Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 44-45. СКЛАДНІ ВИПАДКИ НАПИСАННЯ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте речення й виконайте завдання.

— Як доїхати з Києва до Миколаєва?

— Найоптимальніший маршрут та­кий: Київ — Біла Церква — Умань — Вознесенськ — Нова Одеса — Миколаїв.

Звичайно ж, нова Одеса як нова копійка, а я все ж таки віддаю перевагу старому міс­ту, де будинки хоч і потребують реставрації, але ж від них віє історією й романтикою.

А. Чому виділені слова в реченнях мають різне написання?

Б. Складіть речення зі сполуками слів Біла Церква й біла церква.

Українські географічні назви

Українські географічні назви на письмі треба передавати відповідно до вимови за нор­мами українського правопису: Бердичів, Дністер, Ковель, Кривий Ріг, Чорне море, Західні Карпати (гори), Ямпіль.

Треба розрізняти частини -поль (грецьк. polls — місто) і -піль (укр. поле) у назвах міст: Мелітополь, Сімферополь, Севастополь і Тернопіль, Крижопіль, Бориспіль.

Слов’янські географічні назви

Географічні назви слов’янських країн треба передавати на письмі так само, як і прі­звища (див. § 43): Белово, Благовєщенськ, Братськ, Брянськ, Братислава, Єсентуки, Йол- кіно, Катовіце, Соловйово, мис Дежньова, річка Оленьок, Гаврилово, Липецьк, Перемишль, П’ятигорськ, Щецин.

У словах Росія, російський, Єсентуки приголосний с не подвоюється.

Іншомовні (неслов’янські) географічні назви

1. Іншомовні географічні назви зберігають подвоєні приголосні: Голландія, Апенніни, Марокко, Аппалачі.

2. Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передають літерами і, ї, и.

Літеру ї пишуть після голосного: Ізраїль, Каїр, Заїр.

Літеру и пишуть:

• у назвах на -ида, -ика: Антарктида, Флорида, Африка, Корсика;

• після ж, ч, ш, щ і ц перед приголосним: Вірджинія, Йоркшир, Сан-Франциско, Чи­каго, Чилі;

• у буквосполученні -ри- перед приголосним (крім й): Велика Британія, Крит, Мав­ританія, Мадрид, Рим;

• після д, т і в деяких випадках згідно з традиційною вимовою (їх треба запам’ятати): Аддис-Абеба, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Єгипет, Єрусалим, Китай, Кордильє­ри, Пакистан, Палестина, Сардинія, Сирія, Сицилія, Скандинавія, Тибет.

Літеру і пишуть:

• після приголосного перед голосним та я, ю, є, й: Оссіан, Австрія, Греція, Діего-Гарсія;

• після приголосних, не згаданих у правилах на вживання и, і в кінці слова: Лісабон, Міссісіпі, Сочі, Нагасакі, Поті, Ніл, Сідней, Севілья.

Правопис складних і складених географічних назв

Окремо треба писати:

• поєднання прикметника з іменником: Біла Церква, Західна Європа, Зелена Гура, Стара Планина;

• географічні назви й родові поняття при них: Кавказький хребет, Скандинавський півострів, Фінська затока;

• поєднання іменника з порядковим числівником: Залісся Перше, Перше Садове, Гільча Друга.

Разом треба писати:

• поєднання іменника, прикметника або числівника з іменником за допомогою спо­лучного звука: Білопілля, Верболози, Індокитай, Старокостянтинів, Семигори, Трипілля, Ясногородка. АЛЕ: Австро-Угорщина, Азово-Чорномор’я;

• поєднання дієслова наказового способу з іменником: Вернигородок, Гуляйполе, Копайгород;

• назви з другою частиною -град, -город, -піль, -поль, -бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир, -штадт: Красноград, Новгород, Крижопіль, Севастополь, Бранденбург, Кем- берленд, Даугавпілс, Кейптаун, Йоркшир, Рудольштадт.

