Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 17-18. КОНТАКТ З АУДИТОРІЄЮ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Розгляньте світлину й виконайте завдання.

А. Охарактеризуйте вираз обличчя різних представників аудиторії.

Б. Поміркуйте, за які якості Сергієві Притулі як телеведучому присуджено премію «Теле- тріумф» у 2016 р.

Саме заради аудиторії виникла й розвивалася риторика як наука та мистецтво. Слу­хачі бувають різні: за соціальним статусом, статтю, освітою, віком, мораллю, нахилами й уподобаннями, за внутрішньою та зовнішньою готовністю слухати чи ні, сприймати чи ігнорувати оратора. Вивчення цих особливостей дає можливість ораторові моделювати аудиторію: про що говорити, як довго це робити, як вести розмову та ін. Оратор має завжди пам’ятати: слухачі — це його судді, тому постійним його завданням має бути намагання досягти переваги над ними. Оратор має контролювати аудиторію, зважаючи на те, як вона його слухає.

Види й цілі слухання

Слу́хання — вид словесної комунікації, метод розкодування й сприйняття інформації.

Саме слухання має першочергове значення в спілкуванні між людьми. Науковці констатують, що протягом дня 9 % часу ми пишемо, 16 % — читаємо, 30 % — говоримо й 45 % — слухаємо (точніше — мали б слухати). Властивість слухати притаманна не всім людям. Поняття «слу­хати» і «чути» суттєво відрізняються. Слухати означає «напружувати орган слуху», а чути — «напружувати мозок, концентруючи увагу на словах мовця». Саме тому можна слухати, але не чути, оскільки свідомість у цей час зайнята іншими проблемами, думками, інформацією. Крім того, багато людей чують лише те, що хочуть почути. Тому промовець має враховувати, що його інформацію можуть сприймати суб’єктивно. Ефективне слухання передбачає правильне розуміння слів і почуттів мовця, зосередження на обговорюваній проблемі.

Зважаючи на поведінку слухачів, розрізняють чотири види слухання.

• слухання заради задоволення — це слухання музики, трансляцій спортивних матчів, вистав тощо, розмови на дружніх вечірках, товариські дискусії (інтелектуальна чи інша користь від такого слухання не є запланованою);

• удушливе слухання передбачає сприйняття лекцій, новин по радіо, інструкцій з пев­них проблем з метою розуміння й запам’ятовування;

• критичне слухання виникає внаслідок невпевненості в достовірності інформації, її тенденційності й однобічності; критично слухають людину, чиї погляди відверто неприй­нятні;

• емпатичне слухання (англ/ empathy — співчуття, переживання) передбачає, що учас­ник спілкування приділяє більше уваги зчитуванню почуттів, а не слів; слухач прагне уві­йти в ситуацію мовця й сприймає його слова крізь призму його (мовця) досвіду, почуттів тощо.

Установлено, що ефективність процесу слухання зростає, якщо слухачу вдається сфор­мулювати мету здобуття інформації, тобто відповісти на запитання: «Для чого я це слухаю?»

Цілями слухання можуть бути:

• розуміння (вам пояснюють, через що почала протікати стеля у вашій квартирі й що треба зробити, щоб вирішити цю проблему й запобігти їй у майбутньому);

• запам’ятовування (вам розповідають, у якій послідовності треба змішувати інгреді­єнти для приготування якоїсь страви);

• аналіз та оцінка змісту інформації (вам дають завдання придбати комп’ютери для організації, де ви працюєте, урахувавши їхні технічні параметри, які б повністю задоволь­няли потреби виробництва);

• довірливі стосунки зі співрозмовником (друзі чи родичі розповідають вам про щас­ливі або проблемні моменти у своєму житті, діляться таємницями).

