Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 13-14. РИТОРИКА ЯК МИСТЕЦТВО. МОВЛЕННЄВА СИТУАЦІЯ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте речення й дайте відповіді на запитання.

Батько веде п’ятирічного сина до садочка. Перед ними калюжа.

Тато Олега. Не лізь у калюжу, бо замо­чиш ноги! І що тоді буде?! Захворієш! Стій! Стій, кажу!

Тато Андрія. Калюжу краще обійти, щоб ноги залишилися сухими й тобі комфортно було весь день бавитися в садочку.

А. Чий тато, на вашу думку, виявився більш переконливим?

Б. Чому психологи радять рідше вживати заперечення не в спілкуванні з людьми, особливо з дітьми?

Термін «риторика» походить від давньогрецького слова оратор та означає «теорія ора­торського мистецтва, наука красномовства». Риторика виникла в Стародавній Греції дві з половиною тисячі років тому з єдиним призначенням — впливати на розум і волю грома­дян за допомогою засобів живого слова, щоб захищати їх.

Рито́рика — наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуван­ням її особливостей. Риторика вивчає методику творення тексту, визначає його будову, найдоцільнішу для зрозумілого й аргументованого викладу думок. Залежно від того, що говорити й кому, риторика відповідає на запитання, як говорити, для чого й де.

Якщо давньогрецький філософ Арістотель (IV ст. до н. е.) уважав риторику мистецтвом переконання, то римський ритор Квінтіліан (І ст. н. е.) — мистецтвом говорити витончено. Отже, завдання ри­торики — переконання аудиторії, краса, вишуканість і витонченість вираження думок. Предмет риторики — публічний виступ у процесі комунікації.

Риторика — це не тільки наука, а й мистецтво. У Стародавній Гре­ції красномовство розглядали як мистецтво, адже античні мислителі ототожнювали риторику з живописом, скульптурою та навіть архітек­турою. А найбільше паралелей проводили між риторикою, поезією та акторським мистецтвом.

Давньоримський оратор і філософ Цицерон (І ст. до н. е.) навчав­ся майстерності красиво говорити в найкращих акторів Стародавньо­го Риму й у своїх публічних промовах використовував суто акторські прийоми. Красномовство належить до духовної сфери життя. Так само, як поезія чи театр, ораторське мистецтво — це створення духовних цін­ностей. Поет, актор та оратор вирізняються розвинутим чуттям мови, високою культурою мовлення.

Арістотель

Цицерон

Здавна люди, які володіли мистецтвом красномовства (ритори, оратори), відігравали важливу роль у суспільному житті. У сучасному суспільно-політичному й культурному житті успішні люди не байдужі до того, про що вони говорять і як вони це роблять. Отже, вивчення риторики в школі як навчальної дисципліни закладе підвалини успішної діяль­ності молодої людини в майбутньому. Людині, яка володіє риторичними прийомами, обі­знана в ораторському мистецтві, значно легше переконати своїх друзів і колег, тому саме така особистість більш конкурентоспроможна на ринку праці й швидше досягає успіху. Недарма Наполеон казав: «Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить».

Спілкування між людьми відбувається в різних ситуаціях. Є такі ситуації, що не перед­бачають спілкування. Наприклад, ви відчули протяг. Що ви зробите? Устанете, підійдете до вікна й зачините його. Ця ситуація не вимагає комунікації з кимось. Якщо ж ви з якихось причин не можете зачинити вікно, то будете вимушені попросити когось це зробити — у та­кому разі немовленнєва ситуація стане мовленнєвою. Отже, мовленнєва ситуація — це збіг обставин, що спонукають до мовлення. Але мовленнєву ситуацію не потрібно сприймати лише як сукупність зовнішніх обставин, за яких відбувається спілкування. Ситуація — це події минулого, про які згадує людина, і наші внутрішні переживання, якими ми хочемо по­ділитися із співрозмовником, і різні побутові чи виробничі питання, які ми бажаємо обго­ворити. Тобто до поняття «мовленнєва ситуація», крім обставин, належать ще й такі факто­ри, як: а) стосунки між співрозмовниками; б) їхні наміри; в) безпосередня реалізація самого акту спілкування, під час якого можуть виникнути нові стимули для говоріння.