З дефісом треба писати:

• поєднання двох іменників або прикметника з іменником без сполучного голосного: Гвінея-Бісау, Глинськ-Загора, Кам’янець-Подільський, Пуща-Водиця;

• поєднання двох імен або імені й прізвища: Андріево-Іванівка, Івано-Франківськ, Ми­хайло -Коцюбинське;

• поєднання іншомовних компонентів — повнозначних слів: Аддис-Абеба, Буенос-Айрес, Чатир-Даг, Іссик-Куль;

• назви з першою частиною вест-, іст-, нью-, сан-, сайт-, санкт-, сайта-, сент-, а та­кож із кінцевими -ривер, -сіті: Вест-Індія, Іст-Лондон, Нью-Йорк, Сан-Франциско, Сант-Яго, Сент-Луїс, Санкт-Петербург, Фолл-Ривер, Атлантик-Сіті;

• назви з українськими або іншомовними службовими частинами мови: Новосілки-на-Дніпрі, Яр-під-Зайчиком, Франкфурт-на-Майні, Ріо-де-Жанейро, Па-де-Кале, Лас-Вегас, Лос-Анджелес, Ла-Манш, Бург-ель-Араб.

Географічні назви, що складаються з двох іменників або іменника та присвійного при­кметника, треба відмінювати лише в другій частині: Аддис-Абеба — Аддис-Абеби, Аддис­Абебою; Орехово-Зуєво — Орехово-Зуєва, Орєхово-Зуєвим. АЛЕ: Конча-Заспа — у Кончі-Заспі, Пуща-Водиця — у Пущі-Водиці.

Географічні назви, що відповідають конструкції «місто на якомусь місці», відмінюють­ся лише в першій частині: Франкфурт-на-Майні — у Франкфурті-на-Майні; Новосілки-на-Дніпрі — у Новосілках-на-Дніпрі.

Географічні назви, що складаються з прикметника й іменника чи навпаки, відмінюють­ся в обох частинах: Гола Пристань — Голої Пристані; Кам’янець-Подільський — Кам’янця- Подільського.

Не відмінюються географічні назви, що закінчуються на е (є), і (ї), о, у (ю). Туапсе, Улан-Уде, Капрі, Порт-Луї, Делі, Тбілісі, Глазго, Марокко, Баку, Кюсю.

2. Запишіть назви українських міст, знявши риску й вибравши потрібну літеру з дужок.

Білгород /(ДД)дністровський, Шар/(Г,г)ород, Жовті/(В,в)оди, Гуляй/(П,п)оле, Кам’янець/(П,п)одільський, Кривий/(Р,р)іг, Кам’янка/(Д,д)ніпровська, Сєвєро/(Д,д)онецьк, Новоград/(В,в)олинський, Старий/(С,с)амбір, Ново/(У,у)країнка, Новгород/(С,с)іверський, Володимир/(В,в)олинський, Горішні/(П,п)лавні, Івано/(Ф,ф)ранківськ, Кам’янка/ (Б,б)узька, Гола/(П,п)ристань, Нова/(0,о)деса, Нова/(К,к)аховка, Корсунь/(Ш,ш)евченківський, Могилів/(П,п)подільський, Новий/(Р,р)озділ, Уж/(Г,г)ород, Переяслав/(Х,х)мельницький, Старо/(К,к)остянтинів, Сухо/(Д,д)ільськ, Червоно/(Г,г)рад, Чорно/(М,м)орськ, Рава/(Р,р)уська.

3. Запишіть слова у дві колонки: 1) з подвоєними літерами на місці крапок; 2) без подвоєних літер на місці крапок.

Калькут..а, Мал..ага, Абу-Даб..і, От..ава, Хошим..ін, Рот..ердам, Ас..тана, Бахчис..арай, Андор..а, Хірос..іма, Анкар..а, Ріо-де-Жан..ейро, Амстердам.., Ніц..а, Ток..іо, Афін..и.

• 3 перших букв виписаних слів складіть назви відомих книжок.

4. Запишіть слова, уставивши на місці крапок літери и, і, ї.

Єг..пет, Г..бралтар, Тун..с, Мавр..танія, Кута..сі, Кр..т, Батум.. , Йоркш..р, М..сс..с..п.. , Балт.ка, Атлант..да, С..дней, Мекс.ка, Венец..я, Ізма..л, Ч..каго, В..рдж..нія, Ізра..ль, Алж..р, Ч..лі, Л..сабон, Гельс..нк.. , Н..цца.

