Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 11-12. УТВЕРДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ НОРМИ В СЛОВНИКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ЕСЕ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте SMS-повідомлення й виконайте завдання.

— Ти стала писати суржиком? Це мова Вірки Сердючки!

— Який зв’язок між моїм повідомленням і Віркою Сердючкою?

— А ось який! Ти пишеш: «Жди мене біля спортзалу». Ждати — російське слово!

— А як тоді бути із талановитим Симоненком: «У хмельні смеркання мавки чорноброві ждатимуть твоєї ніжності й любові»?

— Овва! Викрутилася.

А. Доберіть до слова ждати спільнокореневі слова.

Б. Що допомогло дівчині спростувати звинувачення у використанні суржику?

Значну частину лексичного фонду української мови становить спільнослов’янська лек­сика (із праслов’янської мови); це найдавніший шар української лексики, її ядро: мати, око, кінь, молоко, воля; хитрий, глухий; орати, сидіти, учити, уміти; один, сто; ваш, там, куди; а, ні, про та ін. Більшість цих слів (слів із таким коренем) збереглася в усіх слов’янських мовах, тому хибним є піддавати сумніву їхню «літературність» і «нормативність» в україн­ській мові лише через наявність їх у російській, польській чи інших мовах. Отже, «не бійтесь заглядати у словник», щоб з’ясувати правомірність уживання того чи того слова в мові.

Як слово набуває офіційного статусу в мові (тобто потрапляє до академічного слов­ника), за якими критеріями? Лексикографи зважають передусім на поширення слова в різних регіонах України, частотність використання в усному й писемному мовленні, від­повідність звуковим і граматичним законам мови. Також важливим є використання нових слів (неологізмів) у художніх творах визнаними майстрами красного письменства. Як ви думаєте, яке слово швидше потрапить до словника: смаколик чи сторітелінг? Звичайно ж, смаколик, бо воно і звучить органічно, і має «прозоре» значення (корінь смак), і широко вживане в сучасній мові.

Треба зважати на те, що вимоги до правомірності вживання слова в усному й писем­ному мовленні різні: якщо слова з маркуванням розм. можна використовувати в усному мовленні, то наявність їх у книжних стилях є порушенням лексичної норми. Розмовні й просторічні елементи шарпанина, брехати, чимчикувати, писок, баньки й под. допустимі в розмовному стилі, але ніяк не в офіційно-діловому й науковому.

Як бути з неологізмами, яких досі немає в словниках, проте їх тривалий час широко використовують у живому мовленні: аватарка, гуглити, блутуз (блютуз), інсайдер, уподобайка (лайк), себчик (селфі), покликання (посилання)? Відсутність цих нових слів зу­мовлена тим, що паперовий академічний словник технічно «не встигає узаконювати» їх у своєму реєстрі, адже живе слово значно швидше «пристосовується» в мові, аніж писем­не. Якщо виникають вагання щодо правомірності використання названих слів та їхнього написання (Ютуб чи Ютьюб; блутуз, блютуз чи блутус?), шукайте відповіді на різних ресурсах у мережі Інтернет: блог професора Олександра Пономарева (bbc.com/ukrainian/ topics/ponomariv), «Український лінгвістичний портал» (lcorp.ulif.org.ua), «OnlineCorrector» (onlinecorrector.com.ua) та ін.

2. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про неологізми покликання (посилання), онлайн (наживо), застосунок (додаток), себчик (селфі). Напишіть коментарі щодо правомірності чи неправомірності вживання кожного з цих слів в усному й писемному мовленні.

3. Висловте свої міркування щодо українських варіантів англійського слова like, яке використовують у соціальних мережах і в SMS-повідомленнях.

— уподобайка, любчик, файник, уподобання, вподобка, вподоба, цяця (дизлайк — бека), любо, плюсик, добре, добрик, подобка, тиць, файно, згода, любик, втішка, здоба.

4. Складіть тлумачний словник небажаних запозичень «Свої не гірші заморян» (десять-п’ятнадцять слів).

5. Опрацюйте матеріал про особливості написання есе.

Есе́ (фр. essai — спроба, нарис) — прозовий твір, у якому автор висловлює свої міркування з приводу суперечливого, неоднозначного питання щодо проблеми, не претендуючи на ви­черпне висвітлення теми.