У мовленнєвій ситуації є щонайменше два суб’єкти: адресат та адресант. Спілкування можливе за наявності адресанта, адресата, мети й теми мовленнєвої діяльності. Адресат — людина, до якої звернена мова. Адресант — ініціатор діалогу, він задає тон розмови, ви­значає темп і тематику спілкування. Адресант спрямовує бесіду й регулює її часові рамки. Схематично формулу мовленнєвої діяльності можна зобразити так: хто — кому — чому — про що — де — коли.

Отже, елементами мовленнєвої ситуації є:

1) адресант (мовець);

2) адресат(слухач, аудиторія);

3) предмет мовлення;

4) умови успішного спілкування.

Прикладом мовленнєвої ситуації може бути урок у школі. Адресантом (ініціатором) зазвичай є вчитель; слухачами (аудиторією) є учні класу. Предметом мовлення може бути перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, тренування, дискусія, роз­повідь учителя, виступи учнів та ін. Умовами успішного спілкування є відкритість, налаштованість на діалог, добрий тон, етикет, жести, контроль емоцій, уміння бути уважним слухачем і цікавим співрозмовником та ін. Для того щоб ефективно відбувся акт комуні­кації, треба наперед з’ясувати, які особливості має адресат (ступінь знайомства з вами, вік, соціальний статус, риси характеру та ін.), визначити предмет спілкування (про що буде йти мова) і продумати, якими засобами ви будете впливати на вашого співрозмовника, щоб досягти поставленої мети (умови успішного спілкування).

2. Потренуйтеся читати чистомовки1, чітко їх артикулюючи.

• Бабин біб розцвів у дощ — буде бабі біб у борщ.

• Невеличка перепеличка під полукіпком розпідпадьомкалась.

1 Чистомовку, на відміну від скоромовки, треба читати не швидко, а «чисто», тобто слова промовля­ти чітко, звучно, виділяючи ті, на які падає логічний наголос.

Полу́кіпок, -а, ч. 30 снопів скошеного або зжатого хліба, складених колоссям усередину й прикритих одним снопом зверху.

Підпадьóдмкувати, -ує, недок. Видавати своєрідні уривчасті звуки (про перепелів).

3. Прочитайте тексти й виконайте завдання.

I. Легенда розповідає, що Спарта зазнавала поразки в другій Месенській війні й попро­сила в Афін допомоги. Афіни послали Тіртея. Коли кривий шкільний учитель Тіртей ледве зійшов з колісниці, спартанці зовсім занепали духом: не такої допомоги чекали. Але як став Тіртей промовляти своїми піснями до спартанців, то вони вщент розгромили ворога.

II. Інша легенда також нагадує, яку роль відігравало живе слово в Стародавній Греції. У війні із сусідкою Мегарою Афіни втратили острів Саламін. Не змігши повернути острів, афіняни заборонили навіть згадувати про нього під страхом смерті. Тоді молодий Солон (майбутній «батько» афінської демократії) склав елегії — сто вишуканих віршів про острів і, прикинувшись божевільним, прочитав їх на площі перед народом. Соромно стало афіня­нам — і вони призначили Солона ватажком воїнів, відвоювали острів, а потім його відсудили.

III. Чотирнадцять років безперервно панував Перикл в Афінах — і цим він, видатний ора­тор, значною мірою завдячував силі впливу свого могутнього слова. Про це, наприклад, свід­чить «Надгробне слово», виголошене ним під час поховання афінян, які загинули в перший рік Пелопоннеської війни (431—404 рр. до н. е.). Він промовляв перед матерями та вдовами загиблих — винуватець смерті їхніх близьких. Перикл говорив про патріотичні почуття афінських громадян, які захищають свою свободу й незалежність, свій демократичний лад, наго­лошував на етичному значенні демократичної влади. Промова пробудила ентузіазм у народу так, що матері та вдови урочисто несли Перикла по місту, обсипали квітами, із захопленням цілували його одяг (О. Когут).

