [вуол], [вуел], [вуіл]; тверда вимова звука [ц']: хлопе[ц], пале[ц]; наявність звукосполучень [гі], [кі], [хі] замість літературних [ги], [ки], [хи]: ложкі, стіжкі; 2)   морфологічні: вживання стягнених форм прикметників чоловічого роду: молоди хлопец, осінні вітер; нестягнені форми прикметників жіночого роду: молодая береза, повная хата; 3) лексичні: кияхи (кукурудза), утва (качки), валка (череда) тощо.

2. До південно-західного наріччя входять діалекти Вінниччини, Хмельниччини, Тернопільщини, Закарпаття, Львівщини, Івано-Франківщини, Буковини, Волині, Чернівеччини. Особливості південно-західних діалектів такі: 1) фонетичні: тверда вимова [р']: [ра]бий, [ра]сно; наявність поряд зри-, ли- [ер], [ел], [ир], [ил]: керниця (криниця), сильза (сльоза); відсутність подовження приголосного в іменниках середнього роду: [жит'е], [знан'є], [зіл'є]; 2) морфологічні: поширення закінчень -ови, -еви у давальному відмінку іменників II відміни: братови, коневи; наявність застарілих займенників при дієсловах: зроби мі, узяв тя, питав го (замість зроби мені, узяв тебе, питав його); наявність залишків давньої форми дієслів минулого часу (пішла-м, пішли-сьмо) та майбутнього часу: му робити, меш робити (замість робитиму, робитимеш); 3) лексичні: неньо (батько), вуйко (дядько), маржина (худоба), сарака (бідний) тощо.

3. До південно-східного наріччя входять діалекти Харківщини, Луганщини, Донеччини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Запоріжжя, Херсонщини, Миколаїв- щини, Кіровоградщини, Одещини, більшості районів Черкащини, частково Київщини та Сумщини. Особливості південно-східних діалектів такі: 1) фонетичні: пом’якшення шиплячих: [курч’ати]; пом’якшення звука [л]: [бул’и], [кал’ина]; 2) морфологічні: вживання дієслів II дієвідміни із закінченням -е: ходе, носе, просе (замість ходить, носить, просить); вживання стягнених форм дієслів 3-ї особи однини теперішнього часу: пита, співа (замість питає, співає);

3) лексичні: утлий (кволий), жабуриння (водорості).

136.   Об’єднайтесь у пари і проведіть взаємоопитування за вивченим матеріалом та картою на першому форзаці підручника.

Практикум

137.      Прочитайте вірш Дмитра Білоуса. Назвіть діалектні слова й діалектні форми слів, ужиті в поезії. Поясніть їхні значення.

Які чудесні барви у нашій рідній мові,

які відтінки різні від Сейму аж по Сян!

У Києві говорять інакше, ніж у Львові,—

і чорногуз, і бусол, лелека і боцян...

Так наче називаєш різновиди лелек ти,

а це лиш різні назви, синонімічний ряд.

А є ще риси мови, що звуться — діалекти:

це говори місцеві на дещо інший лад.

На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,

а огірок звичайний в Чернігові — гурок,

а кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,

і назви, і вимова різняться, що не крок.

Раз якось на базарі професор із столиці

заговорив із дідом, що ягоди привіз:

—То, значить, на Поліссі вродили полуниці?

Я бачу, ви з-над Снові, із хутора Рогіз.

Дід витріщає очі — і як це може бути?

—То ви з Рогозу родом? Мо’, інженер? Поет?

—Та ні, я просто знаю, як де говорять люди:

прислухуюсь до мови — і в цьому весь секрет.

138.      Прочитайте. Визначте тему і стиль висловлювань. Чи потрібне носіям діалектів знання літературної мови? Чому?

1. Літературна мова повинна бути спільною і єдиною для всієї нації незалежно від території і діалектного середовища, в якому живуть її носії. Літературна мова має бути репрезентанткою національної єдності, спільним і для всіх діалектів рідним огнивом, що сполучає їх в одну органічну єдність (З тв. І. Франка). 2. Збагачуючи основу розвитку літературної української мови, Леся Українка творила і вдосконалювала нові художньо-поетичні форми мови, шліфувала їх, поповнюючи народною розмовною та фольклорною лексикою, розсувала семантичні межі контекстних значень слів, удосконалювала стилістику жанрових (і особливо нових) форм, які сама ж уперше і вводила у літературну мову (Л. Мацько). 3. Мова — стовбур, наріччя (діалекти) — гілки; або: мова — річка, наріччя — притоки, які збагачують головний потік, але не становлять без нього самостійного значення (П. Кононенко).

139.      Прочитайте початок новели Василя Стефаника «Камінний хрест». Чи всі слова вам зрозумілі? Поясніть їх за словником.

 140. Спишіть, підкресліть діалектизми. З’ясуйте їхні значення за словником чи книгою «Культура і побут населення України». Яке це наріччя? З якого твору взято уривок? Назвіть автора.