Визначені цілі вимагають від слухача володіння певними навичками роботи з інфор­мацією:

• мета «чути, щоб зрозуміти» передбачає пошук ключових слів і фраз, які в загальному вигляді формулюють основні проблеми, що обговорюються;

• мета «краще запам’ятати інформацію» потребує володіння різноманітними мнемо­нічними техніками, найбільш відомі з яких — ведення записів, повторення, перефразуван­ня почутого, візуалізація (тобто асоціація імен, місць, цифр із конкретними візуальними образами);

• мета «аналіз та оцінка змісту» вимагає вміння розпізнавати помилки в аргументах і твердженнях відправника інформації, здатності розрізняти факти й оцінки.

Важливим для слухання є вміння керувати емоціями. Почуття страху, горя, сильні емоційні переживання можуть знижувати спроможність чути інформацію. Людина може особливо емоційно реагувати на ті чи інші слова: у когось сильні емоції викликає слово по­датки, а в когось — дитина. Такі реакції зумовлені досвідом людини, життєвими травма­ми. Усвідомивши, які саме слова й теми викликають сильні емоції, ми дізнаємося, що нам потрібно для самоконтролю: закрити для себе цю тему або сприймати її неуважно, повер­хово. Отже, треба постійно тренуватися й удосконалювати вміння чути співрозмовника.

Моделювання аудиторії

Аудиторія слухачів завжди різна й конкретна, тому точних рецептів успішної роботи з нею ніхто не може дати зі стовідсотковою гарантією, навіть найталановитіші ритори. Але є кілька чинників, які можна задіяти для підкорення аудиторії. Умовно виокремлюють такі аудиторії: прихильна, байдужа, ворожа (навіть агресивна) і комбінована, що поєднує як прихильних, так і байдужих чи ворожих слухачів. Оратор має передбачити, як не втрати­ти прихильних, зацікавити байдужих і заспокоїти агресивних. Досягти цього може тільки той, хто розуміє людську душу й знає причини, які викликають спалах чи заспокоєння. Для цього оратор має бути красномовним, освіченим, говірким, швидким і зібраним у на­паді, який треба наповнити вишуканістю й благородністю, і вміти швидко відбити напад, щоб не розбурхати аудиторію.

Для заспокоєння агресивних слухачів потрібно: 1) ненависть приборкувати доброзич­ливістю, а озлоблення нівелювати співчуттям; 2) вправно використовувати жарти; 3) про­понувати менше теорії та більше фактів, цікавих історій.

Щоб установити взаємодію з аудиторією, оратор повинен:

• добре знати предмет розмови;

• ураховувати потреби та настрої аудиторії;

• говорити просто та жваво;

• тримати зоровий контакт зі слухачами;

• на ходу визначати реакцію слухачів і вносити зміни як у зміст, так і в методику ви­кладення матеріалу;

• намагатися бачити в кожному слухачеві співбесідника, товариша й не дивитися зверхньо на аудиторію;

• залучати слухачів з перших хвилин до активного обговорення питань.

Моделювання аудиторії означає, що промовець має добре знати слухачів, готуватися до зустрічі з ними, передбачати, де й коли можуть виникнути непорозуміння, а головне — впливати на слухачів за допомогою матеріалу й майстерності мовлення так, щоб прихиль­ні слухачі дістали задоволення від вашої промови, байдужі стали зацікавленими, а агре­сивні — спокійними.

Налагодження контакту з аудиторією

1. Зоровий контакт з аудиторією. Не можна починати виступ, не встановивши зоро­вий та емоційний контакт з аудиторією. Спочатку усміхніться, якщо ви хвилюєтеся, засто­суйте прийом «трьох приємних облич», про який ішлося в попередньому параграфі. Якщо зал великий, вас засліплюють софіти, то зоровий контакт треба імітувати. Згадайте, як вихо­дить на сцену балетний танцівник. Зупинившись, оглядає зал зліва направо — і, витримав­ши паузу, починає своє перше па. Він нічого не бачить під прожекторами, проте в глядачів з’являється абсолютна впевненість, що він бачить їх і танцює тільки для них. Публічний виступ тільки тоді по-справжньому успішний, коли всі глядачі дивляться на вас. Тому, коли ваші очі адаптуються до яскравого світла, починайте переводити погляд з обличчя на облич­чя. Повірте, вони це оцінять. Зоровий контакт — це не тільки спосіб установити зв’язок із слухачами й донести до них потрібну інформацію, а й можливість відчути зворотний зв’язок з аудиторією: наскільки аудиторія зрозуміла сказане (може, треба щось повторити); чи не стомлені слухачі (може, треба зробити перерву); чи цікава їм тема (може, час перейти до інших питань); чи цікаві ви для аудиторії (може, треба змінити оратора).