А. Про яку роль живого слова йдеться в текстах?

Б. Розкажіть про риторику як мистецтво впливу на людей, використавши одну з цих історій на підтвердження ваших думок (сім-дев’ять речень; усний твір з елементами переказу).

4. Прочитайте інтерв’ю й виконайте завдання.

Культура — дзеркало, у якому нація може побачити саму себе

(З ексклюзивного інтерв’ю І. Малковича «Українському інтересу»)

— Як Ви оцінюєте місце української поезії у світовому художньому середовищі? На­скільки ми як нація даємо якісний продукт світові?

— Думаю, що окраса української літератури - її поезія. Якби українську мову знали хоча б на рівні польської, то вона звучала б у світі набагато вагоміше. Адже в нас одна з найкращих європейських поетичних шкіл.

— У ці дні у Львові відкривається «Форум видавців». Що повезе «А-БА-БА-ГА-ЛА- МА-ГА» до Львова, які новинки презентує?

— Уже 24 роки Львівський форум — це справжній український книжковий Великдень. Кожен «випікає» до нього свої щонайкращі книжкові «пасочки». З появою «Книжкового Арсеналу» у Києві, який за останні кілька років розвинувся досить потужно, уже є два такі Великодні. І всі українські видавці намагаються більшість своїх новинок презентувати саме на цих двох книжкових великих форумах. Ми щороку видаємо не менше 20 книжок. Це, мож­ливо, не так багато, але це саме мій ритм і темп. Адже я особисто причетний до виходу у світ усіх книжок: я все вичитую, працюю з авторами, з художниками й дизайнерами та присутній при друкуванні чи не всіх перших накладів кольорових книжок. Я поєдную в собі 6—7 «ви­давничих іпостасей» (сміється), я не просто «святковий директор».

— Свої твори «закинули», не пишете тепер? Чи буде книжка нових поезій Івана Мал­ковича?

— Шевченківську премію я отримав за книжку, яка називається «Подорожник з новими віршами», де, як видно з назви, є й нові поезії. Учора вже надруковане четверте видання цієї книжки.

— Як ви оцінюєте стан українського книговидавництва? Наскільки українці стали чи­тати українською?

— У зв’язку з російсько-українською війною в Україну завозять менше російських кни­жок, і це дуже позитивно відобразилося на українському книжковому ринку. Люди більше купують українські книжки, що дає вітчизняним видавцям економічний приріст, а отже, вони вже можуть видавати не тільки дитячі книжки чи художню літературу. Зараз трохи ак­тивніше почали видавати економічну, природничу літературу, книжки з інженерії.

— Ви перед інтерв’ю згадали про крадіжки, що Росія краде нашу територію та історію. Востаннє вона намагалася «вкрасти» Анну Ярославну, яка мовби стала раптом російською княжною. Чому росіяни постійно намагаються пограбувати нас?

— Нам має бути байдуже, що вони думають про нас. Важливо, щоб українці знали більше про самих себе й не користувалися російськими джерелами. Тому я й видаю, на­приклад, «Українську поетичну антологію», щоб давати інформацію про наших світочів поезії. Адже українці знають, наприклад, як загинув Лорка, Пабло Неруда чи Єсенін з Маяковським, але зовсім не знають про такі героїчні постаті, як Михайло Драй-Хмара чи Олег Ольжич.

— Під час промови на врученні Шевченківської премії Ви сказали, що хотіли б дожи­ти до того часу, коли про Т. Шевченка в школі розповідали б не як про кріпака, а як про успішну та талановиту людину. Цікавий, нетрадиційний погляд на Кобзаря.

— Після цієї промови чимало людей пропонували видати її великими накладами до 1 ве­ресня й роздати по школах, готові були фінансувати такі видання. Але було незручно аж так себе «доносити людям». У промові, як мені здавало­ся, я казав про якісь цілком зрозумілі речі, а вона була сприйнята суспільством якось по-іншому — кілька сотень тисяч переглядів у соцмережах. Тобто промова прозвучала — хто хотів, той почув.

