Українська мова 10 клас

Лексикологія української мови як учення про лексичний склад

 

§ 39. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА СФЕРОЮ ЇЇ ВИКОРИСТАННЯ І СТИЛІСТИЧНОЮ ДИФЕРЕНЦІАЦІЄЮ

 

Мовознавчі студії

461.      Прочитайте лінгвістичну довідку. Складіть план. Випишіть ключові слова. З’ясуйте, яка інформація є для вас «відомим», а яка — «новим».

За сферами вживання словниковий склад української мови поділяється на загальновживану і спеціальну лексику, або лексику обмеженого вживання.

Загальновживану лексику називають ще загальнонародною. До її складу належать слова, використовувані всіма носіями літературної мови. Це слова, що позначають предмети побуту (двері, човен, молоток, вікно, чоботи, сорочка, стіл, відро), процеси трудової діяльності (нести,різати, пекти, читати), явища природи (дощ, сніг, мороз, вітер), назви тварин, людей (дочка, мати, діти, голуб, ластівка, окунь, щука, калина, верба), кольорів, смаків, почуттів (зелений, солодкий, радість, жаль), розміру, ваги (великий, важкий), військових понять (військо, куля, зброя), понять культури (пісня, книга, мелодія), суспільно-політичні поняття (держава, народ), числа (два, п’ятдесят) тощо. Використання цих слів нічим не обмежене, вони складають активний словник української мови і використовуються у всіх стилях, тому називаються стилістично нейтральними.

Крім основного лексичного складу української мови, є слова, користування якими обмежене або територією, або тією чи іншою групою суспільства — представниками науки, техніки, мистецтва, виробництва. Такі слова використовуються лише в певних стилях і тому називаються стилістично маркованими. Це діалектизми, терміни, п р о ф е с і о н а л і з м и, жаргонізми.

Близькими до жаргонізмів є арготизми (від франц. argot — замкнутий) — слова, які зазнали навмисних змін вставленням складів, додаванням звуків тощо з метою утаємничити, зробити незрозумілими для інших їхній смисл. Наприклад: дулясник — вогонь, ботень — борщ, зивро — відро, хаза — хата, морзуля — цибуля.

До пасивної лексики належать також застарілі слова (архаїзми та історизми) і неологізм и.

Стилі української мови мають своєрідні лексичні ознаки, спеціально дібрані лексичні засоби, зорієнтовані на функціонування тільки у певному стилі. Це стилістично забарвлена лексика. Основу всіх стилів складає м і ж с т и л ь о в а (або н е й т р а л ь н а) лексика, вона зрозуміла для кожного. Стилістично забарвлена поділяється на лексику усного мовлення, лексику писемного мовлення, офіційно-ділового стилю, публіцистичного та наукового. Окрему групу становить емоційно-експресивна лексика — слова з позитивним чи негативним забарвленням (білявенький, дубище, хлопчисько).

Емоційні слова у художньому стилі виступають епітетами, їх використовують у порівняннях, образних висловах. До емоційних можна віднести і п р о с т о р і ч н і слова (бовдур, роззява, телепень, беркицьнутися).

Практикум

462. Випишіть із творів Ольги Кобилянської приклади діалектизмів, доберіть до них літературні відповідники. Обґрунтуйте доцільність їх уживання в мові творів.

463.      І. Пригадайте і назвіть особливості груп стилістично маркованої лексики: діалектизмів, термінів, професіоналізмів, жаргонізмів. Наведіть приклади.

ІІ. Схарактеризуйте архаїзми, історизми, неологізми. Наведіть приклади.

464.      Випишіть з «Історії України» науково-навчальний текст, що характеризує княжу добу або період кріпаччини. Підкресліть застарілу лексику (історизми, архаїзми), обґрунтуйте їх доцільність у тексті.

465.   З підручників математики, фізики, біології, хімії випишіть по кілька речень із термінами-інтернаціоналізмами. Свій вибір обґрунтуйте.

466.   Зайдіть на сайт «Давня українська література: літописи; література ХІ — ХІІІ ст.; література XW — XVІ ст.; XVІІ ст.; XVІІІ ст.»: http://litorys.freeserver.com. Випишіть приклади вживання застарілої лексики, поясніть її значення за допомогою «Нового тлумачного словника української мови».

Перлина фразеології

Прочитайте прислів’я. Чи є в них ботанічні терміни? Запишіть у науковому стилі те, що сказано в прислів’ях. Які терміни ви вживали?

1. Надувся, як лопух на вогні. 2. На битім шляху трава не росте. 3. Пусти осот в город — огірків не буде. 4. Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду я золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.

467.   Зайдіть на сайт «Українська мова. Реферати з української філології» http://www.referaty.com.ua/mova04shtml. Укладіть словник лінгвістичних термінів, ужитих у текстах рефератів. Користуючись словником лінгвістичних термінів, поясніть їх значення.

468.   Прочитайте текст. Висловіть власну думку щодо вживання у рідній мові екзотизмів і пуризмів.

Екзотизми — слова, запозичені українською мовою з інших мов для позначення реалій життя іншого народу чи країни: меджліс, сейм, аул, фазенда, кімоно, саке, ханума, містер, мадам.

Пуризм — вияв надмірного очищення мови від неологізмів, просторічних, діалектних, іншомовних елементів з метою збереження самобутності національної мови. Пуризми були створені в українській термінології у 20-х роках XX століття. Наприклад: тягунець замість магніт, хитник замість маятник, неділка замість атом. Деякі з них сьогодні знову побутують у мовленні: летовище замість аеродром, гвинто- крил замість вертоліт і подібні.

469.   Складіть таблицю «Лексика за вживанням», виділіть колонки «За активністю вживання», «За сферою вживання», «За стилістичними особливостями», «За емоційним забарвленням». Наведіть приклади.

470.   І. Розподіліть подані слова на групи: а) загальновживані;

б)      професійні; в) діалектні.

Мешкати, збільшувати, ґазда, плай, земля, хлібина, тайстра, вулиця, файний, космос, ватра, штрек, шурф, лазер, зустріч, скальпель, біофізика, абревіація, фонема, кабиця, місяць, квартет, соліст, лібрето, сестра, брат, вар’ят, машина, лікар, операція, перцепція, хірург, драма, епос, нічний, щодня, весело, ракета, сарака, ґаздиня, операційна, реанімація, антрацит, на-гора, кубрик, фрахт, яхта, освіта, наука, ампер.

II. З’ясуйте за словниками значення виділених слів, складіть із ними речення (усно).

III.        Проаналізуйте три-чотири слова за схемою.

Схема лексикологічного розбору слова

Код

Слово

1

власне

2

загальне

3

повнозначне

4

службове

5

конкретне

6

абстрактне

7

пряме значення

8

метафора

Переносне значення

9

метонімія

10

синекдоха

11

спільнослов’янське

За походженням

12

спільносхіднослов’янське

13

власне українське

14

старослов’янське

15

грецьке

16

латинське

17

з інших іноземних мов

18

російське

За походженням

19

польське

20

нейтральне

 

21

специфічно побутове

 

22

термінологічне

 

23

офіційно-ділове

Зі стилістичного погляду

24

професійне

 

25

діалектне

 

26

емоційно забарвлене

 

27

архаїзм

 

28

історизм

Пасивна лексика

29

неологізм

 

30

загальновживане

Активна лексика

Зразок. Простір — 2.3.6.7.12.20.30.

471.      І. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Які шари лексики використав автор і з якою метою?

Вночі, коли з глибини космосу проступають зорі, пробиваються скупим світлом до нас, ми відчуваємо, що йдемо не просто по землі — йдемо по планеті. Це, мабуть, простір та відкритість степів дали нам оце відчуття — що йдемо по планеті. Несемо з собою дивну певність, що з усіх витворів природи, з усіх світів, що десь блукають в космічній безмежності, немає кращої, як оця наша — тепла, зелена планета, так добре створена для життя в ній флори і фауни, і дивовижних розумних істот. Води на ній — океани. Сонця вдосталь, родить усе...

Ідемо в тому зеленому поясі, в тому підсонці, де з давніх- давен буяло життя. Мамонти колись тут водились, бо їм було тут гарно. Еллінські мореплавці прагнули до цих берегів і складали про них свої золоті легенди. Царства степовиків, царства скіфські, половецькі іржали тут кіньми, зоставивши потім після себе високі степові могили, розмиті дощами, розвіювані вітрами, але не загладжені часом. У тих могилах, що ми їх збирались досліджувати з нашим професором, ждуть нас грецькі амфори невимовної краси, ждуть німі свідки життя перейдених поколінь (О. Гончар).

ІІ.    Виконайте завдання до тексту.

1)    Назвіть частини мови в реченнях першого абзацу.

2)    Прокоментуйте орфограми у словах другого абзацу.

3)    Поясніть, з якою метою автор вдається до зворотного порядку слів у реченнях (інверсії).

472.      І. Випишіть із речень приклади пасивної лексики (історизми, архаїзми, неологізми).

I. Весь край слов’янський чує крок дружин, які спішать на збір у Дорогочин (М. Бажан). 2. А скільки ж він зазнав тяжких трудів, в яких боях кривавих ісполчався, які поправ крамоли і лукавства, аж поки прах їх не розвіяв вітер, на отчий стол не сів і пота витер, і цілу Русь, як древле, об’єднав. 3. На добрий час! То слухайте ж, кияни, то слухайте ж, брати всі цехові, кравці, шевці, золотарі, рибалки, ткачі, зброярські цехи, ковалі, перекупи, хлібниці, теслярі, кушніри, бондарі та кожум’яки, мужі громадські, славні і міцні! То слухай же, вельможний каштеляне, і осмники, і писар, що прийшли насильством наше світло загасить (3 тв. І. Кочерги). 4. Колись давно співала неня про злотоморе, підводне царство, де ночує сонце в білих віялах у зливі світла. Їде віз — колеса семизорі (Б.- І.Антонич).

II.   Поясніть стилістичну роль історизмів та архаїзмів.

473.   Допишіть речення. Зробіть висновок про властивість неологізмів переходити до активного словника. Поміркуйте, чи може застаріле слово відновитися в мові.

1. На початку ХХ століття слова трамвай, аероплан, кіно, метро були ..., а згодом ... . 2. Нині важко повірити, що слова космонавт, астронавт, супутник, орбітальний були ..., а минуло півстоліття. 3. З уведенням в обіг грошової одиниці незалежної України застаріле слово гривня стало ..., а нині... . 4. Ще десять років тому слова ксерокс, принтер, сканер, файл були ..., а нині ... .

474.      І. Прочитайте визначення понять. З’ясуйте, до якої (активної чи пасивної) лексики належить вказана лексика. Наведіть свої приклади.

I. Етнографізми — слова на позначення традиційних форм побуту, звичаїв, обрядів і т. ін. Наприклад: паляниця, трембіта, кутя, покуть, вареники. 2. Ономастика — розділ мовознавства, що вивчає історію виникнення розвитку власних імен у літературній мові та діалектах. Включає кілька розділів — антропоніміку, топоніміку, астроніміку.

3. Ономастикон — сукупність усіх власних імен мови.

4. Топонімія — сукупність географічних назв певної території.

II.   Укладіть топонімічний словничок вашого міста, району,

області, використайте при цьому географічну карту України.

475.   Визначте походження топонімів (с. 208). Що означає їхня друга частина? Висновки перевірте за етимологічним словником.

Бориспіль, Високопілля, Мелітополь, Добропілля, Тернопіль, Нікополь, Маріуполь, Севастополь, Сімферополь, Ямпіль, Трипілля.

Спідкування

476.      Розкажіть, що вам відомо про осіб, прізвища яких покладено в основу назви топоніму.

Шевченкове, Івано-Франківськ, Дніпропетровськ, Карлівка, Миколаїв, Скадовськ, Чапаївка, Фрунзівка, Кармалюківка.

477.   Які характерні ознаки покладено в основу прізвищ? Подискутуйте.

Коваленко, Святоша, Маленко, Буркач, Міняйлук, Зубенко, Німченко, Вернидуб, Нетудихата, Сорока, Легкоступ, Кримський, Шевчук.

478.      З’ясуйте за етимологічним словником походження слів школа, валеологія, директор, канікули, журнал. Підготуйте цікаве повідомлення до виступу перед учнями 6 класу.

479.   Складіть і розіграйте діалог на тему «Наукові досягнення України у світі». Уживайте відповідні терміни.

480.   І. Прочитайте поезію Івана Драча. Визначте слова, що мають експресивне забарвлення. Яка їхня роль у тексті? Знайдіть у тексті авторські неологізми. Як вони утворилися?

БАБУСЕНЦІЯ

Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,

Щосуботоньки їде з містонька

До бабоньки, до бабусеньки, ой,

Лишає свої інфузорії-туфельки,

Скидає свої лаковані туфельки,

Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки,

У бабцюлі, у бабусеньки, ой,

Взува старі чоботи-шкарбани,

Бабчані чоботи-чоботиченьки,

Наносить води повну балію -

Ще відро, ще відро, ще відеречко,

Та в баняки, банячища, ой,

Та любисток зімліє в горнятах,

Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,

Хата, хатуся, хатинонька,

Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.

— Заворожи мене, бабченько, ой-я.

Бабусенько, бабулина, бабусенція.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.