Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 28. ОРФОГРАФІЯ. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ е, и

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

На озері:

— Гр..би!

— Які можуть бути гр..би в човні посеред озера?!

— Та не гр..би, а гр..би веслами, бо я вже трохи змерзла.

А. Зважаючи на ситуацію, визначте, де треба вписати на місці крапок літеру е, а де — и.

Б. До чого може призвести неправильне написання ненаголошених е, и?

Орфогра́фія (грецьк. orthos — прямий, правильний, рівний і grapho — пишу) — розділ мовознавства, що вивчає правила написання слів; загальноприйнята система правил на­ціональної мови щодо способів передавання мовлення на письмі.

Неправильне написання слів називають орфографічною помилкою (уживання апо­строфа, подвоєні приголосні, правопис складних слів та ін.). Написання, що не регламен­тується правилами, винятки з правил треба перевіряти за орфографічним словником. Існує багато орфографічних словників, виданих протягом останнього століття. Чинному правопису відповідають ті, що вийшли друком після 1990 р., коли було внесено в нього останні зміни. Буває так, що в різних словниках по-різному написано слово (всесвітньо відомий і всесвітньовідомий, Святвечір і Святвечір та ін.). У такому разі треба орієнту­ватися на орфографічні словники, упорядковані науковцями Інституту української мови НАН України та Інституту мовознавства ім. О. Потебні НАН України.

В українській орфографії визначають такі принципи правопису: фонетичний, морфо­логічний, історичний та смисловий.

За фонетичним принципом («як чую, так і пишу») позначають:

• усі наголошені голосні¹: ка́зка, го́вориш, ку́хня, пі́сня, метр, ли́па;

• ненаголошені [а], [у], [і], а також [о], що стоїть не перед складом із наголошеним [у] або [і]: казати, купатися, лікарня, молоко;

• префікс с- перед кореневими к, п, т, ф, х: сказати, спитати, стиснути, сформу­вати, схилити;

• групи приголосних, що утворилися внаслідок спрощення: проїзний, щасливий, серцевий, тиснути;

• групи приголосних [ств], [цтв], [зтв] і суфікси -ськ-, -цьк-, -зьк-, що утворили­ся внаслідок додавання суфіксів до основ: птах — птаство, ткач — ткацтво, убо­гий — убозтво, чех — чеський, Кременчук — кременчуцький, Рига — ризький;

• чергування приголосних: рука — на руці — ручка, нога — на нозі — ніжка, вухо — на вусі — вушко.

¹ Тут і далі, коли йдеться про написання, під голосними й приголосними треба розуміти літери на позначення голосних звуків і літери на позначення приголосних звуків.

Морфологічний принцип правопису вимагає однакового позначення на письмі значу­щих частин слова, незалежно від їхнього реального звучання: [го^улу́бка] голубка, бо голуб; [до^ур'із'ц'і] доріжці, бо доріжка.

Також за морфологічним принципом пишуть:

• ненаголошені голосні [е], [и] , а також [о], що стоять перед складом із наголошеним [у] або [і]: весна, зима, спонука, хотів;

• приголосні, що змінюють своє звучання внаслідок уподібнення: боротьба, кігті, розжуй;

• приголосні звуки, що спрощуються тільки у вимові: журналістський, агентство;

• довгі звуки на межі значущих частин слова: віддати, піднісся, хвилюються, граєшся та ін.

Історичний (традиційний) принцип правопису полягає в тому, що слова, окремі час­тини слів чи букви пишуть так, як це робили раніше, за усталеною традицією, але їхнє написання не можна пояснити в сучасній мові дотриманням фонетичного або морфоло­гічного принципів. За традицією в українському письмі вживають:

• літери я, ю, є, що позначають один або два звуки, а також ї, що позначає два звуки: пісня — п’янкий, нюанс — в’юн, синє — б’є, пір’їна;

• літеру щ на позначення двох звуків: щука, паща, прощення;

• м’який знак: синь, кольє, Львів;

• подвоєні літери в іншомовних словах: Марокко, Руссо, голландець, тонна, нетто.

Смисловий (диференційний) принцип вимагає різного написання:

• однозвучних слів, що мають різне значення (омонімів): Лев (ім’я) — лев (тварина); Захід (країни Західної Європи) — захід (частина світу); Олег Вітер — різкий вітер;

• паронімів: греби — гриби; кленок (від клен) — клинок (від клин);

• префіксів пре-, при-: пречерствий — причерствілий;

• слів разом та окремо: в день народження — приїхали вдень та ін.

В українській мові переважають написання, що відповідають фонетичному й морфо­логічному принципам.