5. Виконайте тестові завдання.

1. Звук [о], що позначений виділеною літерою, може чергуватися в назві міста

А вулиці Тернополя В поблизу Мелітополя

Б центр Севастополя Г околиця Сімферополя

2. Помилку допущено в написанні назви населеного пункту

А Улан-Уде В Пуща-Водиця

Б Гуляй-Поле Г Івано-Франківськ

3. Помилку допущено в написанні географічної назви

А Новоград-Волинський В Атлантик-Сіті

Б Сан-Франциско Г Кейп-Таун

4. Змінюється за відмінками слово

А Туапсе В Марокко

Б Тбілісі Г Салоніки

5. Літеру и треба написати на місці пропуску в слові

А С..дней В Л..сабон

Б Сев..лья Г Ваш..нгтон

6. Літеру и треба написати на місці пропуску в слові

А Монтев..део

Б Сард..нія

В Нагасак..

Г Берл..н

7. Літеру і треба написати на місці пропуску в слові

А Аргент..на В С..ц..лія

Б Пак..стан Г Соч..

8. Літеру і треба написати на місці пропуску в слові

А Корс..ка В Флор..да

Б Аркт..ка Г Адр..атика

9. Перша частина відмінюється в географічній назві

А Па-де-Кале

Б Лос-Анджелес

В Ріо-де-Жанейро

Г Франкфурт-на-Майні

10. НЕМАЄ подвоєння приголосних на місці крапок у слові

А Калькут..а

Б Єс..ентуки

В Гол..андія

Г Андор..а

6. Прочитайте текст і виконайте тестові завдання.

Жменя вишень

Паровий млин притулився до рудого горба, пахкав над селом чорним димом, шурхотів жорнами.

У млині вже багато літ орудував дядько Євдоким. Високий, незграбний, наче з жовтого воску зліплений, породжував насмішки дотепних вусанів, страхопудив малечу.

— Як будете вередувати, до дядька Євдокима відведу! — гримали мати на збитошних пуцьвірінків, котрі лящали на подвір’ї. — Мельник хутко з вас борошно змеле...

Лелечко, як то було лячно! Навіть дідька лисого так не страхалися, як того цибатого дядь­ка, що день гйбів у млині. І нам миттю уявлялося: кине Євдоким нас у ківш, жорна переме­лють наші кісточки, і не будемо вже гасати поза городами з коліщатками, не закрадатимемось у сусідські садки, не дратуватимемо індиків на подвір’ї старого Фоки... А мати рознесуть плач гіркий по всьому кутку, шукаючи-виглядаючи нас, хоча самі й спровадили до того ж страхопудного мірошника.

Недалеко від млина левада розкошувала розлогими вербами, лататтям, лепехою та ще чимось рясним і буйним, чого ми доти не знали. Попід вербами, між тим зіллям, тихо пливла вузесенька, наче шовкова ниточка, річечка, звивалася, переблискувала хвильками, воркувала під корчами. Казав Михалко, старший від нас, що та річечка впадає в ставок, який заховався між дуплистих яворів на Стадниці.

Щовесни, тільки-но зійде ніздрюватий сніг із городів, пригріє лагідне сонечко, зграй­ками випурхували із сонних обійсть дітлахи.

Скучивши за теплом, весняними ігрищами, пускали хвостатих зміїв над селом, бігали навперейми, гуляли ганчір’яними м’ячами в гилки. А мене з Михалком манила левада...

Якось надвечір, коли сонце сховалося за череду розгіллячених верб, ми з Михалком сиділи над сажавкою. Вода в копанці була та­ кою прозорою, що видно навіть, як чорні п’явки звивалися на дні, повзали якісь равлики, а маленькі жабенята кумедно перебирали ніжками, запливаючи від наших допитливих оче­нят у темнаві куширі.