Зближенню зі слухачами сприяють:

• доброзичливість, що виражається в усмішці й довірливому тоні голосу;

• природність;

• розкутість;

• розмовна манера спілкування;

• вільні жести й рухи.

2. Мовні прийоми утримання уваги аудиторії. Якою цікавою не була б тема вашої промови, усе одно аудиторія згодом стомлюється, тому озбройтеся такими мовними при­йомами утримання її уваги:

• використання риторичних фігур: ставте запитання аудиторії й самі на них відповідай­те («Чи знаєте ви, хто із жінок першою почав носити брюки? Коко Шанель!»);

• хоч іноді перетворюйте свій монолог на діалог: давайте можливість слухачам ви­словлювати свої думки вголос, але кількома словами;

• періодично ставте запитання: «Чому?» — це стимулює пізнавальну активність слухачів;

• використовуйте гумор, якщо він доречний: гумор допомагає швидко завоювати ауди­торію;

• періодично робіть короткі відступи від теми: це дає можливість слухачам «відпочити»;

• іноді уповільнюйте темп розповіді й знижуйте силу голосу: увага аудиторії в такі моменти посилюється (прийом «тихий голос»);

• апелюйте до власних думок («На якомусь етапі я засумнівався (засумнівалася), чи правильно я все роблю...»);

• використовуйте тропи: епітети, метафори, порівняння, гіперболи — вони додають виразності й емоційності вашим думкам;

• уживайте займенники ми, ви, ми з вами, а також конструкції спробуймо зрозуміти, відзначимо, не повірите, уявіть собі, повірте, прошу вас — ці слова забезпечують зворотний зв’язок з вами.

3. Поза й міміка оратора. Вигляд людини, яка весь час стоїть нерухомо, стомлює ауди­торію. Під час тривалого виступу досвідчений оратор змінює позу. Крок уперед акцентує увагу на сказаному, крок назад натякає на те, що слухачі в цей момент можуть трохи «від­почити». Але не варто під час виступу постійно пересуватися по сцені. Доки не з’явиться відчуття стійкості, треба повправлятися в стилі правильно стояти: ноги розставити не­широко (приблизно на 8-12 см — залежно від зросту); носки мають бути злегка розсунуті; одна нога трохи виступає вперед; коліна гнучкі; у плечах і руках немає напруження; шия й голова можуть бути трохи висунуті вперед щодо грудної клітки; живіт підтягнутий, але не настільки, щоб це заважало вільному диханню. Правильна поза додає впевненості оратору й не відволікає слухачів від його промови.

Основним показником почуттів оратора є вираз його обличчя. Міміка стимулює емо­ції аудиторії, вона здатна передавати різні переживання. Аудиторія не любить сердитих чи байдужих, тому обличчя має виражати доброзичливе чи навіть дружнє ставлення до слухачів. Щоб мати уявлення про свою міміку під час розмови, необхідно практикува­тися перед дзеркалом і вивчати своє обличчя: що відбувається з бровами, з чолом; чи не занадто стримана або широка ваша усмішка. Може бути так, що обличчя мовця під час розмови взагалі нічого не виражає. У такому разі треба повправлятися в ослабленні й на­пружуванні мускулатури обличчя: вимовляти фрази з різними емоціями (сумом, радістю, співчуттям, здивуванням та ін.) і спостерігати за тим, щоб міміка теж брала в цьому участь.

