Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА ІСНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ

§11. ДІАЛЕКТИ ЯК ІСТОРИЧНА БАЗА ЛІТЕРАТУРНИХ МОВ. І ТЕРИТОРІАЛЬНІ І СОЦІАЛЬНІ ДІАЛЕКТИ

Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження.

Д. Овсянико-Куликовський

68. Прочитайте. Яку роль відіграють діалекти в збагаченні літературної мови?

1. Сучасна літературна мова взаємодіє з діалектами через посередництво усного літературного мовлення, яке відображає особливості загальномовної норми в її географічній проекції (С. Єрмоленко). 2. Вплив літературної мови прискорює стирання відмінностей говорів, перебудову їх структури, зміну функцій їх елементів; разом з тим літературна мова зазнає живлющого впливу діалектів — цього чистого джерела народної мови (П. Гриценко). 3. Збагачення мови йде, безперечно, не тільки шляхом прямого утворення нових слів-неологізмів, а й шляхом переосмислення слів давніх, і шляхом умілого і доречного використання влучних і зрозумілих діалектизмів (М. Рильський).

ЯК ПРАВИЛЬНО?

Говоріть прошу, а не просю; ходить, а не ходе; бачить, а не баче; рядно, буряк, а не радно, бурак, лякати, а не харапудитись.

Буду я навчатись мови золотої

Територіальний діалект — різновид національної мови, який є засобом спілкування людей, об'єднаних спільністю території.

Соціальний діалект — різновид загальнонародної мови, уживане в середовищі окремих соціальних, професійних, вікових та інших груп населення.

Наріччя — найбільша одиниця територіальної диференціації діалектної мови, що становить сукупність близьких за визначальними рисами територіальних діалектів.

Територіально українська мова складається з трьох наріч.

НАЙГОЛОВНІШІ ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКИХ НАРІЧ

Для північних діалектів характерні:

наявність дифтонгів [уо], [уе], [уі];

вуол, вуел, вуіл;

тверда вимова звука [ц];

хлопец, палец;

наявність звукосполучень [гі, кі, хі] замість літературних [ги, ки, хи]

ложкі, стіжкі, гір я, хіт рун

стягненні форми прикметників чоловічого роду;

молоди хлопец, осінні вітер;

нестягнені форми прикметників жіночого роду

молодая береза, повная хата

діалектні слова

утва (качки), валка (череда)

Для південно-західних діалектів характерні:

тверда вимова [р];

рабий, расно, бурак;

наявність поряд з ри-, ли- [ер], [ел], [ир], [ил];

керниця (криниця), сильза (сльоза);

відсутність подовження приголосного в іменниках середнього роду

[жит'е], [знан'е], [зіл'е]

поширення закінчень -ови, -еви в Д. в. іменників II відміни;

братови, коневи;

наявність застарілих займенників при дієсловах;

зроби мі, узяв тя, питав го;

залишки давньої форми дієслів минулого та майбутнього часу

пішла-м, пішли-сьмо; му робити, меш робити

діалектні слова

неньо (батько), вуйко (дядько), сарака (бідний)

Для південно-східних діалектів характерні:

пом'якшення шиплячих;

[курч'ати], [ч'ай];

пом'якшення звука [л]

[бул'и], [кал'ина]

уживання дієслів II дієвідміни із закінченням -е замість -ть;

ходе, носе, просе;

стягнені форми дієслів III особи однини теперішнього часу

пита, співа, чита

діалектні слова

утлий (кволий), жабуриння (водорослі)

Практикум

69. Прочитайте текст. Про які основні групи лексичних діалектизмів у ньому йдеться? Наведіть приклади кожної групи.

Використання діалектної лексики й фразеології, крім досягнення виразності художнього мовлення, сприяє розширенню кола понять, які з регіональних, обласних можуть переходити в розряд широковідомих.

Лексичні діалектизми поділяються на дві основні групи: назви, пов’язані з етнографічними особливостями носіїв певних говірок, і діалектні назви відомих у різних регіонах реалій,— такі лексеми мають один чи декілька літературних відповідників. До першої групи діалектизмів належать, напр., кайстра, тайстра, тайстрина — «торбина, яку носять через плече», колиба — «житло чабанів, лісорубів (за межами села)»; до другої групи належать, напр., ізвір, ізвор — «яр», калабатина — «калюжа», варги, гемби — «губи», бузько — «чорногуз» та ін. (За П. Гриценком).

Діалект, а ми його надпишем

Міццю духу і огнем любови

І нестерпний слід його запишем

Самостійно між культурні мови.

(І. Франко)

70. Розгляньте карту наріч. Схарактеризуйте діалектні особливості вашої місцевості.

71. Прочитайте уривок із твору Марка Черемшини. Визначте, до якого наріччя належить діалектна лексика, використана автором? Обґрунтуйте свою думку.

Надворі грає марець*.

Звівається вітрець і то заслоняє, то відслоняє сонечко. Бадіки* чаляпають своїми корзаками* по грузькій улиці й радіють, що із зими робиться каша, а в їх надією помальовані очі зазирають руді та лисі, гей оголені хребти гір і пригадують їм, що десь за третіми горами йде у цей край весна, яка потребує їх сили й роботи.

Гірськими засколобинами* біліють ще сніги, але вже запорошені, вже не такі студені, вже від погляду сонця гинуть, вже не будуть морозити дітей у колисці, маржину* в колешні*, рубачів бутинами*, ґаздів* у дорозі, птаху на смереці*, кленів у воді.

Тоті розварені сніги леда* день спливують у бистрень* і втечуть у море, а на їх місці зазеленіють левади й луки та й прикличуть зазулю, аби бадіків щастям дурила.

• Розкрийте функцію діалектизмів у художній літературі.

