Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 15-16. ОСОБИСТІСТЬ МОВЦЯ. ВИМОГИ ДО ОРАТОРА

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Розгляньте світлини й виконайте завдання.

A. Що таке поза, міміка й жести?

Б. Що означають поза, міміка й жести на цих світлинах?

B. Наділіть кожну людину з цих світлин такими характеристиками: сконцентрованість, сму­ток, невпевненість, зухвалість, шок. Якщо якась із характеристик не підходить до жодної світлини, то запропонуйте свій варіант.

Особливості мовця

Не кожна розумна, освічена людина, яка вміє вести розмову у вузькому колі, може бути оратором для широкої публіки. Оратору мають бути властиві особливі риси: ча­рівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об’єктивність і добро­зичливість.

Чарівність. Без сумніву, слухати привабливу людину набагато цікавіше й приємніше, аніж непоказну. І тут ідеться не стільки про зовнішність, скільки про поведінку та вдачу людини: усмішка, відкритість, випромінювання доброти та ін. Хоча зовнішність теж має значення в сприйнятті людини: зачіска, одяг, взуття, охайність, загальний стиль.

Артистизм. Успіх виступу залежить не тільки від його змісту, а й від того, як гово­рить оратор. Інтонація, жести й міміка — складники успіху будь-якого артиста. Згідно з дослідженнями науковців, довіра слухачів до оратора залежить на 60-70 % від його пози, міміки й жестів, на 20-30 % — від інтонації й лише на 7-10 % — від його слів. Отже, щоб виступ був успішним, його треба перетворити на своєрідну виставу.

Упевненість у собі. Люди завжди тягнуться до сильних і впевнених у собі особис­тостей, цікавляться життям успішних людей. А слабкі натури успішними не стають. До невпевненого оратора аудиторія втрачає будь-який інтерес.

Щирість. Саме ця риса співрозмовника найбільше приваблює, зі щирими людьми комфортно спілкуватися, їм більше довіряють.

Обізнаність. Детальне знання предмета розмови допомагає ораторові бути впевне­ним. Обізнаних людей сприймають як живу енциклопедію, що додає їм авторитету й не може не викликати захоплення й непідробного інтересу в слухачів.

Об’єктивність. Суб’єктивна оцінка й упередженість можуть роздратовувати слухачів і навіть відштовхувати. А об’єктивність, навпаки, викликає в аудиторії довіру й серйозне сприйняття.

Доброзичливість. Окрасою будь-якого виступу є доброзичлива атмосфера, яку ство­рює оратор. Доброзичливість сприяє налагодженню міцного контакту з аудиторією.

Риси хорошого співрозмовника

Хороший співрозмовник повинен уміти слухати, виявляти інтерес до того, з ким спіл­кується, звертатися на ім’я, а до широкої аудиторії використовувати етикетні формули Дорогі друзі! Шановні колеги! та ін., у жодному разі не ставити себе вище за слухачів, спіл­куватися з ними їхньою мовою, зважаючи на вікові особливості, соціальний статус, рівень освіти тощо.

Вимоги до мовлення оратора

1. Точність формулювань. Використання слів відповідно до їхніх мовних значень. Ця якість виробляє в людини звичку називати речі своїми іменами.

2. Стислість і небагатослівність. Ця риса формує вміння говорити по суті, сконцен­тровано.

3. Доцільність. Треба враховувати як мету мовлення, так і умови спілкування: час, місце, склад слухачів, тему розмови та ін. Ця комунікативна якість шліфує мовне чуття суб’єкта, допомагає ефективно керувати поведінкою аудиторії.

А. Доступність і зрозумілість. Якщо виклад оратора не доступний аудиторії, то він — неприй­нятний.

5. Виразність. Важливий не тільки зміст, а й емоційність мовлення, укладені в слова переживання мовця.

6. Своєрідність та оригінальність. Кожен оратор має свою манеру викладу, через що його й цікаво слухати.

7. Краса мовлення. Бездоганне мовлення викликає в слухачів естетичне задоволення. Краса мовлення створюється за допомогою лексики, синтаксису, вимови, ритму.

