Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

§6. ПОЯВА ПИСЕМНОСТІ У СХІДНИХ СЛОВ'ЯН. СТВОРЕННЯ СЛОВ'ЯНСЬКОГО АЛФАВІТУ

Мова — це форма нашого життя, життя культурного і національного, це форма національної організації.

І. Огієнко

Буду я навчатись мови золотої

Найдавніші відомості про появу писемності знаходимо в «Повісті временних літ», з якої випливає, що писемність на основі створеної Кирилом і Мефодієм азбуки прийшла на Русь з Візантії через Болгарію разом із християнством. Ця літописна версія походження писемності довго сприймалась як незаперечна істина.

Проте існує й інша думка. Так, в одній зі збірок житій визначних діячів християнської церкви від 1496 р. йдеться про те, що князь Володимир запровадив на Русі лише християнську віру за візантійським зразком, а руська грамота не була запозичена ні від кого. Появу цієї думки акад. М. К. Нікольський відносить ще до XI ст., а версію «Повісті временних літ» він вважає вигаданою в XII ст. літописцем Сильвестром.

Учені підтримували ідею самобутнього (дохристиянського) походження писемності в східних слов'ян. Але відсутність текстів до офіційного введення християнства спричинилася до того, що появу писемності впевнено пов'язували із запровадженням християнства.

Писемність виникає тоді, коли саме лише усне мовлення вже не спроможне задовольнити різноманітних потреб спілкування. У слов'янських племен писемність мала з'явитися при переході ранньофеодального праслов'янського суспільства до етапу державності й формування первісних народностей.

Виникнення в IX ст. держави з центром у Києві й злиття союзів племен в єдину народність вимагало налагодження внутрішніх економічних зв'язків, встановлення дипломатичних і договірних відносин з сусідніми й віддаленими державами, що стимулювало дальший розвиток писемності. Маючи кількавікову традицію використання грецького алфавіту для письма, східні слов'яни (особливо Середньої Наддніпрянщини), цілком природно, продовжували її в умовах раннього періоду Русі-України. Про використання в IX — першій половині X ст. видозміненого грецького письма свідчать і візантійські та арабські джерела, і договори князів Олега та Ігоря з греками 911,945 і 972 рр., які мали звичай при укладанні договорів з іншими народами писати тексти двома мовами. Є свідчення, що вказують на існування писемності в Русі-Україні в 60-х роках IX ст. за часів київського князя Аскольда (За Г. Півтораком).

Практикум

41. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Доберіть за головок. З'ясуйте комунікативне завдання тексту. Складіть його стислиі/ конспект.

Український алфавіт — сукупність літер, прийнятих в українській писемності і розміщених у певному усталеному порядку. Український алфавіт сформувався на основі кирилиці, що поширилася в Русі-Україні із прийняттям християнства і протягом X-XVIII ст. зазнавала змін у зв’язку з потребою пристосувати її до звукового складу народного мовлення. Староукраїнська абетка успадкувала всі літери давньої кирилиці, але у зв’язку з розвитком фонетичної системи української мови зростала невідповідність між традиційно вживаними літерами і новоутвореними звуками, що в староукраїнській писемності спричинювалося до змішування літер на письмі (и-i-ы; Ђ-e-и-i, ъ-ь тощо) і руйнування правопису, традицій. Цей неусталений правопис протягом XIII — поч. XVIII ст. стихійно змінювався в напрямі його узгодження із звуковою системою та граматичною будовою української мови. На розвиток української писемності і впорядкування українського алфавіту мала вплив реформа письма 1708-1710 рр., за якою з алфавіту було усунуто як непотрібні літери w («от», омега), («псі»), («ксі»), («земля»), v («іжиця»), остаточно вилучено («юс великий») і А («юс малий») тощо. Проте в алфавіті ще залишалися зайві літери е («фіта»), і («ять»). Протягом XIX ст. було запропоновано вживання нових літер, які збереглися і в сучасному українському алфавіті: і (О. Павловський, 1818), є (правопис «Русалки Дністрової», 1837), ї (правопис Пд.-Зх. відділення Рос. геогр. т-ва, 1873). У другій пол. XIX ст. з абетки в Україні випали літери ы, ь, е, ъ; за різними звуками закріпилися літери є, і. У Західній Україні гражданську абетку вперше використала «Руська трійця» у зб. «Русалка Дністровая»; з 70-х рр. XIX ст. нею стали користуватися «москвофіли» та ін. На Наддніпрянщині український алфавіт і графіка сформувалися в їхньому сучасному вигляді після 1905, що засвідчив «Словарь української мови» за ред. Б. Грінченка. Згідно з правописом 1933 було вилучено літеру ґ, відновлену в 3-му вид. «Українського правопису» (1990).

