Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 19-20. ПІДГОТОВКА ТЕКСТУ ДО ВИСТУПУ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Уявіть, що вам дали завдання виступити на тему «Населення Києва: демографічна ситуація».

A. Чи можете ви виступити без підготовки?

Б. Розкажіть, як би ви готувалися до виступу на цю тему.

B. Порівняйте свій варіант підготовки з викладеним нижче.

Текст — невід’ємна частина людської діяльності. Ми спілкуємося не окремими звука­ми чи словами, а текстами. Типологія текстів дуже строката: вони бувають усні і письмові; у формі монологу або діалогу; спонтанні і підготовлені; призначені для однієї людини або для великої аудиторії та ін. Основними ознаками тексту є інформативність, комунікативність, цілісність, завершеність, зв’язність, членованість і лінійність.

Текст виступу потребує попередньої підготовки, загальний алгоритм якої такий:

1. Визначення теми. Тема — це те, про що ведуть мову. Тему для виступу ви вибира­єте самі, також вам можуть її запропонувати. Коли ви вибираєте тему виступу, зважайте на: а) основні інтереси аудиторії (ураховуйте вікові особливості, рівень освіти слухачів, їхні запити, соціальний статус); б) новизну (погодьтеся, нікому не цікаво слухати про щось давно відоме); в) закладений конфлікт у змісті (люди люблять стежити за суперечкою або змаганнями, тому якщо у вашій доповіді будуть «за» і «проти», розкриті сильні і слабкі сторони, то вас слухатимуть уважно). Порівняйте дві теми: 1) «Смайлик як засіб виражен­ня емоцій у соцмережах» і 2) «Чи має смайлик шанс стати в майбутньому розділовим зна­ком?» Тож у другій темі закладено конфлікт: смайлик (!) у суворій системі правописних норм. Ця тема із самого початку викличе непідробний інтерес аудиторії.

Тема не повинна бути багатослівною: що менше слів, то краще. Теми, що мають у фор­мулюванні понад 10 і більше слів, — не дуже вдалі, адже читач (слухач), поки дочитає таку тему до кінця, може забути її початок. Отже, одна з вимог до формулювання теми — лаконічність. Зазвичай теми формулюють називним реченням (Флора Закарпаття) або питальним (Чи готова Україна стати членом НАТО?). Не вводьте в тему незнайомі слова: вони можуть відштовхнути слухачів або викликати негативне ставлення до виступу. Уни­кайте надто загальних назв, адже вони потребують висвітлення багатьох питань, а це ора­торові не завжди під силу. Вдала назва теми виступу якоюсь мірою налаштовує аудиторію, готує її до сприйняття майбутньої промови.

2. Формулювання мети. Необхідно чітко уявляти, з якою метою виголошують про­мову, якої реакції слухачів ви добиваєтеся. Що ви бажаєте: тільки що-небудь пояснити чи просто розповісти? Хочете змінити свою думку або переконати аудиторію що-небудь зробити? Потрібно мати на увазі, що мету виступу треба формулювати не тільки для себе, а й для своїх слухачів. Чітке визначення цільової настанови полегшує сприйняття оратор­ської промови та налаштовує аудиторію.

Мета буває загальна і конкретна: загальна визначає, якої реакції ви хочете добитися, що оратор хоче викликати в слухачів (розважити слухачів, задовольнити цікавість, на­дихнути, переконати, спонукати до дії); конкретна мета чітко показує, що слухач повинен знати, почувати й робити, вона виражена в самому змісті промови.

3. Складання плану. Часто план сприймають як щось сухе та вторинне, що обмежує свободу думки. Насправді він подібний до скелета, що тримає на собі м’язи, шкіру тощо: без кісток не було б опори. Плани бувають трьох видів: простий (у вигляді простих ре­чень), складний (у вигляді простих речень із підпунктами) і цитатний (замість простих речень — цитати).

Запишіть план на окремому аркуші. З часом якісь підпункти ви, можливо, скасуєте, а натомість уведете інші. З античних часів прийнято схему промови: вступ — основна час­тина — висновки. Саме цій схемі й має відповідати план.