Комунікативний стан мовця

Залежно від теми й мети виступу, оратор формує відповідний комплект якостей, за допомогою яких можна якнайкраще донести інформацію до аудиторії. Якщо це наукова доповідь, то яскраві емоції, надмірні рухи — не доречні. Якщо ж тема виступу, скажімо, «Подорож автостопом Європою», то емоційний градус вашої поведінки буде значно ви­щим, адже навряд чи вдасться цікаво розповісти про нестандартні ситуації, які можуть виникати в країнах з різним менталітетом, пов’язані з побутом під час подорожі, якщо робити це беземоційно. Але якою б не була тема вашого виступу, завжди треба контро­лювати свій емоційний стан, «фільтрувати» мовлення, не переходити «червоних ліній» у спілкуванні з аудиторією — від зухвалості до панібратства. Добре те, що в міру.

Успішність виголошення публічного виступу залежить від структури доповіді, її змістового наповнення, вдало дібраних прикладів, наочних засобів, що передбачає ре­тельну підготовку оратора до виступу перед аудиторією, про що йтиметься в наступних параграфах.

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Лі-лі-лі — відлетіли журавлі.

• Ли-ли-ли — дні осінні прийшли.

• Ло-ло-ло — вже все снігом замело.

• Ни-ни-ни — будем жити до весни.

• Жа-жа-жа — ми побачили вужа.

• Жу-жу-жу — на галявині ходжу.

• Жі-жі-жі — гострі ножі.

• Жи-жи-жи — мені допоможи.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Актор Джозеф Джеферсон сказав: «Одна річ — виголосити яскраву промову, і зовсім інша — виголосити її яскраво».

Передусім важлива чітка артикуляція, адже навряд чи вас будуть уважно слухати, якщо ви нечітко вимовляєте слова, гундосите, ковтаєте закінчення.

Другий важливий момент, який увиразнить вашу промову, — це логічний наголос, тобто виділення голосом потрібного слова чи фрази. Без логічних наголосів виступ стає монотон­ним, унаслідок чого слухачі почнуть утрачати до вас інтерес. Отже, щоб аудиторія не заснула під час вашої промови, розвивайте мелодику свого мовлення, роблячи логічні наголоси й не допускаючи монотонності.

Не менш важливими для справжнього оратора є паузи, а точніше — уміння робити їх вчас­но. Вони допомагають наголосити на важливій думці, дають можливість слухачам зосереди­тися на вашій промові. Але не зловживайте ними, інакше мовлення сповільниться. У романі С. Моема «Театр» відомий режисер навчав актрису, яка починала шлях на сцені: «Не роби пауз, якщо в них немає особливої потреби. Але якщо вже зробила паузу, то тримай її, скільки зможеш. І тоді публіка буде біля твоїх ніг».

А. Наведіть приклади з власного життя, коли артикуляція, логічний наголос чи пауза усклад­нювали сприйняття або, навпаки, сприяли якнайкращому розумінню почутого.

Б. Прочитайте той самий текст перший раз без пауз, а другий — з паузами в позначених місцях (тривалість пауз указано у квадратних дужках). Порівняйте сприйняття цих текстів на слух. Зробіть відповідні висновки.

Продаж товарів — це битва, і тільки бійці можуть виграти її. Нам може не подо­батися ця обставина, але не ми її створили й ми не можемо її змінити. Будьте мужніми, коли вступаєте в гру, що називається тор­гівлею. Якщо ви цього не зробите, то буде­те щоразу промахуватися. Ще ніколи той, хто боїться подавати м’яч, не забивав гол. Пам’ятайте це. Той, хто майстерно вводить м’яч у гру або подає його для остаточного удару, — це завжди хлопець, який іде до пе­ремоги... з непорушною рішучістю в серці.

Продаж товарів — це битва, [3 с] і тільки бійці можуть виграти її. [2 с] Нам може не по­добатися ця обставина, але не ми її створили й ми не можемо її змінити. [2 с] Будьте мужні­ми, коли вступаєте в гру, що називається тор­гівлею. [2 с] Якщо ви цього не зробите, [3 с] то будете щоразу промахуватися. [2 с] Ще ніколи той, хто боїться подавати м’яч, не забивав гол. [2 с] Пам’ятайте це. Той, хто майстерно вво­дить м’яч у гру або подає його для остаточного удару, — це завжди хлопець, який іде до пере­моги... [З с] з непорушною рішучістю в серці.

