Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 46. РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І СПІВЗВУЧНИХ СПОЛУК

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте речення й виконайте завдання.

Зрештою, вам видніше, як провести до­звілля.

Ми підемо на пляж, а ви з рештою гостей по­гуляйте в парку.

А. Прокоментуйте написання виділених слів.

Б. Розкрийте лексичне значення виділених слів і визначте, якою частиною мови вони є.

Прислівники, утворені від іменника з прийменником, треба писати разом: угору, униз, нагорі, унизу, зверху, знизу, усередині, посередині, уночі, удень, увечері, уранці. Якщо імен­ник зберігає своє значення, то прислівникову сполуку треба писати окремо, до речі, на жаль, до вподоби, без упину.

Окремо пишуть здебільшого прислівникові сполуки, утворені від іменників такими прийменниками:

• без — без пуття, без угаву, без упину. АЛЕ: безвісти, безперестанку,

• в (у) — в міру, в ногу, уві сні, у вічі. АЛЕ: угору, униз;

• з — з переляку, з радості, з розгону. АЛЕ: зсередини, зверху, знизу,

• на — на жаль, на щастя, на добраніч. АЛЕ: нанівець, нарозхват;

• під — під вечір, під кінець, під силу,

• по — по суті, по правді, по щирості. АЛЕ: повік, поночі.

Треба розрізняти прислівники й співзвучні сполуки прийменника з іменником. Порів­няйте: Подивіться вгору і Щойно в гору врізалася комета. При іменнику можуть уживати­ся залежні слова (означення): Щойно в засніжену гору врізалася комета. Отже, одним із способів розрізнення прислівника й співзвучної сполуки прийменника з іменником є добір залежного слова. Іменник завжди називає якийсь конкретний предмет (середина, гора, низ, день, ніч), а прислівник указує на місце (усередині), напрям (угору, униз), час (удень, уночі).

Іноді прислівник можна відрізнити від сполуки прийменника з іменником за допомо­гою наголосу: набік — на бік, надворі — на дворі, навіки — на віки.

Разом також пишуть прислівники, утворені від:

• прийменника й короткої форми прикметника: допізна, згарячу, зліва, помалу, сповна;

• прийменника (окрім по) і числівника: учетверо, надвоє, утретє, спершу. АЛЕ: по двоє, по-друге;

• різних частин мови з частками де, що, аби, ані, чи, як, не, ні, що стають префіксами: деколи, щодня, абияк, аніскільки, чимало, неабияк, ніде;

• прийменника й займенника: нащо, унічию, утім. АЛЕ: за віщо.

З дефісом треба писати прислівники, утворені від по- та:

• прикметників і займенників із суфіксами -ому (-ему), -и. по-українському, по-українськи, по-батьківському, по-батьківськи, по-нашому, по-моєму, по-своєму;

• порядкового числівника на -е (-є): по-перше, по-третє, по-десяте.

Запам’ятайте написання прислівникової сполуки з давніх-давен. Подібні за граматич­ною формою сполуки треба писати окремо: з усіх усюд, з незапам’ятних часів.

2. Прочитайте речення й визначте, як треба писати виділені слова — разом чи окремо.

1. Благословен останній альпініст, що буде в/гору дертися по скелі! 2. Перепочинь, вто­мившись, на/горі і озирнися аж на перевалі... 3. Виходжу в/ніч. 4. Іду на/зустріч долі. Ітиму, доки вистачить снаги (Л. Костенко). 5. Ішла гроза. Думки, як чорна галич, на/зустріч ночі креслили круги (М. Рильський). 6. На/зустріч мою не чекай: наші долі у різних світах (С. Ко­валенко). 7. Чи я люблю тебе, — не знаю, — спитай в/ночі у срібних зір, весною вслухайсь в шелест гаю, вдивися в/даль з зелених гір (Олександр Олесь).

3. Перепишіть речення, знявши риску у виділених словах.