Захопившись, не помітили, коли й підійшов дядько Євдоким. Власне, не підійшов, а при- човгав опорками, рудими-рудими, ніби ті лисиці, що бігали по дворах, полюючи на курей. Саме за лисиць спершу, було, сприйняв опорки мірошника Михалко, котрий звів очі догори, намилувавшись равликами в сажавці. Угледівши, як у зеленій осоці майнули ті дві гарячі звірюки, зойкнув з переляку. Коли очумався, скоропадно випалив:

— Здрастуйте, дядьку Євдокиме!

Я зопалу аж підскочив на траві.

Той попервах нічого не відказав, мовчки втупився важкими очима в сажавку, як нам зда­лося, щось про себе поміркував, а тоді глухим, простудженим голосом прогугнявив:

— Здрастуй...

Сів навпочіпки, аж опорки йому злізли з босих ніг, уважно вивчав світ копаночки.

— І як воно ото буває в миру, — видихнув із волохатих грудей тих кілька слів мірошник.

Ми сиділи й мовчали. Боялися дядька Євдокима ще й досі... Хоча він нікому в селі зла не

зробив, але оті материні залякування звучали в наших серцях, і ми з острахом спостерігали за дядьком.

— Отаке воно робиться... Кожне ж хоче жити, плодитися... І всякому треба когось бояти­ся, — задумливо вів своє мірошник. — Подивіться-но, хлопці, як від жабки втікає якась комаш­ка... Хе-хе-хе, жити, бачте, і вона, сердешна, хоче, а заступитися нікому... — Й очі дядькові за­пливли сльозами, він не соромився нас, витирав їх жовтою сухою рукою, шморгав сизим носом.

Посидівши з нами якусь часину, звівся на ноги, і надвечірній спокій розбудило голосне шелепання опорків у траві. Але невдовзі з-за куща вигулькнула цибата дядькова постать.

— Ото я забув, хлопці... — Євдоким пошпортався в глибокій кишені крамних штанів, які пахли мливом, простягнув нам щось у жмені. — Візьміть...

То були сухі вишні.

Ми відразу накинулися на них, мовби не вишні, а якісь нами не звідані досі заморські ласощі лежали в наших долоньках, родзинки, про які мріяла наша мати, коли пекла пиріжки з калиною.

— У мене в млині багацько вишень, — сказав дядько, дивлячись, як ми жадібно кутуляли ті ягоди. — Люди поназносили, а я ж сам... Приходьте в гості, хлопчики, розважите старого... — І так жалібно глянули на нас його добрі, як ми тепер розгледіли, очі, повиті серпанком невимовленої печалі. — Я вас молоти борошно навчу, людям добро робити навчу... (За Л. Куліиіем).

1. Мірошник — це синонім до слова

А бондар В мельник

Б кушнір Г стельмах

2. Гибіти — те саме, що й

А спати В очікувати

Б думати Г страждати

3. Цибатий — це

А м’який В довгоногий

Б молодий Г солонуватий

4. Опорки — це

А вишні В чоботи

Б комахи Г жабенята

5. Негативний образ дядька Євдокима в хлопців сформувався через

А непоказну зовнішність В застереження матері

Б складний характер Г дивну поведінку

6. У тексті НЕМАЄ

А опису пейзажу В дядькового портрета

Б опису інтер’єру Г діалогів між героями

7. Дядько Євдоким був зворушений до сліз

А неможливістю заступитися за слабшого

Б неймовірною красою рослинного світу

В цікавим і насиченим життям тварин

Г добротою й уважністю хлопців

8. Оповідачем у тексті є

А старий Фока

Б друг Михалко

В дядько Євдоким

Г хлопчик без імені

9. Установіть відповідність.

Слово

Значення слова

1 сажавка

А гра з м’ячем

2 левада

Б засохла гілка

3 кушир

В водяна кропива

4 гилка

Г штучна водойма

Д присадибна ділянка

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Перегляньте експрес-урок «Хто такий бондарі» і розкажіть, чим діжка відрізняється від бочки.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

7. 1. Знайдіть у мережі Інтернет інформацію про п’ять найбільших у світі міст, річок, морів, островів і гірських вершин. Запишіть їхні назви в зошит.

2. Напишіть формальне есе на тему «Яка вона — душевна краса?». Згадайте в есе дядька Євдокима (з оповідання Л. Куліша «Жменя вишень») і випадок із власного життя.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.