Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ. СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ТЕМА 1. ОФІЦІЙНЕ Й НЕОФІЦІЙНЕ, ПУБЛІЧНЕ Й НЕПУБЛІЧНЕ МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ. ВЕРБАЛЬНІ Й НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ

Спілкуючись, люди передають інформацію одне одному не лише словами, а й мовою без слів. Слова промовляють не завжди те, що очі й міміка.

І. Томан

Буду я навчатись мови золотої

Спілкування — умотивований живий процес взаємодії між учасниками комунікації, спрямований на реалізацію конкретної цільової настанови. Мета спілкування — обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками та результатами діяльності.

ТИПИ СПІЛКУВАННЯ

За використанням мовних засобів

вербальне й невербальне

За формою використання

усне й письмове

За темою спілкування

політичне, наукове, побутове, релігійне, філософське, навчально-педагогічне та ін.

За метою

ділове й розважальне

За мірою офіційності

офіційне й неофіційне

За кількістю співрозмовників

непублічне (2-5 осіб) і публічне (20-30 осіб і більше)

Офіційний — 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. 2. Витриманий відповідно до встановлених правил, формальностей. 3. Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодноввічливий, стриманий, діловий.

Діловий — 1. Пов'язаний із роботою, заняттям людини, із розумовим і фізичним напруженням. 2. Добре підготовлений, досвідчений, працьовитий. 3. спец. Придатний для господарських потреб, промислового й т. ін. використання; товарний.

615. Чому спілкування вважають різновидом діяльності? Як, на вашу думку, впливають учасники спілкування на його процес і результат? Наведіть приклади з різних типів спілкування.

• Чи зможуть соціальні мережі в майбутньому замінити «живе» спілкування?

616. Прочитайте висловлення. Використовуючи його, поясніть, у чому полягає роль спілкування в житті людини. Чи траплялися у вашому житті ситуації, коли вміння спілкуватися допомогло вам вирішити проблему?

Не забуваймо, що успіх спілкування часто залежить від голосу людини, його тембру, звучності, темпу. Мудреці ще в давнину за ознаками голосу визначали риси характеру людини. А в інтонацію можна вкласти таку інформацію, яку не завжди легко передати словами. Жартома кажуть: «Є люди, що їх можна слухати, є люди, яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати» (О. Сербенська).

617. Прочитайте текст. Чи можна вважати розмову письменника з літературним консультантом офіційною? Складіть прогнозоване вами закінчення тексту про зустріч-діалог письменника з літературним консультантом щодо перспектив опублікування оповідання. На чому ґрунтуються ваші припущення?

Якось до відділу одного журналу немолодий літератор приніс оповідання, жанр якого він з обережності визначив як ненаукова фантастика.

— Залиште і завітайте десь так через... — завчено почав було господар кабінету, але прибулий так благально і так віддано на нього дивився, що літконсультант раптом відчув не властивий його посаді спалах жалю та співчуття до постарілого молодого автора:

— Ну, гаразд, гаразд, прочитаю. Сідайте.

Автор полегшено зітхнув і, більше вже не дихаючи, обережно присів на краєчок розхитаного стільця...

...Дочитавши оповідання, літконсультант сказав:

— У цілому, знаєте... м-м... нічого. Є зав’язка, розв’язка і ця, як її, ідея. Бажаю вам успіхів на нелегкій літературній ниві,— і звівся, вважаючи, що свою благородну місію він повністю вичерпав. Хто там слідуючий? (За В. Чемерисом)

• У чому відмінність між офіційним і неофіційним спілкуванням? Змоделюйте ситуації неофіційного спілкування.

• Уявіть себе автором фантастичного оповідання. Наведіть переконливі аргументи, які, на вашу думку, змусять літературного консультанта надрукувати ваш твір.

• Які поради з культури мовлення ви надали б персонажам?

618. Напишіть два привітання: одне — із нагоди Дня української мови й писемності, інше — із днем народження друга або подруги. Яке з них офіційне, а яке — неофіційне? Визначте стиль мовлення кожного привітання.

Найуніверсальнішим і найефективнішим засобом інформаційного зв'язку між людьми є словесне (вербальне) мовлення. Проте спілкування відбувається не завжди і не тільки за допомогою слів, поєднаних у висловлювання. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, рухи тіла тощо.

За даними американських учених, приблизно 55 % інформації ми отримуємо від невербальних знаків, які супроводжують мовленнєвий контакт (міміка, жести), 38 % дають нам голос, висота тону, тембр і тільки 7 % — зміст сказаного. Хоча, на нашу думку, ці дані потребують уточнення стосовно того, про що йдеться у мовленні та в якому стилі воно провадиться, все ж іноді адресат чує в мовленні одне, а відчуває — у виразі обличчя, поглядах, рухах тіла — щось цілком інше.

(За Я. Радевичем-Винницьким)

619. Як взаємодіють невербальне та вербальне спілкування? Доведіть або спростуйте думку, що між вербальними й невербальними засобами спілкування наявний своєрідний розподіл функцій: словесними передається суто інформація, а невербальними — ставлення до партнера.