1. Городяни товклися по посипаних піском стежках бульвару в/середині міста (Б. Грінченко). 2. Швейцар не пустив мене в/середину палацу (Л. Смілянський). 3. Ha/дворі видко, як у/день: місяць стоїть серед неба. 4. В/день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання... 5. Ha/дворі дощ шумить і плеще (В. Сосюра). 6. Волоські горіхи, акації та жерделі ки­дали на/двір і на хату довгі чорні тіні (М. Коцюбинський). 7. Рум’янець наскрізь пропік яблу­ко. Навіть у/середині воно було червонувате (О. Донченко). 8. Я на/гору круту, крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка). 9. Ой на/горі та женці жнуть, а попід горою, яром-долиною, козаки йдуть (Народна творчість).

4. Складіть і запишіть речення з прислівниками й співзвучними сполуками слів.

Зразок. По-моєму, ти маєш усі шанси перемогти. По моєму садку ходять пави.

По-перше — по перше; по-нашому — по нашому; по-українському — по українському.

5. Виконайте тестові завдання.

1. Окремо треба писати виділені слова у варіанті

А іду на/зустріч своїй мрії В прямуйте на/зустріч нам

Б чекаю на/зустріч з тобою Г на/зустріч вітру йти важко

2. Разом треба писати виділені слова у варіанті

А стійте у/середині кола В зовні не такий, як у/середині

Б шукай у/середині рядка Г у/середині списку моє прізвище

3. Окремо треба писати виділені слова у варіанті

А повернися й подивися в/низ В крива графіка пішла в/низ

Б куля потрапила в/низ човна Г кому в/низ, а мені нагору

4. Окремо треба писати виділені слова в рядку

А не люблю самотності — у/купі веселіше

Б у/купі нам легше долати перешкоди

В серветки взяли в/купі з харчами

Г не шукай діаманти в/купі гною

5. Окремо треба писати виділені слова у варіанті

А він ударив у/бік В не телефонуй у/ночі

Б я з вами за/одно Г вивчити на/пам ’ять

6. З дефісом треба писати виділені слова у варіанті

А їдемо по/французькому берегу В приготуй каву по/турецькому

Б погуляю по/київськоми центру Г екскурсія по/одеському порту

7. Завжди окремо треба писати слова у варіанті

А на/приклад В на/решті

Б на/пам’ять Г на/жаль

8. Завжди окремо треба писати слова у варіанті

А до/купи В до/речі

Б до/гори Г до/низу

9. Разом треба писати виділені слова в реченні

А І долину, і криницю на/пам’ять назвали козачою.

Б Було ухвалено йти на/зустріч із Хмельницьким.

В Ha/дворі сьогодні сонячно — ходімо на пляж.

Г Альпіністи тільки-но підійшли до/гори.

10. Разом треба писати виділені слова в реченні

А Люблю народну пісню «Ой на/горі два дубки».

Б Ми завжди стаємо на/бік скривджених і слабких.

В Завжди розгублено почуваюся в/день народження.

Г На/решті й ти збагнув, що щастя за гроші не купити.

6. Письмово обґрунтуйте свій вибір на тему «Улюблений вид дозвілля».

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Перегляньте експрес-урок «Хто такий стельмах?» і перекажіть його.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

7. Перепишіть речення, знявши риску у виділених словах.

1. Не так слава, не так слава, як той поговір, що заїздив козак з Січі до вдови на/двір (Т. Шевченко). 2. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері на/двір і спинила­ся (І. Нечуй-Левицький). 3. Огонь тривоги вилизав глибокі западини в щоках — аж усмокта­лися вони в/середину. 4. Не встерігся й Пилипко свого ворога, що заманив його в/середину глухого лісу (Панас Мирний). 5. Тепер сняться мені ті гострі милі очі, але що було, те на/віки минуло (І. Нечуй-Левицький). 6. Я загоїти хочу вам рани не на/віки чи роки — на мить (Олек­сандр Олесь). 7. Шапочка з’їхала на/бік голови (М. Коцюбинський). 8. Івась прижмурив одне око, похилив голову на/бік (Л. Мартович). 9. Слава отаманові! — Закипіла юрба, полетіли шапки в/гору (Р. Іваничук).









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.