Українська мова 10 клас

Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему

 

§21. ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ ЯК СПОСІБ ЗАПИСУ ЖИВОГО МОВЛЕННЯ

 

Практикум

214.   Прочитайте текст. Складіть тестові завдання для свого однокласника. Проведіть взаємоперевірку розуміння тексту за тестами.

Запис живого мовлення за допомогою фонетичного алфавіту на основі звукового принципу зветься транскрипцією.

Такий спосіб запису живого мовлення, при якому з можливою точністю передається кожен звук з усіма його відтінками, називається фонетичною транскрипцією.

Її використовують під час дослідження діалектів, певних фонетичних явищ живої мови тощо. Для звукового письма використовують український алфавіт і допоміжні діакритичні знаки. Це такі, як:

['] — над голосним позначає наголос: [хата];

[' ] — після літери вгорі — м’якість приголосного: [с'ад'];

[’] — після літери вгорі — напівм’яку вимову приголосного: [п’іди];

[:] — після приголосного — подовжену вимову його: [жит':а];

[°] — після літери вгорі — огублення (лабіалізацію): [с° ода]; [еи] —нечітку вимову голосного — вгорі іншою літерою по/ значається звук, до якого той наближається: [сеило], [оу]/ [коужух];

[у] — нескладові звуки позначаються літерою з маленькою дужечкою над або під нею: [будувау],

[ї] / [краї];

[дж]   — для позначення злитих звуків пишуться дві літери, / з’єднані дужкою вгорі: [доказ],

[дз]/ [дзеркал о].

Букви українського алфавіту я, ю, є, ї, щ, які позначають два звуки, у транскрипції не вживаються. Запис фонетичною транскрипцією береться у квадратні дужки, усі слова пишуться з малої букви, розділових знаків не ставлять, замість них вживаються позначки / — «пауза» і // — «тривала пауза». Наприклад:

А над степами вітер віє!

А в небі гуркотить весна! (Є. Маланюк).

[а над стеипамие в’ітеир в’ійе //

а у неб’і гуркотйт' веисна//]

215.      Запишіть тексти фонетичною транскрипцією. Пригадайте, що таке фонетичне слово, знайдіть такі в тексті.

1. Білі роси — то кохання,

Що живе лиш до світання.

Кров, що в сонці не поблідла,—

То любов правдива й світла (Д. Павличко).

2. Ширшає роздолля вод, щодалі більше світла. Маревом, блиском усе переповнене. Все злилося, все поєдналося в стихії сонця, в гармонії життя... Плине ущерть налита світлом ріка. Розсунула очерети, розлилася, відтворює саму широчінь неба, з усім живим спілкується своєю безмовною мовою... (О. Гончар).

216.      І. Зробіть повний фонетичний аналіз тексту: назвіть усі випадки змін голосних і приголосних звуків у потоці мовлення, усі випадки історичних та морфонологічних чергувань.

Інтенсивне сонячне світло, люті вітри, бідні ґрунти і сильні морози вночі роблять життя рослин на вершинах гір винятково важким. І все ж і в горах можна зустріти надзвичайно красиві рослини. Європейський едельвейс має щільний «одяг» із пушинок, які затримують на його стеблах сонячне тепло і перешкоджають випаровуванню вологи з рослини.

Дивна квітка «срібний меч» росте тільки на вершинах старих вулканів двох островів, що входять у склад Гаваїв. Тут випадає всього 7 см опадів на рік, і «срібному мечу» доводиться дуже довго, до 20 років, накопичувати воду, щоб розквітнути. Цвітіння продовжується кілька тижнів, після чого рослина гине.

Виявляється, що на вершинах гір є рослини із власним «центральним опаленням». Крихітні стебла альпійських сніжних дзвіночків створюють стільки тепла, що можуть розтопити сніг навколо себе. Завдяки цьому вони і розквітають на самому початку весни (3 кн. «Життя рослин»).

ІІ. Зробіть повний фонетичний розбір виділених слів.

Порядок фонетичного розбору

1. Запишіть слово фонетичною транскрипцією.

2. Поділіть на склади, дайте характеристику складів.

3. Поставте наголос, схарактеризуйте його.

4. Визначте співвідношення між звуками і буквами (кількість голосних і приголосних).

5. Дайте характеристику голосних:

а) за рухом язика до піднебіння (ряди);

— переднього ряду: [і], [и], [е];

— заднього ряду: [у], [о], [а];

б) за ступенем піднесення язика до піднебіння;

— високе піднесення — [і], [у];

— високо-середнє — [и];

— середнє — [е],[о];

— низьке — [а].

