Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

§16. ПОДОВЖЕННЯ, СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ. ПРИСТАВНІ ПРИГОЛОСНІ. МЕТАТЕЗА

Правопис і вимова — це одвічні опоненти, примирення між якими регулюють спеціальні правила.

І. Фаріон

Буду я навчатись мови золотої

В українській мові за певних фонетичних умов подовжуються такі приголосні звуки [н'], [л'], [д'], [дз'], [з'], [т'], [ц'], [с'], [дж], [ж], [ч], [ш]. На письмі подовжені приголосні передаються двома літерами.

Умови подовження

Приклади

В іменниках чоловічого і жіночого роду І відміни

Ілля, суддя, рілля

В іменниках середнього роду II відміни

волосся, колосся, життя

В орудному відмінку однини іменників III відміни

тінню, сіллю, маззю

В особових формах дієслова лити та похідних

ллю, ллєш, наллє

Практикум

105. Розподіліть слова на дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.

Бо(в)аніли, дерев’я(н)ий, глиби(н)ий, (в)ечері, поні(с)я, піща(н)ий, відлу(н)я, угі(д)я, Запорі(ж)я, узбі(ч)я, розкі(ш)ю, ві(с)ю, меда(л)ю, чес(т)ю, радіс(т)ю, знаря(д)я, лис(т)я, на(л)ю, відкри(т)я, зра(н)я, навма(н)я, тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, рва(н)ий, віко(н)иця, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очище(н)я, широче(н)ий, післяреформе(н)ий, орли(н)ий, знаме(н)ий, людя(н)ий, окая(н)ий, числе(н)ий.

106. Поясніть уживання подвоєних букв у словах. Назвіть слова, у яких подвоєні букви позначають збіг однакових приголосних звуків.

Весілля, оббити, беззубий, ззаду, віддати, кінний, стінний, військкомат, возз’єднання, розрісся, життя, волосся, знання, зілля, обличчя, міццю, маззю, роздоріжжя, знаряддя.

Буду я навчатись мови золотої

Українська мова уникає збігу трьох, іноді й двох близьких за творенням приголосних. Якщо під час словотворення чи словозміни виникає такий збіг приголосних, то один з них випадає (найчастіше проривні звуки [д], [т], рідше [к] чи сонорні [р], [л]).

СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ

відбувається у вимові та на письмі

стн, стл сн, сл

честь — чесний, користь — корисний, щастя — щасливий, лестити — улесливий, але дев'яностники

здн → зн

у словах із коренем -їзд-: проїзний, виїзний, наїзник і под.

ждн → жн

тільки у відмінкових формах слова тиждень (тижня, тижню і т. д.) та в прикметнику тижневий

скн, зкн → сн, зн

в обмеженій кількості слів: блиск — блиснути, писк — писнути (і пискнути), тиск — тиснути, ляск — ляснути, луск — луснути, плюск — плюснути, хруск — хруснути, хряск — хряснути, вереск — вереснути; брязк — брязнути

слн → сн

масло — масний

відбувається лише у вимові

стн, стд, стс, тдс

у числівниках шістнадцять [ш'існац':ат'], шістдесят [ш'іздес'ат], шістсот [ш'іс:от], п'ятдесят [пйадес'ат]

стн, стс, нтс

у прикметниках та іменниках, утворених від іншомовних слів на cт, нт: баластний [баласний], туристський [турйс'кий], студентський [студенс'кий] та ін.

стк → стч

невістка — невістці [нев'і́с'ц'і] — невістчин [нев'ішчин]

не відбувається

стн, стл

зап'ястя —зап'ястний, пестити — пестливий, кістка — кістлявий, хвастати — хвастливий

зкн, скн

випуск — випускний, виск — вискнути

Практикум

107. Працюймо парами Випишіть подані слова у дві групи, у яких спрощення в групах приголосних відбулося 1) у вимові й на письмі, 2) тільки у вимові. Доберіть спільнокореневі слова з відсутніми приголосними і підкресліть групи, у яких відбулося спрощення. Обміняйтесь зошитами для взаємоперевірки.