4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Не забувайте, що на вас дивляться, тож дбайте про міміку. Розповідаючи, частіше всмі­хайтеся (звичайно ж, якщо це доречно), не насуплюйтеся — вираз вашого обличчя має бути приємним.

Ще одне правило: не читайте текст, а ведіть бесіду з людьми. На початку промови, якщо ви розгубилися, установіть контакт з трьома приємними особами, які сидять у різних части­нах залу (так званий прийом «трьох приємних облич»). Розповідаючи, періодично переводь­те погляд з одного «приємного обличчя» на друге, а потім на третє. Розказуйте свою історію саме для них. Це допомагає безвідмовно. Повторюйте цей зоровий маршрут доти, доки не відчуєте впевненість у своїх силах, після чого починайте розпорошувати свою увагу по всій аудиторії. Важливо в цей момент сприймати слухачів як друзів, тоді легше буде дивитися в очі кожному, що й сприятиме встановленню з ними контакту.

Одній жінці за день до виступу треба було потренуватися встановлювати зоровий кон­такт з аудиторією, але цього вечора вдома нікого не було. Вона посадила перед собою кота й почала йому розповідати свою історію! Кіт був у захваті: стільки уваги!

Одним із засобів підвищення ефективності виступу є жести. Жести підсилюють слова, інформацію, яку ви хочете донести до аудиторії. При цьому жести мають бути природними й ефектними. Вони допомагають наголосити на важливому моменті. За допомогою жестів ви можете висловити захоплення, гнів, нетерплячість, байдужість. Крім того, жест під час паузи може бути красномовнішим за слова. Щодо жестів, то треба довіряти своїй інтуїції. Щоб удо­сконалити жести, вивчіть природні рухи своїх рук. Попросіть, щоб ваші друзі приховано зня­ли вас на камеру, а потім перегляньте відео й проаналізуйте свої жести. Ви самі відчуєте, які жести — природні, а які — невдалі, надмірні. Після цього ви зможете відшліфувати їх і зробити більш вишуканими та професійними. Жести завжди мають бути простими й стриманими.

Кілька секретів, які варто знати.

1. Коли говорите своїм слухачам «подумайте», руку тримайте біля голови.

2. Відкрита долоня символізує відкритість, а рука, стиснута в кулак, — ворожість.

3. Простягнуті вперед руки приваблюють аудиторію, а схрещені на грудях — відштовхують її.

4. Найкращі жести — на рівні грудей: вони створюють відчуття сили, спокою та впевне­ності, а дотики до свого волосся, обличчя й тіла, навпаки, — враження стурбованості й не­впевненості.

5. Позбудьтеся дратівливих і непотрібних жестів, пам’ятаючи, що ці звички можуть лише посилитися під час публічних виступів. Наприклад, не потрібно стукати пальцями по столу, розчісувати бороду, перебирати волосся, терти лоб. Це може відволікати й дратувати ауди­торію.

Важливу роль під час виступу відіграє поза. Завжди контролюйте свою поставу: коли хо­дите аудиторією та коли стоїте. Спина має бути випрямлена, голову треба підняти. Коли ви­ходите на сцену, ідіть упевнено. Випрямте шию, тримайте голову високо, щоб лінія підборід­дя була горизонтальною, упирайтеся стопами в підлогу. Дихайте глибоко, щоб не відчувати браку кисню. Хай ваші пози будуть спокійними та гармонійними. Стежте за руками. Усе має працювати, але спокійно й природно.

Виступаючи перед аудиторією, пам’ятайте про рухи. Не стійте як укопані на одному місці, але й швидко рухатися аудиторією теж не варто. Ваші рухи мають допомагати слухачам зро­зуміти й сприйняти ваш виступ. Визначитися зі швидкістю ваших рухів допоможе спостере­ження за рухами відомих успішних політиків, артистів, науковців. Перегляньте відео з їхніми виступами й зробіть для себе відповідні висновки. Візьміть на озброєння ті рухи й темп, що вас не дратують, а, навпаки, — наповнюють енергією (За К. Голобурдіною).