в) за участю губ (лабіалізовані/ нелабіалізовані);

6. Дайте характеристику приголосних:

а) за участю шуму і голосу (шумні, дзвінкі, глухі, сонорні);

б) за місцем творення (язикові, губні, глоткові);

в) за твердістю і м’якістю;

7. Укажіть усі можливі звукові зміни в слові (чергування, уподібнення, спрощення).

Зразок розбору

тепла [теипла] — 5 б., 5 зв.

тепла — 2 скл.: 1-й закритий, 2-й відкритий, наголошений.

Голосні звуки: [еи], [а]; [еи] — передній ряд, середнє піднесення; [а] — задній ряд, низьке піднесення. Приголосні звуки: [т] — шумний, глухий, язиковий, твердий; [п] — шумний, глухий, язиковий, твердий; [л] — сонорний, язиковий, твердий.

Спілкування

217.      Уявіть себе екскурсоводом. Підготуйте цікаву розповідь про рослинний світ вашого краю. Правильно вимовляйте слова, в яких відбуваються чергування звуків.

Стилістика і культура мовлення

Стилістичні засоби фонетики. Милозвучність української мови. Експресивні можливості звуків української мови. Звукопис. Ритмомелодика живого і художнього мовлення

218.   І. Прочитайте текст. Сформулюйте основні закони милозвучності української мови, наведіть приклади.

Ніжністю, мелодійним звучанням української мови здавна захоплювалися іноземці. Німецький поет Фрідріх Боденштедт у середині XIX століття вивчав її, щоб перекласти німецькою мовою пісні та думи нашого народу і видати їх об’ємною антологією «Поетична Україна». А відомий російський співак Леонід Собінов, виконавши на гастролях 1926 року в Харкові партію Лоенгріна в опері Вагнера українською мовою, захоплено написав: «Та це ж бо звучить зовсім по-італійському! Гарно, звучно, благородно й поетично».

Таємниць надзвичайної чарівності нашої мови, певна річ, безліч, але найголовніші закони милозвучності її полягають у тому, щоб уникати збігу приголосних (радість — радісний) і збігу голосних (вона йде, він іде) (3а А. Бортняком).

ІІ. Поясніть розділові знаки в останньому реченні.

219.      Опрацюйте теоретичний матеріал. Перевірте зроблені вами висновки.

Милозвучність української мови досягається насамперед рівномірним розподіленням голосних і приголосних звуків у мовному потоці. Для усунення збігів звуків наша мова має спеціальні фонетичні засоби.

1.   Найуживанішим засобом милозвучності мови є чергування [у] з [в] та [і] з [и]. Прийменник в та префікс в- пишеться між двома голосними (успіхи в економіці), після голосного перед приголосним (вишні в саду; дорога повилася вгору), перед голосними на початку речення (В Одесі тепло). Прийменник у та префікс у- пишеться між літерами, що позначають приголосні (був у жовтні), на початку речення перед приголосним (У Карпатах випало багато снігу), перед наступними в, ф, сполученням літер хв, в, льв незалежно від того, на який звук закінчується попереднє слово (жити у Львові; книга у Федора), після паузи перед приголосним (сад, у якому квіти).

[І] з [й] чергуються у тих самих випадках, що й [у] з [в].

Іноді прийменник у набирає форм ув, уві, вві: Стало так легко, як уві сні (Ю. Яновський). Щоб уникнути важких збігів вв, вф навіть після голосних уживається у: Товариші мої пішли у військо (Леся Українка).

У деяких випадках чергування [у] з [в], [і] з [й] не відбувається: у власних назвах (Удод, Вроцлав); у словах, де зміна початкового [у] чи [в] веде до зміни значення слова (вправа і управа, вдача і удача, вразити й уразити), [і] з [й] не чергуються при зіставленні понять (минуле і сучасне); у словах іншомовного походження (до інституту).

2.   У кінці деяких префіксів, прийменників та прислівників можуть додаватись або відкидатись голосні звуки: відірвати, переді мною. Прийменник з може мати форми із, зі, зо: із хмари, зі свого, зо три.

3.   Після приголосних уживаються частки би, же, після голосних — б, ж: зробив би, зробила б.

4.   Перед приголосними вживаються форми дієслів на -ся, а перед голосними — на -сь: зібралися всі — зібрались усі; але

після приголосного завжди -ся: дивляться, дивишся.

220.      І. Спишіть сполучення слів на с. 98, правильно дібравши фонетичні засоби милозвучності. Поясніть свій вибір.

(З, із) року (в, у) рік; (в, у) своєму творі; (з, із) самого ранку; лунає (у, в) ухах; (в,у) місті; (в,у)заємна допомога; (в,у) важких умовах; (в, у) його сестри; (і, й) дуть (в, у) ногу.

ІІ. Уведіть три словосполучення у складне речення і запишіть його.

221.      І. Випишіть у два стовпчики слова: а) у яких можливе чергування [у] з [в]; б) у яких чергування немає.

