Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 19-20. ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ДО ВИСТУПУ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Уявіть, що вам дали завдання виступити на тему «Населення Києва: демографічна ситуація».

A. Чи можете ви виступити без підготовки?

Б. Розкажіть, як би ви готувалися до виступу на цю тему.

B. Порівняйте свій варіант підготовки з викладеним нижче.

Текст — невід’ємна частина людської діяльності. Ми спілкуємося не окремими звука­ми чи словами, а текстами. Типологія текстів дуже строката: вони бувають усні і письмові; у формі монологу або діалогу; спонтанні і підготовлені; призначені для однієї людини або для великої аудиторії та ін. Основними ознаками тексту є інформативність, комунікативність, цілісність, завершеність, зв’язність, членованість і лінійність.

Текст виступу потребує попередньої підготовки, загальний алгоритм якої такий:

1. Визначення теми. Тема — це те, про що ведуть мову. Тему для виступу ви вибира­єте самі, також вам можуть її запропонувати. Коли ви вибираєте тему виступу, зважайте на: а) основні інтереси аудиторії (ураховуйте вікові особливості, рівень освіти слухачів, їхні запити, соціальний статус); б) новизну (погодьтеся, нікому не цікаво слухати про щось давно відоме); в) закладений конфлікт у змісті (люди люблять стежити за суперечкою або змаганнями, тому якщо у вашій доповіді будуть «за» і «проти», розкриті сильні і слабкі сторони, то вас слухатимуть уважно). Порівняйте дві теми: 1) «Смайлик як засіб виражен­ня емоцій у соцмережах» і 2) «Чи має смайлик шанс стати в майбутньому розділовим зна­ком?» Тож у другій темі закладено конфлікт: смайлик (!) у суворій системі правописних норм. Ця тема із самого початку викличе непідробний інтерес аудиторії.

Тема не повинна бути багатослівною: що менше слів, то краще. Теми, що мають у фор­мулюванні понад 10 і більше слів, — не дуже вдалі, адже читач (слухач), поки дочитає таку тему до кінця, може забути її початок. Отже, одна з вимог до формулювання теми — лаконічність. Зазвичай теми формулюють називним реченням (Флора Закарпаття) або питальним (Чи готова Україна стати членом НАТО?). Не вводьте в тему незнайомі слова: вони можуть відштовхнути слухачів або викликати негативне ставлення до виступу. Уни­кайте надто загальних назв, адже вони потребують висвітлення багатьох питань, а це ора­торові не завжди під силу. Вдала назва теми виступу якоюсь мірою налаштовує аудиторію, готує її до сприйняття майбутньої промови.

2. Формулювання мети. Необхідно чітко уявляти, з якою метою виголошують про­мову, якої реакції слухачів ви добиваєтеся. Що ви бажаєте: тільки що-небудь пояснити чи просто розповісти? Хочете змінити свою думку або переконати аудиторію що-небудь зробити? Потрібно мати на увазі, що мету виступу треба формулювати не тільки для себе, а й для своїх слухачів. Чітке визначення цільової настанови полегшує сприйняття оратор­ської промови та налаштовує аудиторію.

Мета буває загальна і конкретна: загальна визначає, якої реакції ви хочете добитися, що оратор хоче викликати в слухачів (розважити слухачів, задовольнити цікавість, на­дихнути, переконати, спонукати до дії); конкретна мета чітко показує, що слухач повинен знати, почувати й робити, вона виражена в самому змісті промови.

3. Складання плану. Часто план сприймають як щось сухе та вторинне, що обмежує свободу думки. Насправді він подібний до скелета, що тримає на собі м’язи, шкіру тощо: без кісток не було б опори. Плани бувають трьох видів: простий (у вигляді простих ре­чень), складний (у вигляді простих речень із підпунктами) і цитатний (замість простих речень — цитати).