В есе треба створити ефект розмови, легке спілкування з читачем. Тут немає вигаданих героїв і сюжету, що властиві оповіданню. Ви можете інформувати про події (а не переказу­вати їх), інтерпретувати їх, висловлюючи свої пояснення й переконання. Есе може бути про що завгодно, тут головне — висловити своє «Я», думки, емоції, ставлення до подій та людей. І головне — не бійтеся бути суб’єктивними, адже скільки людей, стільки й думок, як писав В. Симоненко: «Ми — не безліч стандартних “Я”, а безліч всесвітів різних».

Будова: вступ — основна частина — висновок.

Стиль мовлення: публіцистичний або художній.

Види есе: вільне та формальне1 есе.

Вид есе

К-сть слів

Час для написання

Особливості

Вільне

50-70 (0,5 с.)

10-15хв

вільна форма й стиль викладу, до­вільна структура, наявність пози­ції автора

Формальне

100-200 (1-2 с.)

20-45 хв

дотримання структури тексту (теза, аргументи, приклади, оціювальні судження, висновок), стислість, ясність, внутрішня ло­гіка

Отже, у формальному есе, на відміну від вільного, передусім важливо подбати про форму: структуру, послідовність викладу, чіткість.

6. Прочитайте два тексти й визначте в них ознаки вільного та формального есе.

І. Життя з таких простих речей складається. З молодої картоплі, наприклад. З картоплі з тоненькою шкіркою, яку треба зчищати гострим кінчиком ножа. Картоплі, що пирскається соком так, що аж крутить у носі. Картоплі, що залишає на пучках коричневі плями. Звареної цілою, присипаної зеленню та сіллю. Картоплі, як у дитинстві. Коли дні тривали так довго, що кожен із них був завдовжки в сповнене пригод маленьке життя (А. Акуленко).

II. Добре мені, що мій пес не прив’язаний. Мені легко від того, що моя любов і харч не примушують його бути прикованим у тісному дворі й марити волею. Перед ним відчинені ворота та двері, однак він мене жодного разу не покинув, не зрадив. Навіть у виснажливих мандрівках, у спеку й негоду невідступно стереже від нападників і самоти.

Добре мені, що в хаті не маю клітки із пташкою, котра нудилася б неволею за дрібку крихт із мого столу. Зате я радий, якщо до вікна прилітає синичка поклювати шматочок сала, на­шпиленого на дротину. Поки вона ласує, мені здається, що синичка любить мене й ту любов розносить, звеличує по навколишніх просторах.

І коли біля мене ластиться пес, і коли безбоязно прилітає синиця, я мимохіть починаю відчувати, що мої незримі зв’язки з ними надійніші, ніж ґрати, якими силоміць тримаємо коло серця тих милих створінь, котрих собі вподобали. Думаю, що сила заліза дуже послаб­лює сили душі, але достеменно я цього не знаю, бо мій пес не прив’язаний, а пташка не сидить у клітці. Тому й добре мені (За В. Думанським).

7. 1. Прочитайте тексті виконайте завдання.

Зрозуміло, що всі слова придумували конкретні люди протягом тисячоліть, проте сьо­годні авторство абсолютної більшості з них установити неможливо. Однак є такі, що зберег­ли імена своїх «батьків», серед них: мрія, байдужість, завзяття, темрява, пестливий, приваб­ливий, потужний (драматург Михайло Старицький); відбиванка (волейбол), копаний м’яч (футбол), наколесництво (велоспорт), гаківка (хокей) (професор, автор підручників з фізич­ного виховання Іван Боберський); провесна, промінь (поетеса Леся Українка); мистецтво, переможець, променистий, палкий, нестяма (перша жінка-академік Олена Пчілка); отвір, свідоцтво, чинник, привид (письменник Іван Франко); бистроплин, зашовковитися, яблуне- воцвітно (поет Павло Тичина); самосвідомість, світогляд (прозаїк Іван Нечуй-Левицький); бджолиність, сніговерть, знедуховніти (прозаїк Олесь Гончар).

А. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що стали загальновживаними й потрапили до словни­ка; 2) ті, що так і залишилися індивідуально-авторськими.

Б. Яке індивідуально-авторське слово, на вашу думку, заслуговує нате, щоб стати загально­вживаним? Висловте свої міркування в письмовій формі (три-п’ять речень).

2. Напишіть формальне есе (до двох сторінок) на тему «З чого зіткане щастя?».









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.