Ненаголошені голосні е, и в корені слова

Написання слів, які не можна перевірити за допомогою правила, з’ясовують за словни­ком: директор, ефект., лимон, лиман, пшениця, кишеня.

2. Визначте принцип правопису виділених літер (слів). Прокоментуйте свій вибір (усно).

Тетяна Вовк, дивиться, голодний вовк, дощ, вокзал, портрет, зроблено по-моєму, по моє­му тілу, сонний, ясень, спростувати, криворізький, переймаєшся, щасливий, їстівний, сукня, товариство, вілла, Будда, собі, студентство, у діжці, зелений, обласний, гадяцький, кав’ярня «Мальва», ніжна мальва.

3. Перепишіть слова, поставивши пропущені літери е та и.

Дал..ч, ч..р..да, чов..н, кр..шити, трав..нь, ож..ледь, др..жати, сел..з..нь, прил..тіти, заз..рну­ти, ш..л..стіти, ст..рати, виб..руть, м..жа, л..жати, м..довий, св.хтіти, закр..вати, жн..ва, сув..нір, скр..піти, пов..рхневий, зв..чайний, дол..вати.

4. Прочитайте вірш і виконайте завдання.

Чому в..селиками звуться журавлі

Тому в.хеликами звуться журавлі,

Що прилітають до в..селої з..млі,

Що теплий день приносять на кр..лі

І залишаються у нашому с..лі.

Лиш пав..сні веселики вони,

А журавлями звуться вос..ни,

Бо журяться, у вирій л..тючи,

Бо не заміниш рідний край нічим.

Г. Паламарчук

А. Прокоментуйте, у яких словах на місці крапок має бути е, а в яких — и.

Б. Визначте вид складних речень і побудуйте до них схеми.

5. Виконайте тестові завдання.

1. Морфологічний принцип позначився на написанні, виділеному в рядку

А прокинувся Схід

Б піклується

В Голландія

Г козацтво

2. Фонетичний принцип позначився на написанні, виділеному у варіанті

А кавказький В віддати

Б милуєшся Г Швець

3. Букву и на місці пропуску треба писати в слові

А виб..реш В вид..рати

Б вит..рти Г вип..реш

4. Букву и на місці пропуску треба писати в слові

А прин..су

Б ш..потіти

В в..сияний

Г маленький

5. Букву е на місці пропуску треба писати в слові

А пом..рати

Б вит..раєш

В виб..руть

Г виб..рають

6. Букву е на місці пропуску треба писати в слові

А з..мовий

Б д..ктант

В зг..нати

Г бр..хня

7. Букву и на місці пропуску треба писати в обох словах рядка

А бр..ніти, променистий

Б др..жати, зал..денілий

В кр..вавий, бл..щати

Г гл..тати, прав..дний

8. Букву е на місці пропуску треба писати в обох словах рядка

А л..генький, тр..вожний

Б з..леніти, ож..дедиця

В бер..говий, кр..шити

Г пел..на, кр..жаний

9. Букву и на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А в..шневий, крап..лька, вит..рати

Б кр..ниця, тр..вожність, пер..петія

В зуп.. питися, гр..чаний, завм..рати

Г тр..валість, Веслування, кол..вання

10. Букву е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка

А Четвертий, сп..нятися, вид..реш

Б підзе..елля, дале..інь, л..вада

В в..ршина, т..хенько, п..лена

Г в..чоріє, щ..пати, д..серт

6. Розгляньте ілюстрацію й виконайте завдання.

А. Письмово висловте свої міркування щодо способу проведення дозвілля молодих людей (чотири-п’ять речень).

Б. Використайте опорні слова, поставивши пропущені літери е, и.

Опорні слова: соціальні м..режі, Фейсбук, смартфон, ж..ве спілкування, спілкування онлайн, несправжні друзі, інт..рнет-залежність, тр..вожний.

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Запам’ятайте, як правильно наголошувати слова.

Іко́нопис, крице́вий, кро́їти, лю́стро, металу́ргія.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

7. Запишіть слова, поставивши пропущені літери е та и. Підкресліть ті літери, написання яких можна перевірити тільки за словником.

К..шеня, кр..ниця, м..нулий, кор..дор, м..телик, ч..мпіон, ш..ренга, доб..рати, заб..реш, вит..ратимуть, підб..резник, ч..пурний, зд..вування, ос..литися, см.лана, зм..ритися, ц..буля, зв..р­тання, тр..вожний, пов..рнутися, бл..щати, кр..вавий, в..л..тенський, л..мон.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити