Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ. СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ТЕМА 21. СТАТТЯ В ГАЗЕТУ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ, ПРОФЕСІЙНУ ТЕМУ

Коли суть справи обдумана заздалегідь, слова приходять самі собою.

Горацій

723. Прочитайте. Узагальніть і запишіть у зошити зміст поняття «стаття».

Стаття, -і, ж. 1. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті і т. ін. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику і т. ін. 3. Розділ у документі, бюджеті, який містить назву джерела доходу або обґрунтування видатку (www.slovnyk.net).

Стаття — важливий публіцистичний жанр, який відзначається ґрунтовним аналізом матеріалу, високим ступенем узагальнення, чіткістю висновків. Використовуючи різноманітні факти, яскраві приклади, статистичні дані, автор статті досліджує актуальні суспільно-політичні проблеми. Особливе значення для статті мають факти. їхня роль не зводиться лише до ілюстрування, вони — основа порушеної в статті проблеми. Стаття потребує літературної досконалості, стилістичної вправності (Зі словника журналістики).

• Пригадайте прочитані останнім часом статті. Які проблеми порушено в них?

Буду я навчатись мови золотої

Фактичний матеріал статті — це імена, назви, дати, числа. Проте в журналістиці факт — поняття ширше. Під фактом журналісти розуміють не тільки реальні, що були або є, а й прогностичні, ймовірні явища, процеси, події, яких ще немає, але вони вже існують в уяві людей. Фактом називають і відображену в людській свідомості дійсність.

За своїм значенням використані в статті факти поділяються на чотири групи. Факти, які покладено в основу статті і які дають поштовх до авторських спостережень, роздумів,— це вихідні факти; факти, які ілюструють, пояснюють, уточнюють зміст статті,— деталізувальні; факти, які є результатом авторських міркувань на основі вихідних та деталізувальних фактів,— основні, доказові; факти, на які автор посилається в тексті або в примітках,— посилкові.

Деталізувальні факти поділяються на ілюстративні та аргумен- тативні. Ілюстративні факти використовують переважно після або під час доведення якоїсь думки-тези поряд з аргументативними фактами. Ілюстративні факти мають бути яскравими, зрозумілими.

Аргументативні факти є головними елементами змісту статті й розкриття її теми. Основна функція цих фактів — бути опорою доказів, доведення тези. Такі факти-докази можуть передувати тезі або йти за нею, коли доведення розгортається після її формулювання.

724. Прочитайте статтю. Який фактичний матеріал використав автор?

ВТРАЧЕНЕ СЛОВО

(Дослідження походження назви села Буки)

В Україні є принаймні три населені пункти із назвою Буки (із наголосом на «и»). Два із них є активними об’єктами туризму. У Сквирському районі Київської області це дендропарк у маєтку місцевого підприємця та мецената Суслова.

Ось що подає «Вікіпедія» з приводу походження назви села, оскільки найпростіше пояснення — від дерева бук — не підходить, воно ніколи у цій місцевості не росло: «Етимологія цієї назви вельми загадкова. На думку окремих дослідників, можливе походження її від литовського “бака” (“хата”). Підтвердженням цієї гіпотези можуть бути сліди балто-слов’янської матеріальної культури, знайдені поблизу Буків».

Краєзнавці наводять ще одну версію — про те, що перші господарі-пани цього села були злими та часто застосовували до своїх селян буки — тобто різки. Але тут маленька відмінність — наголос цього терміну на першому складі — «бу». Це суттєва деталь. Я б радив завжди прислухатися до вимови тих чи інших топонімів місцевими мешканцями, хоч як би незвично чи неправильно це здавалося. Отже, має бути «Буки».

Дендропарк у Сквирському районі Київської області

Буцький каньйон

У Черкаській же області село Буки славиться своїм мальовничим каньйоном річки Гірський Тікич, який ще називають Буцький каньйон, що починається одразу після величезного порога, який тепер трохи вгамований рукотворною греблею. Там також екскурсоводи розповідають вищенаведені версії походження назви села.

І третє село Буки, тепер уже в Житомирській області, на жаль, не є туристичним об’єктом. Розташоване воно на березі маленького водосховища річки Тетерів. Якби не ця гребля, то тут також був би непоганий каньйон та видатний поріг річки Тетерів. І така ж сама ситуація з етимологією назви.

Досить дивно, що ніхто із дослідників походження назви вищенаведених сіл не зауважив, що усі вони розташовані біля немалих порогів річок — Роставиці (київські Буки), Гірський Тікич (черкаські) та Тетерів (житомирські).

А саме тут і заховане походження слова БУКИ!!!

Справа в тім, що усі дослідники користуються чинними словниками української мови, зокрема і словником Грінченка, які подають лише два варіанти слова: «бук» — це широколистяне дерево та «буки» у переносному значенні — різки, якими карали селян за непослух. Вважається, що в українсько-слов’янській абетці — «аз, буки, віди, глагол, добро тощо» — буки — саме різки.

І ось читаю дуже цікаву книжку — «Нариси Дніпра» (О. С. Афанасьєв-Чужбинський. «Нариси Дніпра». — Львів : Апріорі, 2016.). В описі порогів Дніпра на сторінці 146 читаємо: «...поріг показався весь покритий буком (піною)».

Ось воно! Усі три села із назвою Буки мають пристойні пороги (у житомирських Буках пороги покриті Тригірським водосховищем), струмені води яких із ревом утворюють піну. Староукраїнське втрачене слово «бук» — піна, створена річковими порогами!

Тепер, на мою думку, філологам, упорядникам словників, енциклопедій, вікіпедій тощо доведеться професійно дослідити це питання та, очевидно, зробити правки у своїх працях.

(С. Заставський)

• Проаналізуйте статтю за планом.

725. Доберіть із газети статтю на морально-етичну тему. Визначте основну думку, стиль мовлення. Які морально-етичні проблеми порушено в статті? Класифікуйте використані в статті факти. Складіть план.

726. Напишіть статтю до газети «Бібліотеки гинуть мовчки».

ПЛАН АНАЛІЗУ СТАТТІ

1. Чи відповідає обрана автором тема жанрові та обсягові тексту статті? Яку проблему порушує автор?

2. Чи актуальна обрана автором тема? Чи цікава читачам? Автор розкриває тенденції певного явища в суспільстві чи висвітлює лише одиничний випадок?

3. Чи відповідає заголовок статті його темі? Чи можна спрогно- зувати зміст статті за заголовком?

4. Чи переконливі аргументи наводить автор для доведення висловленої думки?

5. Наскільки глибокими є зроблені автором узагальнення?

6. Чи може стаття спонукати читачів до роздумів чи певних вчинків?

7. Наскільки текст статті відповідає вимогам публіцистичного стилю?

Домашнє завдання

727. Уявіть, що ви редактор часопису «Мовний всесвіт». Спрогнозуйте тематику й назви статей для одного з номерів часопису.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.