4. Збирання матеріалу. Матеріал можна добирати з багатьох джерел. Прочитайте кілька журнальних статей, зберіть інформацію з різних інтернет-джерел, розкрийте ба­чення різних авторів, зіставте їх, поспілкуйтеся з оточенням, запишіть думки та факти, що спадають на думку й про які ви читали. Основними джерелами накопичення матеріа­лу є: 1) особистий досвід; 2) роздуми й спостереження; 3) інтерв’ю та бесіди; 4) читання. Необов’язково завжди використовувати всі джерела, але треба обмірковувати питання й працювати з книжками.

Нові ідеї, цікаві дані, факти, приклади, ілюстрації для промови можна черпати з:

• офіційних документів;

• науково-популярної літератури;

• довідкової літератури (енциклопедії, довідники з різних галузей знань, словники, бібліографічні покажчики);

• художньої літератури;

• періодичних видань;

• різних інтернет-ресурсів;

• результатів соціологічних опитувань.

Краще використовувати не одне джерело, а декілька.

5. Робота над конспектом. Конспект виступу найкраще починати робити не в зошиті чи на великому аркуші, а на картках. Набір компактних карток завжди можна розкласти перед собою на столі, змінювати їхню послідовність, як вам потрібно. Для створення кон­спекту радимо дотримуватися таких правил:

• користуйтеся повними реченнями;

• використовуйте загальноприйнятий спосіб визначень, записуйте їх у вигляді пунк­тів і підпунктів — кожне визначення (положення) з нового рядка;

• уникайте складних суджень;

• користуйтеся твердженнями.

Після цього картки треба розкласти в логічній послідовності й переписати їх як зви­чайний текст, щось додаючи, поширюючи, а від чогось, можливо, і відмовляючись. Далі потрібно працювати над стилем: чи відповідають вибрані слова меті промови й аудиторії, до якої вона буде звернена; чи не будуть якісь слова випадати із загального тексту стиліс­тично. З’ясуйте, чи не перевантажений ваш текст термінами, цитатами, фактами й прикла­дами. Після цього відредагуйте конспект: узгодьте речення між собою, уніфікуйте пункти й підпункти промови, додайте потрібні позначки.

Зробіть розмітку тексту знаками партитури: підкресліть слова, на які падає логічний наголос (риска); позначте тривалі паузи для створення інтриги або зацікавлення мате­ріалом (//); поставте стрілки, що передають підвищення тону () або його зниження (); візьміть у лапки слова, які треба вимовити з іронією, якщо є така потреба.

6. Репетиція. Ораторам-початківцям перед виступом необхідно потренуватися ви­голошувати промову вдома (уголос або про себе). Це допоможе визначити час звучання (100-120 слів на хвилину — найсприятливіший темп для аудиторії). Під час виступу мо­жете дивитися в дзеркало. Розробіть систему жестів, попрацюйте над виразом обличчя. Радимо записати виступ на диктофон, а потім прослухати його — це дасть можливість почути себе з іншого боку, ніби зовні, і помітити певні недоліки.

Ще антична риторика приділяла багато уваги естетиці тексту. На першому занят­ті з практичної риторики ми вже згадували, що римський ритор Квінтіліан (І ст. н. е.) уважав риторику мистецтвом говорити витончено, тобто такі категорії, як краса, ви­шуканість, витонченість у вираженні думок, мають велике значення для справжнього оратора. Промова має приносити слухачам й естетичне задоволення, тому не зайвими у вашому тексті будуть тропи (звичайно ж, якщо ваш виступ не наукової тематики): антоніми (прийом контрасту), гіперболи (для посилення сприйняття), епітети (для тво­рення образності); фразеологізми, прислів’я та приказки. Не забуваймо, що елегантний стиль (зовнішній вигляд), добре поставлений голос, природна міміка, виважені жести, правильна поза теж належать до категорії естетичного. У людині має бути все прекрас­ним: і форма, і зміст.