Україна, урок, узбережжя, влада, вправа, вклад, урожай, удача, вчителька, враження, указ; умова, взимку, увечері, вранці, увага; уява, влітку, утруднення; ударник, ударити, упав, вплив; указка, вступ, уже, все, Улас, Владислав, уряд.

ІІ. Зі словами другого стовпчика складіть речення на тему

«Спеціальний репортаж».

222.      Допишіть речення, правильно вживаючи у — в, і — й. Свій вибір обґрунтуйте.

1. Надходила осінь (і, й)... . 2. Уже одсіялися люди (і, й)... .

3. Тепла ще довго не буде (і, й)... . 4. Ліс принишк (у, в)... .

5. Дуб зашумів (у, в)... . 6. Різнобарвний килим листя поіржавів (і, й)... . 7. Небо не було таким високим (і, й)... . 8. (У, в)... було багато турбот (у, в)... передчутті зими.

223.      Спишіть текст, розкриваючи дужки. Свій вибір обґрунтуйте.

Ступаю (в, у) спогади, як (у, в) глибінь віків...

Обабіч чорною стіною виструнчились сосни (і, й) шепочуться між собою. Над головою широка небесна дорога. Небо високе, вимерзле, зорі далекі, маленькі. Холодний вітер знаходить тебе, (у, в) який би бік не повернувся... Відлунюється (у, в) принишклому лісі дзвін колісних шин, чути бадьоре кінське пирхання, ходором ходить з боку на бік віз, (й, і) здається, зорі на небі не стоять на одному місці, а хитаються, так хитаються, що аж (у, в) зуби заходить оскома (За Ю. Збанацьким).

224.      І. Прочитайте текст. Укладіть словничок художніх засобів милозвучності.

Милозвучність (або евфонічність) — якість усного мовлення, яка проявляється в його плавності, мелодійності, інтонаційній виразності, у відсутності звукосполучень, які були б неприємні для слуху.

У фонетичному арсеналі кожної мови є свої засоби евфонічності. В українській мові це спрощення в групах приголосних (честь — чесний, бризкати — бризнути), наявність слів із приставним приголосним і без нього, що дає можливість вибору (вогонь — огонь, вуста — уста), варіантів префіксів під- ------піді-, з-  ----з- ----із-, від---------------------------------------------------------- віді     од--оді- варіантів дієслівних суфіксів -ти і -ть, -ся і -сь (вчитися — вчитись).

Художня мова використовує фонетичні засоби усного мовлення і прагне видобути додатковий експресивний ефект навіть із тих евфонічних засобів, які надає їй норма:

1) рівнозначні за смислом варіанти слів (вольний — вільний, одна — єдина); 2) паралельні форми часток (би—б, же—ж); 3) з в у к о п и с — передані фонетичними засобами мови звуки природи чи навколишньої дійсності: Ш-ш-ш,— зашепотів очерет; Золоті вулкани лип (І. Драч); 4) уживання певних звуків із художньою метою (наприклад, плавних [л], [м], [н] для створення враження м’якості, ніжності: Неначе ляля в льолі білій...— Т. Шевченко); 5) ритм — рівномірне чергування співмірних елементів; 6) пауза — засіб емоційності тексту, розкриття психологічного стану мовця; 7) повтор однієї приголосної фонеми — алітерація (Гуртуються вітри в степу...— В. Земляк); 8) повтор голосних фонем — асонанс (Ідіть із ночі в сяйво дня...— Олександр Олесь).

Пишучи власний твір, будуйте речення так, щоб на межі слів не виникали немилозвучні збіги звуків на зразок: «ці цікаві книги». Не допускайте римування у прозі: «любов людини до Батьківщини». Уникайте набридливого повтору, нагнітання близьких за вимовою звуків та звукосполучень у словах: «Самовідданість, скромність, людяність і принциповість героя підкреслюється у багатьох місцях роману» (враження сичання). Уникайте метатези — перестановки звуків або складів у межах слова: «Азейбарджан» — замість Азербайджан, «раболаторія» —замість лабораторія

(3 посібника).

II. Запишіть у вигляді правил вимоги до евфонічності учнівських

225. Прочитайте уривки з поезій Андрія Малишка. Визначте, які фонетичні засоби і з якою метою використав поет у віршах.

1.    Оддудніла, одгупала, одклекотіла війна,

За двобоєм і смертю залізною зникла луною.

Березневий струмок пересвічує сонце до дна,

І загублений жайворон знову тріпоче зі мною.

2.    Кінь мій доорював довгу ниву,

На атомну гору поклавши гриву...

3.    Дорого, дорого, з-під вітру і грому,

У травах, у росах, в огні,

В розлуці і в щасті, із дому й додому,

Лежиш біля серця в мені.

