Українська мова 10 клас

Українська графіка, українська орфографія як учення про систему загальноприйнятих правал написання слів

 

§ 31. ПРАВИЛА ПЕРЕНОСУ СЛІВ ІЗ РЯДКА В РЯДОК

 

Мовознавчі студії

337.      Опрацюйте теоретичний матеріал і наведіть власні приклади.

Переносячи слово з рядка в рядок, не можна:

1) розривати сполучення літер дж, жз, які позначають один звук: хо-джу, ґу-дзик; але: під-живити, над-звичайний, бо д належить до префікса, а ж і з — до кореня; 2) відокремлювати апостроф і м’який знак від попередньої літери: сільце, низь-ко, Лук’-ян, бур’-ян; 3) одну літеру залишати в попередньому рядку або переносити в наступний: ака-демія, озе-ро, око, шия, але, або; 4) при переносі складних слів залишати в кінці рядка початкову літеру другої основи: багатоступінчатий, шести-гранний; 5) розривати ініціальні абревіатури і комбіновані: АЕС, ЛАЗ-106, МАН, МАГАТЕ; 6)         переносити прізвища, залишаючи в попередньому рядку ініціали: Т. Г. Шевченко, п. Гна-тюк; 7) відривати скорочені назви мір від цифр, до яких вони належать: 1917р., 150 га, 25 см3, 50 г; 8) розривати й переносити граматичні закінчення, з’єднані з цифрами через дефіс: 7-й, 9-ї; 9) розривати умовні скорочення: вид-во, і т.п., і т.ін.; 10) переносити в наступний рядок розділові знаки (крім тире), дужки і лапки або залишати в попередньому рядку відкриту дужку чи лапки.

Практикум

338.      Визначте, за якими правилами перенесені частини слів з рядка в рядок. Доповніть аналогічними прикладами і запишіть.

1. Гай-ка, бай-рак... 2. Жит-тя, знан-ня, вмін-ня... 3. Займенник... 4. Са-джу, від-дзеркалення... 5. Пед-колектив, природо-знавство... 6. Відзначити... 7. А.С. Малишко, Іван Якович Франко... 8. 220 Вт., 1989 р. ... 9. ДБУ-59... 10.   Проф. Максимович, п. Карпенко...

339.      І. Спишіть слова, поділяючи знаком переносу. Поясніть випадки, коли за правилами перенос неможливий.

Польовий, найбільший, недосйпати, розорати, безкозирка, відмежувати, надзвуковий, зайшов, підльодний, прийменник, передній, мрія, око, розпочати, зілля, життєвий, Азія, озеро, надзелень, подзенькувати, броджу, підживлювати, міжярусний, лійка, фойє, близько, прийшов, поліський, херсонський, бур’ян, черв’як, червневий, прислівник, верхньолужицький, кількатисячний, морпорт, загальновідомий, Україна, ООН, НАН України, АН-70, птаство, каліцтво, український, запорізький, імені Т. Г. Шевченка, 2000 р., 100 га, 10-й, вид-во, 9-у, п. Шкляр, 1933 рік, 2009—2010 рр.

ІІ. Зробіть орфографічний розбір виділених слів. За яким принципом орфографії їх записано?

Спілкування

340.   Перегляньте газету, яка виходить у вашому регіоні. Знайдіть помилкові переноси слів на шпальтах газети. Поясніть,

як правильно переносити ці слова.

341.      Ознайомтеся з літературою, вказаною в рубриці «До джерел знань» наприкінці розділу. Розкажіть своїм батькам про історію літери ґ.

Стилістика і культура мовлення

«Український правопис» та «Орфографічний словник»

342.      І. Прочитайте. Чим пояснюється різне написання виділених слів у поданих реченнях?

I.  Залишившись сам на сам з багатьма тяжкими травмами, Валентин Дікуль майже три роки нелюдськими зусиллями тренував свій організм і, нарешті, пішов... 2. Зустрівшись віч- на-віч з людиною, хитрий звір почав заплутувати сліди (З журналу).

Зразок міркування. В «Українському правописі» (§ 30, с. 40) наводиться правило, за яким складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів або зі службовими словами між ними, треба писати через дефіс: віч-на-віч.

Словосполучення сам на сам серед прикладів немає, і віднести його до цього правила не можна. Пояснити написання (зафіксоване «Словником-довідником з правопису та слововживання» С. І. Головащука та «Орфографічним словником української мови») можна за правилом §30 «Українського правопису» (с. 40): окремо пишуться словосполучення, які «мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, день у день, з боку на бік, з дня на день, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу». До цього правила слід відносити і словосполучення прислівникового типу, які складаються з двох займенників або числівників з прийменником: сам на сам, один на один та ін.