(Г. Півторак)

42. Прочитайте тексти й розгляньте абетки. Чим відрізняються слов'янські азбуки (зіставте кількість літер, порівняйте форму і складність написання їх)?

Глаголиця (від старослов’ян. глаголъ — «слово», глаголити — «говорити») — одна з двох найдавніших систем слов’янського письма (азбук), створена близько 863 р. слов’янським просвітителем Константином (у чернецтві Кирило), родом із м. Салоніки, Греція. Безсумнівним є зв’язок більшості літер глаголиці з грецькою графікою, деяких — із самарянською різновидністю давньоєврейської; форма літер — оригінальна. Найдавніша збережена пам’ятка, написана глаголицею, — Київські глаголичні листки (кін. IX або поч. X ст.).

(З Енциклопедії історії України)

Кирилиця — одна з найдавніших систем слов’янського письма (азбук), як і глаголиця. Названа на честь творця слов’янської писемності просвітителя Кирила (світське ім’я — Костянтин).

Більшість сучасних фахівців вважає, що Кирило близько 863 р. скомпонував глаголицю, яку в давнину іменували куриловицею (кириловицею). Проте, оскільки глаголицю було забуто, старовинну назву перенесено на іншу слов’янську графіку. Кирилиця ґрунтується на грецькому алфавіті унціального (уставного) типу. Автор кирилиці невідомий (3 енциклопедії «Українська мова»).

43. Узагальніть інформацію з попередніх вправ і підготуйте усну розповідь про історію виникнення українського алфавіту, його склад і особливості графічного позначення літер.

44. Побудуйте повідомлення в науковому стилі з теми «Роль Кирила і Мефодія у становленні слов'янської писемності».

СПІЛКУВАННЯ

45. Уявіть ситуацію: вам необхідно взяти участь в обговоренні проблеми, яке письмо покладено в основу слов'янської абетки — грецьке чи латинське. Використовуючи вивчений матеріал та інтернетні джерела, запишіть аргументи на користь вашої наукової позиції.

Домашнє завдання

46. Прочитайте текст.

З ІСТОРІЇ ЛІТЕРИ Ґ

Понад 370 років тому Мелетій Смотрицький, один із найосвіченіших українських філологів кінця XVI — початку XVII століть, запровадив літеру Ґ як різновид грецької гами для передачі зімкненого звука, на відміну від Г, що вживався на той час для передачі щілинного українського звука. Сам звук — зімкнений (вибуховий, проривний) — очевидно, існував в усному мовленні задовго до запровадження літери, бо вже в пам’ятках XIV-XV сторіч (переважно в ділових документах — грамотах того часу) зустрічаються слова, в яких Ґ (звук) передавався буквосполученням КГ: кгрунть, Скирикгайло та ін. Літеру Ґ зустрічаємо і в «Лексиконі» Памви Беринди (1629), і в пізніших документах.

Пізніше паралельно поширилося позначення зімкненого звука (ґ) через латинську літеру G: нею користувалися видавці творів Л. Боровиковського, «Граматки» П. Куліша, журналу «Основа», збірника «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса тощо. Але заборона друкованого українською слова у Східній Україні наклала табу й на літеру Ґ. У Галичині ця літера переважала в граматиках, художніх творах та газетах минулого століття. Вперше запровадив її Й. Левицький у своїй граматиці в 1834 році. Літера Ґ входила в офіційний правопис так званої «желехівки» і проіснувала до 1939-1944 рр. у Галичині та на Закарпатті.

У Східній Україні після скасування заборон на друковане слово літера Ґ ввійшла до складу алфавіту, схваленого комісією петербурзької Академії наук, і вживалася до 1933 року. У «Словарі української мови», упорядкованому Борисом Грін- ченком і випущеному протягом 1907-1909 років, налічується близько 300 слів з літерою Ґ. Вона вживалася в основних органах преси, у виданнях художніх творів та листуванні письменників і вчених того часу (О. Пазяк).

Літера «ґ» в українській абетці. Ілюстрація Георгія Нарбута, 1917 р.

• Продовжте текст розповіддю про реабілітацію літери Ґ.

• Запишіть 10-15 слів з літерою Ґ. З п'ятьома складіть речення.

• Поясніть, у чому полягають відмінності у вимові звуків [г] і [ґ].

Перевірте себе

• Дайте відповіді на запитання.

— Що спричинило появу писемності в східних слов’ян?

— Яка роль Кирила і Мефодія в становленні слов’янської писемності?

— Чому кирилицю вважають основою для розвитку слов’янських систем письма?

— Назвіть види письма, які використовували в період Русі-України.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.