Витягалось найкраще лудіння, нові крашениці, писані кептарі, череси і табівки, багато набивані цвяхом, дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна ґуґля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. Іван теж дістав кресаню і довгу дзьобню, що била його по ногах...

141. Прочитайте текст. Яке ваше ставлення до діалектів? Використавши подану інформацію, побудуйте й запишіть діалог на тему «Ставлення до діалектів у Європі й у нас».

Зараз у світі спостерігається тенденція до пошанування діалектів — мов «малої батьківщини». У Баварії 71 відсоток населення володіє і користується діалектами, а в землі Рейн- ланд-Пфальц — 76. Французи у 1994 році прийняли закон про захист діалектів. В Італії, де літературною мовою послуговується не більше 8—12 відсотків населення, на діалектах проводяться театральні фестивалі, діалектне мовлення звучить у кінофільмах, що не знижує їхнього естетичного рівня та не применшує всесвітньої слави італійського кіномистецтва. А з якою шанобливою турботою і піклуванням ставляться до своїх діалектів японці, хоч фактично кожен із них вільно володіє, англійською мовою (З кн. «Мова і нація»).

142.      Прочитайте текст. Проведіть дослідження мови молоді, з’ясуйте, які сленгізми вживають ваші однолітки. Яка їхня роль

у формуванні мовної особистості?

МОВА СУЧАСНИХ МІСТА І СЕЛА

У зв’язку з утвердженням української мови як державної гостро постало питання і про вивчення мови сучасного міста. Основний компонент розмовного мовлення урбаністичного простору — сленг (англ. slang — жаргон) — варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються у спілкуванні різних вікових груп, професій, соціальних прошарків. Наприклад: шпора — шпаргалка, читалка — читальний зал.

Термін «сленг» трактується деякими вченими як «соціальний діалект». Юрій Шевельов відзначав, що міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов.

З-поміж компонентів мови міста виділяють: 1) компоненти мови за віковими характеристиками; 2) зумовлені професійною диференціацією населення; 3) корпоративні, або групові, жаргони;

Найскладнішим із соціальних діалектів міста є молодіжний сленг, який синтезує всі інші. Цим сленгом користуються молоді люди віком від 14 до 30 років. Отже, до молодіжного сленгу відносять шкільний, студентський соціолект. Крім того, виділяють різноманітні жаргони неформальних молодіжних угруповань (футбольних фанів, рейверів, ролерів, геймерів тощо). Наприклад, фани, які скрізь їздять за своїми кумирами, вживають такі слова: собака — приміський поїзд, рай — верхнє місце в кутку купе для вантажу, прикид — одяг, адіки — продукція фірми «Адідас», джойси — джинси тощо.

З-поміж професійних жаргонів міста найбільше поширені жаргон музикантів, армійський та соціолект комп’ютерників. Наприклад, музиканти вживають лексеми: драйв — енергетична музика, металіст — прихильник стилю «heavy metal»; комп’ютерники — зависнути — дати збій у роботі програми, лазер — лазерний принтер, комп — комп’ютер тощо.

Ступінь уживаності сленгових лексем мешканцями міста різний: люди старшого віку їх часто не розуміють і не вживають, середнього віку — вживають частіше, молодь уживає здебільшого послідовно, але для багатьох молодих людей сленгізми неактуальні.

Мова села менше піддається різним впливам. Старше покоління дотримується традиції вживання лексем і граматичних норм в українській мові. Селяни середнього віку часто вживають «макаронічну» мову, що має елементи російської мови. Сільська молодь здебільшого користується літературною мовою, особливо в офіційному спілкуванні, в неофіційних розмовах часто послуговується молодіжним сленгом, а то й «суржиком».

Систематична робота над культурою власного мовлення забезпечить чистоту і високий рівень літературного мовлення всіх прошарків населення України (С. Мартос).

Спілкування

143. Уявіть, що ви подорожуєте Україною і хочете розпитати про місцеві цікавинки зустрічних мешканців села: а) дівчинку років 12 з Івано-Франківщини; б) бабусю з Чернігівщини. Опишіть вашу зустріч, зовнішність та одяг співрозмовників (за фотоілюстраціями). Складіть і запишіть діалог, уживаючи відповідну лексику.

144.      Прочитайте речення і знайдіть у них просторічні та жаргонні слова. Доведіть, що вживання таких слів є недоречним, свідчить про некультурність та невихованість мовців. Відредагуйте речення (усно).

1. Ну, то й іди під три чорти з моєї хати! (С. Васильченко). 2. Ну, Матюша, катай напам’ять «Гуси», покажи себе! (І. Карпенко-Карий). 3. Але я не граю на жодному струменті! Толя мене колись учив на піаніні, але в мене не було часу! 4. Ми всі ходимо по цьому дому з мобілами, бо розгубимося (З тв. Є. Кононенко).

145.   Складіть діалог-дискусію на тему «Чи треба боротися за чистоту мовлення?».

Стилістика і культура мовлення

Поняття про стилістичну систему української мови

146.      І. Прочитайте про стилістичну систему української мови. З’ясуйте, що для вас «відоме» і «нове».