4. Жести оратора — це будь-які рухи рук, що підсилюють враження від висловлюва­них ідей. Вони мають бути стриманими, адже надмірна віртуозність не прикрашає мовця й може викликати іронію або роздратування. Від важливих жестів, що сприяють успіху про­мови, треба відрізняти безглузді, механічні: струшування головою, поправляння волосся чи одягу, вертіння ручки та ін. Найкращі жести ті, що не заважають слухачеві сприймати інформацію й органічно зливаються зі змістом промови.

Види жестів:

• емоційні жести посилюють логічний наголос: стиснутий кулак, овальний рух руки та ін.;

• указівні жести використовують лише тоді, коли є предмет, наочне приладдя, на які можна вказати (спрямувати в той бік руку, ручку чи указку);

• символічні жести передають певну інформацію: жест категоричності (шабельна відмашка пальцями правої руки); жест протиставлення (руки виконують у повітрі рух «там» і «тут»); жест роз’єднання (долоні розкриваються в різні боки); жест узагальнення (опи­сування овалу в повітрі одночасно двома руками); жест об’єднання (пальці чи долоні рук з’єднуються).

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Бобер на березі з бобренятами бублики пік.

• Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука.

Буде букові наука.

• Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду і знову — бовть у воду.

3. Прочитайте уривок із художнього твору й виконайте завдання.

Гервасій. Та він і так не служить, його оставили за штатом — земський суд скасували, тепер такі чиновники не нужні.

Мартин. Як?!

Степан. Так, папінька! Це правда, та я боявся вам сказать! Нас тридцять чоловік оста­вили за штатом.

Мартин. За штатом?.. Не служиш?.. Ненужен?.. Земського суда нема?.. Ведіть мене! (Ведуть). За штатом!.. (Кида бумаги в піч). Горять червоно, як кров дворянська, горять!.. О-о-о! Тепер ти бидло! Бидло! А Степан — теля! (Ридає). Пустіть! Рятуйте бумаги!.. Я сам поїду у дворянське собраніє, у сенат поїду... (Підбіга до печі). Згоріли... Тисяча рублів згоріла, половина хазяйства пропала, і все-таки — бидло! (Тихо плаче).

Палажка. Годі, старий! Слава Богу, що дворянство згоріло! Тепер будемо жить по- старосвітськи...

Степан і Марися (цілують його). Папінька, заспокойтеся!

Мартин. Не кажіть на мене тепер папінька, кажіть татко!

Сцена з вистави Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка

A. З якого твору цей уривок? Хто його автор?

Б. Визначте, які ремарки (слова в дужках) повідомляють про жести, міміку й позу. З якою метою драматург використовує їх у творі?

B. Інсценізуйте уривок, зважаючи на ремарки.

4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Ваш голос

Люди багато в чому зобов’язані своїми успіхами саме голосу. Щоб зрозуміти це, послу­хайте Річарда Бартона, власника одного з найкращих голосів XX ст.; згадайте Вінстона Черчілля, незабутній голос якого приносив утіху мільйонам людей під час Другої світової війни; згадайте Грету Гарбо, голос якої звучить у пам’яті людей та хвилює їх, як і колись.

Враження про голос, наприклад, політичного діяча, як і про зовнішній вигляд, склада­ється протягом перших декількох секунд.

Голос може переконати слухачів стати на ваш бік, запевнити їх у чомусь, завоювати їхню довіру. Людський голос — могутній інструмент. Ви можете розворушити людей чи приспати їх, зачарувати або відштовхнути.

Потрібно завжди пам’ятати про те, що ваші слухачі очікують почути приємний голос, і вони цілком заслуговують на це.