Міський, улесливий, ремісник, агентство, проїзний, шелеснути, чесність, звістці, роз’їзний, дилетантський, притиснути, якісний, контрастний, перехресний, серце, пристрасний, безкорисливий, гуснути, піаністці, налисник, провісник, навмисне, захисник, людство, доблесний, хустці, у відпустці.

108. Прочитайте речення та затранскрибуйте одне з них. Випишіть слова, у яких відбулося спрощення, і поясніть вимову цих слів.

1. Не нам від сорому горіти: служили чесно ми меті (Олександр Олесь). 2. Вузький, глибокий Прут блиснув врешті з-за прибережних верб... (М. Коцюбинський) 3. Сьогодні я такий щасливий, мов вийшов хлопчиком на шлях... (В. Сосюра) 4. А коли повітря ставало по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітав так, наче небо бризнуло на землю своєю блакиттю (Є. Гуцало).

109. Складіть з поданими словами речення на тему «Осінній етюд». Поясніть їх вимову та правопис.

Здоровенний, старанно, невблаганно, несказанно, незрівнянно, шалений.

110. Прочитайте текст. Знайдіть слово, у якому наявний приставний звук. Поясніть його значення.

За віруванням наших давніх предків, у Всесвіті існує острів — першоземля богів і світу. Там живуть боги, його населяють душі померлих, туди злітаються, тікаючи від холодів, птахи. Назвали цей острів Ирій. Пізніше на початку слова, як і в багатьох інших українських словах, з’явилась приставна /в/. І тепер восени птахи летять у вирій (Г. Передрій, Т. Карпенко).

Прочитайте текст. Сформулюйте головну думку його.

Слова, які починалися на голосний а, е, у ще в давньоукраїнській мові дістали протетичний й: ягня (пор. старослов’янське агньць), Європа, юшка (пор. російське уха). Пізніше в українській мові перед голосними з’явилися приставні звуки: в перед початковим у та і, рідше перед о: вулиця від давнього улиця, око — вічі, осі — вісь; г перед а та о: гострий від давнього острий, гарбуз. В окремих говірках уживається протетичний л (локунь, лутава).

Метатеза (від грец. metathasis — переміщення, переставлення) — перестановка звуків у слові, обумовлена намаганням уникнути важковимовних або не властивих даній мові звукосполучень: бондар із колишнього боднар.

• Наведіть власні приклади описаних фонетичних явищ.

Приставний звук [й]

[й] + [е] Європа

[й] + [а] Японія

[й] + [у] Юрмала

Приставні звуки [в], [г]

[в] + уста = вуста

[в] + ухо = вухо

[г] + Анна = Ганна

[г] + острий = гострий

Протеза (гр. — виставлення) — неетимологічний приголосний, який приєднується до початкового голосного в слові. Протетичний в розвинувся переду та і (вулиця, відвар); протетичний г — перед о, а (горіх, гарба).

СПІЛКУВАННЯ

112. Побудуйте усне міркування «Друзі — це художники, які малюють посмішку на вашому обличчі» (Рейчел Е. Гудрич). Запишіть тему міркування фонетичною транскрипцією?

Домашнє завдання

113. Прочитайте текст. Продовжте його власними міркуваннями з порушеної проблеми. У створеному вами тексті підкресліть усі слова, у яких наявні фонетичні явища.

Бути вдячним — корисно для здоров’я, адже, за словами Роберта Еммонда, професора психології з Каліфорнійського університету, у таких людей зменшується стрес. Учений доводить, що, уникаючи вдячності, ми відчуваємо невдоволення, робимо себе заздрісними, сердитими, пригніченими (3 інтернетних джерел).

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— Чому в українській мові існує таке явище як спрощення?

— Прокоментуйте значення термінів «метатеза», «протеза».

— Наведіть приклади слів із приставними приголосними.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.