Історія літературної мови — це одночасно й історія її стилістики, історія формування і розвитку стилістичної системи національної мови — стилів, стилістичних засобів, способів і прийомів організації стилістичних засобів у тексті.

Художній стиль посідає особливе місце серед стилів. Він започаткував розвиток нової української літературної мови на народнорозмовній основі. Художній стиль є серцевиною стилістичної системи національної мови (З посібника).

II.   Розгляньте схему «Стилістична система мови» на другому форзаці підручника і продовжіть за нею виклад теоретичного матеріалу.

147.      Прочитайте текст. Які стилістичні засоби вам відомі з попередніх класів? Наведіть свої приклади.

Стилістичні засоби усіх рівнів української мови вивчаються в окремих розділах (науках) стилістики: фоностилістиці, лексичній і граматичній стилістиках. Проте є в стилістиці засоби, які мають міжрівневий характер. Це символи. Наприклад, символ вода має як позитивне (цілюща, жива, живуща), так і негативне значення (мертва вода, пішла за водою, як у воду впало, взяла вода). Є міфологічні символи (берегиня, русалка, мавка, відьма, щезник, лихий, чугайстер тощо), а з прийняттям християнства запозичені біблійні символи (Бог, Богородиця, ангел, Апостол, дух, гріх, хрест, храм, милосердя тощо).

Серед стилістичних засобів важливе місце належить тропам і фігурам. Тропи — це система виражальних засобів: метафор а, епітет, порівняння. Наприклад: Полиновий мед самоти (Є. Маланюк). Горить-тремтить ріка, як музика (П. Тичина).

Поняття «фігури» охоплює три типи виражальних засобів мови: 1) фігури заміни, заміщення (Одного дня притихне вічний Рим); 2) фігури сумісності (Забіліли сніги, забіліли білі...); 3) фігури протилежності (І чорний дріт на білому снігу).

Стилістичними прийомами називають способи комбінування різних одиниць одного рівня у межах одиниць вищого рівня. До них належать прийоми стилістичної детермінації — вживання на фоні нейтральної лексики виразного стилістично маркованого слова високого або зниженого тону з метою позитивної чи негативної характеристики. Наприклад: Отак і Любава несподівано ввійшла в Жданове життя ясною зорею і стала раптом рідною і дорогою... (В. Малик).

Констеляція — це використання стилістично маркованих слів, що належать до різних стилістичних планів. Наприклад: Для мене маневри составів, паровозні гудки — симфонія мого дитинства. А особливо ось це... вагони один до одного тільки трах- трах-тарах.Ідилія!Наче перший травневий грім... (О. Чорногуз).

Стилістичний прийом створення звукового фону за допомогою звуконаслідувальної лексики. Наприклад: Лиш струмочок — жу-жу-жу. А там далі жу-жу-жу та жу-жу-жу. З каменя острів зроблять... (Г. Хоткевич). Стилістичний прийом гіперсемантизації, тобто перебільшення до неймовірного. Наприклад: — Чули про Носівку? — Чув. — Та там з усього Лівобережжя качки ще навесні позбирались. Стихійне нещастя. Соняшники всі потолочили. А на луках через гнізда трава не виросла: гніздо на гнізді (Остап Вишня).

Прийом стилізації — свідоме насичення тексту лексикою певного стилю. Прикладом народнорозмовної стилізації може бути мова твору Г. Квітки-Основ’яненка «Маруся»: «Та що ж то за дівка була! Висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці, як тернові ягідки, брівоньки як на шнурочку...»

148.    Проведіть дослідження. Виявіть у текстах стилістичні засоби і прийоми, з’ясуйте їхню роль.

1. — ...Ну, бувайте здорові! Деньків за два-три я буду!

— А рушницю ти взяв?

— А й справді, де ж це вона?

— Та я стола нею підперла, бо ніжка поламалась.

— Та хіба ж можна рушницею?!

— А що їй зробиться? Хоч яка користь з неї... А то ж... (За Остапом Вишнею).

2. За вікнами ще тремтить блакитнавий сон, під ним сизо росяніє спориш, а на сході ширшає небесна прозелень, по кутках ще старцями туляться тіні (М. Стельмах).

3. Несе Полісся в кошиках гриби.

За болотами причаїлись Охи.

І спорить тиша голосом гарби

із реактивним рокотом епохи.

Село сосновий виверне кожух

і йде назустріч, як весільна теща.

Осінніх вогнищ кинутий цибух?

Мале дитя в долоньки переплеще.

Правічну думу думають ліси,

вгрузають в мох столітні дідугани:

Переметнеться заєць навскоси —

горить асфальт у нього під ногами.

Лункі октави дальніх голосів

запише обрій у вечірній простір.

І молодик над смужкою лісів п

оставить позолочений апостроф.

Л. Костенко

149.      Використовуючи різні стилістичні засоби і прийоми, напишіть твір-опис з елементами роздуму за репродукцією картини Катерини Білокур «Все йде, все минає». Найкращі твори вмістіть у шкільній стіннівці.

К. Білокур. Все йде, все минає






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.