МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

§ 49. РІД ІМЕННИКА

СПОСТЕРЕЖЕННЯ

1. Прочитайте діалог і виконайте завдання.

— Петренко, за чим змінюються іменники?

— За родами, числами й відмінками.

— Тоді зміни за родами іменники гадюка й стіл.

— Гад — гадюка — гаденя, стіл — столиха — столеня...

— Сідай, один бал.

А. Чому вчитель поставив учню один бал?

Б. За чим змінюються іменники? Наведіть приклади.

Рід відмінюваних іменників

Усі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду: шоколад (він, мій) — ч. р.; віхола (вона, моя) — ж. р.; узбіччя (воно, моє) — с. р. Тобто вони не змінюються за родами, як прикметники: шоколадний — шоколадна — шоколадне.

Іменники чоловічого роду здебільшого мають нульове закінчення, рідше — закінчен­ня -о, -а: кінь, робот, дядько, тато, Микола, Микита.

Іменники жіночого роду переважно мають закінчення -а (-я), рідше — нульове за­кінчення: дівчина, гора, магнолія, надія, честь, лють.

Іменники середнього роду мають закінчення -о, -е, -а, -я: вікно, поле, курча, теля, за­взяття.

Запам’ятайте рід таких іменників:

чоловічий рід	жіночий рід
біль, дріб, живопис, кір, насип, нежить, перекис, пил, продаж, Сибір, сип, собака, степ, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, ярмарок	антресоль, бандероль, бешамель, бязь, вермі­шель, гуаш, жовч, заполоч, каніфоль, мігрень, нехворощ, обитель, папороть, путь, ретуш, роз­кіш, суміш, фланель, шагрень

Отже, треба правильно узгоджувати прикметники з цими словами.

Паралельні форми роду мають такі іменники: абрикос — абрикоса, африкат — афри­ката, банкнот — банкнота, жираф — жирафа, зал — зала, манжет — манжета, оазис — оаза, плацкарт — плацкарта, птах — птаха, сусід — сусіда.

І до чоловічого, і до жіночого роду належать слова: ґандж, дрож, купіль, фальш, харч. Їх відмінюють, як іменники чоловічого роду (харчу, харчем) або як іменники жіночого роду (харчі, харчю).

Назви осіб за професією, посадою, званням, видом діяльності належать до іменників чоловічого роду, хоча можуть називати осіб і чоловічої, і жіночої статі: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель. Від окремих назв творяться іменники жіночого роду: директорка, лікарка, поетеса, редакторка, учителька. В офіційно- діловому стилі на позначення осіб жіночої статі мовознавці раніше радили вживати іменни­ки чоловічого роду, проте останнім часом ця вимога не сувора, вона має лише рекомендаційний характер. Отже, правильно сказати: вона — досвідчений лікар (і досвідчена лікарка). Щодо назв професій, посад і звань, що позначають осіб жіночої статі, є кілька рекомендацій. Текст набуває офіційного характеру, якщо слово, залежне від найменування посади, узго­джується з ним у формі чоловічого роду: Головний лікар дозволив ... ; Черговий інженер за­вершив роботу ... . Якщо в документі зазначено прізвище жінки, яка займає названу посаду, то підпорядковане дієслово узгоджується з прізвищем і вживається у формі жіночого роду: Лікар О. Красовська дозволила ...; Черговий інженер Сидорова завершила роботу ....

Нові слова географиня, етнографиня, мовознавчиня й под. утворено за моделлю із су­фіксом -ин(я), як кравчиня, графиня. Оскільки вони ще не ввійшли до реєстру сучасних словників, їх можна вживати в розмовно-побутовому стилі, проте в офіційно-діловому краще використовувати іменники чоловічого роду на позначення осіб жіночої статі: гео­граф, етнограф, мовознавець.

Відсутні відповідники жіночого роду в складних назвах посад: старший бухгалтер, змінний майстер, заступник директора.

Багато іменників не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, інженер, коче­гар, лор, менеджер, мер, міністр, посол.

