Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 11-12. УТВЕРДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ НОРМИ В СЛОВНИКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ЕСЕ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте SMS-повідомлення й виконайте завдання.

— Ти стала писати суржиком? Це мова Вірки Сердючки!

— Який зв’язок між моїм повідомленням і Віркою Сердючкою?

— А ось який! Ти пишеш: «Жди мене біля спортзалу». Ждати — російське слово!

— А як тоді бути із талановитим Симоненком: «У хмельні смеркання мавки чорноброві ждатимуть твоєї ніжності й любові»?

— Овва! Викрутилася.

А. Доберіть до слова ждати спільнокореневі слова.

Б. Що допомогло дівчині спростувати звинувачення у використанні суржику?

Значну частину лексичного фонду української мови становить спільнослов’янська лек­сика (із праслов’янської мови); це найдавніший шар української лексики, її ядро: мати, око, кінь, молоко, воля; хитрий, глухий; орати, сидіти, учити, уміти; один, сто; ваш, там, куди; а, ні, про та ін. Більшість цих слів (слів із таким коренем) збереглася в усіх слов’янських мовах, тому хибним є піддавати сумніву їхню «літературність» і «нормативність» в україн­ській мові лише через наявність їх у російській, польській чи інших мовах. Отже, «не бійтесь заглядати у словник», щоб з’ясувати правомірність уживання того чи того слова в мові.

Як слово набуває офіційного статусу в мові (тобто потрапляє до академічного слов­ника), за якими критеріями? Лексикографи зважають передусім на поширення слова в різних регіонах України, частотність використання в усному й писемному мовленні, від­повідність звуковим і граматичним законам мови. Також важливим є використання нових слів (неологізмів) у художніх творах визнаними майстрами красного письменства. Як ви думаєте, яке слово швидше потрапить до словника: смаколик чи сторітелінг? Звичайно ж, смаколик, бо воно і звучить органічно, і має «прозоре» значення (корінь смак), і широко вживане в сучасній мові.

Треба зважати на те, що вимоги до правомірності вживання слова в усному й писем­ному мовленні різні: якщо слова з маркуванням розм. можна використовувати в усному мовленні, то наявність їх у книжних стилях є порушенням лексичної норми. Розмовні й просторічні елементи шарпанина, брехати, чимчикувати, писок, баньки й под. допустимі в розмовному стилі, але ніяк не в офіційно-діловому й науковому.

Як бути з неологізмами, яких досі немає в словниках, проте їх тривалий час широко використовують у живому мовленні: аватарка, гуглити, блутуз (блютуз), інсайдер, уподобайка (лайк), себчик (селфі), покликання (посилання)? Відсутність цих нових слів зу­мовлена тим, що паперовий академічний словник технічно «не встигає узаконювати» їх у своєму реєстрі, адже живе слово значно швидше «пристосовується» в мові, аніж писем­не. Якщо виникають вагання щодо правомірності використання названих слів та їхнього написання (Ютуб чи Ютьюб; блутуз, блютуз чи блутус?), шукайте відповіді на різних ресурсах у мережі Інтернет: блог професора Олександра Пономарева (bbc.com/ukrainian/ topics/ponomariv), «Український лінгвістичний портал» (lcorp.ulif.org.ua), «OnlineCorrector» (onlinecorrector.com.ua) та ін.

2. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про неологізми покликання (посилання), онлайн (наживо), застосунок (додаток), себчик (селфі). Напишіть коментарі щодо правомірності чи неправомірності вживання кожного з цих слів в усному й писемному мовленні.

3. Висловте свої міркування щодо українських варіантів англійського слова like, яке використовують у соціальних мережах і в SMS-повідомленнях.

— уподобайка, любчик, файник, уподобання, вподобка, вподоба, цяця (дизлайк — бека), любо, плюсик, добре, добрик, подобка, тиць, файно, згода, любик, втішка, здоба.

4. Складіть тлумачний словник небажаних запозичень «Свої не гірші заморян» (десять-п’ятнадцять слів).

5. Опрацюйте матеріал про особливості написання есе.

Есе́ (фр. essai — спроба, нарис) — прозовий твір, у якому автор висловлює свої міркування з приводу суперечливого, неоднозначного питання щодо проблеми, не претендуючи на ви­черпне висвітлення теми.