Неприємний голос може стати ахіллесовою п’ятою вашого іміджу. Він може перекресли­ти всі ваші переваги. Уявіть собі могутнього атлета з писклявим тонким голосом чи успіш­ного фінансиста з різкою гугнявою вимовою. Згадайте, наскільки дратує голос комівояжера, який у розмові по телефону чи через двері, коли ви обідаєте, починає нити, буквально благати зробити покупку. Такі люди могли б досягти більшого, якби вдосконалювали свій голос.

Інакше кажучи, ваш голос повинен сприяти вашій кар’єрі, а не нівечити її. Чому ми дові­ряємо деяким телекоментаторам? Чому деякі з них залишаються нашими улюбленцями на тривалі роки? Частково це відбувається завдяки їхньому спокійному низькому мелодійному голосу, позбавленому нот, що дратують і відволікають увагу. Телеведучі, які мають приваб­ливу зовнішність, але не володіють постановкою голосу, досить швидко зникають з екрана телевізора. Зрозуміло, що вони видатні журналісти й кореспонденти, але подати репортаж різким, грубим, гугнявим голосом означає не вижити в жорсткій професійній конкурентній боротьбі. Залишаються власники чудових, добре поставлених голосів.

Є категорія людей, голоси яких завжди викликають замилування. Це диктори класичних музичних радіостанцій. Такі люди часто володіють доброю вимовою. Незважаючи на те що більшість із них мають приємний голос від природи, вони все одно багато та свідомо працю­ють над ним.

Не має значення, який голос у вас від народження. Завдяки практиці ви зможете вироби­ти такий голос, який відповідав би вашій фаховій майстерності та яскравій індивідуальності (Л. Зибенко).

Річард Бартон

Грета Гарбо

Вінстон Черчілль

A. Визначте використані в тексті мовні прийоми утримання уваги аудиторії.

Б. Підготуйтеся до усного переказу тексту, повторно його прочитавши й склавши план.

B. Для переказування тексту перед класом збережіть мовні прийоми утримання уваги ауди­торії, а також використайте відповідні пози, міміку й жести. Для впевненості під час ви­ступу можете користуватися планом.

Прочитайте вірш і виконайте завдання.

Шановна зало! Наче на рентгені

Стою, відкритий з ніг до голови,

Перед тобою на долоні сцени...

І — хоч би тінь від кущика трави!

О многолика! Я — твоя забава.

І згубний, і солодкий твій полон.

Я чую, як ротів твоїх мільйон

Волає водночас: «Ганьба!» і «Слава!»

І горе тим, що прагли догодити

На всі твої і примхи, і смаки.

Над ними присудом стоять віки.

Вгодити — означа: себе убити.

Оскільки, зало, ти своєї правиш.

Заманюючи на непевну путь,

Я залишаю за собою право:

Самим собою буть.

Б. Олійник

Тіна Кароль

А. Навчіться виразно читати вірш.

Б. Розкажіть, якими відчуттями, емоціями й труднощами ділиться ліричний герой вірша.

В. До якої групи лексики належать виділені слова? Прокоментуйте їхню роль у поезії.

6. Перегляньте експрес-урок «Слова, що затримують увагу співрозмовника» й виконайте завдання.

А. Прокоментуйте жести й міміку вчителя, якими він супроводжував пояснення.

Б. Розкажіть про птахів, що живуть біля вашого дому чи школи, використавши слова й кон­струкції, про які йшлося в експрес-уроці.

7. 1. Створіть фотопрезентацію (вісім-десять слайдів) на одну з поданих тем. Підготуйте виступ, використавши фотопрезентацію1, мовні прийоми утримання уваги аудиторії, від­повідні пози, міміку й жести.

1. Головна вулиця мого села (міста) чи обласного центру.

2. Фауна моєї області.

3. Сім чудес моєї області.

2. Прокоментуйте (письмово) прийоми налагодження контакту з аудиторією на прикладі спілкування з глядачами Тіни Кароль, Святослава Вакарчука або іншого виконавця.

1 У разі відсутності технічних засобів для створення або демонстрації фотопрезентації напишіть повідомлення на одну із запропонованих тем (одна-дві сторінки).






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.