2. Потренуйтеся читати чистомовки, чітко їх артикулюючи.

• Ґава ґаву запитала:

— Ти на ґанок не літала?

— Не літала я на ґанок,

То й проґавила сніданок.

• Приснивсь сьогодні сон синиці:

Приніс сусіда сік суниці.

3. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Відтінки сміхової енергії

Слово сміх наче випробовує спроможність мови за допомогою всіляких префіксів і суфік­сів окреслити найрізноманітніші відтінки пов’язаних із ним понять. Іноді грані між відтінка­ми невиразні: узяти когось на посміх, але веселий чи світлий посміх. Інша річ — посмішище, посміховище, посміховисько. Тут уже суфікси додали своєї однозначно темної барви. Здріб­ніння знову ж таки вносить сумнів: у чому — посмішці чи усмішці — більше тепла та щирості.

Утім, хоч якими б влучними епітетами не прикрашали посмішку, на ній залишатиметься знак префікса по (латин, те, що стоїть спереду) — знак її поєднання з негативною енергети­кою. Посмішка може стати чимось агресивним, грубим, їй більше пасують неприємні епітети: крива, глузлива, холодна, іронічна, саркастична, єхидна. Не допоможуть їй і суфікс здрібнін­ня (посмішечка), й епітети: кривенька посмішка ще неприємніша, аніж крива.

Інша річ — усмішка. їдкі епітети не пасують цьому слову. З усмішки ніхто не зробить «усміховища», бо не можна взяти когось на усміх (як на посміх), бо є мамина усмішка й усмішка Джоконди. Усміхається, а не посміхається природа квітами, погожим небом, ме­рехтливим морем. Усмішка — хороший дарунок, мов світлина на пам’ять. Недарма в останню мить, доки клацне фотоапарат, перед спалахом чуємо: «Усміхніться!»

Префікс у словах насміх і насмішка не залишає сумнівів щодо своєї барви. Насмішка — глузливий жарт: префікс на- (така вже радикальність префіксів!) докорінно змінює «оздо- ровлювальну» природу сміху: тут у гру вступає жовч.

Утім, не все й тут однозначно. Надто, коли зважимо на су­фікси. Насмішкуватість — не така вже й погана прикмета, ще й коли применшувальну дію суфікса підкріпити отим дуже звич­ним, що так часто звучить, прислівником «трохи»: проворна, жвава, весела й трохи насмішкувата — зовсім не погані риси дівочої вдачі. Римляни сказали б: «З крихтою солі» (у нас — із перцем). Саме з крихтою, бо далі — уже не сіль, а жовч.

Насміхатися з когось і висміювати когось — неоднакові речі: висміювання відверте, а на­сміхання часто приховане, тим і небезпечніше. Усмішка і насмішка, дарма що в їхній основі той самий корінь, — цілком різні: усмішка живиться радістю, насмішка — злом; ділимося з кимось усмішкою, щоб іще комусь було радісно й добре, а насмішкою — аби було зле.

«Немає зла, щоб на добре не вийшло» — це прислів’я підходить для всіх випадків. А ще кажуть, що з насмішки люди бувають, а насмішникам очі вилазять. Цицерон — чи не найкра­ще тому підтвердження. «Горошина! Горошина!» — насміхалися з нього однокласники (ла­тиною сісеr — горох). «Ще позаздрите моєму прізвищу!» — пообіцяв насмішникам завзятий хлопець; хто знає, чи був би він таким заповзятливим, якби не ті насмішки.

Перший з-поміж усіх лукавих насмішників — Мефістофель. На його жовчному обличчі — знак найлукавішої, найгострішої іронії. Протистоїть їй лише те, що ніколи не може бути ні смішним, ані осміяним, — усесильний творчий дух любові (За А. Содоморою).

A. Доведіть, що це — текст, назвавши його ознаки й проілюструвавши їх прикладами.

Б. Визначте тему, комунікативне завдання тексту, стиль і жанр.