4.    Ми підем, де трави похилі,

Де зорі в ясній далині,

І карії очі, і рученьки білі

Ночами насняться мені.

Цікава перерва

Героїню повісті Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» називали Нимидора (справжнє ім’я — Минодора), а героїню повісті Бориса Грінченка «Серед темної ночі» — Левантини (справжнє ім’я — Валентина). Яке фонетичне явище спричинило такі зміни у словах? Наведіть приклади з творів українських та зарубіжних авторів.

226.      Знайдіть у хрестоматії з української літератури приклади звукопису: фонетичної анафори та епіфори, асонансу, алітерації.

Повторенням яких звуків створюється емоційно-експресивний ефект? Які звуки стали символами певних явищ, настроїв, зорових образів? Прокоментуйте свої міркування. З’ясуйте, за рахунок чого досягається римованість рядків.

227.      І. Повторення приголосного звука [р] створює враження твердості, різкості, гуркоту, грому, битви, чіткого ритму. Доведіть це на прикладах із віршів.

1. Знов Захід буряний. Недобрий.

Знов пророкує кров’ю літер,

Що ми загинем, яко обри,

Що буде степ, руїна й вітер (Є. Маланюк).

2. Прийшла пора садить дерева —

пора бентежна і недремна.

Пора копатися в землі,

щоб сіль відчути на чолі.

Пора — надій, турбот і звершень,

пора — трудитися не вперше.

Пора — осмислень і тривог,

пора — майбутніх перемог.

Безмовних задумів пора,

а потім — слова і пера (М. Сингаївський).

II.      Опишіть у формі вірша чи прозою бурю на морі, використовуючи звукоповторення приголосного [р].

228.      Завдяки великій кількості голосних і сонорних приголосних мовлення стає мелодійним, пісенним. Повторення плавних [л], [л'], [н], [м] допомагає уявити поетичну картину місячної ночі, течію річки, плавні рухи русалок, плескіт річкової хвилі. Зверніть увагу, як цим засобом користуються поети. Чим досягається відчуття ніжності, лагідності, ласкавості у вірші Миколи Сингаївського?

Літній вечір на Україні лугом-полем туман стеле,

Кладуть хлібороби натомлені руки на косогори.

А з ними відпочиваєш ти, моя матінко-земле,

І селянки — смагляві дівчата ловлять у ріках зорі.

Сизо-синьо-вечірньо в садах дозрівають сливи,

Заснули в колисках діти, мов лебедята малі.

Я на добраніч кажу їм: «Люди, будьте щасливі!»

Часто ми забуваєм, що не вічні на цій землі.

229.      Уживаючи слова з повторюваними плавними приголосними, усно опишіть місячну ніч на Дніпрі або літній вечір. Скористайтеся репродукцією картини Леоніда Шелудька «Сутінки».

 

Л. Шелудько. Сутінки

 

230.      І. Прочитайте вірші. Визначте, які звуки повторюються. Якого настрою надає текстові алітерація, асонанс?

1.  Сад осінній, смуток спить,—

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено шумить.

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад (В. Кобилянський).

2.      Цвіте акація, акація — на хмарі біла аплікація —

і просто так — цвіте акація! (Л. Костенко).

II. Складіть і запишіть власну строфу з алітерацією, асонансом. Оцініть свою роботу та роботи однокласників і визначте переможця конкурсу поетів-початківців.

231.      Зайдіть на сайт http://www.ukrlib.com.ua, доберіть із творів сучасних молодих поетів зразки звукопису (асонанс та алітерацію). Обґрунтуйте доцільність їх у дібраних поезіях. Які явища, образи, настрої вони відтворюють, посилюють? Зачитайте поезії в класі.

232.      Виконайте повний фонетичний аналіз тексту: виявіть і прокоментуйте всі вивчені фонетичні явища (асиміляцію, дисиміляцію,

подовження, спрощення, чергування). Які звуки відтворюють настрій, почуття, зорові образи?

З чого починається любов до рідного краю? Ген по згірку темно-зелено причаївся гайок, а самий верх згірка вільний од дерев, там, либонь, щось було засіяно, а тепер скошено, й стерня ясна, свіжа, немов ще чистішою здається вона від синього неба, що прихилилось до неї... На все це дивишся, все це вбираєш у себе, сповнюєшся високістю простору, що облягає тебе, і відчуваєш, що ти не в силі не любити цей рідний куток землі... (Є. Гуцало).

233.      Напишіть лінгвістичний твір на тему «Кожен звук промовляє до мене». Висвітліть такі питання: 1) зв’язок звуків людської мови і звуків природи; 2) звукове живописання; 3) звук — слово — символ; 4) сприйняття звуків і виразне читання; 5) звук у поезії.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.