II. Доберіть власні приклади речень, де було б представлено слова, правопис яких важко пояснити. Запропонуйте однокласникам обґрунтувати орфограми за допомогою довідкової літератури.

343. І. Спишіть текст. Написання слів, розділених рискою, поясніть, користуючись «Українським правописом». Зробіть орфографічний аналіз тексту.

Слово Ліни Костенко періоду українського відродження 60-х років і сьогодні сприймається як одна з моральних вершин світо/будови... Епоха не була прихильною до Ліни Костенко. Вона була для неї знавісніло/послідовною і нахабно/нещадною, уїдливо/дріб’язковою і єхидно/меркантильною. Але в поетеси при великому таланті був ще й бійцівський характер. Її майже два десяти/ліття не друкували, замовчували, та поетеса не здавалася: «Поету важко. Він шукає істин. Ми — джини в закоркованих пляшках... »

У центрі її поезії — Батько й Мати, нетлінність народної моралі, коріння родо/воду — все вічне, справжнє (М. Костенко).

ІІ. З’ясуйте значення виділених слів за тлумачним словником.

344.      І. Прочитайте текст. Зробіть орфографічний аналіз виділених слів. За яким принципом орфографії вони пишуться? Складіть тези статті й перекажіть.

Знак тризуб, або тридент, відомий у світі з давніх часів. Його знають у Європі, Азії, Індії. З тризубом зображувалися грецький Посейдон, етруський (а пізніше римський) Нептун, індійський Шіва, скіфський Тагимасад та інші боги.

Найдавніші писемні згадки про золотий тризуб і блакитне вбрання царів Атлантиди знаходимо у праці Платона «Тімей», яка була написана в 360—355 роках до н. д.

Легенда, описана Платоном, за словами багатьох істориків різних часів, має цілком історичні ознаки; історичною її також називав і сам Платон, котрий визначав жанр свого твору, чи то був міф, чи казка, чи історична праця.

З часу загибелі Атлантиди минуло одинадцять з половиною тисяч років. Припускають, що не всі нащадки Посейдона загинули. Українські землі ніколи повністю не були затоплені морями і повенями, тому цілком імовірно, що давню символіку тризуба і жовто-блакитної барви наші предки успадкували з Атлантиди.

Те, що тризуб є одним з найдавніших знаків нашої землі, засвідчують наскельні малюнки, гончарні вироби, монети, прикраси.

Так, на Поділлі знайдено наскельні рельєфи з тризубом, зроблені у IV—III тисячоліттях до н. д., в Ольвії — зображення тризубів І тисячоліття до н. д., на монетах Боспорського царства карбували тризуби з V століття до н.д. Тризубом був увінчаний шолом Урартського царя в VII столітті н. д. Відомо також, що сармати використовували тамги-тризуби. Тамги збереглися і досі в кримських татар. Знак, подібний до тризуба, мають також литовці.

 

Зображення тризуба на монетах Київської Русі

 

За князівської доби в Київській Русі тризуб почав набувати сучасної графічної форми, хоча існувало багато різних варіантів малюнка у різних князів.

На певний час, від татаро-монгольської навали до козацької доби, тризуб зникає з активного вжитку, витісняється хрестом, шестикутною зіркою тощо. Хоча хрести різної форми біля підніжжя іноді мали завитки з двох боків, які підіймалися вгору, завдяки чому утворювався тризуб. Було багато зображень якорів, що нагадували тризуби і входили до складу родових гербів гетьманів Війська Запорозького.

Головна ідея тризуба — це число три, поєднання трьох основ буття, троїстість (тривимірність) життєвого простору. Основою світобудови є повна врівноваженість усіх енергій, тобто Абсолют. Порушення цієї рівноваги — два протилежні полюси: позитивний і негативний, чоловіче і жіноче, батьківське і материнське начала. Поєднання цих протилежних сил породжує третю — синівську силу, що і відображає тризуб.

Тризуб виражає найархаїчніші культи багатьох народів. Це, перш за все, культ Великої Праматері — Родоначальниці, культ Вогню (який є життєвою силою), культ мудрого Змія (а в деяких народів — Дракона). Усі ці символи знаходимо в давній арійській міфології. Арії на своєму шляху з Подніпров’я до Індії залишили багатьом народам цей життєдайний знак — тризуб.

На землях України тризуб має безперервну багатотисячолітню традицію, він визнаний національним символом і символом України як держави (3 журналу).

ІІ. На матеріалі тексту та ілюстрації до нього (с. 153) складіть діалог про національну символіку України.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити