Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Олександр Авраменко - Грамота 2018
МОРФОЛОГІЧНА НОРМА
§ 49. РІД ІМЕННИКА
СПОСТЕРЕЖЕННЯ
1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.
— Петренко, за чим змінюються іменники?
— За родами, числами й відмінками.
— Тоді зміни за родами іменники гадюка й стіл.
— Гад — гадюка — гаденя, стіл — столиха — столеня…
— Сідай, один бал.
А. Чому вчитель поставив учню один бал?
Б. За чим змінюються іменники? Наведіть приклади.
Рід відмінюваних іменників
Усі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду: шоколад (він, мій) — ч. р.; віхола (вона, моя) — ж. р.; узбіччя (воно, моє) — с. р. Тобто вони не змінюються за родами, як прикметники: шоколадний — шоколадна — шоколадне.
Іменники чоловічого роду здебільшого мають нульове закінчення, рідше — закінчення -о, -а: кінь, робот, дядько, тато, Микола, Микита.
Іменники жіночого роду переважно мають закінчення -а (-я), рідше — нульове закінчення: дівчина, гора, магнолія, надія, честь, лють.
Іменники середнього роду мають закінчення -о, -е, -а, -я: вікно, поле, курча, теля, завзяття.
Запам’ятайте рід таких іменників:
чоловічий рід |
жіночий рід |
біль, дріб, живопис, кір, насип, нежить, перекис, пил, продаж, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок |
антресоль, бандероль, бешамель, бязь, вермішель, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, мігрень, нехворощ, обитель, папороть, путь, ретуш, розкіш, суміш, фланель, шагрень |
Отже, треба правильно узгоджувати прикметники з цими словами.
Паралельні форми роду мають такі іменники: абрикос — абрикоса, африкат — африката, банкнот — банкнота, жираф — жирафа, зал — зала, манжет — манжета, оазис — оаза, плацкарт — плацкарта, птах — птаха, сусід — сусіда.
І до чоловічого, і до жіночого роду належать слова: ґандж, дрож, купіль, фальш, харч. Їх відмінюють, як іменники чоловічого роду (харчу, харчем) або як іменники жіночого роду (харчі, харчю).
Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб і чоловічої, і жіночої статі: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель. Від окремих назв творяться іменники жіночого роду: директорка, лікарка, поетеса, редакторка, учителька. В офіційно- діловому стилі на позначення осіб жіночої статі мовознавці раніше радили вживати іменники чоловічого роду, проте останнім часом ця вимога не сувора, вона має лише рекомендаційний характер. Отже, правильно сказати: вона — досвідчений лікар (і досвідчена лікарка). Щодо назв професій, посад і звань, що позначають осіб жіночої статі, є кілька рекомендацій. Текст набуває офіційного характеру, якщо слово, залежне від найменування посади, узгоджується з ним у формі чоловічого роду: Головний лікар дозволив … ; Черговий інженер завершив роботу … . Якщо в документі зазначено прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковане дієслово узгоджується з прізвищем і вживається у формі жіночого роду: Лікар О. Красовська дозволила …; Черговий інженер Сидорова завершила роботу ….
Нові слова географиня, етнографиня, мовознавчиня й под. утворено за моделлю із суфіксом -ин(я), як кравчиня, графиня. Оскільки вони ще не ввійшли до реєстру сучасних словників, їх можна вживати в розмовно-побутовому стилі, проте в офіційно-діловому краще використовувати іменники чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі: географ, етнограф, мовознавець.
Відсутні відповідники жіночого роду в складних назвах посад: старший бухгалтер, змінний майстер, заступник директора.
Багато іменників не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, інженер, кочегар, лор, менеджер, мер, міністр, посол.
Іменники спільного роду називають осіб і чоловічої, і жіночої статі за їхніми характерними діями, поведінкою або соціальною належністю; вони мають закінчення -а: базіка, жаднюга, заїка, замазура, зівака, нездара, ненажера, нероба, підлиза, потвора, приблуда, причепа, рева, стиляга, трудяга. Рід цих іменників можна визначити синтаксично: старий волоцюга, волоцюга пішов (ч. р.) — стара волоцюга, волоцюга пішла (ж. р.). До іменників спільного роду належать також деякі назви осіб на -о. базікало, ледащо — ч. р. і с. р.; сонько, чванько — ч. р. і ж. р.
Іменники подвійного роду можуть позначати як істот, так і неістот; вони мають відтінок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса -ищ(е): вовчище, гарбузище, дубище (ч. р. і с. р.); бабище, відьмище, дівчище, ручище, свекрушище (ж. р. і с. р.).
В абревіатурах рід визначають за стрижневим словом: ООН — ж. р. (організація); ЄС — ч. р. (союз).
Іменники, що вживаються тільки в множині, роду не мають: штани, Суми, ножиці.
Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження
Рід |
Правило |
Приклади |
ж. р. |
назви осіб жіночої статі, риб, мов |
леді, мадам, міс, місіс, фрау; івасі, путасу, фугу; гінді, комі |
ч. р. |
назви осіб чоловічої статі, професій, вітрів, тварин |
денді, мачо; аташе, імпресаріо, маестро, рефері; грего, майстре, сироко, торнадо; ему, какаду, поні, фламінго, шимпанзе. АЛЕ: цеце — ж. р. |
с. р. |
назви неістот |
бароко, бра, бюро, журі, кашне, купе, таксі, хобі. АЛЕ: авеню, боржомі, броколі, салямі — ж. р. |
Іменники візаві, протеже, хіпі — ч. р. і ж. р.
Рід власних невідмінюваних назв іншомовного походження визначають за родовою ознакою: Хуанхе, «Юманіте» — ж. р. (річка, газета); Капрі — ч. р. (острів); Делі — с. р. (місто).
Рід деяких невідмінюваних іменників залежить від їхнього значення: великий боа (удав) — рожеве боа (жіночий шарф із пір’я або хутра).
2. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини.
Кір, сип, путь, тюль, біль, продаж, бандероль, фенхель, фланель, папороть, степ, обитель, дріб, ступінь, бязь, степінь, жовч, Сибір, каніфоль, гуаш, собака, розкіш, шампунь, ретуш, ярмарок, нехворощ, антресоль.
3. Випишіть іменники в три колонки: 1)ч.р.;2)ж. р.;3)с.р.
Кольрабі, живопис, аташе, івасі, Кіото, авто, каченя, Абу-Дабі, вермішель, кір, драже, істинність, устаткування, Овідіополь.
3 перших літер виписаних слів складіть назви представників фауни.
4. Прочитайте речення й виконайте завдання.
1. Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, і орди завойовників-заброд! (В. Симоненко). 2. Як вийшла бабище старая, крива, горбатая, сухая, запліснявіла, вся в шрамах… (І. Котляревський). 3. У забіяки руки сверблять, у базікала — язик (Народна творчість). 4.1 вдень він даремне розваги шука, а потім по ночах марою блука, обходить всі зали й кімнати (Леся Українка). 5. Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо (Л. Первомайський). 6. Рука ніби дитяча, але білий м’який манжет край чорного потертого рукава явно дорослої людини (О. Іваненко). 7. Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з’їли (Ю. Збанацький).
А. Випишіть лише ті речення, у яких є іменники спільного роду.
Б. Підкресліть головні й другорядні члени у виписаних реченнях.
5. Виконайте тестові завдання.
1. Помилку допущено в рядку
А смачна вермішель
Б пінистий шампунь
В хронічна нежить
Г прозорий тюль
2. Помилку допущено в рядку
А батькова бандероль
Б тривожний путь
В свіжа папороть
Г широкий степ
3. Помилку допущено в рядку
А запашною нехворощю
Б правильним дробом
В головною біллю
Г дорожнім пилом
4. Помилку допущено в рядку
А кумедний поні
Б безпорадне теля
В рожеве фламінго
Г швидкий шимпанзе
5. Лише іменники чоловічого роду записано в рядку
А ступінь, торнадо, ретуш
Б сироко,собака, обитель
В ярмарок, Сибір, мігрень
Г степінь, фенхель, толь
6. Лише іменники жіночого роду записано в рядку
А антресоль, бязь, авеню
Б бешамель, розкіш, сип
В жовч, каніфоль, пил
Г гуаш, заполоч, кір
7. До одного роду належать усі іменники варіанта
А Берлін, Міссісіпі, Ужгород
Б Ай-Петрі, Умань, Уссурі
В Стамбул, Борнео, Керч
Г Капрі, Хоккайдо, Делі
8. До одного роду належать усі іменники варіанта
А Іссик-Куль, Токіо, Тбілісі В хобі, бароко, салямі
Б фрау, авеню, Мехіко Г жако, гризлі, цеце
9. Помилку допущено у варіанті
А СБУ розкрила … . В ТСН повідомила ….
Б ГЕС запрацювала …. Г ЦСКА завоювала … .
10. Установіть відповідність.
Іменник |
Рід іменника |
1 кольрабі |
А жіночий |
2 забіяка |
Б середній |
3 какаду |
В спільний |
4 США |
Г чоловічий |
Д не має роду |
ДО РЕЧІ…
Фемінітиви — граматичні форми на позначення осіб жіночої статі: кравець — кравчиня, продавець —продавчиня.
Оповідання І. Єфремова «Юрта Ворона» засвідчує природний процес входження в живу українську мову фемінітивів.
«Фомін насупився, зітхнув і, щоб перевести розмову, запитав:
— Ваша дружина, теж геологом працює?
— Так, — усміхнувся Александров, — справжня геологиня!
— Як це ви сказали — «геологиня»? — перепитав Фомін.
— То я навчився так називати від студентів. Мені подобається, і, здається, так правильніше.
— Чому правильніше?
— Та тому, що в царські часи в жінок не було професій та всі спеціальності називалися в чоловічому роді, для чоловіків. Для жінок же залишалися найнепрестижніші: курсистка, машиністка, медичка. І досі ми дихаємо старими пережитками, кажемо: лікар, геолог, інженер, агроном. Жінок-фахівців майже стільки ж, як і чоловіків, і виходить мовна нісенітниця: агроном пішла в поле, лікар зробила операцію. Або доводиться додавати: жінка-лікар, жінка-геолог. Наче спеціаліст другого сорту, чи що…»
6. Розгляньте ілюстрацію й виконайте завдання.
А. Усно опишіть зображену ситуацію, використавши опорні слова й словосполучення.
Опорні слова й словосполучення: до пізньої ночі, хронічне недосипання, псувати зір, сколіоз, безлад, брак кисню, ґандж, харч, ступінь.
Б. Доповніть її порадами щодо здорового й гармонійного життя людини в підлітковому віці.
КУЛЬТУРА СЛОВА
А. Перегляньте експрес-урок «Вона — балерина, а він — балерун?» і перекажіть його.
Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.
7. Утворіть словосполучення за зразком і запишіть їх.
Зразок: (повноводий) Міссісіпі — повновода Міссісіпі.
(Високий) Кіліманджаро, (важкий) путь, (екзотичний) Чилі, (несподіваний) вето, (далекий) Ріо-де-Жанейро, (теплий) Янцзи, (сонячний) Сан-Франциско, (широкий) Міссурі, (страшний) табу, (славний) Дніпро, (північний) Осло, (хронічний) нежить, (п’ятий) авеню, (сильний) мігрень, (далекий) Баку, (холодний) Оріноко, (найкращий) ВНЗ, (наш) ТЮГ, (успішний) СТО, свіжий (путасу), смачний (салямі), (неповороткий) гризлі, (м’який) бязь, (науковий) ступінь.