В есе треба створити ефект розмови, легке спілкування з читачем. Тут немає вигаданих героїв і сюжету, що властиві оповіданню. Ви можете інформувати про події (а не переказу­вати їх), інтерпретувати їх, висловлюючи свої пояснення й переконання. Есе може бути про що завгодно, тут головне — висловити своє «Я», думки, емоції, ставлення до подій та людей. І головне — не бійтеся бути суб’єктивними, адже скільки людей, стільки й думок, як писав В. Симоненко: «Ми — не безліч стандартних “Я”, а безліч всесвітів різних».

Будова: вступ — основна частина — висновок.

Стиль мовлення: публіцистичний або художній.

Види есе: вільне та формальне1 есе.

Вид есе

К-сть слів

Час для написання

Особливості

Вільне

50-70 (0,5 с.)

10-15хв

вільна форма й стиль викладу, до­вільна структура, наявність пози­ції автора

Формальне

100-200 (1-2 с.)

20-45 хв

дотримання структури тексту (теза, аргументи, приклади, оціювальні судження, висновок), стислість, ясність, внутрішня ло­гіка

Отже, у формальному есе, на відміну від вільного, передусім важливо подбати про форму: структуру, послідовність викладу, чіткість.

6. Прочитайте два тексти й визначте в них ознаки вільного та формального есе.

І. Життя з таких простих речей складається. З молодої картоплі, наприклад. З картоплі з тоненькою шкіркою, яку треба зчищати гострим кінчиком ножа. Картоплі, що пирскається соком так, що аж крутить у носі. Картоплі, що залишає на пучках коричневі плями. Звареної цілою, присипаної зеленню та сіллю. Картоплі, як у дитинстві. Коли дні тривали так довго, що кожен із них був завдовжки в сповнене пригод маленьке життя (А. Акуленко).

II. Добре мені, що мій пес не прив’язаний. Мені легко від того, що моя любов і харч не примушують його бути прикованим у тісному дворі й марити волею. Перед ним відчинені ворота та двері, однак він мене жодного разу не покинув, не зрадив. Навіть у виснажливих мандрівках, у спеку й негоду невідступно стереже від нападників і самоти.

Добре мені, що в хаті не маю клітки із пташкою, котра нудилася б неволею за дрібку крихт із мого столу. Зате я радий, якщо до вікна прилітає синичка поклювати шматочок сала, на­шпиленого на дротину. Поки вона ласує, мені здається, що синичка любить мене й ту любов розносить, звеличує по навколишніх просторах.

І коли біля мене ластиться пес, і коли безбоязно прилітає синиця, я мимохіть починаю відчувати, що мої незримі зв’язки з ними надійніші, ніж ґрати, якими силоміць тримаємо коло серця тих милих створінь, котрих собі вподобали. Думаю, що сила заліза дуже послаб­лює сили душі, але достеменно я цього не знаю, бо мій пес не прив’язаний, а пташка не сидить у клітці. Тому й добре мені (За В. Думанським).

7. 1. Прочитайте тексті виконайте завдання.

Зрозуміло, що всі слова придумували конкретні люди протягом тисячоліть, проте сьо­годні авторство абсолютної більшості з них установити неможливо. Однак є такі, що зберег­ли імена своїх «батьків», серед них: мрія, байдужість, завзяття, темрява, пестливий, приваб­ливий, потужний (драматург Михайло Старицький); відбиванка (волейбол), копаний м’яч (футбол), наколесництво (велоспорт), гаківка (хокей) (професор, автор підручників з фізич­ного виховання Іван Боберський); провесна, промінь (поетеса Леся Українка); мистецтво, переможець, променистий, палкий, нестяма (перша жінка-академік Олена Пчілка); отвір, свідоцтво, чинник, привид (письменник Іван Франко); бистроплин, зашовковитися, яблуне- воцвітно (поет Павло Тичина); самосвідомість, світогляд (прозаїк Іван Нечуй-Левицький); бджолиність, сніговерть, знедуховніти (прозаїк Олесь Гончар).

А. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що стали загальновживаними й потрапили до словни­ка; 2) ті, що так і залишилися індивідуально-авторськими.

Б. Яке індивідуально-авторське слово, на вашу думку, заслуговує нате, щоб стати загально­вживаним? Висловте свої міркування в письмовій формі (три-п’ять речень).

2. Напишіть формальне есе (до двох сторінок) на тему «З чого зіткане щастя?».






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.