А. Стисло перекажіть текст (усний переказ).

Б. Розкажіть, про яку з цих вимог до хорошого мовця ви найменше дбаєте у своїх висту­пах, а також над чим вам треба попрацювати, щоб удосконалити свої ораторські вміння (усний твір).

5. Розгляньте світлину й виконайте завдання.

А. Визначте, хто більш активний у розмові, а хто пасивний.

Б. Прокоментуйте міміку, жести й позу кожно­го учасника розмови.

6. Перекажіть тексти про позу й рухи оратора, урахувавши вимоги до мовця, викладені в ''—"теоретичній частині. Виступіть із цим матеріалом перед класом.

І. Поза оратора

Яку позу потрібно вибрати під час виступу? Багато хто, не маючи досвіду публічних про­мов, під час виступу намагається зайняти якусь незвичну позу, яку ніколи не зайняв би у звичних обставинах. Одні стоять струнко, не рухаючись, інші топчуться на місці, дехто хита­ється з боку в бік. Багатьом початківцям здається, що їхні руки повиростали до підлоги.

Положення тіла має бути природним. Не треба стояти, широко розставивши ноги або, на­впаки, виструнчившись. Викликає подив промовець, який рівномірно хитається, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу. Не можна також стояти заціпеніло, випнувши груди, ніби намагаючись справити враження неабиякої значущості своєї персони. Плечі тримайте прямо, не відтягуйте їх назад, голову — рівно, не нахиляючись уперед або вбік.

Протягом виступу треба час від часу змінювати напрям погля­ду, начебто спрямовуючи туди свої слова.

Знайдіть зручне й природне положення для рук. Одне з най­зручніших — це коли руки вільно звисають уздовж тіла. Або обі­пріться однією рукою на кафедру, другу опустіть чи, зігнувши, три­майте на рівні попереку.

II. Рухи оратора

Вигляд оратора, який тривалий час нерухомо стоїть за трибуною, стомлює аудиторію, слухачі починають утрачати інтерес, їхня увага послаблюється. Тому досвідчений оратор декілька разів змінює позу, особливо під час тривалої доповіді чи промови. Однак не треба впадати в інші крайнощі: якщо оратор постійно змінює позу, складається враження, що він не може знайти собі місця.

Діапазон рухів оратора, який виступає за трибуною, зазвичай обмежений її розмірами. Виступ без трибуни, коли публіка бачить оратора повністю, вимагає від нього особливих ру­хових навичок. Потрібно віддавати перевагу рухам уперед і назад, а не рухам убік. Крок упе­ред у потрібний момент посилює значущість того чи іншого місця в промові, допомагає зо­середити на ньому увагу аудиторії. Роблячи крок назад, оратор ніби дає можливість аудиторії «відпочити», а потім переводить її увагу на інше місце в промові (О. Когут).

7. 1. Підготуйте розповідь притчі (для виступу перед класом), урахувавши вимоги до мов­ця, викладені в теоретичній частині.

У Японії учень, перед тим як отримати дозвіл на навчання в мо­настирі, має особисто зустрітися з учителем. За традицією учитель повинен приготувати чай.

Якось обдарований та гідний уваги учень прийшов до вчителя для такої співбесіди. Коли вони сіли за стіл, юнак з натхненням по­чав розповідати про свої таланти й знання.

Майстер запропонував йому випити чаю. Учень погодився й... без будь-якої паузи продовжив розповідь.

Раптом учень злякано підскочив, тому що чай розлився на підлогу та йому на ноги. «Учи­телю, чашка така наповнена, що чай ллється через край!» — закричав він.

Учитель тим часом продовжував лити чай, і гаряча рідина розтікалася по столу й підлозі. «Ти робиш так само, — відповів учитель. — Будь ласка, іди й повертайся тоді, коли відчуєш більшу потребу в моєму навчанні» (Притча).

2. Напишіть вільне есе (до однієї сторінки) на тему «Прекрасна мить життя».






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.