Запишіть план на окремому аркуші. З часом якісь підпункти ви, можливо, скасуєте, а натомість уведете інші. З античних часів прийнято схему промови: вступ — основна час­тина — висновки. Саме цій схемі й має відповідати план.

4. Збирання матеріалу. Матеріал можна добирати з багатьох джерел. Прочитайте кілька журнальних статей, зберіть інформацію з різних інтернет-джерел, розкрийте ба­чення різних авторів, зіставте їх, поспілкуйтеся з оточенням, запишіть думки та факти, що спадають на думку й про які ви читали. Основними джерелами накопичення матеріа­лу є: 1) особистий досвід; 2) роздуми й спостереження; 3) інтерв’ю та бесіди; 4) читання. Необов’язково завжди використовувати всі джерела, але треба обмірковувати питання й працювати з книжками.

Нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для промови можна черпати з:

• офіційних документів;

• науково-популярної літератури;

• довідкової літератури (енциклопедії, довідники з різних галузей знань, словники, бібліографічні покажчики);

• художньої літератури;

• періодичних видань;

• різних інтернет-ресурсів;

• результатів соціологічних опитувань.

Краще використовувати не одне джерело, а декілька.

5. Робота над конспектом. Конспект виступу найкраще починати робити не в зошиті чи на великому аркуші, а на картках. Набір компактних карток завжди можна розкласти перед собою на столі, змінювати їхню послідовність, як вам потрібно. Для створення кон­спекту радимо дотримуватися таких правил:

• користуйтеся повними реченнями;

• використовуйте загальноприйнятий спосіб визначень, записуйте їх у вигляді пунк­тів і підпунктів — кожне визначення (положення) з нового рядка;

• уникайте складних суджень;

• користуйтеся твердженнями.

Після цього картки треба розкласти в логічній послідовності й переписати їх як зви­чайний текст, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Далі потрібно працювати над стилем: чи відповідають вибрані слова меті промови й аудиторії, до якої вона буде звернена; чи не будуть якісь слова випадати із загального тексту стиліс­тично. З’ясуйте, чи не перевантажений ваш текст термінами, цитатами, фактами й прикла­дами. Після цього відредагуйте конспект: узгодьте речення між собою, уніфікуйте пункти й підпункти промови, додайте потрібні позначки.

Зробіть розмітку тексту знаками партитури: підкресліть слова, на які падає логічний наголос (риска); позначте тривалі паузи для створення інтриги або зацікавлення мате­ріалом (//); поставте стрілки, що передають підвищення тону () або його зниження (); візьміть у лапки слова, які треба вимовити з іронією, якщо є така потреба.

6. Репетиція. Ораторам-початківцям перед виступом необхідно потренуватися ви­голошувати промову вдома (уголос або про себе). Це допоможе визначити час звучання (100-120 слів на хвилину — найсприятливіший темп для аудиторії). Під час виступу мо­жете дивитися в дзеркало. Розробіть систему жестів, попрацюйте над виразом обличчя. Радимо записати виступ на диктофон, а потім прослухати його — це дасть можливість почути себе з іншого боку, ніби зовні, і помітити певні недоліки.

Ще антична риторика приділяла багато уваги естетиці тексту. На першому занят­ті з практичної риторики ми вже згадували, що римський ритор Квінтіліан (І ст. н. е.) уважав риторику мистецтвом говорити витончено, тобто такі категорії, як краса, ви­шуканість, витонченість у вираженні думок, мають велике значення для справжнього оратора. Промова має приносити слухачам й естетичне задоволення, тому не зайвими у вашому тексті будуть тропи (звичайно ж, якщо ваш виступ не наукової тематики): антоніми (прийом контрасту), гіперболи (для посилення сприйняття), епітети (для тво­рення образності); фразеологізми, прислів’я та приказки. Не забуваймо, що елегантний стиль (зовнішній вигляд), добре поставлений голос, природна міміка, виважені жести, правильна поза теж належать до категорії естетичного. У людині має бути все прекрас­ним: і форма, і зміст.