620. Розгляньте таблицю. Розкажіть про невербальні засоби спілкування.

НЕВЕРБАЛЬНІ ЗАСОБИ СПІЛКУВАННЯ

Акустичні

Оптичні

Тактильні

екстралінг-

вістика

просодика

кінесика

проксеміка

зовнішній

вигляд

такесика

паузи;

темп мовлення;

жести;

відстань між

фізіономіка;

потискуван-

кашель;

тон;

міміка;

мовцями;

тип і виміри

ня рук;

зітхання;

тембр;

постава

вплив території;

тіла;

поцілунки;

сміх;

висота;

тіла;

вплив орієнтації;

одяг;

дотики;

плач

гучність;

хода;

дистанція;

прикраси;

поглажу-

манера мовлення;

контакт

просторове роз-

зачіска;

вання;

спосіб артикуляція

очима

міщення співбе-

косметика;

поплеску-

сідників

предмети особистого вжитку

вання

621. Прочитайте виразно вірш.

ПІНГ-ПОНГ

— добридень —

— здрастуйте —

— як справи? —

— спасибі — добре — як у вас? —

— робота — літо — спека — спрага —

— а настрій? —

— добре —

— все гаразд —

— неправда — очі —

— вам здалося —

— ви зблідли —

— обережно — м’яч! —

вогнем мовчання зайнялося —

схрестились погляди — пробач —

кажи слова легкі й порожні —

кажи їх знов —

кажи їх знов! —

а так дивитися не можна в настільнім тенісі розмов!

(Л. Костенко)

• Назвіть використані у вірші етикетні мовні формули. Доберіть до них синонімічні.

• Чи можна за змістом вірша визначити вік, стать, соціальний статус співрозмовників?

• Скажіть, на особливості яких засобів спілкування (вербальних чи невербальних) наголошує авторка?

• Визначте частиномовну належність слів у вірші. Як ви вважаєте, чому авторка надала перевагу двом частинам мови?

622. Прочитайте висловлення П. Мовчана. Як ви розумієте його розумієте. Яке пряме й переносне значення висловлення?

Мова є справді п'ятою ефірною стихією світу. Проте в кожного сущого на землі свій голос, свій тембр, своє інтонаційне забарвлення. (П. Мовчан)

623. Поясніть значення фразеологізмів.

Очима стріляти, очима їсти, витріщити очі, нишпорити очима, губи надути, закопилити губу, наморщити лоб, повести бровою, вишкірити зуби, брови полізли на лоба.

624. Як може погляд, постава, відстань, одяг, запах, зачіска тощо впливати на спілкування? Наведіть приклади з власного досвіду чи спостережень.

• Яка роль голосу під час бесіди?

• Які види інтонації ви знаєте? Чи можна інтонацією образити?

625. Розгляньте фотографії. Які з них ілюструють публічне спілкування, а які — непублічне?

СПІЛКУВАННЯ

626 Як ви розумієте вислів Д. Карнегі: «Жести людини, як і зубна щітка, мають бути виключно індивідуальними»?

Домашнє завдання

627. Опрацюйте матеріали з публічного виступу відомого українського мовознавця Любові Мацько. Складіть план.

Вітання, прощання, вибачення, побажання, пошанування, зичення, знайомство, прохання, згода, відмова, подяка, співчуття, розрада, схвалення або заперечення, сумнів, докір, зауваження — це мовний етикет, усталені віками вирази, які допомагають нам спілкуватися й порозумітися один з одним, через які виявляється наше ставлення до співбесідників, а відтак і наша особиста культура.

Українська мова, окрім цього, звичного, загального Добрий день!, Доброго ранку!, Добрий вечір! має і такі більш урочисті вітання: Чолом Вам!, Моє шанування!, Моє поважання!, Мир вам у хату!, більш конкретні побутові: Дай Вам, Боже, щастя!, інтимніші форми: Вітаннячко!, Привіт!, Як ся маєш? тощо.

Окрім поширеного літературного До побачення! пропонуємо й інші формули: Усього найкращого!, До зустрічі!, Щасливої дороги! Жартівливе: Бувайте та нас не забувайте!

Українська мова має чимало варіантів формул ввічливого вибачення: Вибачте!, Даруйте!, Перепрошую! Та вирази: Я не хотіла Вас образити. Мені соромно за свою необачність. Не ображайтесь. Маю надію, що Ви мені вибачите. І звичайне: Я більше не буду!

Особливим колоритом забарвлені українські звертання, бо українська мова має для них окрему кличну форму (це її 7-й відмінок): мамо!, тату!, брате!, сестро!, Україно!

До громади, гурту можна звертатися: Шановна чи вельмишановна, високоповажна, достойна громадо! Шановні добродії, добродійки! колеги! Дорога родино! Отже, вибір є.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ВВІЧЛИВІ СЛОВЕСНІ ФОРМУЛИ

Ґречно дякую!

Красно дякую!

Щиро дякую!

Сердечно дякую!

Дозвольте зробити послугу!

Дозвольте послугувати!

Доброго здоров'я!






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.