72. Прочитайте тези зі статті Світлани Єрмоленко «Сучасна літературна мова і діалекти». Використовуючи їх, розкрийте взаємозв'язок літературної мови й діалектів.

марець — березень

бадіка — старший віком чоловік, дядько, сестрин чоловік

корзаки — чоботи

засколобина — ущелина

маржина — худоба

колешня — хлів, стайня

бутина — ділянка лісу, призначена на зруб

ґазда — хазяїн

смерека — ялина

клен — головень (вид риби)

леда — тільки-но

бистрень — бистрінь

Найактивніші два джерела розвитку літературної мови — усне літературно-розмовне мовлення і писемно-літературні книжні традиції, серед них також іншомовні.

Усне літературне мовлення обов’язково передбачає наявність відповідного діалектного субстрату, основи, а також активізацію розмовних елементів (словникових, граматичних, стилістичних). Отже, сучасна літературна мова взаємодіє з діалектами через посередництво усного літературного мовлення.

Фонетична система літературної мови поряд із впливом орфографії зазнає найвиразнішої дії діалектного мовлення.

Зовсім іншу долю в літературному мовленні можуть мати емоційно-забарвлені одиниці діалектних синонімічних рядів типу вигулькнутися, постоювати, наджигуритися, прилюбляти тощо. Вони здебільшого, не втрачаючи діалектної основи, мають здатність утворювати синонімічні ряди на літературному ґрунті. Розвиваючи додаткові стилістичні відтінки, такі синоніми, що ввійшли з діалектного джерела, можуть набувати літературної нормативності. У них завжди експресивніше виражається та чи інша ознака, і це сприяє входженню діалектної лексики в літературне мовлення.

• Запишіть аргументи й приклади, які можна використати під час виступу з теми «Діалекти як історична база літературних мов».

ЯК ПРАВИЛЬНО?

Говоріть народ, а не нарід; визвольний, а не визвільний; криниця, а не керниця; ряжанка, а не ражанка.

73. Прочитайте уривок. Випишіть з нього діалектизми. Доберіть до них літературні відповідники.

Даруся дуже добре дотепер пам’ятає, як тато згодом пояснював їй, що не кожна людина є такою, як про неї кажуть позаочі.

— Люди часом люблять посмішкуватися з іншого, то й призвішкуються. А воно не завжди від злоби буває. І не завжди правда.

— А це встидно, коли тобі призвішкуються? — тоді хотіла знати усе, ніби хто нашептав, чи попередив про власне майбутнє.

— Не встидно, дитино, якщо ти не злодій і не брехун...

(М. Матіос)

Буду я навчатись мови золотої

У зв'язку з утвердженням української мови як державної гостро постало питання про вивчення мови сучасного міста. Основний компонент розмовного мовлення урбаністичного простору — сленг (англ. slang — жаргон) — варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються в спілкуванні різних вікових груп, професій, соціальних прошарків. Термін сленг трактується деякими вченими як «соціальний діалект». Міський сленг належить до найактивніших прошарків сучасних мов.

Серед компонентів мови міста виділяють такі:

1) за віковими характеристиками;

2) зумовлені професійною диференціацією населення;

3) корпоративні, або групові, жаргони.

Наприклад, фани, які скрізь їздять за своїми кумирами, вживають такі слова: собака — приміський поїзд, рай — верхнє місце в кутку купе для вантажу, прикид — одяг тощо.

З-поміж професійних жаргонів міста найбільше поширені жаргон музикантів, армійський та соціолект комп'ютерників. Наприклад, музиканти вживають лексеми: драйв — енергетична музика, металіст — прихильник стилю «heavymetal»; комп'ютерники: зависнути — дати збій у роботі програми, лазер — лазерний принтер тощо (С. Мартос).

Практикум

74. Проаналізуйте мовлення молоді міста (села), старшокласників своєї школи. З'ясуйте, які сленгізми вони вживають, яка їх роль у формуванні мовної особистості.

СПІЛКУВАННЯ

75. Пригадуєте слова з відомої пісні гурту «Плач Єремії» «Ми усі розбіжимося по зрусифікованих містах...»? Як ви вважаєте, чому саме мова

міста зазнала найбільшої русифікації?

Ознайомтеся з рекомендаціями, яких радять дотримуватися дописувачі Інтернету, щоб захистити українську мову. Доповніть ці поради власними.

1. Говорити українською мовою в публічних місцях і ніколи не переходити на іншу мову, крім розмов з іноземцями.

2. Вибирати українську мову в налаштуваннях електронної пошти, у соціальних мережах, у мобільному телефоні, у банкоматах, платіжних терміналах.

3. Завжди писати українською мовою паперові документи та електронні повідомлення.

4. Спілкуватися державною мовою з владою і різноманітними сервісними службами.

5. Купувати книги та пресу українською мовою, дивитися фільми, дубльовані українською, слухати українську музику, відвідувати українські фестивалі.

6. Поширювати ці правила з-поміж найбільшої кількості людей.

Згорають очі слів, слів повіки.

Та є слова, що рвуть байдужий рот.

Це наше слово. Жить йому

повіки.

Народ всевічний. Слово —

наш народ. (М. Вінграновський)

Домашнє завдання

76. Виконайте одне із завдань.

А З'ясуйте значення понять «мовний портрет» і «лінгвопортрет». Чи можна їх уживати в мовленні як тотожні? Запишіть зроблені висновки.

Б Укладіть міні-словник «Діалектні назви їжі нашого регіону».

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— Які відмінності між територіальними та соціальними діалектами?

— У чому полягає взаємозв’язок літературної мови і діалектів?

— Які особливості вашого мовлення вказують на те, що ви мешканець села або міста?






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.