Для мене Т. Шевченко — це історія успіху, а не історія поразки. Дитина, яка рано втратила батьків і хоче навчитися ще краще малювати, постійно шукає вчителя. Звідки таке прагнення? Він просто світиться талантом і досягає успіху.

— У цій промові Ви також згадували про Черчілля. Коли хотіли урізати бюджет на культуру під час війни, він сказав: «А що ж ми тоді будемо захищати?» Ви говорите, що нашим урядовцям далеко до Черчілля. Що маєте на увазі?

— Культура — дзеркало, у якому нація може побачити саму себе. Може показати це дзеркало світові, адже тільки через культуру ми стаємо відомі, улюблені. За що світ може любити Україну? Що він знає про Україну? А якщо люди знають, що тут жив чи живе улюблений письменник, режисер, художник, тоді нас знатимуть, любитимуть і вважати­муть за своїх.

— Наш сайт 13 серпня ініціював запровадження свята української пісні. На весь світ у космосі Павло Попович заспівав «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю». Під час цього по­льоту було вперше встановлено прямий відео- та радіозв’язок із Землею, і всі, хто слухав, чули українську пісню. Як Вам така ініціатива?

— Ми ніколи не знаємо своїх спонук життєвих, і часто вони бувають дитячими. В одному зі спогадів Сергій Корольов згадував, що він з дитинства любив пісню «Дивлюсь я на небота й думку гадаю». Оце його спонука — полетіти в небо. Попович знав, що це улюблена пісня Корольова, і заспівав її в космосі, щоб українська пісня пролунала на цілий Усесвіт.

Наша держава приділяє дуже мало уваги науці, космічним технологіям, хоча ми все ще в десятці космічних держав, у нас є талановиті вчені, але все занепадає. Думаю, що сила держа­ви у тому, настільки щедро вона вкладає кошти в науку, в освіту.

— Що, на Вашу думку, є «Український інтерес»?

— «Український інтерес» — це, зокрема, створення умов, щоб українці через книжки та фільми мали змогу глибше пізнати свої корені й дістали мотивацію рухатися вперед. Тобто дати розгін внутрішньому ресурсові, який би не працював на інші економіки, а ставав двигуном нашої економіки, культури, а значить, нашої сили — української сили (Ю. Горбань, І. Собора).

А. Визначте елементи мовленнєвої ситуації: 1) адресата; 2) адресанта; 3) предмет мовлен­ня; 4) умови успішного спілкування.

Б. Визначте найбільш цікавий та переконливий фрагмент в інтерв’ю. Обґрунтуйте свій вибір.

5. Розіграйте одну з мовленнєвих ситуацій у формі діалогу (або полілогу).

Мовленнєві ситуації

1. Вам треба підійти й познайомитися з телеведучою ТСН Аллою Мазур — членом комісії, яка вибирає талановиту молодь на курси журналістики. Знайдіть тему для розмови (до 2 хв) і справте на телеведучу добре враження.

2. Ваші батьки категорично проти татуювання, а ви дуже хо­чете викарбувати на своєму плечі малюнок. Знайдіть такі слова, аби переконати батьків, що в татуюванні немає нічого страшно­го (роль батьків мають виконати противники татуювання з ва­шого класу).

Алла Мазур

6. Перегляньте короткий виступ сучасної письменниці Оксани Забужко «Не бійтеся говорити українською» (2 хв 1 с) і виконайте завдання.

А. Визначте елементи мовленнєвої ситуації: 1) адресата; 2) ад­ресанта; 3) предмет мовлення; 4) умови успішного спілку­вання.

Б. Який момент у виступі О. Забужко видався вам найбільш переконливим? Обґрунтуйте свою думку.

7. 1. Складіть текст (одна сторінка) за ситуацією.

Ви випадково стали свідком того, що ваш молодший брат курить зі своїм другом-однокласником. Розкажіть йому про ко­ристь здорового способу життя. Проілюструйте свою розповідь прикладом із життя успішної публічної людини.

Оксана Забужко

2. Напишіть есе, узявши за тему слова І. Малковича: «Т. Шевченко — це історія успіху, а не історія поразки».

Особистість мовця. Вимоги до оратора









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.