B. Складіть план тексту.

4. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Як дбати про свій голос

Голосовий апарат дуже слабкий та ніжний, його потрібно берегти, тому уникайте над­мірної втоми й напруження, тримайте м’язи шиї розслабленими. Спокійний голос виходить тільки зі спокійного тіла. Напружене тіло призводить до напруження голосових зв’язок, під­вищує тон голосу, порушує резонанс і знижує чутність.

Тривале форсоване використання голосу потребує тривалого відпочинку — мовчання. Наприклад, політичний кандидат, який виголошує по п’ять промов на день, щоб не втратити голос, у перервах між виступами повинен його берегти. Різкі й хрипкі звуки навряд чи допо­можуть отримати голоси на виборах.

Також оглядач, який працює в ефірі багато годин, наприклад, під час виборів чи націо­нальних катастроф, повинен користуватися спеціальними методиками релаксації голосу. Голос оглядача є такою ж невід’ємною частиною його іміджу, як його зовнішність або журна­лістська майстерність.

Якщо ви відчуваєте, що голос «сідає», виконайте декілька вправ для релаксації всього тіла: глибоко подихайте, зробіть коротку прогулянку, хоча б ненадовго залишіться самі, по­мовчіть. Теплий чай з лимоном пом’якшить голосові зв’язки. Багато хто з дикторів постійно п’є воду кімнатної температури зі шматочками лимона, для того щоб горло «почувало себе комфортно». Співаки носять теплий шарф, щоб уберегти горло від коливань температури.

Уникайте інфекцій, а за потреби негайно звертайтеся до лікаря. Професіонали, котрі страждають від закладення носа, часто промивають ніс теплою солоною водою. Це допомагає його очищенню, зменшує виділення з носа й заспокоює по­дразнене горло.

Отже, піклування про свій голос — це частина вашого існу­вання як громадського діяча, артиста чи лектора (Л. Зубенко).

A. Визначте тему й комунікативне завдання тексту, його жанр і стиль.

Б. Стисло перекажіть текст (усно).

B. Випишіть на картки (або в зошит) ті речення, які б ви занотовували, якби готувалися до виступу на тему «Голос як складник іміджу публічної людини».

Резонанс, -у, ч., спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній сис­темі, що настає за певної частоти зовнішнього впливу на цю систему.

Релаксація, -і, ж., спец. Поступовий перехід фізичної системи з нерівноважного стану, спричиненого зовнішніми впливами, у рівноважний.

5. Прочитайте текст і виконайте завдання.

Молодість — це не вік людини, це стан її душі, твердість волі, сила уяви, змога закохуватися, перевага відваги над стра­хом, захоплення пригодами й подорожами, висока працездат­ність людини. Ніхто не стає старішим через те, що прожив ба­гато років. Люди старіють лише тоді, коли позбуваються своїх ідеалів. Роки морщать чоло, але втрата ентузіазму залишає зморшки на душі...

Якщо ваше серце довго сприйматиме красу, радість, відвагу, велич і силу від Землі, Люди­ни й Вічного, ви тривалий час залишатиметеся молодими...

А коли у ваше серце проникнуть песимізм і цинізм, тоді ви справді постарієте... (За Д. Макартуром).

А. У чому полягає естетика тексту філіппінського генерала Д. Макартура?

Б. Перепишіть текст у зошит, зробіть його розмітку знаками партитури й виразно прочи­тайте його.

6. Перегляньте фрагмент виступу Л. Костенко (2 хв 23 с) і виконайте завдання.

А. Які мовленнєві прийоми використала Л. Костенко для утримання уваги аудиторії?

Б. Прокоментуйте жести, міміку й позу поетеси під час виступу.

7. 1. Підготуйте текст виступу на одну з поданих тем. Потренуйтеся виступати з цим тек­стом.

1. Молодіжний сленг у піснях сучасних виконавців. 2. Риторика в Києво-Могилянській академії. 3. Сім чудес України.

2. Напишіть вільне есе про проблему, що порушено на ілюстрації до вправи 5.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.