Іменники спільного роду називають осіб і чоловічої, і жіночої статі за їхніми харак­терними діями, поведінкою або соціальною належністю; вони мають закінчення -а: базіка, жаднюга, заїка, замазура, зівака, нездара, ненажера, нероба, підлиза, потвора, приблуда, причепа, рева, стиляга, трудяга. Рід цих іменників можна визначити синтаксично: старий волоцюга, волоцюга пішов (ч. р.) — стара волоцюга, волоцюга пішла (ж. р.). До іменників спільного роду належать також деякі назви осіб на -о. базікало, ледащо — ч. р. і с. р.; сонько, чванько — ч. р. і ж. р.

Іменники подвійного роду можуть позначати як істот, так і неістот; вони мають відті­нок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса -ищ(е): вовчище, гарбузище, дубище (ч. р. і с. р.); бабище, відьмище, дівчище, ручище, свекрушище (ж. р. і с. р.).

В абревіатурах рід визначають за стрижневим словом: ООН — ж. р. (організація); ЄС — ч. р. (союз).

Іменники, що вживаються тільки в множині, роду не мають: штани, Суми, ножиці.

Рід невідмінюваних іменників іншомовного походження

Рід	Правило	Приклади
ж. р.	назви осіб жіночої статі, риб, мов	леді, мадам, міс, місіс, фрау; івасі, путасу, фугу; гінді, комі
ч. р.	назви осіб чоловічої ста­ті, професій, вітрів, тва­рин	денді, мачо; аташе, імпресаріо, маестро, рефері; грего, майстре, сироко, торнадо; ему, какаду, поні, фламінго, шимпанзе. АЛЕ: цеце — ж. р.
с. р.	назви неістот	бароко, бра, бюро, журі, кашне, купе, таксі, хобі. АЛЕ: авеню, боржомі, броколі, салямі — ж. р.

Іменники візаві, протеже, хіпі — ч. р. і ж. р.

Рід власних невідмінюваних назв іншомовного походження визначають за родовою ознакою: Хуанхе, «Юманіте» — ж. р. (річка, газета); Капрі — ч. р. (острів); Делі — с. р. (місто).

Рід деяких невідмінюваних іменників залежить від їхнього значення: великий боа (удав) — рожеве боа (жіночий шарф із пір’я або хутра).

2. Запишіть іменники у формі орудного відмінка однини.

Кір, сип, путь, тюль, біль, продаж, бандероль, фенхель, фланель, папороть, степ, обитель, дріб, ступінь, бязь, степінь, жовч, Сибір, каніфоль, гуаш, собака, розкіш, шампунь, ретуш, яр­марок, нехворощ, антресоль.

3. Випишіть іменники в три колонки: 1)ч.р.;2)ж. р.;3)с.р.

Кольрабі, живопис, аташе, івасі, Кіото, авто, каченя, Абу-Дабі, вермішель, кір, драже, іс­тинність, устаткування, Овідіополь.

3 перших літер виписаних слів складіть назви представників фауни.

4. Прочитайте речення й виконайте завдання.

1. Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, і орди завойовників-заброд! (В. Симоненко). 2. Як вийшла бабище старая, крива, горбатая, сухая, запліснявіла, вся в шрамах... (І. Котляревський). 3. У забіяки руки сверблять, у базікала — язик (Народна творчість). 4.1 вдень він даремне розваги шука, а потім по ночах марою блука, обходить всі зали й кімнати (Леся Українка). 5. Сказали б раніше, нізащо. Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо (Л. Первомайський). 6. Рука ніби дитяча, але білий м’який манжет край чорного потертого рукава явно дорослої людини (О. Іваненко). 7. Вони [коти] такі жаднюги, що й чорта б з’їли (Ю. Збанацький).

А. Випишіть лише ті речення, у яких є іменники спільного роду.

Б. Підкресліть головні й другорядні члени у виписаних реченнях.

5. Виконайте тестові завдання.