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Ґава ґаву запитала:

— Ти на ґанок не літала?

— Не літала я на ґанок,

То й проґавила сніданок.

• Приснивсь сьогодні сон синиці:

Приніс сусіда сік суниці.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Відтінки сміхової енергії

Слово сміх наче випробовує спроможність мови за допомогою всіляких префіксів і суфік­сів окреслити найрізноманітніші відтінки пов’язаних із ним понять. Іноді грані між відтінка­ми невиразні: узяти когось на посміх, але веселий чи світлий посміх. Інша річ — посмішище, посміховище, посміховисько. Тут уже суфікси додали своєї однозначно темної барви. Здріб­ніння знову ж таки вносить сумнів: у чому — посмішці чи усмішці — більше тепла та щирості.

Утім, хоч якими б влучними епітетами не прикрашали посмішку, на ній залишатиметься знак префікса по (латин, те, що стоїть спереду) — знак її поєднання з негативною енергети­кою. Посмішка може стати чимось агресивним, грубим, їй більше пасують неприємні епітети: крива, глузлива, холодна, іронічна, саркастична, єхидна. Не допоможуть їй і суфікс здрібнін­ня (посмішечка), й епітети: кривенька посмішка ще неприємніша, аніж крива.

Інша річ — усмішка. їдкі епітети не пасують цьому слову. З усмішки ніхто не зробить «усміховища», бо не можна взяти когось на усміх (як на посміх), бо є мамина усмішка й усмішка Джоконди. Усміхається, а не посміхається природа квітами, погожим небом, ме­рехтливим морем. Усмішка — хороший дарунок, мов світлина на пам’ять. Недарма в останню мить, доки клацне фотоапарат, перед спалахом чуємо: «Усміхніться!»

Префікс у словах насміх і насмішка не залишає сумнівів щодо своєї барви. Насмішка — глузливий жарт: префікс на- (така вже радикальність префіксів!) докорінно змінює «оздо- ровлювальну» природу сміху: тут у гру вступає жовч.

Утім, не все й тут однозначно. Надто, коли зважимо на су­фікси. Насмішкуватість — не така вже й погана прикмета, ще й коли применшувальну дію суфікса підкріпити отим дуже звич­ним, що так часто звучить, прислівником «трохи»: проворна, жвава, весела й трохи насмішкувата — зовсім не погані риси дівочої вдачі. Римляни сказали б: «З крихтою солі» (у нас — із перцем). Саме з крихтою, бо далі — уже не сіль, а жовч.

Насміхатися з когось і висміювати когось — неоднакові речі: висміювання відверте, а на­сміхання часто приховане, тим і небезпечніше. Усмішка і насмішка, дарма що в їхній основі той самий корінь, — цілком різні: усмішка живиться радістю, насмішка — злом; ділимося з кимось усмішкою, щоб іще комусь було радісно й добре, а насмішкою — аби було зле.

«Немає зла, щоб на добре не вийшло» — це прислів’я підходить для всіх випадків. А ще кажуть, що з насмішки люди бувають, а насмішникам очі вилазять. Цицерон — чи не найкра­ще тому підтвердження. «Горошина! Горошина!» — насміхалися з нього однокласники (ла­тиною сісеr — горох). «Ще позаздрите моєму прізвищу!» — пообіцяв насмішникам завзятий хлопець; хто знає, чи був би він таким заповзятливим, якби не ті насмішки.

Перший з-поміж усіх лукавих насмішників — Мефістофель. На його жовчному обличчі — знак найлукавішої, найгострішої іронії. Протистоїть їй лише те, що ніколи не може бути ні смішним, ані осміяним, — усесильний творчий дух любові (За А. Содоморою).

A. Доведіть, що це — текст, назвавши його ознаки й проілюструвавши їх прикладами.

Б. Визначте тему, комунікативне завдання тексту, стиль і жанр.

