Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - С. О. Караман - Ранок 2018

МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ. СТИЛІСТИКА І КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ

ТЕМА 7. ПОНЯТТЯ ПРО СТИЛІСТИЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Наука — це теж мистецтво, може, навіть найвишуканіше з мистецтв. Бо сенс мистецтва — в гармонії, а наука — це гармонія розуму.

Н. Непийвода

658. Прочитайте тексти. Що нового про стилі мовлення ви дізналися?

1. Художній стиль — царина конкретної лексики, оскільки слова, що означають предмети чуттєвого сприймання, набагато легше стають основою художнього образу. Цілі розряди слів, особливо назви живої природи (рослини, тварини, людина) і явищ природи, набувши певного стилістичного забарвлення ще в народній поезії, у фольклорі, проходять потім через гроно художнього стилю, через творчість багатьох письменників, через літературну традицію певного часу, набуваючи нових стилістичних і значеннєвих відтінків, які вони зберігають і в загальній мові (М. Пилинський).

2. Розмовний стиль як один із найдавніших стилів відіграє надзвичайно велику роль у формуванні мовленнєвих навичок. Мовлення людини, особливо побутове, часто зазнає шкідливих впливів жаргонного, діалектного мовлення або іншої мови. Поширеним є користування сумішшю двох мов, так званим суржиком. Тому культура мовлення багато в чому залежатиме від опанування особливостями розмовного стилю та розуміння його функції в мові. Ознайомлення з особливостями розмовного стилю впливає на якість усного і писемного мовлення кожної людини (М. Пентилюк).

3. Офіційно-діловий стиль є різновидом сучасної української літературної мови, що функціонує у сфері правової, адміністративної діяльності, ділових і дипломатичних переговорів і в усній, і в писемній формах. Перевага писемної форми над усною зумовлюється масивом текстів документів офіційно-ділового стилю на будь-якому етапі його розвитку (О. Тихоненко).

4. Науковий стиль української мови має свої особливості. Його основна функція — інформативна (повідомлення, пояснення, з’ясування, обґрунтування, роз’яснення, класифікація понять, систематизація знань, аргументований доказ); завдання — передавання наукової інформації; обставини мовлення — офіційні. Досить широким є діапазон його використання — наукові праці (дисертації, монографії, статті, доповіді, реферати, рецензії, анотації, тези), підручники і навчальні посібники для ВНЗ, науково-популярні журнали тощо (Г. Онуфрієнко).

5. Публіцистичний стиль визначається жанровою різноманітністю, тематичною строкатістю та неоднорідністю. До нього належать і міжнародний огляд, і передова стаття, і фейлетон, і звичайна інформація, й інші жанри. Цим пояснюється і розмаїтість стилістичних засобів, які характеризують публіцистичний стиль. Не випадково дослідники знаходять у ньому, крім чисто публіцистичних, засоби художнього, наукового і ділового стилів (За Л. Мацько).

ПЛАН АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

1. Яка мета тексту (обмінятися враженнями, дати чітку інформацію, пояснити якесь поняття, створити образ, спонукати слухача або читача до дії тощо)?

2. Яким є висловлення (офіційним чи неофіційним, емоційним чи нейтральним, конкретним чи узагальненим)?

3. Які мовні засоби використано в кожному тексті?

659 Прочитайте тексти. Якою темою вони об'єднані? Проаналізуйте кожен текст за поданим планом. На основі аналізу текстів зробіть висновок про їх стильову належність.

1. Я думаю про дивний час,

Який він швидкоплинний.

Він вдаль несе і кличе нас.

Сам по собі — неспинний.

Початку теж немає в нім,

Він без кінця і краю.

Час безконечний, але втім,

Для нас кінець він має.

Тим і безцінний для людей,

Що треба все зуміти.

Від втілення своїх ідей

До вміння добре жити.

Час не вкладеш на депозит

На потім, на відсотки.

Його не візьмеш у кредит,

Щоб збудувать висотки.

Час непідкупний, він іде,

Пливе, летить, вирує.

Його не взяти нам ніде,

А він своє диктує.

То ж треба встигнути усе,

Змістовно час прожити.

Бо він так швидко вдаль несе,

Не можна ґав ловити.

(Н. Красоткіна)

2. У святині, якою для українців є фольклор, почесне місце належить народній драмі.

Джерело професійної драматургії — народна драма, початки якої в дохристиянській давнині. Це невеличкі сценки віршованої форми, які супроводжували або відбивали певний обряд (наприклад, весільний), певний трудовий процес (сівбу), або становили собою ту чи іншу гру дітей, підлітків, юнацтва і мали розважальний характер (3 підручника).

3. Як хочеш,— сказала бабуся.— тільки до обіду повернися. І ще запам’ятай одне наше правило: вітайся з усіма, кого зустрінеш. Двері можеш не зачиняти — тут чужі не ходять. І гляди: не перекупайся в річці. А в ліс далеко не заходить — він у нас «водить»...

— Як це — водить? — здивувався я.

— А так,— пояснила бабуся.— Зайдеш — і не вийдеш. Заблукати можна (І. Роздобудько).

4. Високошановний Михайле Петровичу!

Засилаючи своє вітання сердечне в сей веселий день, бажаю Вам здоров’я, сили та віку довгого, щоб ми ще довго бачили Вас на роботі у першій лаві працівників наших. Втішно єсть думати, що настав-таки час, коли замовкло всяке глузування та клепання, а вимовилась вголос честь і дяка, справді належна тому, хто увесь вік свій дбав, «щоб наше слово не вмирало». І коли наше слово зросте і зміцніє, коли наша література займе почесне місце поруч з літературами інших народів (я вірю, що так воно буде!), тоді, спогадуючи перших робітників, що працювали на невправленому, дикому ще ґрунті, українці, певне, спогадають добрим словом Ваше ймення (3 листа Лесі Українки до М. Старицького).

660. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку. У якому стилі написаний текст? Кому він адресований? Чи завершений текст?

Може, у цьому найприкметніша риса людського життя: доки ти дитина — не помічаєш краси дитинства. Доки юний — не вмієш цінувати дар юності, рідкісний, скороминущий. Оціниш і станеш це помічати, коли посивієш і коли все пережите лиш самою згадкою стане для тебе, згадкою щемливою, мов чиясь далеко в полях тануча пісня... (О. Гончар)

Є така етична категорія, як «чесність». У ній виявляється одна з найважливіших вимог моральності. Вона передбачає правдивість, принциповість, вірність прийнятим на себе зобов'язанням, суб'єктивну переконаність у правильності діяння, щирість перед іншими і перед самим собою. Коли в людини порушено або немає взагалі внутрішнього відчуття цієї етичної категорії, то хоч би якими «чесними» словами вона намагалася висловити свою думку, все одно у слухача залишиться відчуття, що тут щось не так. Коли ж у своїх помислах і діяннях людина чесна перед самою собою, це теж відчувається одразу. Звідси логічно, що, брешучи іншим, ми лише брешемо самим собі (Р. Чекмишева).

• Завершіть текст міркуваннями про швидкоплинність життя.

661. Доберіть із дужок потрібні за змістом означення. Аргументуйте свій вибір.

Юнак, спів, орган, дихання, мова (голосистий, голосний, голосовий).

Шафа, краса, драма, сан, настрій (духовий, духовний, душевний).

Право, свято, рух, життя, кімната, лист (звичаєвий, звичайний, звичний).

Установа, діагноз, засіб, вправи, палата (лікарський, лікарняний, лікувальний).

• Складіть тексти (3-4 речення) в науковому й художньому стилі, використовуючи 3-4 словосполучення (за власним вибором).

662. Прочитайте текст. Запишіть у зошити відомості про функцію, сферу вживання, мовні ознаки конфесійного стилю.

Назва цього стилю донині не усталена, адже для його називання вживається цілий ряд ідентичних термінів: сакральний стиль, конфесійний стиль, богословський стиль, релігійний стиль, священна мова, свята мова, культова мова тощо. Зразками цього стилю вважають переклади Євангелія М. Шашкевича, переклади Біблії П. Куліша, І. Нечуя-Левицького та ін.

З-поміж стилетвірних особливості конфесійного стилю виділяють такі: значна кількість так званих маркованих слів, тобто пристосованих до використання саме в конфесійному стилі (провидіння, архангел, херувими, послух, катехізис та ін.), усталені словосполучення типу Божий промисел, Небесний Отець, Царство Боже, раб Божий, Тайна вечеря, Божа воля, Святий дух, Свята Трійця, блаженна смерть, інверсійний порядок слів у реченні та словосполученні, що постійно підкреслює урочисту піднесеність мови релігійного змісту (За Н. Дзюбишиною-Мельник).

• Крім конфесійного стилю, інверсійні утворення характерні й для інших стилів. З'ясуйте, яким стилям мовлення властиві інверсійні утворення і яка функція їх.

• Обґрунтуйте думку П. Дудика, що «конфесійний стиль від інших стилів відрізняє небуденна урочистість, піднесеність, надзвичайна сконцентрованість маркованих одиниць, висока і водночас своєрідна ритмомелодика, елементи прощальності тощо», використовуючи приклади з тексту.

Домашнє завдання

663. Доберіть самостійно текст (100-110 слів) і проаналізуйте його в такій послідовності:

1. Стильова належність тексту.

2. Комунікативна мета.

3. Мовні засоби.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.