1. Помилку допущено в рядку

А смачна вермішель

Б пінистий шампунь

В хронічна нежить

Г прозорий тюль

2. Помилку допущено в рядку

А батькова бандероль

Б тривожний путь

В свіжа папороть

Г широкий степ

3. Помилку допущено в рядку

А запашною нехворощю

Б правильним дробом

В головною біллю

Г дорожнім пилом

4. Помилку допущено в рядку

А кумедний поні

Б безпорадне теля

В рожеве фламінго

Г швидкий шимпанзе

5. Лише іменники чоловічого роду записано в рядку

А ступінь, торнадо, ретуш

Б сироко,собака, обитель

В ярмарок, Сибір, мігрень

Г степінь, фенхель, толь

6. Лише іменники жіночого роду записано в рядку

А антресоль, бязь, авеню

Б бешамель, розкіш, сип

В жовч, каніфоль, пил

Г гуаш, заполоч, кір

7. До одного роду належать усі іменники варіанта

А Берлін, Міссісіпі, Ужгород

Б Ай-Петрі, Умань, Уссурі

В Стамбул, Борнео, Керч

Г Капрі, Хоккайдо, Делі

8. До одного роду належать усі іменники варіанта

А Іссик-Куль, Токіо, Тбілісі В хобі, бароко, салямі

Б фрау, авеню, Мехіко Г жако, гризлі, цеце

9. Помилку допущено у варіанті

А СБУ розкрила ... . В ТСН повідомила ....

Б ГЕС запрацювала .... Г ЦСКА завоювала ... .

10. Установіть відповідність.

Іменник	Рід іменника
1 кольрабі	А жіночий
2 забіяка	Б середній
3 какаду	В спільний
4 США	Г чоловічий
	Д не має роду

ДО РЕЧІ...

Фемінітиви — граматичні форми на позначення осіб жіночої статі: кравець — кравчиня, про­давець —продавчиня.

Оповідання І. Єфремова «Юрта Ворона» засвідчує природний процес входження в живу укра­їнську мову фемінітивів.

«Фомін насупився, зітхнув і, щоб перевести розмову, запитав:

— Ваша дружина, теж геологом працює?

— Так, — усміхнувся Александров, — справжня геологиня!

— Як це ви сказали — «геологиня»? — перепитав Фомін.

— То я навчився так називати від студентів. Мені подо­бається, і, здається, так правильніше.

— Чому правильніше?

— Та тому, що в царські часи в жінок не було професій та всі спеціальності називалися в чоловічому роді, для чо­ловіків. Для жінок же залишалися найнепрестижніші: курсистка, машиністка, медичка. І досі ми дихаємо старими пережитками, кажемо: лікар, геолог, інженер, агроном. Жінок-фахівців майже стільки ж, як і чоловіків, і виходить мовна нісенітниця: агроном пішла в поле, лікар зробила опера­цію. Або доводиться додавати: жінка-лікар, жінка-геолог. Наче спеціаліст другого сорту, чи що...»

6. Розгляньте ілюстрацію й виконайте завдання.

А. Усно опишіть зображену ситуацію, використавши опорні слова й словосполучення.

Опорні слова й словосполучення: до пізньої ночі, хронічне недосипання, псувати зір, сколі­оз, безлад, брак кисню, ґандж, харч, ступінь.

Б. Доповніть її порадами щодо здорового й гармонійного життя людини в підлітковому віці.

КУЛЬТУРА СЛОВА

А. Перегляньте експрес-урок «Вона — балерина, а він — балерун?» і перекажіть його.

Б. Запам’ятайте правильний варіант слововживання.

7. Утворіть словосполучення за зразком і запишіть їх.

Зразок: (повноводий) Міссісіпі — повновода Міссісіпі.

(Високий) Кіліманджаро, (важкий) путь, (екзотичний) Чилі, (несподіваний) вето, (да­лекий) Ріо-де-Жанейро, (теплий) Янцзи, (сонячний) Сан-Франциско, (широкий) Міссурі, (страшний) табу, (славний) Дніпро, (північний) Осло, (хронічний) нежить, (п’ятий) авеню, (сильний) мігрень, (далекий) Баку, (холодний) Оріноко, (найкращий) ВНЗ, (наш) ТЮГ, (успішний) СТО, свіжий (путасу), смачний (салямі), (неповороткий) гризлі, (м’який) бязь, (науковий) ступінь.