B. Складіть план тексту.

4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Як дбати про свій голос

Голосовий апарат дуже слабкий та ніжний, його потрібно берегти, тому уникайте над­мірної втоми й напруження, тримайте м’язи шиї розслабленими. Спокійний голос виходить тільки зі спокійного тіла. Напружене тіло призводить до напруження голосових зв’язок, під­вищує тон голосу, порушує резонанс і знижує чутність.

Тривале форсоване використання голосу потребує тривалого відпочинку — мовчання. Наприклад, політичний кандидат, який виголошує по п’ять промов на день, щоб не втратити голос, у перервах між виступами повинен його берегти. Різкі й хрипкі звуки навряд чи допо­можуть отримати голоси на виборах.

Також оглядач, який працює в ефірі багато годин, наприклад, під час виборів чи націо­нальних катастроф, повинен користуватися спеціальними методиками релаксації голосу. Голос оглядача є такою ж невід’ємною частиною його іміджу, як його зовнішність або журна­лістська майстерність.

Якщо ви відчуваєте, що голос «сідає», виконайте декілька вправ для релаксації всього тіла: глибоко подихайте, зробіть коротку прогулянку, хоча б ненадовго залишіться самі, по­мовчіть. Теплий чай з лимоном пом’якшить голосові зв’язки. Багато хто з дикторів постійно п’є воду кімнатної температури зі шматочками лимона, для того щоб горло «почувало себе комфортно». Співаки носять теплий шарф, щоб уберегти горло від коливань температури.

Уникайте інфекцій, а за потреби негайно звертайтеся до лікаря. Професіонали, котрі страждають від закладення носа, часто промивають ніс теплою солоною водою. Це допомагає його очищенню, зменшує виділення з носа й заспокоює по­дразнене горло.

Отже, піклування про свій голос — це частина вашого існу­вання як громадського діяча, артиста чи лектора (Л. Зубенко).

A. Визначте тему й комунікативне завдання тексту, його жанр і стиль.

Б. Стисло перекажіть текст (усно).

B. Випишіть на картки (або в зошит) ті речення, які б ви занотовували, якби готувалися до виступу на тему «Голос як складник іміджу публічної людини».

Резонанс, -у, ч., спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній сис­темі, що настає за певної частоти зовнішнього впливу на цю систему.

Релаксація, -і, ж., спец. Поступовий перехід фізичної системи з нерівноважного стану, спричиненого зовнішніми впливами, у рівноважний.

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Молодість — це не вік людини, це стан її душі, твердість волі, сила уяви, змога закохуватися, перевага відваги над стра­хом, захоплення пригодами й подорожами, висока працездат­ність людини. Ніхто не стає старішим через те, що прожив ба­гато років. Люди старіють лише тоді, коли позбуваються своїх ідеалів. Роки морщать чоло, але втрата ентузіазму залишає зморшки на душі...

Якщо ваше серце довго сприйматиме красу, радість, відвагу, велич і силу від Землі, Люди­ни й Вічного, ви тривалий час залишатиметеся молодими...

А коли у ваше серце проникнуть песимізм і цинізм, тоді ви справді постарієте... (За Д. Макартуром).

А. У чому полягає естетика тексту філіппінського генерала Д. Макартура?

Б. Перепишіть текст у зошит, зробіть його розмітку знаками партитури й виразно прочи­тайте його.

6. Перегляньте фрагмент виступу Л. Костенко (2 хв 23 с) і виконайте завдання.

А. Які мовленнєві прийоми використала Л. Костенко для утримання уваги аудиторії?

Б. Прокоментуйте жести, міміку й позу поетеси під час виступу.

7. 1. Підготуйте текст виступу на одну з поданих тем. Потренуйтеся виступати з цим тек­стом.

1. Молодіжний сленг у піснях сучасних виконавців. 2. Риторика в Києво-Могилянській академії. 3. Сім чудес України.

2. Напишіть вільне есе про проблему, що порушено на ілюстрації до вправи 5.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.